Рішення № 97723672, 01.04.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2021 року Справа № 160/1221/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Тара» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тара» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110240/2020/00061, оформлену 28.12.2020 року Дніпровською митницею Держмитслужби.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ТОВ «Тара» з метою митного оформлення товарів подало до Дніпропетровської митниці Держмитслужби електронну митну декларацію № UA110240/2020/0004550 від 09.12.2020 р. та документи на підтвердження заявленої митної вартості товару. Під час декларування товарів за вказаною електронною митною декларацією позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною договору та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, зокрема контракт, рахунок (інвойс), пакувальний лист, коносамент та інші документи, зазначені в графі 44 митних декларацій. Вказує, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів, не обґрунтовано неможливість застосування основного методу визначення митної вартості та не обґрунтовано застосування резервного методу. Всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару наявні у підприємства та надані під час митного оформлення товару. Крім того, позивачем зазначено, що Дніпропетровська митниця ДФС не надала ТОВ «Такт» жодних доказів того, що товар, який підлягав декларуванню, підпадає під дію антидемпінгових заходів відповідно до рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі. Позивач зазначає, що товар імпортований товариством не підпадає під дію рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №АД-382/2017/4411-05 від 28.12.2017 року (в редакції рішення від 20.04.2018 року № АД-390/2018/4411), оскільки це рішення стосується виключно катанки та арматури із відповідними характеристиками. Позивач посилається на лист Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 22.08.2018 року № 4413-06/37204-03, у якому вказано про те, що на підставі рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №АД-382/2017/4411-05 від 28.12.2017 року митом оподатковується лише продукція, яка підпадає не тільки під код УКТЗЕД, але й під опис наведений у цьому рішенні. За діаметром товар позивача на підпадає під критерій катанки, які наведені у рішенні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №АД-382/2017/4411-05 від 28.12.2017 року (в редакції рішення від 20.04.2018 року № АД-390/2018/4411). З огляду на викладене позивач вважає, що спірні рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позов, обґрунтовуючи це тим, що Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі своїм рішенням № АД-390/2018/4411-05 надала роз`яснення щодо поняття «арматурний прокат та катанка» не розмежовуючи їх в окремі категорії та галузь промислового використання. Крім того, товар із описом «арматурний прокат (арматура) та катанка» в УКТЗЕД відсутній. Такий опис носить загальний характер. Враховуючи позицію митниці щодо наявності у позивача обов`язку зі сплати антидемпінгового мита та приписи п. 9 ст. 269 МКУ щодо відсутності у посадової особи митних органів права на заповнення митної декларації, зміну відомостей, зазначених в декларації, митницею оформлено Картку відмову, якою відмовлено в митному оформленні товару за митною декларацією поданої позивачем. З огляду на викладене, відповідач вважає, що картка про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є правомірною та не підлягає скасуванню.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якому позовні вимоги підтримав, просив відхилити доводи відповідача, зазначені у відзиві та задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 року прийнято до свого провадження вказану справу та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що 03.09.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тара» (покупець) та Акціонерним товариством «Оскольський електрометалургійний комбінат» (постачальник) укладено контракт № СТАР/ОЕ-005571 на поставку продукції (металопрокат) в асортименті, кількості, та за цінами, вказаними у специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного контракту.

За умовами п. 2.2 та п. 2.3 контракту ціни на продукцію погоджуються у російських рублях та розрахунок проводиться шляхом попереднього перерахування грошових коштів (100%) на розрахунковий рахунок постачальника.

Поставка продукції проводиться постачальником залізничним транспортом безпосередньо на адресу та у строки, погоджені у специфікації до даного контракту (п.4.1 контракту).

Згідно п.4.3 контракту умови поставки погоджуються сторонами у додатках (специфікаціях) до даного контракту.

26.10.2020 року сторонами погоджено специфікацію № 13 до вказаного контракту на постачання продукції вартістю 5243630,00 рублів, умови поставки: СРТ - станція призначення Мелітополь Придніпровської ЗД з урахуванням транспортних витрат.

На підставі рахунку № 13 від 26.10.2020р. позивач оплатив товар за цією специфікацією згідно платіжного доручення № 46 від 28.10.2020р.

08.12.2020р. на виконання вказаної специфікації до станції «Мелітополь» Придніпровської залізниці залізничним транспортом прибув товар у вагоні № 54005384 згідно залізничної накладної № 30011395.

Для підтвердження цього до позову додається копія відомості про товарну партію, пакувального листа, сертифікату походження товару, рахунку-фактури, митної декларації країни відправлення № 10131010/261120/0206673 від 26.11.2020р., накладної, сертифікатів якості на товар № 0743766 від 29.11.20р., № 0743767 від 29.11.20р.

З метою митного оформлення ввезеного товару, позивачем було подано відповідачу митну декларацію № UA110240/2020/0004550 від 09.12.2020 р., в якій не було вказано про нарахування на цей товар антидемпінгового мита у розмірі 15,21 %.

Співробітниками митниці були відібрані зразки товару для проведення експертизи з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.

Після отримання висновку Дніпропетровського відділу з питань експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертиз та досліджень Держмитслужби від 18.12.2020 року № 1420003700-0742 відповідачем була прийнята картка № UA110240/2020/00053 про відмову в прийнятті вказаної митної декларації.

Підставами прийняття цієї картки відмови в прийнятті митної декларації відповідач вказав (мовою оригіналу): Невірно заповнена графа 44 митної декларації: відсутня інформація про результати лабораторних досліджень: Висновок СЛЕД від 18.12.2020 №14220003700-0742. За результатами лабораторних досліджень: до товару 1 та 2 застосовуються остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації. Порушені вимоги наказу Наказ Міністерства фінансів від 30.05.2012 № 651 "Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа". Декларантом протягом строків, встановлених статтею 255 Митного кодексу України для завершення митного оформлення, не подано письмове звернення щодо внесення змін до митної декларації відповідно до положень пункту 4 частини 4 статті 54 та статті 269 Митного кодексу України.

З метою недопущення простою вагону під час проведення вказаної експертизи та випуску товару у вільний обіг, 09.12.2020р. уповноваженою особою декларанта також було подано відповідачу тимчасову митну декларацію №UA10240/2020/004557 для митного оформлення отриманого товару, а саме: Товар № 1, заявлено в гр. 31 МД як: «Прутки сталеві у вигляді прямих відрізков, гарячекатані, круглого поперечного перетину з легованої хромомарганцевистої сталі марки 25ХГТ, діаметром 33 мм, довжиною 4000-6200 мм, без подальшої обробки для виготовлення запчастин до с/х техниці. Не мають виїмок, виступів, борозен або інших рельєфів поверсі, одержаних у процесі прокатування. Прутки не являють собою арматурний прокат (арматуру) або катанку.

Комерційна назва: Пруток 33-В1- ІУ-ГОСТ 2590-2006/25ХГТ-2ГП-вар. 1-КМС2-ГОСТ 4543-2016. Точність виготовлення прокату: В1. Кривизна, клас кривизни: IV. Група якості поверхні: 2ГП. Варіант механічних властивостей: 1. З хімічним складом згідно сертифікатів якості виробника: С - 0,26-0,27 %, Sі - 0,26-0,27 %, Mn - 0,98-0,99 %, S - 0.005 %, Р - 0.010 %, Сr - 1,12-1,17 %, Ni - 0,03 %, Сu - 0,02 %, Ті - 0,050-0,053 %, Мо - 0,005-0,006 %. V - 0.006 %. W-0,002 %, N - 0,008 %. Номер партії для діаметру 33 мм: 12. Номер плавки для діаметру 33 мм: 12492. Номер партії для діаметру 33 мм: 21. Номер плавки для діаметру 33 мм: 94320 Виготовлені згідно: ГОСТ 2590-2006 «Прокат сортовий сталевий гарячекатаний круглий. Сортамент». Виробник АО "Оскольский электрометаллургический комбинат имени Алексея Алексеевича Угарова", країна виробництва RU» (гр. 33 МД - 7228306900).

В п. 47 цієї декларації було зазначено про нарахування на вказаний товар антидемпінгового мита у розмірі 15,21 % з вартості товару вказаного в контракті (специфікації). Плата за митне оформлення в сумі 370000,00 грн. було сплачено 09.12.2020р.

23.12.2020р. позивачем було отримано від Державного підприємства «Науково -дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади» висновок № 12 з протоколами випробувань № 252-242, № 253-242, № 254-242, № 255-242. затверджених 15.12.2020 року у яких зазначено, що надані на дослідження металопродукції. а саме - круг діаметром 33 мм із сталі марки 25ХГТ мають всі ознаки виду продукції прокат сортовий сталевий гарячекатаний круглий, виготовлений за ГОСТ 4543-2016 і ГОСТ 2590-2006. та не є арматурою чи катанкою.

28.12.2020р. уповноваженою особою декларанта для остаточного митного оформлення вказаного товару була подана додаткова митна декларація №UA110240/2020/004791, де митні платежі буро розраховано з митної вартості за ціною контракту (специфікації)

В п. 47 цієї декларації було зазначено суму мита у розмірі 15,21 %, що була сплачена за декларацією № UA110240/2020/004791 (код способу розрахунку - 70 «Сума податку, що була сплачена за попередньою, тимчасовою, періодичною декларацією, або декларацією, заповненою у звичайному порядку»). Зазначена сума мита була вказана, як така, що підлягає поверненню (код способу розрахунку - 99 «Сума податку, що підлягає поверненню»).

28.12.2020 року відповідачем було прийняте рішення про відмову в митному оформленні та надіслано картку №UA110240/2020/00061 про відмову в прийнятті вказаної митної декларації, якій було присвоєно №UA110240/2020/004791, відповідно до якої відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.

Підставою для прийняття рішення та видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110240/2020/004791 відповідач вказав: невірно заповнена графа 47 митної декларації, а саме невірно заповнено спосіб розрахунку, щодо повернення сплаченого за тимчасовою МД антидемпінгового мита по тов. № 1. код товару 7228306900 опис якого відповідає опису товару зазначеному у рішенні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 20.04.2018 № АД-390/2018/4411-05, яким внесено зміни в Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 28.12.2017 № АД-382/2017/4411-05. Відсутні підстави для повернення сплаченого раніше антидемпінгового мита. Порушені вимоги Наказу Міністерства фінансів від 30.05.2012 № 651 "Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа". Декларантом протягом строків, встановлених ст. 255 Митного кодексу України для завершення митного оформлення, не подано письмове звернення щодо внесення змін до митної декларації відповідно до положень п. 4 ч. 4 ст. 54 та ст. 269 Митного кодексу України.

З метою завершення митного оформлення, 28.12.2020р. уповноваженою особою декларанта щодо цього товару була подана додаткова митна декларація, який було присвоєно №UA110240/2020/004796.

Відносини, що пов`язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина 1 статті 52 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 5 статті 54 Митним кодексом України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Наказом Державної митної служби України № 689 від 11.09.2015 року затверджено Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

У випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Контроль за правильністю визначення митної вартості у випадках, передбачених абзацом першим, здійснюється посадовою особою, що здійснює такий контроль, за погодженням з керівником підрозділу митного оформлення (заступником керівника, старшим зміни). Відповідне погодження засвідчується шляхом проставлення підпису на роздрукованому переліку митних формальностей за митною декларацією, поряд з відомостями про виконання митної формальності за напрямком контролю митної вартості (п.8 розділу 2 Методичних рекомендацій).

Відповідно до положень частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. (частина 1 статті 337 Митного кодексу України).

Обсяги митного контролю, передбачені главою 49 розділу ХІ Митного кодексу України, визначаються за результатами аналізу ризиків відповідно до положень глави 52 розділу ХІ Митного кодексу України.

Так, відповідно до пункту першого частини 4 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно приписів 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Крім того, частиною 1 статті 275 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених законами України (якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України), з метою захисту економічних інтересів України та українських товаровиробників у разі ввезення товарів на митну територію України, незалежно від інших видів мита, можуть застосовуватися особливі види мита: 1) спеціальне мито; 2) антидемпінгове мито; 3) компенсаційне мито; 4) додатковий імпортний збір.

Відповідно до частини 4 статті 275 Митного кодексу України, антидемпінгове мито встановлюється відповідно до Закону України “Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту” у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об`єктом демпінгу, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України “Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту” (далі - Закон № 330) антидемпінгове мито (попереднє або остаточне) - особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію країни імпорту товару, який є об`єктом застосування антидемпінгових заходів (попередніх або остаточних).

Частиною 5 статті 5 Закону № 330 визначено, що комісія у межах своєї компетенції приймає рішення, організовує та контролює їх виконання. У голосуванні за прийняття відповідного рішення можуть брати участь тільки члени Комісії. Акти Комісії, зокрема щодо проведення антидемпінгового розслідування та застосування антидемпінгових заходів, є обов`язковими для виконання.

Згідно з частиною 1 статті 28 Закону № 330, попереднє або остаточне антидемпінгове мито справляється за ставкою і на умовах, встановлених у відповідному рішенні Комісії про застосування антидемпінгових заходів. Зазначене мито сплачується незалежно від сплати інших податків і зборів (обов`язкових платежів), у тому числі мита, які, як правило, справляються при ввезенні на митну територію країни імпорту певних товарів. Щодо імпорту товару одним постачальником не можуть одночасно застосовуватися антидемпінгове та компенсаційне мито.

28 грудня 2017 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (далі - Комісія) відповідно до Закону України “Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту” розглянула подані Міністерством економічного розвитку і торгівлі України матеріали про результати антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації.

За результатами такого розгляду Комісія зробила позитивний висновок та відповідно до статті 16 Закону № 330 Комісія прийняла рішення № АД-382/2017/4411-05, згідно з яким вирішила застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що мас такий опис:

- арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), що класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодами 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 20 00 00, 7214 99 10 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7227 20 00 00, 7227 90 10 00, 7227 90 50 00, 7227 90 95 00, 7228 20 91 00, 7228 20 99 00, 7228 30 20 00, 7228 30 69 00, 7228 30 89 00.

Остаточні антидемпінгові заходи застосовуються строком на п`ять років шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита щодо імпорту в Україну товару, опис якого зазначено вище, з Російської Федерації у розмірі 15,21 %.

Відповідно до листа Державної фіскальної служби України від 02.01.2018 року № 68/7/99-99-19-04-01-17 остаточне антидемпінгове мито справляється органами доходів і зборів (митницями) України відповідно до опису товару та незалежно від сплати інших податків і зборів (обов`язкових платежів) через 60 днів з дня опублікування повідомлення про прийняте рішення (тобто з 28 лютого 2018 року).

20 квітня 2018 року за результатами розгляду Комісією звернень від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності щодо адміністрування антидемпінгового мита та надання роз`яснень опису товару, який має бути об`єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів, до рішення Комісії № АД-382/2017/4411-05 внесено зміни в частині опису товару, зокрема пункт 1 рішення Комісії від 28 грудня 2017 року викладено в такій редакції: застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що має такий опис:

- арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), а саме: прутки гарячекатані (у тому числі й прутки, що отримані гарячим волочінням та гарячим пресуванням), які мають однаковий (у тому числі й періодичний) суцільний круглий поперечний переріз за всією довжиною, з вуглецевої та інших легованих сталей, у тому числі укладені в бунти чи розрізані на відрізки, що можуть мати вм`ятини, ребра, канавки або інші рельєфи, створені під час прокатування з подальшою обробкою чи без неї (за винятком прутків з автоматної, швидкорізальної та інструментальної сталі, кованих, холодного деформування або оброблення у холодному стані та кутиків, фасонних та спеціальних профілів з легованої сталі, порожнистих прутків та брусків для буріння), що можуть класифікуватися згідно з УКТЗЕД за кодами 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 20 00 00, 7214 99 10 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7227 20 00 00, 7227 90 10 00, 7227 90 50 00, 7227 90 95 00, 7228 20 91 00, 7228 20 99 00, 7228 30 20 00, 7228 30 69 00, 7228 30 89 00.

З наведених положень вбачається, що антидемпінгове мито нараховується на підставі рішення Комісії, а об`єктом його справляння є товар, що відповідає опису згідно з таким рішенням.

Для визначення того, чи є спірний товар (операції з імпорту) об`єктом застосування антидемпінгових заходів належить встановити наявність наступних умов: 1) походження з Російської Федерації; 2) товар згідно кодів УКТ ЗЕД за переліком згідно рішення Комісії № АД-382/2017/4411-05; 3) товар, що за описом являє арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанку діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), згідно з пунктом 1 рішення Комісії від 28 грудня 2017 року № АД-382/2017/4411-05.

Отже, суд зазначає, що для застосування антидемпінгового мита не достатньо лише товарної класифікації за кодом УКТ ЗЕД без співпадіння товару по опису згідно рішення Комісії, оскільки рішення Комісії про застосування остаточних антидемпінгових заходів приймається в результаті проведення відповідно до процедур, визначених Законом № 330, антидемпінгового розслідування відносно товару, який є об`єктом відповідного розслідування (п. 27 ч. 1 ст. 1 Закону № 330).

Ініціювання такого розслідування відбувається шляхом подання в порядку статті 12 Закону № 330 скарги національним товаровиробником, з обов`язковим зазначенням товару, (включаючи його повний опис), про який стверджується, що він є об`єктом демпінгу.

Суд зазначає, що рішення Комісії № АД-382/2017/4411-05 від 28 грудня 2017 року прийняте відносно конкретно визначеного товару, опис якого наведено в рішенні і який може класифікуватись за визначеними в ньому кодами УКТ ЗЕД.

Зазначене не свідчить про те, що всі товари, які класифікуються за кодами УКТ ЗЕД за переліком згідно рішення Комісії, є об`єктами антидемпінгових заходів, що суперечило б суті і змісту антидемпінгових процедур і заходів, регламентованих Законом № 330.

В Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності товари систематизовано за товарними групами (перші 2 знаки), позиціями (перші чотири знаки), підпозиціями (перші шість знаків), категоріями (перші вісім знаків), підкатегоріями (десять знаків). Підкатегорія - це найбільш деталізований рівень класифікації, який, проте, включає обмежене відповідним описом коло товарних класифікацій, а не виключний їх перелік. Відтак, під зазначеними у рішенні Комісії № АД-382/2017/4411-05 кодами УКТ ЗЕД класифікуються як товари, що підпадають під дію рішення, так і ті, що не підпадають.

При визначенні того, чи є товар демпінговим, недостатньо застосовувати опис товару за УКТ ЗЕД.

Опис конкретної продукції (в тому числі арматурного прокату), вимоги щодо, зокрема, якісних характеристик, хімічного складу, призначення і сфер використання окремих видів продукції тощо визначаються нормативними документами (державними і міждержавними стандартами), затвердженими у встановленому законодавством порядку, положення яких дозволяють оцінити відповідність об`єктів стандартизації своєму призначенню.

Під час розгляду справи судом встановлено, що товар має походження з Російської Федерації.

Також, суд зазначає, що згідно з п.1 графи 31 декларації митної вартості, товар який ввозився на митну територію України, згідно висновку Державного підприємства “Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади” № 12 від 17.12.2020 р. містить характеристику: № 1: Прутки сталеві у вигляді прямих відрізков, гарячекатані, круглого поперечного перетину з легованої хромомарганцевистої сталі марки 25ХГТ, діаметром 33 мм, довжиною 4000-6200 мм, без подальшої обробки для виготовлення запчастин до с/х техниці. Не мають виїмок, виступів, борозен або інших рельєфів поверсі, одержаних у процесі прокатування. Прутки не являють собою арматурний прокат (арматуру) або катанку.

Встановлені обставини свідчать про протиправність висновку митного органу про застосування антидемпінгових заходів до товарів, які ввозились позивачем.

При цьому, відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували, що товар, який підлягав декларуванню, підпадає під дію антидемпінгових заходів відповідно до рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі № АД-390/2018/4411-05 від 26.04.2018 року або доказів того, що відомості надані декларантом є неповними чи недостовірними чи доказів відсутності обов`язкових реквізитів в електронній митній декларації чи подання митної декларації з порушенням вимог встановлених митним законодавством як того вимагає ст. 264 МК України.

Крім того, в силу приписів статей 627, 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пукти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Згідно з частиною 7 статті 54 Митного кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Тобто, не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом коригування митної вартості.

З оскаржуваного рішення вбачається, що відповідач не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товарів за ціною договору без застосування антидемпінгового мита.

Будь-яких доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої ТОВ “ТАРА” митної вартості товару судом не встановлено.

При цьому, позивач під час подання митної декларації № UA110240/2020/004791 від 28.12.2020 року надав докази того, що задекларований товар не відноситься до такого, який повинен підпадати під дію антидемпінгових заходів.

За таких обставини, суд дійшов висновку, що оспорювана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110240/2020/0006 від 28.12.2020 року прийнято митним органом без урахуванням усіх обставин та без дотриманням норм чинного законодавства, у зв`язку з чим є протиправною та підлягає скасуванню.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на викладене, доводи позивача є обґрунтованими, а позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ТАРА” підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 2270,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 110 від 19.01.2021 року.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 2270,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно із ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Клопотань про зменшення розміру витрат позивача на правничу допомогу представником відповідача не заявлено.

При цьому, відповідач у відзиві на позовну заяву заперечував щодо стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки такі витрати є не співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів ТОВ «ТАРА» у справі №160/1221/21 здійснював адвокат Пузій Олексій Вікторович, що здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №981 від 05.07.2012 року та є адвокатом Адвокатського бюро «Пузія Олексія Вікторовича».

Судом встановлено, що професійну правничу допомогу позивачу було здійснено за договором про надання правової допомоги від 18.01.2021 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю “ТАРА” (клієнт) та Адвокатським бюро Пузія Олексія Вікторовича (бюро).

Предметом договору є: зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором: підготовлення, підписання та направлення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовної заяви до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110240/2020/00061 від 28.12.2020 року, клопотання, відповіді на відзив, апеляційні скарги, письмові пояснення, заяви по суті справи та інші документи правового та процесуального характеру.

Винагорода (гонорар) бюро за надання правової допомоги по даному договору має фіксований розмір та визначається наступним чином: підготовка позовної заяви – 3000,00 грн., підготовка клопотань, письмових пояснень, відповідей на відзив, та інших заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань – 2000,00 грн. за один документ.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правової допомоги від 18.01.2021 року, рахунки на оплату № 17 від 21.01.2021 р. на суму 3000 грн., №58 від 01.03.2021р. на суму 2000грн., акти про прийняття наданих послуг з надання правової допомоги від 22.01.2021 р. та від 02.03.2021р.

Матеріалами справи підтверджена підготовка адвокатом Пузій О.В. позовної заяви та відповіді на відзив.

Також, судом враховані заперечення відповідача у відзиві на позов відносно розміру правничої допомоги, в яких зазначено, що сума у розмірі 3000грн. за складання даної позовної заяви є неспівмірною, оскільки ТОВ «ТАРА» вже не одноразово укладає договори про надання правової допомоги з адвокатським бюро Пузія О.В. для підготовки позовних заяв до митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, у тому числі за категорією справ про антидемпінгове мито. Позиція позивача протягом всього часу оскарження цієї категорії справ в судах не змінювалась.

У даному випадку суд бере до уваги, що адвокатом дійсно складений адміністративний позов, вчинено дії, безпосередньо пов`язані з розглядом даної справи, а саме подано відповідь на відзив. При цьому розмір витраченого часу та вартість погоджена сторонами у договорі та не спростована відповідачем.

Верховний Суд в постанові від 21.01.2021 року в справі №280/2635/20 звернув увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19 зазначив, що адвокат не зобов`язаний надавати детальний опис виконаних робіт (наданих послуг), у випадку, якщо розмір гонорару, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі.

Окрім того, Верховний Суд в своїй постанові звертає увагу на зміст ст. 134 КАС України, яка запроваджена "для визначення розміру витрат", в той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Суд не вправі надавати оцінку умовам договору (зокрема вартості наданих адвокатом послуг), що погоджені сторонами договору.

Таким чином, у даному випадку відсутність детального опису виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) не спростовує факт здійснення адвокатом професійної діяльності в інтересах клієнта - позивача у справі - відповідно до умов Договору, а матеріалами справи підтверджено реальність надання правової допомоги.

При цьому суд не має права змінювати розмір гонорару і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Однак, з аналізу статті 134 КАС України випливає, що крім того, що зазначена стаття забезпечує право особи на правову допомогу, з іншого боку, вона запобігає зловживанню правом на компенсацію витрат на правову допомогу в т.ч. неоднаковій судовій практиці, встановлюючи критерії співмірності, які визначені в частині 5 цієї статті. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

У даному випадку суд бере до уваги, що адвокатом дійсно складений адміністративний позов, вчинено процесуальні дії, безпосередньо пов`язані з розглядом даної справи. При цьому розмір витраченого часу та вартість погоджена сторонами у договорі та не спростована відповідачем.

Суд вважає, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу в суді є завищеними по відношенню до складності справи.

Так, предмет спору в цій справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.

З огляду на викладене, з врахуванням конкретних обставин справи, принципу співмірності та розумності судових витрат, пропорційності до ціни позову, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи та непропорційним до предмета спору, а тому підлягає зменшенню до 3000,00 грн, що, на думку суду, відповідатиме вимогам розумності та співмірності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.241-250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тара» (72316, м.Мелітополь, вул.Будівельна, буд. 71/8, ЄДРПОУ 19273338) до Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, 22, ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправною та скасування картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати картку про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110240/2020/00061 від 28.12.2020 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тара» (72316, м.Мелітополь, вул.Будівельна, буд. 71/8, ЄДРПОУ 19273338) сплачений за подання даного позову судовий збір у розмірі 2270,00 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі)грн., а всього на суму 5270,00 (п`ять тисяч двісті сімдесят) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, 22, ЄДРПОУ 43350935).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Турлакова