Рішення № 97723544, 17.06.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2021 року ЛуцькСправа № 140/3124/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи «Центр по здійсненню соціальних виплат», Управління соціального захисту населення Турійської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Комунальної установи «Центр по здійсненню соціальних виплат» (далі - КУ «Центр по здійсненню соціальних виплат») про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю внаслідок війни 1 групи, відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-ХІІ (далі - Закон № 3551-XII) має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі десяти мінімальних пенсій за віком.

Проте, в порушення вимог Закону № 3551-ХІІ, у 2020 році позивачу виплачена вказана допомога у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі - Постанова № 112), на підставі пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі - БК України).

Водночас у 2020 році після прийняття Конституційним Судом України рішення від 27.02.20202 № 3-р/2020 позивач набув право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі, передбаченому статтею 13 Закону № 3551-ХІІ.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо виплати вказаної допомоги у неналежному розмірі протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Позивач просить визнати протиправною бездіяльність КУ «Центр по здійсненню соціальних виплат» щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком та зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 31.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 12).

07.04.2021 до суду надійшов відзив КУ «Центр по здійсненню соціальних виплат», у якому відповідач вказав, що КУ «Центр по здійсненню соціальних виплат» здійснює нарахування допомог та друк відомостей для виплати соціальних допомог, які вже призначені управліннями соціального захисту населення області і департаментом соціальної політики м. Луцька. Призначення та виплати разової грошової допомоги до 5 травня здійснюють структурні підрозділи соціального захисту населення області, в т. ч. Департамент соціальної політики Луцької міської ради. В квітні 2020 року КУ «Центр по здійсненню соціальних виплат» нарахована вказана допомога та сформовані виплатні відомості в програмному комплексі АСОПД/КОМТЕХ відповідно до Постанови № 112, які передані управлінням соціального захисту населення області для здійснення виплати (а. с. 15).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 залучено до участі у справі як співвідповідача Управління соціального захисту населення Турійської районної державної адміністрації (далі - УСЗН Турійської РДА) (а. с. 17).

Копію ухвали від 12.04.2021 було скеровано на адресу УСЗН Турійської РДА електронною поштою та поштовим зв`язком. При цьому, поштове відправлення повернулося на адресу суду як невручене з відміткою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 25), а 14.04.2021 до суду надійшов лист відділення № 4 (смт. Турійськ) Управління соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації (далі - УСЗН Ковельської РДА), у якому повідомляється про реорганізацію управління (а. с. 24).

Відповідач УСЗН Турійської РДА відзиву на позовну заяву до суду не подав.

Ухвалою суду від 07.06.2021 витребувано в УСЗН Ковельської РДА: належним чином засвідчені копії документів, які підтверджують реорганізацію УСЗН Турійської РДА; довідку про те, коли, ким і в якому розмірі позивачу ОСОБА_1 була виплачена відповідно до Закону № 3551-ХІІ щорічна разова грошова допомога до 5 травня за 2020 рік (а. с. 34-35).

Листом від 10.06.2021 № 992/1.16/2-21 УСЗН Ковельської РДА повідомило, що не є правонаступником УСЗН Турійської РДА та не проводило виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік (а. с. 38).

15.06.2021 суд постановив ухвалу про витребування доказів, відповідно до якої витребував в КУ «Центр по здійсненню соціальних виплат» довідку про те, коли і в якому розмірі позивачу ОСОБА_1 вказаною установою була нарахована відповідно до Закону № 3551-ХІІ щорічна разова грошова допомога до 5 травня за 2020 рік, сформована виплатна відомість та до якого саме управління соціального захисту в області така відомість була передана для здійснення виплати вказаної допомоги (а. с. 41-42).

Листом від 16.06.2021, на виконання вказаної ухвали суду від 15.06.2021, до суду надійшов лист КУ «Центр по здійсненню соціальних виплат» з документами (а. с. 45-49).

Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дану справу, як справу незначної складності, розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 1 групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а. с. 8).

27.03.2020 КУ «Центр по здійсненню соціальних виплат» нарахувало позивачу ОСОБА_1 (особовий рахунок НОМЕР_2 ) разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік в сумі 4120,00 грн., та сформувало виплатну відомість для зарахування коштів, яку було передано УСЗН Турійської РДА (а. с. 45-46, 48-49).

Згідно із електронною довідкою позивач ОСОБА_1 знаходиться на обліку в УСЗН Турійської РДА та у травні 2020 року йому виплачена разова грошова допомога до 5 травня за 2020 рік в сумі 4120,00 грн. (а. с. 47).

02.02.2021 позивач звернувся до КУ «Центр по здійсненню соціальних виплат» із заявою про нарахування та виплату недоплаченої разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком (а. с. 9), у відповідь на яку листом від 25.02.2021 КУ «Центр по здійсненню соціальних виплат» повідомило позивача, що здійснює нарахування допомог та друк відомостей, а призначення та виплату допомоги проводять структурні підрозділи соціального захисту населення області (а. с. 10).

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Згідно із преамбулою Закону № 3551-ХІІ цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

01.01.1999 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 № 367-ХІV (далі - Закон № 367-ХІV), яким статтю 13 Закону № 3551-ХІІ доповнено частиною такого змісту: «Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком».

Підпунктом «б» підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 № 107-VI (далі - Закон № 107-VI) текст вказаної вище частини статті 13 Закону № 3551-XII викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом «б» підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону № 107-VI, визнані неконституційними.

Протягом 2012-2014 років на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення статті 13 Закону № 3551-ХІІ застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 3551-ХІІ фінансування витрат, пов`язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються БК України.

Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Конституційний Суд України рішенням від 27.02.2020 № 3-р/2-2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

При цьому Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного рішення, посилаючись на положення свого рішення від 22.05.2008 № 10-рп/2008, дійшов висновку про те, що БК України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 відновлено дію частини п`ятої статті 13 Закону № 3551-ХІІ в редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком. Водночас, Кабінет Міністрів України у Постанові № 112 установив, що у 2020 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом № 3551-ХІІ, особам з інвалідністю внаслідок війни І групи здійснюється у розмірі 4120 грн (підпункт 1 пункту 1 Постанови № 112), тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено частиною п`ятою статті 13 цього Закону.

Отже, на час виплати позивачу у 2020 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон № 3551-ХІІ та Постанова № 112.

Виходячи із визначених у частині третій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2020 році необхідно застосовувати не Постанову № 112, а Закон № 3551-ХІІ, який має вищу юридичну силу.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що разова грошова допомога до 5 травня у 2020 році повинна виплачуватися особам з інвалідністю внаслідок війни у розмірі, встановленому частиною п`ятою статті 13 Закону № 3551-ХІІ у редакції Закону № 367-ХІV. Вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком. Тобто, з 27.02.2020 позивач мав право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік для осіб з інвалідністю І групи внаслідок війни - десять мінімальних пенсій за віком.

Вказані висновки щодо застосування норм права викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 29.09.2020 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у зразковій справі № 440/2722/20 за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Крім того, у вказаних судових рішеннях Верховного Суду у зразковій справі № 440/2722/20 висловлена правова позиція про те, що Мінсоцполітики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни, а тому управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є органами, уповноваженими здійснювати виплату вказаної допомоги; відмова відповідача в перерахунку та виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі, визначеному Законом № 3551-ХІІ, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право мирно володіти своїм майном; доки відповідне положення цього Закону є чинним, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в такій виплаті. Тобто, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Кечко проти України», заява № 63134/00).

При цьому, у рішенні Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 29.09.2020 у зразковій справі № 440/2722/20 наведені обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права: (а) особа має статус особи з інвалідністю війни, має право на пільги, передбачені статтею 13 Закону № 3551-ХІІ; (б) відповідачем є орган, уповноважений здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат); (в) предметом спору є розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році.

Отже, дана справа відповідає ознакам типової та при її розгляді підлягають врахуванню правові висновки Верховного Суду у зразковій справі № 440/2722/20.

Разом з тим, суд враховує, що відповідач КУ «Центр по здійсненню соціальних виплат» у 2020 році здійснював нарахування допомог та друк відомостей, а призначення та виплату допомоги до 5 травня за 2020 рік проводило УСЗН Турійської РДА, де позивач перебував на обліку. З наданої суду електронної довідки вбачається, що безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги позивачу в розмірі 4120,00 грн. здійснило УСЗН Турійської РДА (а. с. 47). Суд звертає увагу, що за обставинами зразкової справи № 440/2722/20 безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги позивачу здійснив Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, тоді як у цій справі таку виплату проведено не КУ «Центр по здійсненню соціальних виплат», а УСЗН Турійської РДА.

Відтак, на думку суду, саме УСЗН Турійської РДА є належним відповідачем за цим позовом.

Крім того, суд враховує, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесені відомості про перебування у стані припинення відповідача УСЗН Турійської РДА з 19.01.2021, відомості про державну реєстрацію припинення вказаної юридичної особи відсутні (а. с. 50), у матеріалах справи відсутні докази щодо реорганізації УСЗН Турійської РДА та його правонаступництва. Вказані обставини не перешкоджають для ухвалення судом рішення у цій справі, а у випадку ліквідації вказаного відповідача суд може вирішити питання про його заміну правонаступником на стадії виконання рішення суду.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, висновків Верховного Суду у зразковій справі № 440/2722/20, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення взаємопов`язаних позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача УСЗН Турійської РДА щодо нарахування та виплати позивачу, як особі з інвалідністю 1 групи внаслідок війни, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону № 3551-ХІІ, зобов`язання відповідача УСЗН Турійської РДА провести перерахунок та виплату позивачу недоплаченої грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, та про відмову у задоволенні позовних вимог до відповідача КУ «Центр по здійсненню соціальних виплат».

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Турійської районної державної адміністрації щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю 1 групи внаслідок війни, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Турійської районної державної адміністрації (44800, Волинська область, смт. Турійськ, майдан Центральний, 1, ідентифікаційний код 03191957) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), як особі з інвалідністю 1 групи внаслідок війни, недоплаченої грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ, у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М.Валюх