Рішення № 97723662, 07.06.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2021 року ЛуцькСправа № 140/1514/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Матящук Л.Р.,

за участю представника позивача Смоленського Д.П.,

представника відповідача Сахарчука А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “РЕСТКО” до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “РЕСТКО” (далі – позивач, ТзОВ «РЕСТКО») звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі – відповідач, ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.11.2020 № 0012520705.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне податкове повідомлення - рішення прийняте на підставі акту фактичної перевірки № 14669/03-20-07/43586242 від 21.10.2020, проведеної ГУ ДПС у Волинській області в ресторані, розташованому в м. Луцьку по вул. Плитниця, 1.

Перевіркою встановлено факт проведення суб`єктом господарювання розрахункових операцій з використанням електронних платіжних засобів (платіжної картки) з`єднаних або поєднаних з РРО, з роздрукуванням документів невстановленої форми. Розрахункові документи не містять обов`язкові реквізити, визначені Положенням № 13, зокрема, відсутні код авторизації та код УКТ ЗЕД на підакцизні товари, що є порушенням пунктів 1, 2, 11 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Із зазначеним рішенням про застосування штрафних санкцій позивач не погоджується з огляду на те, що відповідачем допущено порушення порядку проведення фактичної перевірки, оскільки в наказі ГУ ДПС у Волинській області від 01.10.2020 № 1972 “Про проведення фактичної перевірки” відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, окрім звичайного посилання на норми, що регулюють питання призначення перевірки, а також найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється). На думку позивача, такий наказ винесено з порушенням норм статті 80, 81 Податкового кодексу України.

Крім того, вказує на те, що позивачем не було допущено порушень вимог чинного законодавства, так як вимоги Положення №13 в частині зазначення обов`язкових реквізитів у касових чеках носять імперативний характер лише до РРО, які з`єднані з платіжним терміналом. У даному випадку позивач використовує РРО, яке не з`єднане з терміналом, а норми чинного законодавства не вимагають заміни діючих апаратів та не встановлюють відповідальності за їх незастосування.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. 12.04.2021 судом постановлено ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, продовжено строк підготовчого засідання та призначено у справі підготовче засідання на 12:30 год. 11.05.2021.

18.05.2021 ухвалою суду закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 10:30 год. 27.05.2021.

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав та зазначив, що фактичною перевіркою господарської одиниці позивача встановлено порушення вимог пунктів 1, 2,11 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 № 265/95, а саме: розрахункові документи не містили всіх реквізитів, визначених Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (на розрахункових документах відсутній код авторизації та код УКТ ЗЕД).

За результатами розгляду акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 11.11.2020 № 0012520705, яким до позивача застосовано штрафні санкції на суму 41519,94 грн на підставі статті 17 Закону № 265/95.

Вважає, що факт порушення вимог Закону в ході перевірки позивача було належним чином зафіксовано, а тому податкове повідомлення –рішення прийнято у відповідності до норм чинного законодавства.

Також вказує на необґрунтованість доводів позивача про незаконність наказу про проведення фактичної перевірки від 01.10.2020 № 1972 з тих мотивів, що в ньому відсутні обґрунтування підстав для її проведення, оскільки даний наказ прийнятий з підстав, покладених на контролюючий орган функцій, визначених законодавством. Підпункт 80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України визначає декілька альтернативних підстав для призначення перевірки, в тому числі здійснення функцій визначених законодавством, в процесі виконання якої може призначатися фактична перевірка. З врахуванням викладеного просить в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні щодо заявлених позовних вимог заперечив та просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши вступне слово учасників справи, пояснення свідка, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області відповідно до наказів про проведення перевірки від 01.10.2020 № 1972, про продовження строку проведення перевірки від 16.10.2020 № 2140, направлень на перевірку від 07.10.2020 № 1640, № 1641 та 21.10.2020 б/н проведено фактичну перевірку ТзОВ «РЕСТКО», ресторану, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.38-39, 40, а.с.38-39,40 зворот).

З вказаним наказом на проведення перевірки та направленнями ознайомились уповноважені особи товариства ( а.с.38-39, 40, а.с.38-39,40 зворот).

За результатами проведеної фактичної перевірки посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області складено акт перевірки № 14669/03-20-07/43586242 від 21.10.2020 (а.с.34-35), в якому зроблений висновок про порушення ТзОВ «РЕСТКО» пунктів 1, 2, 11 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов`язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №13 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350 (далі –Положення №13), а саме проведення суб`єктом господарювання розрахункових операцій з використанням електронних платіжних засобів (платіжної картки) з`єднаних або поєднаних з РРО, з роздрукуванням документів невстановленої форми, а саме: розрахункові документи не містять обов`язкові реквізити, визначені Положенням № 13, зокрема відсутні код авторизації та код УКТ ЗЕД на підакцизні товари.

На підставі акту перевірки, ГУ ДПС у Волинській області винесено податкове повідомлення–рішення від 11.11.2020 № 0012520705 (а с.41), яким до позивача застосовано штрафні санкції на суму 41519,94 грн, в тому числі: за факт відсутності коду авторизації (видача фіскальних документів невстановленого зразка) – 36419,94 грн та проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку - в сумі 5100,00 грн (триста неоподаткованих мінімумів доходів громадян).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Як передбачено підпунктом 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями статті 80 ПК України.

Так, пунктами 80.1, 80.2 статті 80 ПК України визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Отже, передумовою проведення фактичної перевірки, з підстав передбачених підпунктами 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є наявність та отримання в установленому законодавством порядку інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, а також приписи щодо такої підстави для проведення фактичної перевірки контролюючим органом, як здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Як передбачено пунктом 80.5 статті 80 ПК України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Судом встановлено, що в основу проведення фактичної перевірки позивача, податковим органом покладено підпункти 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Тобто, вказаними нормами чітко передбачено за яких підстав може проводить фактична перевірка, і такі підстави в наказі про проведення перевірки були зазначені та, на думку суду, більш детальної конкретизації не потребували.

Крім того, при вирішенні даного позову суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18, відповідно до яких незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства. У разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.

При цьому матеріалами справи підтверджено, що рішення про проведення фактичної перевірки позивача оформлене відповідним наказом, який вручений представникам позивача особисто 16.10.2020, вони були ознайомлені з направленнями на перевірку та допустили посадових осіб контролюючого органу до її проведення, про що свідчать відповідні підписі в наказі та направленнях на проведення перевірки.

Отже, враховуючи факт допуску посадових осіб ГУ ДПС у Волинській області до проведення фактичної перевірки та реалізацію наказу від 01.10.2020 № 1972 “Про проведення фактичної перевірки” як акту індивідуальної дії його застосуванням, а також доведення відповідачем наявності підстави, передбаченої підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, для призначення фактичної перевірки, суд дійшов висновку про правомірність призначення та проведення фактичної перевірки позивача ГУ ДПС у Волинській області.

Аналізуючи зібрані та дослідженні в ході судового розгляду справи докази, суд приходить до висновку про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 41519,94 грн згідно із податковим повідомленням-рішенням від 11.11.2020 № 0012520705, враховуючи наступне.

Відповідно до пунктів 1,2,11 частини 1 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі –Закон №265/95-ВР, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);

11) проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Пунктом 2 Розділу III Положення № 13 визначено, які реквізити повинні містити розрахункові документи, а саме код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, а рядок 13 - вид операцій.

Нормами Закону №265/95-ВР та Положення № 13, які діють з 01.08.2020 встановлено вимоги щодо роботи РРО та реквізитів, які повинні бути зазначені в розрахункових документах.

Такими вимогами є зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, а рядок 13 вид операцій.

Судом установлено, що в ході перевірки встановлено порушення пунктів 1, 2, 11 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме: порушено порядок використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД при продажі алкогольних коктейлів: Апероль Шпріц за ціною 139,00 грн. 02.08.2020 о 16:53 год, на суму 139,00 грн. 03.08.2020 о 20:36 год. та здійснення розрахункової операції на суму 161,00 грн. з використанням електронного платіжного засобу (банківської картки) банківського терміналу із застосуванням РРО із роздрукуванням та видачею розрахункового документа невстановленої форми, а саме касовий чек № 563 від 16.10.2020 та банківського терміналу № 1433 код авторизації 668332 на суму 161,00 грн. Фіскальний чек РРО не містить обов`язкового реквізиту, який ідентифікує операцію - не містить коду авторизації.

Вказане також підтверджується копіями відповідних чеків, досліджених в ході судового розгляду справи (а.с.37).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_1 пояснив, що з 01.08.2020 набрали чинності зміни законодавства, які регламентують роботу РРО та наявність обов`язкових реквізитів у фіскальних чеках. Під час проведення фактичної перевірки позивача було встановлено відсутність таких реквізитів, про що зазначено в акті.

Суд не приймає, до уваги твердження представника позивача про те, що під час проведення перевірки відповідачем не було доведено, що коктейль: ОСОБА_2 є алкогольним, і по ньому слід вказувати код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, оскільки вказане повністю спростовується дослідженими в ході судового розгляду справи доказами.

Зокрема зазначення коду УКТ ЗЕД, стосується підакцизних товарів. Як вбачається із долучених до матеріалів справи розрахункових документів про продаж даного коктейлю у них міститься відмітка про сплату акцизного податку 5 %, який стягується при продажі підакцизних товарів, в тому числі алкогольних напоїв.

Згідно із пунктом 1 статі 17 Закону №265/95-ВР, у разі встановлення непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Відповідно до пункту 10 Прикінцевих положень Закону №265/95-ВР тимчасово, до 01 січня 2021 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 цього Закону, застосовуються в таких розмірах: 10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Пунктом 7 статі 17 Закону №265/95-ВР визначено, у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості застосовуються фінансові санкції у таких розмірах триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд не приймає до уваги твердження представника позивача про те, що зазначення вказаних реквізитів у фіскальних чеках стосується лише РРО, які з`єднані з платіжним терміналом, а норми законодавства не передбачають обов`язку для суб`єктів господарювання на заміну діючих РРО, враховуючи наступне.

Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг” від 20.09.2019 № 128-ІХ, який набрав чинності з 01.08.2020, внесені зміни до п.п. 1, 2, 11 статті 3 та статті 17 Закону №265/95-ВР в частині вимог до роботи РРО та необхідності зазначення відповідних реквізитів в розрахункових документах.

Також були відповідні зміни внесені до Положення № 13.

Відтак з дати набрання чинності вказаними нормативними актами вони підлягають до застосування.

Як вже зазначалося вище, розрахункові документи позивача зазначені в акті перевірки таким вимогам не відповідали, за що і було застосовано штрафну санкцію.

Крім того, суд звертає увагу на те, що з моменту прийняття Закону від 20.09.2019 № 128-ІХ та набранням чинності певними нормами у суб`єктів господарювання був час на приведення відповідних РРО до вимог зазначених нормативних актів.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проаналізувавши вищевикладене, суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення–рішення ГУ ДПС у Волинській області від 11.11.2020 № 0012520705, прийняте відповідачем з дотриманням вимог чинного законодавства України та в межах наданих йому повноважень, а тому в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Керуючись статтями 241, 242, 243 ч.3, 245, 246, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “РЕСТКО” до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Р.С. Денисюк

Повний текст рішення складено 17.06.2021