Рішення № 97725601, 17.06.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/3943/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання відмови протиправною, визнання нечинним та скасування рішення, зобов"язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

20 квітня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про:

- визнання протиправною відмови відділу призначення пенсій (Київський район) управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у призначенні та нарахуванні ОСОБА_1 пенсії зі зниженням пенсійного віку згідно ч. 1 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",

- визнання не чинним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 01.03.2021 №403,

- зобов"язання відділу призначення пенсій (Київський район) управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 пенсію зі зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що звернувся до відповідача з проханням призначити пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", однак отримав відмову, у якій повідомлено, що в посвідченні учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС серії НОМЕР_1 , категорія 2, не вказаний рік, в якому заявник приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, та не читається по батькові особи та дата видачі. Зазначає, що діюче посвідчення видане позивачу 24.04.1998 та зазнало вікових пошкоджень, але дата його видачі та ім`я, по-батькові підтверджено іншими документами, а тому на думку позивача, такі висновки пенсійного фонду є необґрунтованими.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №440/3943/21, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено судове засідання, витребувано докази.

11 травня 2021 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, у якому представник ГУ ПФУ в Полтавській області просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що в посвідченні учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС серії НОМЕР_1 не вказаний рік, в якому позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, та не читається по батькові особи та дата видачі. Інших первинних документів про період участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС заявником не надано, довідка встановленої форми № 122 відсутня. Управлінням прийнято рішення про відмову гр. ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у зв`язку з відсутністю первинних документів, підтверджуючих в установленому законодавством порядку, періоду роботи в зоні відчуження.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на зазначене, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене, суд вирішив розглядати справу за відсутності учасників справи у письмовому провадженні на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

25.02.2021 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". До заяви подав: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, довідку про надання статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, паспорт, довідку із СПОВ про заробітну плату з 01.07.2000 по день звернення, посвідчення ліквідатора аварії на ЧАЕС, трудову книжку.

За наслідком розгляду даної заяви, відділом призначення пенсій (Київський район) управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області прийнято рішення №430 від 01.03.2021, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку. Зокрема вказано, що у посвідченні учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС серії НОМЕР_1 , категорія 2, не вказаний рік, в якому заявник приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, та не читається по батькові особи та дата видачі. Інших первинних документів про період участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС заявником не надано, довідка встановленої форми № 122 відсутня. Управлінням прийнято рішення: відмовити гр. ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у зв`язку' з відсутністю первинних документів, підтверджуючих в установленому законодавством порядку, періоду роботи в зоні відчуження.

Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав призначення пенсії, в тому числі зі зниженням пенсійного віку, регулюються правовими нормами Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі Закон № 796-ХІІ).

Статтею 10 Закону № 796-XII передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Визначення категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, для встановлення пільг і компенсацій наведено у статті 14 Закону № 796-ХІІ.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 14 Закону № 796-ХІІ для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження та відносяться до категорії 2:

- з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів;

- з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів;

- у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи;

- евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття);

- особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов`язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення.

Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення визначені статтею 55 Закону № 796 -ХІІ.

Так, згідно частини першої вказаної норми, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів мають право на зниження пенсійного віку на 10 років.

Отже, як видно із процитованих норм, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів мають право на зниження пенсійного віку встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на 10 років.

В свою чергу, процедура подання документів для оформлення пенсій визначається, Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" Постанова правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 р. № 22-1 (далі Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 1.1 Порядку 22-1, заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Згідно пункту 2.1 Порядку 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються, серед іншого, такі документи:

- документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

- документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення;

- для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року ( додатки 1,3 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам;

- документи про місце проживання (реєстрації) особи;

- посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (за наявності)) та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку 22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності); 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (п.4.7 Порядку №22-1).

Згідно із частиною першою статті 15 Закону № 796-XII підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Частиною третьою статті 65 Закону № 796-ХІІ встановлено, що посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працювали визначену кількість днів у зоні відчуження.

Водночас законодавець встановив перелік документів, що підтверджують участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який не обмежується лише довідкою за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року №122, а навпаки такий факт може бути підтверджений будь-якими первинними документами.

Згідно наказу Вільногірського АТП-11267 Дніпропетровської області від 03.07.1986 ОСОБА_1 знаходився у Чорнобилі в селі Зелений Мис-Чорнобиль в період з 04.07.1986 по 10.07.1986 у складі автоколони №3 Міністерства транспорту УРСР (замовник ДРУ-59).

В довідці Дніпропетровського територіального об`єднання автомобільного транспорту Вільногірське автотранспортне підприємство 11267 №134 від 03.07.1997 про заробітну плату та інші доходи в 1986 році, наданій ОСОБА_1 , зазначено, що отримана заробітна плата склала 1266,04 карб, в т.ч. з 04.07.1986 по 10.07.1986 в Чорнобилі склала 57 кар. 55 коп.

Відповідно до довідок Дніпропетровського територіального об`єднання автомобільного транспорту Вільногірське автотранспортне підприємство 11267 №72, №44 від 15.03.1993, ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 07.07.1986 по 07.08.1986 в якості водія автоколони №3 Міністерства транспорту УРСР (замовник ДРУ-59) на будівництві дороги Зелений Мис-Чорнобиль.

Крім того, згідно протоколу Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Дніпропетровської обласної державної адміністрації №213 від 11.03.1998, після перевірки правильності видачі посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" ОСОБА_1 , згідно довідки АТП № 11267 від 15.03.1993 №72, довідки про заробітну плату №44 від 03.07.1997, наказу № 583, підтверджено статус ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС та віднесено до категорії 2.

Дані довідки містять і період роботи і населений пункт в якому ОСОБА_1 виконувались роботи по ліквідації наслідків на Чорнобильській ЧАЕС.

Отже факт того, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працював у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року знайшов своє підтвердження в ході розгляду справи.

12.11.1990 позивач отримав "Посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильський АЕС у 1986 році" серія НОМЕР_2 , відповідно до якого відноситься до 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яке є безстроковим та діє на всій території СРСР.

24.04.1998 Дніпропетровською обласною державною адміністрацією ОСОБА_1 видано "Посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильський АЕС у 198_ році" серія НОМЕР_1 , відповідно до якого відноситься до 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яке є безстроковим та діє на всій території України.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, висловленій в ухвалі від 04.09.2015 у справі № 690/23/15-а, Верховного Суду, висловленій в постановах від 11.09.2019 у справі № 205/8713/16-а, від 18.09.2018 у справі № 520/9284/17, єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796-XII, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".

Таким чином, проаналізувавши вказані документи у сукупності, суд зазначає, що хоча "Посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильський АЕС у 198_ році" серія НОМЕР_1 зазнало вікових пошкоджень, проте, за результатами аналізу наявних документів, можна дійти висновку, що дане посвідчення видано саме позивачу та ним, у період з 07.07.1986 по 07.08.1986, тобто більше 5 календарних днів, виконувались у зоні відчуження роботи по ліквідації наслідків аварії Чорнобильської катастрофи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що наявність пошкоджень посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, не може бути підставою для позбавлення позивача права на належне пенсійне забезпечення, оскільки дійсність посвідчення позивача, як учасника ліквідації наслідків аварії не спростована відповідачем та воно не визнавалось недійсним в судовому порядку, а його статус ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не оспорюється.

Водночас, посилання відповідача на відсутність первинних документів про період роботи позивача у зоні відчуження, як підстава відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", є безпідставним, оскільки як уже встановлено судом, на час звернення позивача до суду посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на ім`я позивача ніким не скасовано, не визнано недійсним, отже є таким, що підлягає для застосування і надання пільг, встановлених Законом № 796-ХІІ. Однією із пільг є зменшення віку, необхідного для призначення і виплати пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону № 796-ХІІ. Наявність у позивача зазначеного посвідчення само по собі є достатнім підтвердженням факту, що він працював з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження більше 5 календарних днів.

Довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Таким чином, позивачем разом із заявою від 25.02.2021 відповідачу було подано достатньо документів для підтвердження періоду роботи позивача по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Наявні документи, які долучені до матеріалів справи, також містять дані на підтвердження факту його участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та є достатніми для призначення йому пенсії із застосуванням зменшення пенсійного віку, встановленого для державних пенсій на 10 років, згідно статті 55 Закону № 796-XII.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, рішення ГУПФУ в Полтавській області від 01.03.2021 №430 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії відповідно до норм Закону № 796-XII на підставі заяви від 25.02.2021, є протиправним та підлягає скасуванню, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Пунктом 1.6. Порядку №22-1 встановлено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

З матеріалів справи встановлено, що з заявою про призначення пенсії позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України 25.02.2021, у зв`язку з чим право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку виникло у позивача 25.02.2021.

Положення частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання відмови протиправною, визнання нечиним та скасування рішення, зобов"язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення відділу призначення пенсій (Київський район) управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №430 від 01 березня 2021 року щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на десять років відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 25 лютого 2021 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва