Рішення № 97725695, 19.05.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 травня 2021 р. м. Рівне №460/81/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Янчар О.П. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ЕЛЕКТРА" доУправління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 460/81/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ЕЛЕКТРА" (далі - Товариство, позивач) до Управління Держпраці у Рівненській області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 05.05.2021 позов задоволено повністю.

Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № РВ8354/980/000034/ТД-ФС від 01.12.2020.

Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2250,0 грн.

11.05.2021 на електронну поштову адресу суду від представника позивача адвоката Бондаренка В.Г., який приймав участь у справі, надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 460/81/21, за змістом якої на підставі ч.7 ст.139 КАС України просить стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн.

Ухвалою від 14.05.2021 призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 19.05.2021.

В судове засідання представник позивача не прибув, подав клопотання про проведення судового засідання без участі представника позивача.

Представник відповідача подав заперечення проти відшкодування витрат на правничу допомогу, в яких вказав, що такі витрати завищені та належним чином документально не підтверджені.

Також просив проводити судове засідання без участі представника відповідача.

Відповідно до приписів частини третьої статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи наведене, суд вважає можливим вирішити питання про судові витрати на правничу допомогу за відсутності представників сторін.

Частиною першою статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьою статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п.1).

При цьому, стаття 134 КАС України передбачає, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2).

Частиною третьою статті 134 КАС України регламентовано, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).

Згідно з частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.3 ст.143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Матеріалами справи підтверджується, що в позовній заяві позивач вказував, що він орієнтовно очікує понести судові витрати у вигляді, зокрема, витрат на правничу допомогу в розмірі 10000 грн, розрахунок яких буде надано окремо. Просив стягнути судові витрати з відповідача (а.с.9-10).

Отже, суд вважає, що позивач при пред`явленні позову (а відтак, до закінчення судових дебатів) заявив про намір подати докази понесення витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підтвердження витрат позивача на правничу допомогу 11.05.2021 представник позивача надіслав на електронну поштову адресу суду копії: договору про надання правової допомоги № 20-09/01 від 10.09.2019; додаткової угоди № 2 від 04.12.2020 до договору № 20-09/01 від 10.09.2019; акту № 2 виконаних робіт (наданих послуг) від 07.05.2021; сформованої в системі інтернет-банкінгу квитанції (платіжного доручення) № 169 від 06.05.2021; виписки з ЄДР щодо Адвокатського об`єднання "Дженерал Лігал Груп"; докази надіслання заяви з додатками на електронну пошту Управління Держпраці у Рівненській області.

Згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Водночас, частиною першою статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.27 Національного стандарту України, затвердженого наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 "ДСТУ 4163-2003", відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Суд також зазначає, що частинами сьомою, восьмою статті 44 КАС України встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Частиною шостою статті 18 КАС України передбачено, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

За правилами, встановленими частиною восьмою статті 18 КАС України, реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України “Про електронний цифровий підпис”, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Згідно з наказом Державної судової адміністрації від 01.06.2020 №247, з 01.06.2020 у всіх місцевих та апеляційних судах України (крім Київського апеляційного суду) та Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду (далі – пілотні суди), в тому числі і в Рівненському окружному адміністративному суді, запроваджено дослідну експлуатацію підсистеми “Електронний суд” та “Електронний кабінет”, під час якої пілотні суди повинні керуватися вимогами, визначеними в Положенні про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженому рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30, у відповідній редакції, у частині функціонування підсистем (далі - Положення №30).

Розділ ІХ Положення №30 визначає, що обмін електронними документами між судом, органами системи правосуддя, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми електронного суду .

Отже, надсилання в електронному вигляді процесуальних документів, письмових та електронних доказів до Рівненського окружного адміністративного суду має здійснюватися з використанням сервісу “Електронний суд”, розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login.

Для можливості користування цим сервісом необхідно здійснити реєстрацію офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із процесуальними документами, а також подання доказів, оформлених в паперовій формі та підписаних безпосередньо учасником справи або його представником та/або посвідчених у встановленому порядку, безумовно є звернення з означеними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет.

Обмеження, що пов`язанні з використанням підсистеми «Електронний суд», у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.

Водночас, відповідно до підпункту 15.1 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 25.01.2021 у справі №340/1616/20 (№К/9901/2187/21).

Суд встановив, що копії наданих представником позивача доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу надіслані представником позивача на електронну адресу суду 11.05.2021 разом із заявою про ухвалення додаткового рішення. При цьому, подана заява підписана із застосуванням електронного цифрового підпису представника позивача. Водночас, жодний з наданих доказів електронним цифровим підписом представника позивача не посвідчений, відомості про формування позивачем поданих доказів в підсистемі “Електронний суд” відсутні, що свідчить про використання представником позивача не передбаченого чинним процесуальним законодавством способу подання до суду письмових доказів.

На час вирішення судом питання про судові витрати позивач не подав до суду у встановленому порядку належним чином засвідчених копій у паперовій формі документів, які підтверджують понесені ним витрати на правничу допомогу.

У постанові від 11.07.2018 у справі №904/8549/17 Верховним Судом висловлено правову позицію, що незасвідчені належним чином копії документів є недопустимими доказами у справі.

Згідно з ч.1 ст.74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що надані представником позивача докази на підтвердження витрат на правничу допомогу не відповідають критерію допустимості, а будь-які інші належні та допустимі докази з означеного питання в матеріалах судової справи відсутні.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 (№11-562ас18) судом було висловлено правову позицію, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

За встановлених обставин суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн документально не підтверджені, а відтак відсутні підстави для відшкодування таких витрат на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 241-246, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Товариству з обмеженою відповідальність "ВЕСТ ЕЛЕКТРА" в стягненні витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений (у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці) 16.06.21.

Суддя Н.О. Дорошенко