Рішення № 97726226, 16.06.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2021 р. Справа № 520/5822/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради, Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради, Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради та Обласного центру по нарахуванню і здійсненню соціальних виплат щодо відмови у перерахунку щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік ОСОБА_1 як особі з інвалідністю 2 групи внаслідок війни;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради та Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, який є головним розпорядником коштів та рахунків, з яких проводиться виплата щорічної допомоги до 5 травня, провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік, як особі з інвалідністю 2 групи внаслідок війни, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", з урахування раніше виплачених сум.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що він перебуває на обліку як особа з інвалідністю ІІ групи, а отже має право на отримання одноразової грошової допомоги до 05 травня в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком у відповідності до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Водночас, всупереч рішенню Конституційного Суду України рішення від 27 лютого 2020 року №3-р/2020, відповідач протиправно виплатив грошову допомогу у неповному розмірі, який склав 3 640,00 грн.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі відповідно до ст. 262 КАС України. Запропоновано відповідачам надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачам, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Представником відповідача, Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради, надано відзив на позов, в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог зазначивши, що відповідно до ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", щорічно до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Згідно пп.1 п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4120 гривень; II групи - 3640 гривень; III групи - 3160 гривень. Враховуючи викладені вище законодавчі положення, позивачу як особі з інвалідністю ІІ групи передбачена щорічна грошова допомога до 5 травня за 2020 рік у розмірі 3160,00 грн.

Представник відповідача також зазначив, що у 2020 році позивач від управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради не одержував разову грошову допомогу до 5 травня у будь - якому розмірі. Так, Управління направляє до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних витрат ті списки осіб, які мають право на цю виплату, які у свою чергу одержав від Управління пенсійного фонду, або військової частини, у якій працює особа, що має право на виплату. Самостійно Управління ці списки не формує та не направляє на виплату. Будь-якої інформації або списків щодо виплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік щодо позивача до Управління не надходило. Тому для захисту своїх порушених прав щодо розміру виплати допомоги позивачу необхідно визначити особу, яка порушила його права щодо виплати допомоги до 5 травня, оскільки допомога не була виплачена у Шевченківському районі м. Харкова у будь-якому розмірі.

Представник відповідача, Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, надав до суду відзив на позов, в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки списку-розпорядження Управління соціального захисту населення Адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради про призначення і виплату разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік ОСОБА_1 до центру не надходило , що підтверджено листом УСНІ адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради від 16.04.2021 року № 1891/06. Нарахування і виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік позивачеві Центром не проводилась, що свідчить про безпідставність вимог позивача, пред`явлених до Обласного центру.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Як підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджено копією посвідчення Серії НОМЕР_1 від 13 листопада 2019 року, виданого УПСЗН Шевченківського району Харківської міської ради.

Позивач звернувся до Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити йому разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року, як інваліду ІІ групи, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням висновків рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року у справі 1-247/2018(3393/18).

Листом Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради від 29.12.2020 року фактично відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку та виплати разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року. В обґрунтування відмови зазначено, що відповідно до пп.1 п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4120 гривень; II групи - 3640 гривень; III групи - 3160 гривень. У 2020 році позивачу як інваліду ІІ групи перераховано разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року у розмірі 3640,00 грн. згідно чинного законодавства на особовий рахунок в уповноваженому банку.

Разом з тим, листом Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради від 16.04.2021 року № 1891/06 повідомлено директора Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року в управлінні не отримував, в списках ПФУ, міністерства оборони, військових частин, тощо для включення для виплати у Шевченківському районі не значився. Також повідомлено, що попередню інформацію, яка була надана позивачу щодо виплати позивачу як інваліду ІІ групи щорічної грошової допомоги до 5 травня 2020 року у розмірі 3640,00 грн. згідно постанови КМУ від 19 лютого 2020 року № 112 є хибною.

Позивач вважаючи, що має право на отримання одноразової грошової допомоги до 05 травня в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком у відповідності до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", натомість отримав таку допомогу у розмірі 3640,00 грн. згідно постанови КМУ від 19 лютого 2020 року № 112, тобто в меншому обсязі, звернувся до суду з даним позовом.

Стосовно розміру одноразової грошової допомоги до 05 травня 2020 року, яку мають право отримати особи з інвалідністю внаслідок війни, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII).

Пільги особам з інвалідністю внаслідок війни встановлені статтею 13 вказаного Закону.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року №367-XIV), щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Підпунктом "б" підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року №107-VI частину 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) викладено в такій редакції: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року №107-VI.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 3551-XII, фінансування витрат, пов`язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Статтею 17-1 Закону № 3551-XII визначено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Законом України від 28 грудня 2014 року №79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин", який набув чинності 01 січня 2015 року, розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Конституційний Суд України прийшов до висновку, що встановлення пунктом 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Бюджетного кодексу України та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.

При цьому у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного рішення зазначено, що БК України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, на час виникнення спірних відносин рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 відновлено дію частини п`ятої статті 13 Закону №3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком

Водночас, підпунктом 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" встановлено, що районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4120 гривень; II групи - 3640 гривень; III групи - 3160 гривень.

Виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2020 році слід застосовувати не Постанову №112, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу.

Разова грошова допомога до 5 травня у 2020 році повинна виплачуватися особам, вказаним у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII, у розмірі, встановленому цими статтями у редакції Закону № 367-ХІV.

Вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким законом є закон України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Статтею 7 Закону України від 14 листопада 2019 року №294-IX Про Державний бюджет України на 2020 рік установлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2020 року 1638 гривень.

Згідно із частиною четвертою статті 28 Закону № 1058-IV, мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частинами першою - третьою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Закон № 1058-ІV є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком. Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

Отже, при врегулюванні спірних правовідносин щодо обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році застосуванню підлягає саме частина перша статті 28 Закону №1058-ІV.

Враховуючи вищевикладене, виплата позивачу як особі з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни в 2020 році разової грошової допомоги повинна здійснюватися відповідно до статті 13 Закону №3551-XII.

В позовній заяві позивач вказав, що у 2020 році йому було виплачено 3 640,00 грн. разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року.

Позивач визначив та пред`явив позовні вимоги до двох відповідачів - Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради та Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд звертає увагу, що листом Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради від 29.12.2020 року відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку та виплати разової грошової допомоги до 5 травня та зазначено, що у 2020 році йому як інваліду ІІ групи перераховано разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року у розмірі 3640,00 грн. згідно чинного законодавства на особовий рахунок в уповноваженому банку.

Разом з тим, листом Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради від 16.04.2021 року № 1891/06 повідомлено директора Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року в управлінні не отримував, в списках ПФУ, міністерства оборони, військових частин, тощо для включення для виплати у Шевченківському районі не значився. Також повідомлено, що попередню інформацію, яка була надана позивачу щодо виплати позивачу як інваліду ІІ групи щорічної грошової допомоги до 5 травня 2020 року у розмірі 3640,00 грн. згідно постанови КМУ від 19 лютого 2020 року № 112 є хибною.

Отже, лист УПСЗН адміністрації Шевченківського району ХМР від 29.12.2020 року не приймається судом до уваги, оскільки містить недостовірну інформацію стосовно здійснених управлінням позивачу виплат у 2020 році разової грошової допомоги до 5 травня.

Крім того, у відзиві на позов представник Обласного центру зазначив, що списку-розпорядження УПСЗН адміністрації Шевченківського району ХМР про призначення і виплату разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік ОСОБА_1 до центру не надходило. Відповідно нарахування і виплата такої допомоги позивачеві Обласним центром не проводилась.

В свою чергу, стверджуючи, що УПСЗН адміністрації Шевченківського району ХМР протиправно виплатило грошову допомогу у неповному розмірі (3 640,00 грн.), доказів здійснення саме відповідачами виплати позивачу як інваліду ІІ групи щорічної грошової допомоги до 5 травня 2020 року у розмірі 3640,00 грн. матеріали справи не містять, позивачем до суду таких не надано як і не надано доказів перебування на обліку в Управлінні соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради як отримувач такої допомоги.

Таким чином, позивачем жодними доказами не доведено, а судом не встановлено наявності вчинених з боку Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради та Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат протиправних дій, що призвели до порушень прав та інтересів позивача на нарахування та виплату йому в належному розмірі щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік.

Отже відповідачі не є уповноваженими органами здійснювати перерахунок та виплату позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік.

Відповідно до ч.3 ст.48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Проте, жодних клопотань про заміну відповідачів або про залучення співвідповідача позивач до суду не надав.

За таких підстав, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з огляду на їх необґрунтованість та недоведеність.

Питання щодо розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 03196593, адреса: просп. Науки, буд. 17-А, м. Харків, 61166), Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (код ЄДРПОУ 03195694, адреса: вул. Чернишевська, буд. 51, м. Харків, 61002) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Шевченко О.В.