Рішення № 97723385, 15.06.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

15 червня 2021 р. Справа № 120/1745/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тульчинської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

до Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Тульчинської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій Тульчинської міської ради щодо відмови у виплаті вихідної допомоги при звільненні відповідно до вимог статті 44 КЗпП України у розмірі шестимісячного середнього заробітку.

Ухвалою від 09.03.2021 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 05.04.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.

30.04.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки припинення повноважень позивача, як депутата сільської ради та виборної посадової особи - секретаря сільської ради у даному випадку не ототожнюється з припиненням виконання повноважень керівним складом господарських товариств (п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України) та наслідки і гарантії, передбачені статтею 44 КЗпП України, не підлягають застосуванню, так як фактично мало місце припинення повноважень (звільнення) позивача ОСОБА_1 , як виборної посадової особи - секретаря сільської ради, на підставі підпункту 4 пункту 2 розділу II Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад" 16.04.2020 року №562-ІХ.

Крім того, відповідно до розпорядження Тульчинської міського голови від 22.12.2020 року №02-05-279 "Про виплату середньої зарплати ОСОБА_1 ", у зв`язку із припиненням 26 листопада 2020 року повноважень Кинашівської сільської ради сьомого скликання, яка увійшла до складу Тульчинської територіальної громади, позивачу з 27 листопада 2020 року нараховується та виплачується щомісячно, на період працевлаштування, але не більш шести місяців по 26 травня 2021 року включно, середня зарплата на виборній посаді секретаря сільської ради.

На підставі зазначеного, відповідач вважає свої дії щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті вихідної допомоги при звільненні відповідно до вимог статті 44 КЗпП України у розмірі шестимісячного середнього заробітку, вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

12.05.2021 року позивачем подано відповідь на відзив, у якому останній вважає доводи відповідача необґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню.

Ухвалою суду від 14.06.2021 року в задоволенні клопотання Тульчинської міської ради про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у справі відмовлено.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

10 листопада 2015 року рішенням 1 сесії 7 скликання Кинашівської сільської ради №2 Стасюк Тетяну Олександрівну обрано секретарем Кинашівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області.

Розпорядженням сільського голови Кинашівської сільської ради №5-6 від 26.11.2020 року припинено повноваження секретаря Кинашівської сільської ради Стасюк Тетяни Олександрівни на підставі підпункту 4 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких Законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад" від 16.04.2021 року №562-ІХ, пункту 5 частини 1 статті 41 КЗпП України.

29.12.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Тульчинської міської ради із заявою щодо нарахування та виплатити їй вихідної допомогу при звільненні відповідно до вимог статті 44 КЗпП України у розмірі шестимісячного середнього заробітку.

За результатом розгляду вказаної заяви Тульчинська міська рада листом від 11.01.2021 року №08-09-59 повідомила ОСОБА_1 про те, що оскільки припинення повноважень (звільнення) позивача відбулося на підставі підпункту 4 пункту 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких Законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад" від 16.04.2020 року №562-ІХ, а вихідна допомога в розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток передбачена лише в разі звільнення через припинення трудового договору з підстав пункту 5 частини 1 статті 41 КЗпП України, заява про виплату вихідної допомоги при звільненні не підлягає задоволенню.

Позивач вважає відмову відповідача щодо виплатити вихідної допомоги протиправною, а тому звернулась до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Пунктом 5 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України визначено, що крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку припинення повноважень посадових осіб.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07 червня 2001 року № 2493-III (далі - Закон №2493-III), який регулює правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначає загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування, служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Згідно з абзацом третім статті 3 Закону №2493-III посадами в органах місцевого самоврядування є виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою.

Статтею 20 Закону №2493-ІII визначено, що крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", цим та іншими законами України, а також у разі: порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої статтею 11 цього Закону; порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (стаття 5 цього Закону); виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, пов`язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування (стаття 12 цього Закону); досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування (стаття 18 цього Закону). Рішення про припинення служби в органах місцевого самоврядування може бути оскаржено посадовою особою місцевого самоврядування у порядку, визначеному законом.

Відповідно до частини 1 статті 50 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" секретар сільської, селищної, міської ради працює в раді на постійній основі. Секретар ради обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови. Пропозиція щодо кандидатури секретаря ради може вноситися на розгляд ради не менш як половиною депутатів від загального складу відповідної ради у разі, якщо:

1) на день проведення першої сесії сільської, селищної, міської ради, обраної на чергових виборах, не завершені вибори відповідно сільського, селищного, міського голови;

2) рада не підтримала кандидатуру на посаду секретаря ради, запропоновану відповідним сільським, селищним, міським головою;

3) протягом тридцяти днів з дня відкриття першої сесії сільської, селищної, міської ради відповідний сільський, селищний, міський голова не вніс кандидатуру на посаду секретаря ради;

4) на наступній черговій сесії після виникнення вакансії секретаря ради у зв`язку з достроковим припиненням його повноважень відповідний сільський, селищний, міський голова не вніс на розгляд ради кандидатуру на посаду секретаря ради;

5) посада секретаря ради стає вакантною під час вакантності посади відповідного сільського, селищного, міського голови у зв`язку з достроковим припиненням його повноважень.

У разі якщо рада не підтримала кандидатуру, внесену на її розгляд не менш як половиною депутатів від загального складу відповідної ради згідно з пунктом 2 цієї частини, наступну пропозицію щодо кандидатури секретаря ради вносить відповідний сільський, селищний, міський голова.

Згідно із частиною 5 статті 50 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" повноваження секретаря сільської, селищної, міської ради можуть бути достроково припинені за рішенням відповідної ради.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад" №562-ІХ від 16.04.2020 року повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, старост сіл, селищ територіальних громад, які увійшли до складу територіальних громад, території яких затверджено Кабінетом Міністрів України на підставі цього Закону, припиняються в день набуття повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних на перших місцевих виборах у 2020 році відповідно до підпункту 2 цього пункту.

Разом з тим, частина 1 статті 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачає, що виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.

Згідно з частиною 2 статті 8-3 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" від 5 лютого 2015 року №157-VIII з дня припинення повноважень сільською, селищною радою територіальної громади, що приєдналася до об`єднаної територіальної громади, у порядку, визначеному цим Законом, здійснюється реорганізація відповідних юридичних осіб - сільської, селищної ради, її виконавчого комітету шляхом їх приєднання до відповідних юридичних осіб - сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету об`єднаної територіальної громади.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій" (№1009-IX) внесено зміни до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" де у розділі V "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено, зокрема пунктом 6-1 у якому вказано, що у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України (далі - сформована територіальна громада), припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади (далі - розформовані територіальні громади).

Таким чином, за цією нормою закону припиняють повноваження сільські, селищні, міські голови; старости сіл, селищ, а також особи, строк повноважень яких закінчується у зв`язку із припиненням повноважень відповідної сільської, селищної, міської ради - секретарі відповідних рад в день першої сесії новообраної ради.

Підставою для припинення повноважень зазначених осіб є факт набуття повноважень новообраною сільською, селищною, міською радою. Таким чином, рішення ради про визнання повноважень депутатів новообраної ради є підставою для внесення записів до трудових книжок відповідних осіб, а останнім робочим днем є день відкриття першої сесії новообраної ради.

Щодо підстав припинення трудових відносин з позивачем, суд зазначає, що посада, на якій вона перебувала, передбачає обмеження щодо сумісництва, а також перебування на ній обмежено строком, не лише тим, на який обирається посадова особа та/або орган місцевого самоврядування, але й настанням інших обставин, з якими закон пов`язує припинення повноважень органу місцевого самоврядування та/або посадової особи місцевого самоврядування.

Отже, нормами спеціального законодавства у сфері служби в органах місцевого самоврядування, організації та діяльності органів місцевого самоврядування визначені підстави припинення служби в органах місцевого самоврядування.

При цьому суд звертає увагу, що при здійсненні правозастосування, суд має комплексно та системно застосовувати законодавство, враховуючи при цьому мету (ціль) та завдання того чи іншого нормативно-правового акта.

За загальним правилом, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовані спірні правовідносини або коли про це зазначено у спеціальному законі.

Тобто норми Кодексу законів про працю України підлягають застосуванню у разі, коли нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини.

Підпункт 4 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад" №562-ІХ від 16.04.2020 року та стаття 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" №280/97-ВР від 21.05.1997 року є спеціальними нормами, які підлягають застосуванню для даних правовідносин та мають на меті впорядкувати окремі питання організації та діяльності органів місцевого самоврядування, в частині припинення повноважень сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, старост сіл, селищ територіальних громад, їх виконавчих комітетів, територія яких включена до сформованої територіальної громади.

У той ж час пунктом 5 частини 1 статті 41 КЗпП, про який зазначає позивач як підставу для виплати вихідної допомоги, урегульовані питання розірвання трудового договору з ініціативи власника у випадку припинення повноважень посадових осіб.

Статтею 41 КЗпП України унормовано додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов.

Зокрема, пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України визначено, що крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку припинення повноважень посадових осіб.

Суд звертає увагу, що відповідачем трудового договору з позивачем, про що йдеться в статті 41 КЗпП України, не укладалось, оскільки його посада є виборною та затверджується відповідною радою, що також унеможливлює застосування до цих правовідносин положень цієї статті КЗпП України.

Визначальною ознакою звільнення на підставі будь-якого пункту частини першої статті 41 КЗпП України є саме ініціатива власника або уповноваженого ним органу.

Обставини звільнення ОСОБА_1 з посади не є такими, що виникли з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, а тому до них пункт 5 частини першої статті 41 КЗпП України не застосовується.

Пункт 5 частини першої статті 41 КЗпП України був прийнятий на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів" від 13 травня 2014 року № 1255-VII з 1 червня 2014 року з метою покращення умов для здійснення інвестиційної діяльності. У розумінні вказаної норми звільнення у відповідності до пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП застосовується до посадових осіб господарських товариств, яким Тульчинська міська рада не являється.

При вирішенні даного спору, суд враховує правову позицію Верховного Суду у постанові №802/2081/18-а від 23.09.2020 року у якій зазначено: "Норму щодо підстави для розірвання трудового договору - припинення повноважень посадових осіб (пункт 5 частини першої статті 41 КЗпП) запроваджено Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів" від 13 травня 2014 року № 1255-VII з 1 червня 2014 року з метою покращення умов для здійснення інвестиційної діяльності. На переконання суду касаційної інстанції, у розумінні вказаної норми звільнення у відповідності до пункт 5 частини першої статті 41 КЗпП застосовується до посадових осіб господарських товариств, яким Оратівська РДА не являється. Своєю чергою, позивач у розумінні вказаної норми права не є спеціальним суб`єктом, щодо якого може бути застосована така норма та врахована при прийнятті рішення щодо виплати вихідної допомоги при звільненні відповідно до статті 44 КЗпП".

Отже, припинення повноважень у зв`язку із закінченням строку повноважень ради та виконавчого комітету не слід ототожнювати з припиненням виконання повноважень керівним складом господарських товариств, що презюмується у пункті 5 частини першої статті 41 КЗпП України. Відтак, у даному випадку, наслідки та гарантії, передбачені статтею 44 КЗпП України, не застосовуються.

Стаття 44 КЗпП України передбачає, що при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Отже, вихідна допомога є гарантією працівника у випадку звільнення з ініціативи роботодавця. В даному випадку, звільнення позивача відбулось у зв`язку із закінченням строку його повноважень, тобто на підставі, що передбачені іншими законами.

Посилання у розпорядженні сільського голови Кинашівської сільської ради №5-6 від 26.11.2020 року на пункт 5 частини 1 статті 41 КЗпП України також не дають право позивачу на виплату вихідної допомоги при звільненні передбаченої статтею 44 КЗпП України, оскільки не змінює як правову природу відносин, що виникли між сторонами, так і обставин за яких відбулось припинення повноважень позивача, як посадової особи органу місцевого самоврядування - секретаря Кинашівської сільської ради.

Окрім того, відповідно до матеріалів справи, що не заперечується позивачем, згідно із розпорядженням Тульчинської міського голови від 22.12.2020 року №02-05-281 "Про виплату середньої зарплати ОСОБА_1 ", у зв`язку із припиненням 26 листопада 2020 року строку повноважень Кинашівської сільської ради сьомого скликання, на підставі заяви ОСОБА_1 про виплату середнього заробітку на період працевлаштування, з 27 листопада 2020 року позивачу нараховується та виплачується щомісячно, на період працевлаштування, але не більш 6-ти місяців по 26 травня 2021 року включно, середня зарплата на виборній посаді сільської ради.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що дії Тульчинської міської ради щодо відмови про виплату ОСОБА_1 вихідної допомоги вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак у задоволенні вимог слід відмовити.

Не підлягають задоволенню й похідні позовні вимоги про стягнення на користь позивача з Тульчинської міської ради вихідної допомоги у розмірі не менше ніж шестимісячного середнього заробітку; стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 27.11.2020 року по день винесення рішення по суті у даній адміністративній справі, в силу того, що відсутні підстави для задоволення основної вимоги про визнання неправомірними дій, що відповідає положенням пункту 23 частини 1 статті 4 КАС України, похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що у разі відмови у задоволені позову судові витрати не відшкодовуються.

На підставі викладеного та керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Тульчинська міська рада (вул. М. Леонтовича, 1, м. Тульчин, Вінницька область, 23600, ЄДРПОУ 04051141).

Суддя Свентух Віталій Михайлович