Рішення № 97722737, 16.06.2021, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 628/2998/20

Провадження № 2/628/117/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2021 р. Куп`янський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого - судді Литвинов А.В.,

за участю секретаря - Борщової О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у залі суду в м. Куп`янську Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 за яку діє адвокат Демянюк Людмила Мусіївна до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Куп`янської міської ради, Служба у справах дітей Дворічанської селищної ради про позбавлення батьківських прав, стягнення заборгованості по аліментам,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Куп`янської міської ради, Служба у справах дітей Дворічанської селищної ради про позбавлення батьківських прав, стягнення заборгованості по аліментам.

В обґрунтування позову посилається на те, що 20 грудня 2008 року між нею та відповідачем зареєстровано шлюб відділом реєстрації акті цивільного стану по місту Харкову №2 Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 2042, який було розірвано за рішенням Куп`янського міськрайонного суду Харківської області. Від шлюбу з відповідачем у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_3 .

Згідно рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 16.03.2012 року відповідач зобов`язаний виплачувати аліменти на утримання неповнолітньої доньки в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з 19.03.2010 року та до її повноліття.

05.02.2020 року за рішенням Куп`янського міськрайонного суду Харківської області змінено розмір аліментів, визначений за рішенням Куп`янського міськрайонного суду Харківської області у справі № 2-61/11 від 16 березня 2012 року про стягнення зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частини з усіх видів доходів, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно до повноліття дитини, починаючи з 19.03.2010 р. до 1/6 частини усіх видів доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно починаючи з дня набрання судовим рішенням законної сили до повноліття дитини.

Але станом на 31.12.2020 року заборгованість відповідача перед позивачем по аліментам в за період з 10.03 по 31.12.2020 складає 16375,51 грн. Крім того, відповідач не виконує покладених законом обов`язків батька, не цікавиться донькою, участі у її вихованні та утриманні не приймає. Всі питання щодо виховання доньки вирішуються позивачем особисто. Відповідач ніяким чином не піклується про доньку, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться її успіхами, навчанням, станом здоров`я, фізичним і духовним розвитком, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, та лікування. У зв`язку з чим позивач вимушена звернути до суду з даним позовом.

У судове засідання позивач та його представник не з`явились. В заяві представник позивача просив розглядати справу без їх участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин. На його адресу направлялись судові повістки, але вони повернулася до суду з відміткою поштового відправлення «за закінченням терміну зберігання», «адресат відсутній». Згідно ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованого у встановленому законом порядку. Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Таким чином суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Представники третіх осіб - Служби у справах дітей Куп`янської міської ради Харківської області та Служби у справах дітей Дворічанської селищної ради Куп`янського району Харківської області в судове засідання не з`явилися, надали заяви в яких просить розглянути справу за їх відсутності, підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Суд дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, встановив фактичні обставини справи та відповідні правовідносини, які виникли між сторонами.

Судом встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що ОСОБА_2 є батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , актовий запис №193, виданого Відділом реєстрації цивільного стану по місту Харкову Харківського міського управління юстиції 29.04.2009 року. (а.с. 5)

Відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 28.09.2010 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірвано. (а.с.7).

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню № 45425637 виконаний Міжрайонним відділом державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідського районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), станом на 01.03.2020 року заборгованість відповідача перед позивачем по аліментам становить 39086,26 грн., та за період з 10.03.2020 по 31.12.2020 року складає 16375,51 грн.(а.с.14,96).

Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї проведено обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 в ході якого виявлено, що ОСОБА_1 проживає разом з дітьми в будинку чоловіка. Батько дитини з ними не проживає (а.с.17).

Згідно довідки про склад сім`ї №1229 від 04.06.2020 року ОСОБА_1 проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 та до складу її сім`ї входять чоловік - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , донька- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , донька - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , свекруха: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , брат чоловіка - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.17).

Відповідно до довідки Дворічанського ліцею Дворічанської районної ради Харківської області від 09.04.2020 року №112 у вказаному закладі навчається ОСОБА_3 , 2009 року народження . Вихованням дитини займається мати ОСОБА_1 . Батько дитини ніколи у закладі не з`являвся. (а.с.18-20).

Згідно висновку органу опіки та піклування Дворічанської селищної ради Куп`янського району Харківської області від 11.06.2021 року №04-24/1377, орган опіки та піклування селищної ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , відносно його малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.33-34).

Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Пунктом 2 частини 164 Сімейного Кодексу України передбачено, що підставою для позбавлення батьків або одного з них батьківських прав, може бути ухилення останніх від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, засудження за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дітей, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо і лише при наявності вини в діях батьків.

Виключний характер позбавлення батьківських прав пояснюється тим, що воно може бути здійснено тільки судом. З цієї ж причини встановлений вичерпний перелік підстав позбавлення батьківських прав, який охоплює всі можливі способи порушення батьками прав і інтересів дитини.

Будь-яка з підстав для позбавлення батьківських прав, перелічена в ст. 164 СК України, є критерієм протиправної поведінки батьків по відношенню до своєї дитини.

За змістом роз`яснень, викладених у п.п. 15, 16, 17 постанови Пленуму ВСУ №3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).

Між інтересами дитини і інтересами батьків має існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особливу увагу слід приділяти найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою і важливістю повинні переважати над інтересами батьків.

Позивач зазначає, що нею ніколи не створювалися будь-які перешкоди у спілкуванні відповідача із донькою та участі у її вихованні, але відповідач бажання спілкуватися з дитиною не виявляв та не бажав виконувати покладені на нього законом батьківські обов`язки. Це свідчить про відсутність об`єктивного волевиявлення відповідача на активну участь у формуванні життя своєї доньки.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що при розгляді справи знайшли підтвердження обставини, що відповідач за власною ініціативою самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до своєї малолітньої дитини, без поважних причин залишивши її без батьківської уваги та турботи, при цьому має місце відсутність перешкод у спілкуванні з дитиною та позивачем доведено, що поведінка відповідача відносно дитини є свідомим нехтуванням ним своїми батьківськими обов`язками, що свідчить про наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав.

Враховуючи, що на підставі рішення суду з відповідача на користь позивача стягуються аліменти, виконавчий лист за яким перебуває на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби, зазначене рішення суду вже виконується та додаткового судового рішення не потребує, тому суд вважає необхідним цій частині відмовити.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 за яку діє адвокат Демянюк Людмила Мусіївна до ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Куп`янської міської ради, Служба у справах дітей Дворічанської селищної ради про позбавлення батьківських прав, стягнення заборгованості по аліментам - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , відносно його малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Куп`янський міськрайонний суд шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Роз`яснити сторонам, що на підставі пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцевих положень» Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» в редакції Закону України № 731-IX від 18.06.2020 під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи може продовжити процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Головуючий А.В.Литвинов