Рішення № 97725220, 16.06.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2021 р. № 400/938/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕОНТ ЛТД", вул. Спаська, 68 А/1, м. Миколаїв, 54001, до відповідача:Київської митниці Державної митної служби, вул. Вацлава Гавела, 8-а, м. Київ 124, 03124, про:визнання протиправними та скасування рішень,ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до Київської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості: № UA 100110/2020/000049/1 від 21.09.2020 , № UA 100110/2020/000050/1 від 02.10.2020,№ UA 100110/2020/000051/1від 02.10.2020, № UA 100110/2020/000052/1від 02.10.2020, № UA 100110/2020/000053/1від 05.10.2020, № UA 100110/2020/000054/1від 23.10.2020.

Позивач обґрунтовує позов тим, що відповідач протиправно прийняв рішення про коригування митної вартості товару , оскільки до митних декларацій позивачем надані всі документи, які підтверджують митну вартість товару за основним методом.

Відповідач надав суду відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позову, оскільки під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом з митними деклараціями документів встановлено, що вони містять розбіжності, не підтверджують відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості: не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки СРТ витрат, пов`язаних зі страхуванням товару. Інвойс на партію товару не містить інформації про умови оплати, що суперечить п.7.3.3 контракту від 20.07.2020,

Позивач надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

20.07.2020 позивачем та компанією «ILSA DIS TICARET LTD. STI» м. Антакія Туреччина укладено зовнішньоекономічний контракт на постачання товару № ILS2020. За умовами контракту п.2.1-2.2 передбачено, що ціна одиниці товару визначається сторонами в рахунках-фактурах(інвойсах). Вартість кожної партії товару визначається в рахунках фактурах.

Протягом вересня-жовтня 2020 року декларантом подано електронні митні декларації № UA100110/2020/606731, UA100110/2020/607058, UA100110/2020/607060, UA100110/2020/607061, UA100110/2020/607108, UA100110/2020/607693 на товари «фрукти», одержувач - TOB "НЕОНТ ЛТД", до кожної з якої були подані : рахунок фактура, автотранспортна накладна, фітосанітарний сертифікат, сертифікат походження товару, книжка МДП, зовнішньоекономічний контракт від 20.07.2020, договір про надання послуг митного брокера № 35 від 20.07.20920, інформація про позитивні результати державних видів контролю про застосування Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами № 5975313, сертифікат здоров`я, копія митної декларації країни відправника.

Після надсилання ЕМД позивач отримав від митниці повідомлення про витребування додаткових документів з метою упевнитись в достовірності та точності будь-якої заяви, документа чи рахунку, поданих для визначення митної вартості. Позивачу запропоновано надати:

1) виписку з бухгалтерської документації;

2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

3) якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять документи про вартість страхування;

4) прайс - листи виробника товару;

5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини

6) надати документи з перекладом відповідно до ст. 254 МКУ;

7) за власним бажанням подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

У відповідь на електронні повідомлення митниці декларантом надано листи б/н від 21.09.2020, 02.10.2020, 05.10.2020, 22.10.2020, якими надано прайс-листи виробника та експертні висновки, та повідомлено, що інші витребувані документи надіслати немає можливості.

За результатами опрацювання документів , наданих для підтвердження митної вартості товару за митними деклараціями відповідачем прийнятті спірні рішення про коригування митної вартості товарів, в яких зазначено, що документи місять розбіжності, не підтверджують відомості щодо ціни , що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів: 1) не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки СРТ витрат, пов`язаних зі страхуванням товару. Відповідно до міжнародних торгових правил «ІНКОТЕРМС» за умовами терміна СРТ (вартість, страхування і фрахт) від продавця вимагається забезпечення страхування хоча б з мінімальним покриттям, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування - відсутні.

2) Інвойс на партію товару не містить інформації про умови оплати, що суперечить п.7.3.3. контракту від 20.07.20 №ILS2020. Відповідно до пункту 7 контракту та наданих товаросупровідних документів неможливо встановити порядок та умови оплати за товар, оскільки п. 7 не містить чітко визначеного порядку та умов оплати за контрактом. Тобто, відомості, вказані у контракті та товаросупровідних документах не кореспондуються між собою, містять не чітку, двозначну і не зрозумілу інформацію про вартість товару та умови його поставки.

3)У наданій до митного оформлення копії МД країни-відправлення йде посилання на фактуру, яка відсутня в гр.44 ЕМД.

4) Документи, подані до митного контролю та оформлення не містять перекладу на українську мову, що суперечить ст. 254 МКУ.

5) п.6.1 Контракту зазначено, що товар повинен бути належно упакований. Відповідно до частини 10 статті 58 МКУ витрати на пакування повинні бути додані при визначенні митної вартості, якщо вони не включались до ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті. Контрактом не передбачено, що вартість пакування та упаковки включено до вартості товару. Інші товаросупровідні документи також не містять інформації щодо вартості пакування та упаковки та чи включено їх до вартості товару.

Таким чином, декларантом не надано документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості: відсутня інформація щодо вартості пакування та вартості самої упаковки відповідно до частини 10 ст.58 МК України

Згідно з прийнятими рішеннями митну вартість товарів скориговано відповідно до положень ч. 2 ст. 64 МКУ, а саме митна вартість імпортованого товару ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні коригування митної вартості товару та рівень митної вартості товару згідно з джерелом інформації:

1) Рішення про коригування митної вартості від 21.09.2020 № № UA 100110/2020/000049/1 за ЕМД UA 100110/2020/606731 (інформація щодо рівня митної вартості подібних товарів, оформлених тим же суб`єктом ЗЕД від того ж виробника: товар № 1 (Виноград) - 1 дол США/кг (МД від 20.08.2020 № UA 500020/2020/223646, товар № 2 (Інжир)- 2,02 дол США/кг оформлений для даного імпортера (МД від 25.08.2020 № UA 408020/2020/20081) та від того ж виробника (МД від 19.09.2020 № UA 500020/2020/227000).

2) Рішення про коригування митної вартості від 02.10.2020 № № UA 100110/2020/000050/1 за ЕМД UA 100110/2020/607058 (інформація щодо рівня митної вартості подібних товарів, оформлених тим же суб`єктом ЗЕД від того ж виробника: товар № 1 (лимон) - 0,75 дол США/кг (МД від 01.10.2020 № UA 408020/2020/023902, товар № 2 (мандарин)-0,9 дол США/кг (МД від 01.10.2020 № UA 408020/2020/023879)

3) Рішення про коригування митної вартості від 02.10.2020 № UA 100110/2020/000051/1 за ЕМД и А100110/2020/607061 (інформація щодо рівня митної вартості подібних товарів, оформлених тим же суб`єктом ЗЕД від того ж виробника: товар № 1 (лимон) - 0,75 дол США/кг (МД від 01.10.2020 № ІІА408020/2020/023902, товар № 2 (мандарин)-0,9 дол США/кг (МД від 01.10.2020 № ІІА408020/2020/023879).

4) Рішення про коригування митної вартості від 02.10.2020 № UA100110/2020/000052/1 за ЕМД UA100110/2020/607060 (інформація щодо рівня митної вартості подібних товарів, оформлених тим же суб`єктом ЗЕД від того ж виробника: товар № 1 (мандарин)-0,9 дол СІПА/кг (МД від 01.10.2020 № UA 408020/2020/023879).

5) Рішення про коригування митної вартості від 05.10.2020 № 100110/2020/000053/1 за ЕМД UA 100110/2020/607108 (інформація щодо рівня митної вартості подібних товарів, оформлених тим же суб`єктом ЗЕД від того ж виробника: товар № 1 (Виноград) - 1 дол СПІА/кг (МД від 20.08.2020 № ІІА500020/2020/223646, товар № 2 (Інжир)-2,02 дол США/кг (МД від 14.09.2020 № UA 500020/2020/12702).

Рішення про коригування митної вартості від 23.10.2020 № № UA 100110/2020/000054/1 за ЕМД UA 100110/2020/607693 (інформація щодо рівня митної вартості подібних товарів, оформлених тим же суб`єктом ЗЕД від того ж виробника: товар № 1 (Виноград) - 1 дол США/кг (МД від 22.10.2020 № UA 100110/2020/607641).

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 55 Митного кодексу України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

- обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

- наявну в митного органу інформацію , яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

- обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Аналіз норм Митного Кодексу України дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Митний орган тільки зазначив, що подані документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, декларантом не надано документальне обґрунтування формування митної вартості з урахуванням її числових значень.

1)У повідомленнях митниця просила надати, якщо здійснювалося страхування товару- страхові документи, у відповіді на повідомлення позивач зазначив, що надав всі наявні у нього документи. Відтак, у позивача відсутні документи на підтвердження страхування товару, тому вони не можуть бути ним надані.

2)Стосовно того, що в інвойсах на партію товару не міститься інформації про умови оплати, що суперечить п.7.3.3 контракту від 20.07.2020, суд зазначає наступне, що умовами контракту чітко передбачено п.7.2, що вартість отриманого товару оплачується « продавцю» не пізніше, ніж по закінченню 90 календарних днів з дати прибуття товару до українського пункту призначення. В пункті 7.3.3 зазначено, що умови на окрему партію товару вказуються в інвойсі. Якщо в інвойсі умови оплати не вказані, сторони керуються даним Контрактом.

Відтак, п.7.3.3 містить застереження стосовно того, що в інвойсі можуть зазначатися умови оплати на окрему партію товару, але якщо вони не зазначені застосовуються загальні правила оплати товару передбачені п.7.2 контракту, тому відсутність умов оплати товару в інвойсі не суперечить п.7.3.3 контракту.

3)Стосовно зазначення у спірних рішення про пакування товару відповідно до ч.10 ст.58 МК України, що витрати на пакування повинні бути додані при визначені митної вартості, якщо вони не включались до ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті, суд зазначає, що поставка товару здійснювалась за умовами поставки СРТ Київ. За правилами ІНКОТЕРМС- продавець при поставки товарів за умовами СРТ зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, тому вартість товару включена в ціну товару та надати будь-які додаткові документи стосовно пакування товару позивач не мав можливості.

4)Також як недолік наданих позивачем документів зазначено, що у наданій до митного оформлення копії МД країни-відправлення йде посилання на фактуру, яка відсутня в гр.44 ЕМД, але відповідачем не зазначено, як відсутність зазначення цієї фактури може вплинути чи впливає на митну вартість товару або на сплату митних платежів.

5) Також відповідачем зазначено, що документи, подані до митного контролю та оформлення не містять перекладу на українську мову, що суперечить ст.254 МК України. Але у ст.254 МК України зазначено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Відтак, надані позивачем документи не суперечать ст.254 МК України.

Позивач надав митниці всі документи, які були у нього в наявності: у контракті від 20.07.2020 визначено, що вартість товару зазначається в рахунку–фактурі (інвойсах).У наданих рахунках-фактурі зазначена кількість і вартість кожного товару та загальна вартість поставки, яка повністю збігається з даними зазначеними у митній декларації країни відправника та електронній митній декларації, наданій позивачем.

Надані позивачем документи не містять розбіжностей, наявних ознак підробки та містить всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час митного оформлення були надані усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору.

Відповідно до ст.19 Конституції України та ст.2 КАС України відповідач, як суб`єкт владних повноважень повинен діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач не довів суду наявність правових підстав для коригування митної вартості товару, не обґрунтував правомірність застосування другорядного методу для визначення митної вартості товару, тому позов належить задовольнити.

Позивач просить стягнути з відповідача судові витрати в сумі 36770грн., які складаються з 21020 грн. судового збору та 15850грн. витрати на професійну правову допомогу. До клопотання позивачем надано: договір № 183 про надання правничої допомоги від 07.12.2020, додаток № 1 до договору про надання правничої допомоги № 183 від 07.12.2020, в якому наведений розрахунок розміру гонорару: ознайомлення з документами:750грн., підготовка позовної заяви та подання позову 12000 грн., участь у судовому засіданні в Київському окружному адміністративному суді 3000 грн., платіжне доручення № 176 від 28.12.2020 про оплату послуг адвоката.

Відповідач надав суду клопотання про зменшення судових витрат, оскільки судовий збір позивачем повинен був бути сплачений в сумі 5 163,99 грн., що складає 1,5% від суми донарахованих митницею митних платежів в сумі 344265,76грн., а не 21020 грн., як було сплачено позивачем. Крім того, просив суд зменшити заявлені позивачем витрати на правничу допомогу, оскільки витрати на оплату послуг адвоката не є співмірними із складністю справи та виконаними адвокатом роботами.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 КАС України та судовий збір підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 5163,99грн.

Статтею 132 КАС України визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з частинами першою - третьою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 КАС України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Частиною сьомою статті 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС України).

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію (зокрема, постанови від 20 травня 2020 року у справі №240/3888/19, від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19, від 11 грудня 2019 року у справі №2040/6747/18), що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 по справі № 640/194/98/19.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі “Баришевський проти України”, від 10 грудня 2009 року у справі “Гімайдуліна і інших проти України”, від 12 жовтня 2006 року у справі “Двойних проти України”, від 30 березня 2004 року у справі “Меріт проти України”, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Тому, зважаючи на незначний обсяг матеріалів справи (поданих позивачем доказів), на ціну позову та відсутність у наданих представником позивача даних про час, витрачений на правову допомогу, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 1500,00 грн. витрат на правничу допомогу, оскільки саме така сума, на думку суду, є співмірною зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 194, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕОНТ ЛТД" (вул. Спаська, 68 А/1, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 42183416) до Київської митниці Державної митної служби (вул. Вацлава Гавела, 8-а, м. Київ 124, 03124, ідентифікаційний код 43337359) задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA 100110/2020/000049/1 від 21.09.2020, № UA 100110/2020/000050/1 від 02.10.2020, № UA 100110/2020/000051/1 від 02.10.2020, № UA 100110/2020/000052/1 від 02.10.2020, № UA 100110/2020/000053/1 від 05.10.2020, № UA 100110/2020/000054/1 від 23.10.2020.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Державної митної служби (вул. Вацлава Гавела, 8-а, м. Київ 124, 03124, ідентифікаційний код 43337359) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕОНТ ЛТД" (вул. Спаська, 68 А/1, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 42183416) судовий збір у сумі 5163,99 грн. (п`ять тисяч сто шістдесят три гривні 99 коп.), сплачений платіжним дорученням № 172 від 28.12.2020 року.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Державної митної служби (вул. Вацлава Гавела, 8-а, м. Київ, 03124, ідентифікаційний код 43337359) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕОНТ ЛТД" (вул. Спаська, 68 А/1, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 42183416) витрати на правничу допомогу у сумі 1500,00 грн. (одна тисяча п`ятсот гривень).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду – 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження – 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко