Рішення № 97725407, 17.06.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5670/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Білостоцького О.В.

При секретарі: Грачук В.С.

За участю сторін:

Представника позивача за Іщенко М.О.

первісним позовом

та відповідача

за зустрічним позовом:

Відповідач за

первісним позовом та позивач

за зустрічним позовом: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, та за зустрічним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкову заборгованість у загальному розмірі 77 796,54 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати адміністративних штрафів та штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну, визначених позивачу податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДФС в Одеській області від 23.01.2019 року №0001414001, №0001384001, №0001394001. Відповідач своєчасно податковий борг не сплатив, що стало підставою для звернення Головного управління ДПС в Одеській області до суду із зазначеним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 06.07.2020 року позовну заяву Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін, передбачене положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України.

Водночас 18.08.2020 року від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов зустрічний адміністративний позов, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0001384001 від 23.01.2019 року про застосування штрафної санкції в розмірі 10 000,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0001394001 від 23.01.2019 року про застосування штрафної санкції в розмірі 67 795,54 грн.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що не погоджується із вищезазначеними повідомленнями-рішеннями, вважає їх протиправним та такими, що підлягають скасуванню. Так, позивач за зустрічним позовом зазначає, що він був зареєстрований фізичною особою-підприємцем 20.09.2018 року та ним 09.11.2018 року було отримано ліцензії на реалізацію тютюнових та спиртних напоїв. Також задля здійснення власної господарської діяльності ОСОБА_1 15.11.2018 року було укладено договір оренди на частину приміщення розміром 20,1 кв.м в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ФОП ОСОБА_2 на праві власності, та яка також здійснює в цьому магазині підприємницьку діяльність.

Водночас, за твердженням ОСОБА_1 ним здійснення господарської діяльності було розпочато не одразу. Так відділ по реалізації тютюнових та алкогольних напоїв в магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", який орендує ФОП ОСОБА_1 , розпочав свою діяльність лише 28.11.2018 року, про що свідчить Z-звіт №2032 від 28.11.2018 року.

Разом з тим, 23.11.2018 року контролюючим органом у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_1 , було здійснено закупку 1 пачки цигарок та 1 пляшки горілки «Хлібний дар» у відділі, що належить позивачу за зустрічним позовом. При цьому продаж зазначеного товару здійснила ОСОБА_3 . Водночас, за твердженням фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , зазначена особа жодного відношення до нього не мала, а була стажером іншого суб`єкта господарювання - ФОП ОСОБА_2 , яка є його дружиною.

Також позивач за зустрічним позовом посилається на не пред`явлення йому копії направлення та наказу на перевірку, а також не надіслання йому акту перевірки та в подальшому податкових-повідомлень рішень.

Ухвалою суду від 07.09.2020 року зустрічний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень був прийнятий до провадження та відповідно до ч.3 ст.177 КАС України об`єднаний в одне провадження з первісним адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Одночасно судом згідно ч. 4 ст.177 та ч.6 ст. 260 КАС України було ухвалено рішення про перехід від спрощеного провадження до розгляду справи №420/5670/20 за правилами загального позовного провадження.

01.10.2020 року, 04.02.2021 року та 15.03.2021 року судом у справі були проведені підготовчі судові засідання, в яких сторони надали по справі відзив на зустрічний позов (а.с.101-105), а також додаткові письмові докази та пояснення (а.с. 111, 154-159).

09.11.2020 року та 30.03.2021 року провадження у справі було зупинено та поновлено 04.02.2021 року та відповідно 08.06.2021 року.

15.03.2021 року підготовче провадження у справі було закрито та призначено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні представник Головного управління ДПС в Одеській області (позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом) позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити, в задоволені зустрічного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 просила відмовити у повному обсязі.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 до судового засідання 08.06.2021 року не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно. Водночас позивач за зустрічним позовом та його представники приймали участь у підготовчих судових засіданнях 04.02.2021 року та 15.03.2021 року (а.с. 146-147, 165), в яких проти задоволення позовних вимог Головного управління ДПС в Одеській області заперечували з підстав, зазначених у зустрічній позовній заяві.

Судом під час з`ясування обставин у справі було встановлено.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 20.09.2018 року (номер запису №25420000000001479) та згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.

06.11.2018 року позивачу за зустрічним позовом було видано ліцензії на право здійснення торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами терміном дії з 09.11.2018 року по 09.11.2019 року.

15.11.2018 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (як орендарем) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (як орендодавцем) було укладено договір оренди нежитлового приміщення (а.с.57-60).

Відповідно до п.1.1 зазначеного Договору орендодавець зобов`язується передати орендареві у строкове платне користування частину належному йому нежитлового приміщення площею 20,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Згідно п. 1.2 Договору приміщення передається в оренду для облаштування лікеро-горілчаного відділу магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

23.11.2018 року з метою здійснення контролю за дотриманням вимог чинного законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, порядком здійснення готівкових розрахунків, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв, на підставі пп.пп. 19-1.1.4, 19-1.1.14 п.19-1.1 ст.19-1, ст.20, пп. 80.2.5, п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України заступником начальника Головного управління ДФС в Одеській області було видано наказ №9227 «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 » (а.с. 186).

Відповідно до наказу №9227 встановлено здійснити перевірку ФОП ОСОБА_1 з 23.11.2018 року, зокрема за адресою АДРЕСА_1 , тривалістю 10 діб, перевіряємий період з 20.09.2018 року – по дату закінчення фактичної перевірки.

На підставі наказу №9227 від 23.11.2018 року та направлень на перевірку від 23.11.2018 року №4528 та №4531 (а.с. 187-188) фахівцями контролюючого органу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 , магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, копію наказу №9227 від 23.11.2018 року та направлення на перевірку було пред`явлено та вручено податковим органом для ознайомлення продавцю ОСОБА_3 , що підтверджується її особистим підписом (а.с. 187-188).

За результатами проведеної перевірки ГУ ДФС в Одеській області було складено акт про результати проведення перевірки №1820/15-32-40-01/ НОМЕР_1 від 30.11.2018 року та додатки №1 та №2 до нього (а.с. 156-157).

В акті зазначено про порушення ФОП ОСОБА_1 наступних вимог законодавства:

- п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР, а саме реалізація цигарок «Monte Carlo» по ціні 31,50 грн. у кількості 1 пачки та горілки «Хлібний Дар» 0,5 літри з вмістом спирту 40% по ціні 85,50 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій (розрахунковий документ не видано);

- порушення Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», а саме реалізація горілки «Хлібний Дар» 0,5 літри з вмістом спирту 40% по ціні 85,50 грн., тобто нижчою за встановлену мінімальну роздрібну ціну (мінімальна ціна роздрібна ціна за пляшку горілки 0,5 л вмісту спирту 40% складає - 89,40 грн.);

- порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 року №265/95-ВР встановлено не ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, а саме відсутні накладні на алкогольні напої згідно додатку №1 та №2 до акту перевірки на загальну суму 33 897,77 грн.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи для ознайомлення та підписання акту перевірки та додатків до нього до ГУ ДФС в Одеській області ФОП ОСОБА_1 не з`явився, на підставі чого інспектором були складені акти відмови від ознайомлення та підписання акту перевірки, а також від отримання акту перевірки (а.с.158-159).

На підставі складеного акту перевірки №1820/15-32-40-01/ НОМЕР_1 від 30.11.2018 року податковим органом були винесені податкові повідомлення-рішення:

- за порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР – ППР №0001414001 від 23.01.2019 року на суму 1,00 грн.;

- за порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР – ППР №0001394001 від 23.01.2019 року на суму 67 795,54 грн.;

- за порушення п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» - ППР №0001384001 від 23.01.2019 року на суму 10 000,00 грн.

Податкові повідомлення-рішення направлені на адресу ОСОБА_1 рекомендованим листом із повідомленням (а.с. 28).

15.03.2019 року ГУ ДФС в Одеській області було винесено податкову вимогу форми «Ф» №37940-55 щодо сплати ФОП ОСОБА_1 податкового боргу на загальну суму 77 796,54 грн. (а.с. 10).

Зазначена податкова вимога направлялась платнику податків засобами поштового зв`язку, що підтверджується матеріалами адміністративної справи (а.с. 9).

ФОП ОСОБА_1 суму зазначеної заборгованості добровільно сплачено не було, з огляду на що ГУ ДПС в Одеській області (правонаступник ГУ ДФС в Одеській області) звернулось до адміністративного суду з даним адміністративним позовом.

Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, суд зазначає наступне.

Згідно п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового Кодексу України (далі - ПК України), платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пунктом 16.1.4 ст.16 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). (п.п 14.1.156 п.14.1 ст. 14 ПК України).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п.п.14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно пп.пп.19-1.1.4, 19-1.1.14 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу:

здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів;

здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.

Відповідно до пп. 20.1.10 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.3. п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України передбачено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: 1) направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; 2) копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; 3) службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Вимогами пп. 80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, зокрема за наявності обставин отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР) визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Згідно зі статтею 2 Закону №265/95-ВР розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до положень пунктів 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи - вчинене вперше - 1 гривня; за кожне наступне вчинене порушення - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Так, як вбачається з матеріалів адміністративної справи, а саме з пояснень стажиста на посаду продавця ОСОБА_3 , наданих податковому органу 23.11.2018 року (а.с. 155), зазначеною особою не було проведено розрахункову операцію з покупки (реалізації) тютюнових виробів на суму 31,50 грн., а також алкогольного напою горілки «Хлібний дар» 0,5 літрів на суму 85,50 грн., у зв`язку із невмінням працювати на касовому апараті.

Водночас суд зауважує, що зазначена обставина не є поважною причиною порушення суб`єктом господарювання ФОП ОСОБА_1 вимог чинного законодавства. Крім того позивачем за зустрічним позовом в межах даної адміністративної справи№420/5670/20 не оскаржується правомірність та законність ППР №0001414001 від 23.01.2019 року на суму 1,00 грн., винесеного за порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Згідно з статтею 20 зазначеного Закону до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Відповідно до пункту 85.2. статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Як встановлено пунктом 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Так як вбачається з матеріалів адміністративної справи, зокрема з акту перевірки та приєднаних до нього додатків, при перевірці господарської діяльності ФОП ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », контролюючим органом було встановлено наявність та продаж алкогольних напоїв на загальну суму 33 897,77 грн. Водночас жодних документів, які б підтверджували ведення позивачем за зустрічним позовом обліку товарних запасів відповідно до вимог чинного законодавства на момент перевірки податковому органу надано не було. Зазначені документи не були наданні ФОП ОСОБА_6 і до суду.

При цьому видаткові накладні, долучені до матеріалів зустрічного адміністративного позову, стосуються обліку алкогольних напоїв ФОП ОСОБА_6 у інших магазинах, де він також здійснював господарську діяльність, зокрема, за іншими адресами: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 .

З огляду на викладене, враховуючи що в ході проведення перевірки посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області було виявлено відсутність підтверджуючих документів щодо походження товарів на загальну суму 33 897,77 грн., контролюючим органом було правомірно застосовано до позивача штрафні санкції та винесено податкове-повідомлення рішення №0001394001 від 23.01.2019 року на суму 67 795,54 грн.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05 березня 2019 року справа №814/3744/15.

Щодо порушення ФОП ОСОБА_6 вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначаються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 року №481/95-BP (Закон №481/95-BP).

За змістом статті 1 Закону №481/95-ВР мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.

Відповідно до абзацу сімнадцятого частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Статтею 18 Закону №481/95-ВР надано Кабінету Міністрів України право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

На виконання частини 10 статті 18 Закону №481/95-BP, постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» від 30.10.2008 року №957 було встановлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв згідно з додатком.

Відповідно до пункту 1 Примітка, мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів, віскі, рому та інших спиртових дистилятів та спиртних напоїв, одержаних шляхом перегонки зброджених продуктів з цукрової тростини, джину та ялівцевої настоянки, коньяку (бренді) три зірочки, коньяку (бренді) чотири зірочки, коньяку (бренді) п`ять зірочок, інших спиртових дистилятів та спиртових напоїв, у тому числі бренді ординарного, горілки виноградної, інших зброджених напоїв, сумішей із зброджених напоїв та сумішей зброджених напоїв з безалкогольними напоями різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об`ємом (у відсотках) і місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків.

Згідно з Додатком до Постанови №957, мінімальна роздрібна ціна за 1 літр 100-відсоткового спирту для горілки та лікеро-горілчаних виробів, інших виробів (код виробів згідно з УКТЗЕД 2208 60, 2208 70, 2208 90) складає 447 гривень.

Таким чином, враховуючи наведені вимоги, станом на 23.11.2018 року (дата проведення фактичної перевірки позивача) мінімальна роздрібна ціна алкогольного напою горілка «Хлібний Дар» 0,5 літрів (40%) повинна формуватися наступним чином: 447*0,5*40% = 89,40 грн.

Як вбачається з акту перевірки, та не було спростовано ФОП ОСОБА_1 у судових засіданнях, продавцем ОСОБА_3 було здійснено продаж горілки «Хлібний Дар» 0,5 літрів (40%) за ціною 85,50 грн. З огляду на зазначене, суд доходить висновку що посилання контролюючого органу на реалізацію відповідачем за первісним позовом алкогольного напою за ціною, нижчою за встановлену мінімальну роздрібну ціну, є обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

При цьому суд критично ставиться до посилання ФОП ОСОБА_1 у судовому засіданні 15.03.2021 року та у зустрічному позові на те, що стажист на посаду продавця ОСОБА_3 не мала відношення до здійснення ним господарської діяльності та не була його найманим працівником, з огляду на наступне.

Так з матеріалів адміністративної справи вбачається, що 09.11.2018 року між Миколаївською районною філією Одеського обласного центру зайнятості (Одеського регіону), ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір №1/18/1517 про професійне навчання безробітного у роботодавця (а.с. 66).

Як було зазначено у судовому засіданні 08.06.2021 року працівниками ГУ ДПС в Одеській області ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (допитаних судом в якості свідків), 23.11.2018 року ними на підставі наказу №9227 від 23.11.2018 року та направлень на перевірку від 23.11.2018 року №4528 та №4531 було здійснено вихід за місцем здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

При цьому всі відділи магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в тому числі лікеро-горілчаний відділ здійснювали свою діяльність у повній мірі без жодних обмежень та продавцем ОСОБА_7 , що знаходилась за прилавком, було здійснено продаж перевіряючим особам цигарок «Monte Carlo» по ціні 31,50 грн. у кількості 1 пачки та горілки «Хлібний Дар» 0,5 літри з вмістом спирту 40% по ціні 85,50 грн. при зазначених вище обставинах.

Будь-якої інформації що зазначена особа не є уповноваженою на здійснення продажу товару контролюючому органу повідомлено не було.

Суд з даного приводу зауважує, що Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 року №481/95-BP та Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не пов`язує відповідальність суб`єкта господарювання з тим, хто саме здійснив правопорушення, в даному випадку - продаж алкогольних напоїв за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої, проведення продажу товару без застосування реєстратора розрахункових операцій, а також реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку

Необхідною умовою для відповідальності суб`єктів господарювання, є факт реалізації товару у місці здійснення його господарської діяльності.

У свою чергу, сам факт неперебування в офіційних трудових відносинах із суб`єктом господарювання особи, якою здійснено реалізацію товарів, не може бути підставою для звільнення такого суб`єкта господарювання від встановленої чинним законодавством відповідальності.

Аналогічну правову позицію було висловлено Верховним Судом у постанові від 09.03.2021 року по справі № 804/8054/17.

Крім того, суд зауважує, що з наданих до суду пояснень ОСОБА_7 вбачається, що така особа проходила стажування на посаду продавця лікеро-горілчаного відділу з 08.11.2018 року саме у ФОП ОСОБА_1 (а.с. 155). Крім того, суд також враховує ту обставину, що ОСОБА_2 є дружиною ОСОБА_1 та господарську діяльність вони здійснюють в одному приміщенні магазину.

Також суд критично ставиться до посилання позивача за зустрічним позовом, що нездійснення ним господарської діяльності до 28.11.2018 року підтверджуються фіскальними звітними чеками (Z- звіт) від 28.11.2018 року, 29.11.2018 року, 30.11.2018 року, оскільки, на думку суду, зазначені звіти відображають лише щоденний продаж товару, та не свідчать про нездійснення суб`єктом господарювання діяльності в інші дні.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи встановлені факти та наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржувані ФОП ОСОБА_1 податкові-повідомлення рішення є законними, обґрунтованими та такими, що не підлягають скасуванню.

За таких умов суд вважає за можливе задовольнити адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області та стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму заборгованості з адміністративних штрафів та штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну у розмірі 77796,54 грн. на бюджетний рахунок №UA928999980314020561000015347, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 37958466, КБК 21081500, отримувач коштів УК у Миколаївському районі смт.Миколаївка/21081500.

Водночас зустрічний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень не підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У зв`язку з відсутністю таких судових витрат у справі №420/5670/20, суд вирішив їх розподіл не проводити.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 2-5, 6-11, 77, 139, 192-194, 205, 241-246, 255, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул. Семінарська, 5) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ) про стягнення податкового боргу – задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму заборгованості з адміністративних штрафів та штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну у розмірі 77796,54 грн. на бюджетний рахунок №UA928999980314020561000015347, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 37958466, КБК 21081500, отримувач коштів УК у Миколаївському районі смт.Миколаївка/21081500.

У задоволені зустрічного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень – відмовити.

Розподіл судових витрат не проводити.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 17 червня 2021 року.

Суддя О.В. Білостоцький