Ухвала суду № 97725487, 16.06.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2529/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про закриття провадження по справі

16 червня 2021 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Бойко О.Я.,

за участі:

секретаря судового засідання Белінського Г.В.,

представника позивача Комісара О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про закриття провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ананьївської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Ананьївської міської ради від 22.01.2021 р. №126- VІІІ “Про скасування деяких рішень сільських рад правонаступниками яких є Ананьївська міська рада”,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ананьївської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Ананьївської міської ради від 22.01.2021 р. №126- VІІІ “Про скасування деяких рішень сільських рад правонаступниками яких є Ананьївська міська рада”.

16.06.2021 у судовому засіданні суд поставив на обговорення питання про закриття провадження у справі з тих підстав, що даний спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання представника відповідача, оскільки вважає, що в даному випадку оскаржуються владні управлінські функції відповідача, а тому спір є публічно-правовим.

Проте суд не погоджується з такою позицією позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Обов`язковою ознакою позовної форми захисту права в адміністративному суді має бути наявність спору про публічне право, тобто спору про права і обов`язки в публічних правовідносинах.

З урахуванням ст.19 КАС України до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників є суб`єктом владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

При цьому визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Отже, під час визначення предметної юрисдикції справ суд повинен виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, обставин у справі.

Водночас правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються, зокрема, приписами ЗК України, а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Згідно з статтею 5 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) одним із принципів земельного законодавства є забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави. Пунктами «а», «б» частини першої статті 12 ЗК України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частини другою та третьою статті 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. Згідно із частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Порядок набуття права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності громадянами та юридичними особами передбачено вказаною статтею та статтями 118, 122 ЗК України.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої статті 16 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Повертаючись до спірних правовідносин, суд зазначає, впродовж підготовчого провадження суд у представника позивача з`ясував, що об`єктом свого порушеного права останній вважає, можливий вплив спірного рішення на належне йому право власності на земельні ділянки. Адже спірним рішенням скасовані рішення, які стали підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки у осіб, у яких позивач їх придбав.

З огляду на матеріали справи, суд встановив, що спірним рішенням скасовані рішення про надання дозволу на розробку та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, за якими в подальшому було зареєстроване право власності за громадянами, у яких позивач придбав земельні ділянки за договорами купівлі-продажу. Представник позивача у судовому засіданні підтвердив, що позивач зареєстрував право власності на зазначені в позові земельні ділянки в установленому законом порядку, тому вважає, що спірне рішення порушує його права на земельні ділянки як добросовісного набувача.

Таким чином, при з`ясуванні у позивача питання в чому полягає порушення його прав, суд встановив, що рішення, яке в частині оскаржує позивач, стосується земельних ділянок , які вже набули на момент звернення до суду ознак об`єкту зареєстрованого права власності. Дані обставини свідчать про існування у позивача речового права щодо цих земельних ділянок, а спір, хоча і формально оскаржує рішення суб`єкта владних повноважень, проте стосується питань вільного розпорядження, реалізації та припинення права власності на зазначені земельні ділянки, що свідчить про його приватно-правовий характер.

Отже існування вказаних обставин виключає можливість розгляду зазначених позовних вимог за правилами адміністративного судочинства та такий спір має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, суд робить висновок, що правовідносини у справі №420/2529/21 регулюються цивільно-процесуальним законодавством та їх вирішення передбачено в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. ст. 19, 183, 238, 293,295 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ананьївської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Ананьївської міської ради від 22.01.2021 р. №126- VІІІ “Про скасування деяких рішень сільських рад правонаступниками яких є Ананьївська міська рада”.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293,295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту іі підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти з днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвалу суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний суддею 17 червня 2021 року.

Суддя: О.Я. Бойко

.