Рішення № 97727184, 17.06.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2021 року м. Київ № 640/10773/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вовк П.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕМА МОДА ЮКРЕЙН» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі також - ГУ ДСНС України у м. Києві, позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕМА МОДА ЮКРЕЙН» (далі також - ТОВ «ТЕМА МОДА ЮКРЕЙН», відповідач) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення роботи приміщень, шляхом зобов`язання відповідача відключити джерела електроживлення та накласти печатки на розподільчі електрощити приміщення, розташованого за адресою: вул. Вербицького, 1, у Дарницькому районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених у акті перевірки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що виявлені під час проведення планової перевірки порушення щодо додержання ТОВ «ТЕМА МОДА ЮКРЕЙН» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, станом на дату звернення до суду з даним позовом, не усунуті останнім.

Крім того, позивач наголошує на тому, що порушення, наведені в акті перевірки, не є формальними та створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, які перебувають в приміщенні відповідача, а також особам, які будуть здійснювати гасіння пожежі, у разі її виникнення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2021 року прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та встановлено, що справа буде розглядатись одноособово суддею Вовком П.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому товариство просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, зокрема, з огляду на те, що знеструмлення та накладання печаток на головний та розподільчі електрощити суперечить меті акту контролю, а саме: усунення порушень правил пожежної та техногенної безпеки, а виявлені порушення не є факторами, які здійснюють вплив на життя і здоров`я людей. Крім того, відповідачем надані докази, які, на його думку, свідчать про виконання припису контролюючого органу та усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

В С Т А Н О В И В:

На підставі наказу № 30 від 15 січня 2021 року «Про проведення планових перевірок» співробітниками відповідача проведено планову перевірку приміщення ТОВ «ТЕМА МОДА ЮКРЕЙН», розташованого за адресою: вул. Вербицького, 1 в Дарницькому районі м. Києва, щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки

Під час здійснення перевірки встановлено, що об`єкт перевірки експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, зокрема, Правил пожежної безпеки України, що затверджені наказом МВС України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26297 (далі також - ППБУ), які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

- не надано договір на технічне обслуговування установок автоматичної пожежної сигналізації і системи оповіщення про пожежу та управлінням евакуацією людей всіх приміщень зі спеціалізованою організацією, що має ліцензію на право виконання цих робіт;

- допускається експлуатація тимчасових дільниць електромережі;

- двері евакуаційних виходів не забезпечені замками, що легко відчиняються;

- шляхи евакуації захаращені матеріальними цінностями;

- в складських приміщеннях допускається складування продукції навалом;

- на дверцятах пожежних шафок із зовнішнього боку не вказані після літерного індексу «ПК» порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів;

- не забезпечено вільний доступ для використання пожежного крана;

- вогнегасники не навішені на вертикальні конструкції на висоту не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника;

- електричні розетки встановлені на горючій основі без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити електроприладу на 1 см з кожного боку;

- у складських приміщеннях робочі місця комірників (обліковців, від бракувальників, товарознавців) відгородити заскленими перегородками з негорючих матеріалів заввишки не менше 1,8 м, які не повинні перешкоджати евакуації людей та матеріальних цінностей (харчоблок);

- допускається складування впритул (на відстані менше 0,5 м), до повітроводів і устаткування, горючі матеріали або негорючі матеріали в горючій упаковці;

- електричні вимикачі складських приміщень не винесені на зовнішні стіни поза межі вказаних приміщень;

- допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами;

- не забезпечено ширину коридорів будівлі з урахуванням ширини дверного полотна;

- для приміщень складу не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки а також клас зони;

- вхід до складських приміщень не передбачено через тамбур-шлюз;

- складські приміщення (приміщення для прийому, зберігання та підготовки товару до продажу) не відокремлені від торгової зали та шляху евакуації протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттями 3-го типу, а також з складу не передбачено димовидалення;

- реконструкція, технічне переоснащення та капітальний ремонт приміщень, здійснено без розробки проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку (не надано відповідних документів);

- частини будівлі (приміщення), в яких проводиться ремонтні роботи, не відділені від діючої частини будинки протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттям 3-го типу (зазначені приміщення закриті горючою плівкою);

- на випадок виникнення пожежі торгівельні приміщення не забезпечені засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі для обслуговуючого персоналу;

- клас вогнестійкості проходок електрокабелів та інженерного обладнання через огороджувальні конструкції, з нормованим класом вогнестійкості, менше ніж нормована межа вогнестійкості огороджувальних конструкцій за ознаками ЕІ (приміщення електрощитової);

- в місцях перетину вентиляційної системи протипожежних перешкод серверної не встановлені вогнезатримувальні пристрої (клапани).

За результатами перевірки державними інспекторами складено акт перевірки №161 від 24 лютого 2021 року, примірник якого отримала керуючий - ОСОБА_1 , підпис отримання відображено в акті без заперечень.

У зв`язку з існуванням небезпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про застосування до відповідача заходів реагування, шляхом повного зупинення приміщень відповідача, розташованих за адресою: вул. Вербицького, 1 в Дарницькому районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі також - Закон).

Так, виходячи з положень статті 1 та 4 Закону (тут і далі по тексту нормативно-правові акти наведені в редакції, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Згідно з ч. 1 статті 5 Закону, планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року.

Плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинні містити дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.

Протягом планового періоду здійснення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб`єкта господарювання одним і тим самим органом державного нагляду (контролю) не допускається.

Частиною 6 статті 7 Закону передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно з ч. 7 статті 7 Закону, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності (стаття 1 КЦЗУ).

Відповідно до статті 64 КЦЗУ, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно статті 66 КЦЗУ, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 статті 68 КЦЗУ, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами (п. 1 ч. 1 статті 70 КЦЗУ).

Положеннями ч. 2 статті 70 КЦЗУ визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Виходячи з системного аналізу вказаних вище правових норм, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації об`єкта.

У той же час, суд звертає увагу, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Згідно п.п. 1, 2, 3 розділу ІІ ППБУ, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів.

Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

Обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов`язках, положеннях про підрозділ.

На кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим.

Відповідно до п. 6 розділу І ППБУ, у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об`єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов`язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.

При цьому, єдиною підставою для повного чи часткового зупинення діяльності товариства є факт створення ним загрози життю та здоров`ю людей у зв`язку із експлуатацією приміщень, і цей факт має бути доведений належними та допустимими доказами.

Така ознака як створення загрози життю та/або здоров`ю людей досить широко трактується, теоретично всі порушення протипожежних норм у тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Отже, застосування цих заходів можливе за будь-яке порушення. При цьому, оскільки обов`язок доведення позовних вимог законом покладено на позивача, то саме органи пожежного нагляду мають обґрунтувати необхідність застосування зупинення роботи підприємства, а суд дослідити вказані докази та надати їм відповідної правової оцінки.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву просив суд відмовити в задоволенні позову, зокрема, з тих підстав, що вимога позивача щодо повного знеструмлення підприємства та накладення печаток на головний та розподільчі щити електроенергії є непропорційною, оскільки вона суперечить меті акту контролю - усунення всіх порушень правил пожежної та техногенної безпеки.

У випадку позбавлення доступу до електроенергії шляхом опечатування головного та розподільчого електрощита, усунення зауважень є неможливим, оскільки проведення робіт щодо усунення недоліків без електричної енергії є неможливим.

На думку відповідача, фактично позивач вимагає припинити роботу підприємства без можливості усунення недоліків, що впливає як на права щодо здійснення господарської діяльності, так і права власності на майно товариства.

На підтвердження обставин, викладених у відзиві на позовну заяву, відповідачем надано суду, у тому числі, копію заяви про усунення порушень, викладених в акту перевірки, копію декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства від 10 березня 2017 року, копії договору про надання послуг з перевірки відповідності і підтримання експлуатаційної придатності та проведення ремонтних робіт систем протипожежного захисту з додатками, копії фотографій, які у загальному, на думку відповідача, свідчать про усунення ним визначених позивачем порушень вимог законодавства.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що відповідачем вживаються заходи, спрямовані на усунення вимог порушень, встановлених в акті перевірки, зокрема, в частині укладення договору на технічне обслуговування установок автоматичної пожежної сигналізації і системи оповіщення про пожежу.

Разом з тим, надані відповідачем докази, зокрема, копії фотографій, не дають суду змогу встановити обставини усунення ТОВ «ТЕМА МОДА ЮКРЕЙН» решти порушень, наявність яких стала підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом, оскільки, зокрема, надані фотографії не мають конкретних прив`язок до приміщення, в якому здійснювалась перевірка, та мають здебільшого низьку якість. Більше того, окремі з наданих фотографій навпаки підтверджують подальшу бездіяльність відповідача щодо дотримання правил у сфері техногенної та пожежної безпеки (фотографія у т. 1, а.с. 103 підтверджує, що вогнегасники не навішені на вертикальні конструкції на висоту не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника).

На думку суду, вищенаведеними доказами про часткове усунення порушень, встановлених актом перевірки, відповідач лише підтверджує наявність таких порушень, що додатково підтверджується тієї обставиною, що акт перевірки був підписаний представником відповідача без зауважень.

Разом з тим, як вбачається з характеру порушень, встановлених актом перевірки вони не є формальними, а стосуються виключно відсутністю на підприємстві необхідних умов для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

Тобто, виявленні порушення можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі.

Відповідно до положень статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

ГУ ДСНС України у м. Києві є спеціальним органом, який здійснює контроль за додержанням суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а тому належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки чи оскаржуваному приписі порушень є результати повторної перевірки.

Суд не наділений повноваженнями органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які в свою чергу є дискреційними, а тому не може надавати оцінку якості виконаних та усунутих порушень відповідачем.

Водночас, матеріали справи не містять висновку позивача про усунення відповідачем зафіксованих в акті перевірки порушень.

Суд зазначає, що підставами для застосування заходів реагування в першу чергу є наявність встановлення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому, кількість таких порушень є неважливою, так як наявність навіть одного порушення може створювати загрозу життю та здоров`ю людей.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд виходить, зокрема з того, що при обранні виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення окремих приміщень відповідача до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладання печаток на головний та розподільчі електрощити, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають братись до уваги принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Недотримання правил у сфері техногенної та пожежної безпеки може призвести до тяжких наслідків, що є неприпустимим, оскільки порушуватиме конституційно закріплені права людей, зокрема тих, які працюють у ТОВ «ТЕМА МОДА ЮКРЕЙН», на безпечні умови праці та життя.

Як вбачається з характеру порушень, встановлених актом перевірки, вони є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищення або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища. Тобто, виявленні порушення можуть кваліфікуватись як такі, що створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей.

Отже, враховуючи вищезазначене у сукупності, застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень відповідача до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, в даному випадку є саме тим заходом, що направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей та не порушує принципу пропорційності, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

А тому, враховуючи наведені вище законодавчі положення, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог у спосіб застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень позивача, розташованих за адресою: вул. Вербицького, 1, у Дарницькому районі м. Києва - до повного усунення порушень зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладення печаток на головний та розподільчі електрощити з покладенням обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві.

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 139 КАС України, відшкодування судових витрат на користь позивача не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 194, 241-246, 255 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 13; код ЄДРПОУ 38620155) до товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕМА МОДА ЮКРЕЙН» (04050, місто Київ, вулиця Пимоненка, будинок 13, офіс 5А51; код ЄДРПОУ 34349259) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) - задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕМА МОДА ЮКРЕЙН», розташованих за адресою: вулиця Вербицького, будинок 1, у Дарницькому районі м. Києва - до повного усунення порушень зазначених в акті перевірки № 161 від 24 лютого 2021 року, складеного за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕМА МОДА ЮКРЕЙН» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, шляхом знеструмлення та накладення печаток на головний та розподільчі електрощити.

Обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві.

Контроль за виконанням судового рішення щодо усунення товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕМА МОДА ЮКРЕЙН» порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві.

Рішення відповідно до статті 255 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України, з урахуванням п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» цього Кодексу.

Відповідно до пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.В. Вовк