
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/3026/20
09 червня 2021 рокум.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Подлісної І.М.
за участю:
секретаря судового засідання Павловського Ю.Б.
представника позивача Авдєєнко В.В.
представника відповідача Кущик А.Ю.
представника відповідача Папа Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дністер-Електро" до Державної податкової служби України Державної казначейської служби України про стягнення коштів, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дністер-Електро» (далі – ТОВ «Дністер-Електро», позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової служби України, Державної казначейської служби України, у якому просить:
стягнути з Державного бюджету України на рахунок позивача для адміністрування сум ПДВ 433000 гривень податку на додану вартість.
Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами.
Сума податку на додану вартість в розмірі 433000 гривень, яка підлягала сплаті до державного бюджету позивачем, у зв`язку із необхідністю реєстрації податкової накладної №1 від 03.06.2019 р. в червні 2019 року була позивачем задекларована у декларації з ПДВ за червень 2019 року та стягнена Державною казначейською службою до державного бюджету України з рахунку позивача в системі електронного адміністрування ПДВ.
Для реєстрації цієї ж податкової накладної в травні 2020 року відповідачем повторно стягнуто з рахунку позивача для адміністрування сум ПДВ 433000 гривень.
Таким чином відповідачем сума податку на додану вартість в розмірі 433000 гривень двічі стягнуто Державною казначейською службою до державного бюджету України з рахунку позивача в системі електронного адміністрування ПДВ.
Позивач вважає такі дії ДПС України неправомірними, а тому звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою від 19.10.2020 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
10.11.2020 ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 14.12.2020 о 11:00 год.
Ухвалами суду від 14.12.2020, від 29.12.2020 відкладено розгляд справи на 27.01.2021 о 10:45 год.
Відповідач Державна казначейська служба України скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 26.01.2021. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.
Казначейська система електронного адміністрування податку на додану вартість працює повністю в автоматичному режимі та передає інформацію до Державної фіскальної служби про стан рахунків.
Тобто, Державна податкова служба отримує від Казначейства в режимі реального часу (on-line) повну інформацію щодо рахунків у системі електронного адміністрування ПДВ для подальшого відображення в формулі, визначеній пунктом 200.1.3 статті 200.1 Податкового кодексу України.
Усі операції щодо відкриття/закриття рахунків в системі електронного адміністрування ПДВ, перерахування сум податку з них, а також повернення помилково або надміру сплачених коштів тощо здійснюються Казначейством виключно на підставі Реєстрів Державної фіскальної служби України (пункти 5, 7, 21 та 26 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.14 №569).
Відповідно до пункту 26 Порядку встановлено, що повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку, зарахованих до бюджету з електронного рахунка платника податку в порядку, визначеному пунктом 200.5 статті 200 1 Кодексу, здійснюється шляхом перерахування таких коштів виключно на електронний рахунок платника податку, а у разі його відсутності на дату звернення платника податку із заявою про повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку чи на дату фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податку в установі банку.
Відтак, зважаючи на вищезазначене представник відповідача Державної казначейської служби України просив відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою суду від 27.01.2021 відкладено розгляд справи на 25.02.2021 о 10:15 год.
04.02.2021 до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, відповідно до якої вказано на безпідставність та необґрунтованість відзиву відповідача Державної казначейської служби України, оскільки зазначені в ньому відомості не відповідають дійсності.
05.02.2021 ухвалою суду задоволено клопотання представника відповідача Державної податкової служби України про розгляд справи в режимі відеоконференції.
24.02.2021 від представника відповідача Державної податкової служби України подано додаткові пояснення.
Ухвалою суду від 25.02.2021, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) оголошено перерву до 11.03.2021 о 11:30 год. для підготовки до надання нових пояснень по справі.
11 березня 2021 року ухвалою суду відкладено розгляд справи на 22.04.2021 о 09:30 год. А 22 квітня 2021 року повторно перенесено судове засідання на 20.05.2021.
Ухвалою суду від 20.05.2021 розгляд справи відкладено на 09.06.2021 о 10:15 год.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав, викладених в позовній заяві та відповіді на відзив.
Представник відповідача Державної казначейської служби України в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог з мотивів, наведених у відзиві на позов та додаткових поясненнях.
Представник відповідача Державної податкової служби України в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог з мотивів, наведених в додаткових поясненнях.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ТОВ «Дністер-Електро» 12.02.2018 зареєстроване як юридична особа, взяте на облік як платник податків 12.02.2018 в контролюючих органах, було зареєстроване з 01.05.2018 платником податку на додану вартість; рішенням Головного управління ДФС у Тернопільській області №396 від 04.06.2019 анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Дністер-Електро», у зв`язку з неподанням до органу державної податкової служби декларацій протягом 12 послідовних податкових місяців з податку на додану вартість та/або подання такої декларації, яка свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту відповідно до підпункту «г» пункту 184.1 статті 18 ПК України.
03.06.2019 ТОВ «Дністер-Електро» виписало видаткову накладну №ЛНА-000002 на постачання товарів ТОВ «Дністер-плюс», а саме: дахової сонячної електростанції по вулиці 15 Квітня, на загальну суму 2598000,00 грн, у тому числі ПДВ 4333000,00 грн. Одночасно 03.06.2019 ТОВ «Дністер-Електро» складено податкову накладну №1 на постачання товарів ТОВ «Дністер-плюс», а саме: дахової сонячної електростанції по вулиці 15 Квітня, на загальну суму 2598000,00 грн, у тому числі ПДВ 4333000,00 грн, без ПДВ сума поставки 2165000,00 грн.
21.06.2019 ТОВ «Дністер-Електро» подано для реєстрації в ЄРПН податкову накладну №1 від 03.06.2019 на постачання товарів ТОВ «Дністер-плюс» на загальну суму 2598000,00 грн, у тому числі ПДВ 4333000,00 грн, без ПДВ сума поставки 2165000,00 грн.
Відповідно до квитанції ДФС України №1 ця податкова накладна доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України 21.06.2019, документ не прийнято, виявлені помилки/зауваження: «Документ не може бути прийнятий – порушення пунктів 201.8 та 201.10 статті 201 ПК України, а саме: продавець не був платником ПДВ 21.06.2019. Дата анулювання реєстрації платника ПДВ 04.06.2019».
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.01.20 по справі №500/1551/19 було задоволено позов ТОВ «Дністер-Електро» до ДФС України про визнання неправомірними дій ДФС України щодо відмови в реєстрації податкової накладної ТОВ «Дністер-Електро» №1 від 03.06.19 на суму 2598000 гривень та зобов`язано ДФС України зареєструвати податкову накладну ТОВ «Дністер-Електро» №1 від 03.06.19 на суму 2598000 гривень (http://revestr.court.gov.ua/Review/87079192).
На виконання вказаної постанови ДПС України 13.05.20 було зареєстровано податкову накладну позивача №1 від 03.06.19 на суму 2598000 гривень за рахунок зменшення податкового кредиту позивача, що підтверджується витягами з системи електронного адміністрування ПДВ, листом ДПС України від 09.07.20, декларацією позивача з ПДВ за травень 2020 року, витягом з електронного кабінету позивача, як платника податків, квитанцією про реєстрацію декларації позивача з ПДВ за травень 2020 року.
Разом з тим, сума податку на додану вартість в розмірі 433000 гривень, яка підлягала сплаті до державного бюджету позивачем, у зв`язку із необхідністю реєстрації вказаної податкової накладної в червні 2019 року була позивачем задекларована у декларації з ПДВ за червень 2019 року та стягнена Державною казначейською службою до державного бюджету України з рахунку позивача в системі електронного адміністрування ПДВ ще в червні 2019 року внаслідок анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ. Вказані обставини підтверджуються декларацією позивача з ПДВ за червень 2019 року, квитанцією про прийняття вказаної декларації, а також витягом з системи електронного адміністрування ПДВ.
Таким чином, для реєстрації вказаної податкової накладної в травні 2020 року відповідачем повторно стягнуто з рахунку позивача для адміністрування сум ПДВ 433000 гривень.
Не погодившись із такими діями відповідачів представник позивача звернувся до суду із даним позовом.
Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПК України (п.1.1 ст.1 ПК України).
Згідно з пп. «а» і «б» п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких, відповідно до ст.186 розділу V ПК України, розташоване на митній території України.
Пунктом 187.1 ст.187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно з п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 ПК України, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПК України для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи не використовуються в оподатковуваних операціях.
За приписами п.184.1 ст.184 ПК України реєстрація платником ПДВ діє до дати її анулювання, яка проводиться шляхом виключення особи з реєстру платників ПДВ у відповідних випадках.
З моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних (п.184.5 ст.184 ПК України).
Пунктом 184.6 ст.184 ПК України визначено, що у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.
Крім того, пунктом 184.7 ст.184 ПК України встановлено обов`язок платника визначити податкові зобов`язання з ПДВ у випадках, передбачених цим пунктом, не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку.
Отже, день анулювання реєстрації особи як платника ПДВ є останнім днем її реєстрації як платника ПДВ, а отже, до дня анулювання реєстрації особи як платника ПДВ така особа має право складати податкові накладні.
Згідно з п.201.8 ст.201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.183 ПК України.
Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Отже, норми ПК України, вказуючи на обов`язок продавця-платника ПДВ скласти та зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, не містять регламентації питання щодо реєстрації податкової накладної, складеної платником ПДВ, який на час реєстрації в ЄРПН втратив такий статус. Разом з тим, норми ПК України не містять підстави для неприйняття податкової накладної, яка складена платником ПДВ, який на момент її реєстрації в ЄРПН втратив такий статус.
Разом з тим, виходячи з системного аналізу наведених норм, колегія суддів приходить до висновку про те, що якщо у платника ПДВ перша подія (відвантаження товарів) відбулася до анулювання його реєстрації платником ПДВ, то податкове зобов`язання з ПДВ за такою операцією підлягає нарахуванню в установленому порядку.
При цьому, виписана таким платником податкова накладна до дати анулювання реєстрації платником ПДВ підлягає реєстрації в ЄРПН в установлені строки.
Окрім цього, із змісту п.201.10 ст.201 ПК України слідує, що законом покладено на платника ПДВ імперативний обов`язок скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.
Факт анулювання податковим органом реєстрації платником ПДВ не звільняє таку особу від обов`язку декларування податкових зобов`язань, які виникли до дати анулювання реєстрації платником ПДВ, а також оформлення податкових накладних та їх реєстрації в ЄРПН.
Водночас, згідно приписів п.п.184.5, 184.6 ст.184 ПК України особа позбавляється права на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту та складання податкових накладних з операцій, що мали місце після анулювання особи платником ПДВ.
Додатково колегія суддів враховує те, що механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затв. постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010.
Відповідно до п.12, 13 цього Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;
наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;
наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015р.);
наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Звідси, нормами вказаного Порядку не визначено право ДФС України відмовити у реєстрації відповідної податкової накладної у разі, коли на час її реєстрації в ЄРПН прийнято рішення про анулювання реєстрації платником ПДВ.
Окрім цього, з 01.01.2015р. набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28.12.2014р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість.
Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість визначено ст.200-1 розділу V ПК України.
Згідно з п.п.200-1.1, 200-1.2 ст.200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:
суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;
суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;
суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;
суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;
інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок електронного адміністрування ПДВ затверджено постановою КМ України № 569 від 16.10.2014р. «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість».
Відповідно до п.7 цього Порядку після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у Системі перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету.
При цьому, згідно з п.27 вказаного Порядку у разі анулювання реєстрації платника податку податкові зобов`язання визначаються на підставі податкової звітності з ПДВ за підсумками останнього звітного (податкового) періоду, визначеного п.184.6 ст.184 ПК України. Залишок коштів на електронному рахунку платника податку після розрахунків з бюджетом за результатами останнього звітного (податкового) періоду перераховується до бюджету.
Згідно з витягом, сформованим позивачем станом на 19.06.2019 на рахунку позивача для адміністрування ПДВ були наявні кошти в сумі 454279 грн. 34 коп., які були достатніми для реєстрації спірної податкової накладної.
Згідно з п. 26 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ №569 від 16.10.14, повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку, зарахованих до бюджету з електронного рахунка платника податку в порядку, визначеному пунктом 200-1.5 ст. 200-1 ПК України, здійснюється шляхом перерахування таких коштів виключно на електронний рахунок платника податку/а у разі його відсутності на дату звернення платника податку із заявою про повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку чи на дату фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податку в установі банку.
Враховуючи ту обставину, що вказана податкова накладна була протиправно не зареєстрована в червні 2019 року ДФС України за рахунок наявного у позивача на той час податкового кредиту, а сума такого податкового кредиту позивача була стягнута до державного бюджету України в рахунок задекларованих позивачем податкових зобов`язань з ПДВ, що випливали з обумовленої податкової накладної, відповідна сума ПДВ стягнута відповідачем з рахунку позивача для адміністрування сум ПДВ внаслідок реєстрації 13.05.2020 зазначеної податкової накладної, підлягає поверненню на рахунок позивача в системі електронного адміністрування сум податку на додану вартість.
При цьому суд не приймає до уваги твердження представника податкового органу про те, що законодавством не передбачено порядок повернення таких коштів, а анулювання ліміту коштів в рахунок Державного бюджету в зв`язку із анулюванням реєстрації позивача, як платника ПДВ давало право списати ці кошти з рахунків позивача двічі, оскільки ці факти спростовані Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.01.20 по справі №500/1551/19.
Автоматична реєстрація нового рахунку позивача, як платника ПДВ не надає право відповідачу двічі стягувати кошти для адміністрування сум ПДВ 433000 гривень податку на додану вартість внаслідок реєстрації однієї і тієї ж податкової накладної №1 від 03.06.2019 р., а також грубо порушує права позивача.
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).
Оскільки, позов підлягає до задоволення, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Державної податкової служби України підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 6495,00 грн. згідно платіжного доручення №291 від 07.10.2020.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дністер-Електро" 433 000 (чотириста тридцять три тисячі) гривень перерахованих до бюджету коштів після анулювання 04.06.2019 р. реєстрації позивача, як платника податку та закриття рахунку.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дністер-Електро" понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 6 495 (шість тисяч чотириста дев`яносто п`ять) гривень 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 14 червня 2021 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Дністер-Електро" (місцезнаходження/місце проживання: вул. 15 Квітня, 1Г,м. Тернопіль,46013 код ЄДРПОУ/РНОКПП 41935083);
відповідач:
- Державна податкова служба України (місцезнаходження/місце проживання: пл. Львівська, 8,м. Київ 53,04053 код ЄДРПОУ/РНОКПП 43005393).
- Державна казначейська служба України (місцезнаходження/місце проживання: вул. Бастіонна 6,м. Київ 14,01014 код ЄДРПОУ 37567646).
Головуючий суддя Подлісна І.М.
Судове рішення № 97726085, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 09.06.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 500/3026/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: