Ухвала суду № 97721633, 21.05.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/3471/21

Провадження № 1-кп/185/429/21

У Х В А Л А

21 травня 2021 року м.Павлоград

Дніпропетровської області

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді - Щербини О.О.,

за участю секретаря - Редьки Ю.І.,

прокурора - Тюрі В.В.,

обвинуваченої - ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Мелешка І.В.,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області обвинувальний акт та клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру з додатками, складені у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020040370000796 від 13 травня 2020 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 297, ч. 2 ст. 304 КК України, та неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ознаками суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.297 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Щербини О.О. знаходиться обвинувальний акт з додатками складений у кримінальному провадженні № 12020040370000796 від 13 травня 2020 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 297, ч. 2 ст. 304 КК України.

Увідповідності до ч.3 ст.315 КПК України, у підготовчому судовому засіданні прокурор, з наведенням відповідних мотивів, клопоче про необхідність вирішення питання щодо, продовження дії раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_3 , термін дії якого спливає 28 травня 2021 року.

З`ясувавши думку сторін кримінального провадження із зазначеного питання, проаналізувавши та співставляючи зазначені питання між собою та у сукупності з позицією сторін кримінального провадження, змістом обвинувального акту, а також вимогами КК та КПК України, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.

Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, інших учасників цього ж кримінального провадження;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Окрім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

На виконання вказаних вимог Закону судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_1 є раніше не судима, не має а ні постійного місця проживання, а ні соціальних зв`язків

Даних про незадовільний стан здоров`я обвинуваченої ОСОБА_1 , у суду не має.

Також, суд бере до уваги, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, які, відповідно до ст.12 КК України, є тяжкими злочинами.

Покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 304 КК України, передбачено на строк до десяти років позбавлення волі.

Враховуючи викладене, фактичне існування ризиків доведених прокурором, а також оцінюючи сукупність наведених обставин, застосування більш мякого запобіжного заходу є неможливим. Більш того, за час не тривалого тримання обвинуваченої під вартою зазначені ризики не зменшилися та не втратили своєї актуальності.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, застосування більш м`якого запобіжного заходу, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої, а обраний відносно останньої запобіжний захід з урахуванням його тривалості, не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке їй інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто, з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Зазначені обставини свідчать про те, що обвинуваченій ОСОБА_1 , у випадку зміни раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який, з огляду на тяжкість інкримінованого, процесуальні наслідки зазначеного в контексті покарання, що загрожують даній особі у разі визнання винуватою, може перешкоджати судовому провадженню, переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи питання продовження дії запобіжного заходу щодо обвинуваченої, суд зважає на те, що зазначений прокурором ризик про переховування від суду продовжує існувати, оскільки обвинувачена ОСОБА_1 була оголошена в розшук, й на разі розшукана свідчать про те, що обвинувачена ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування, переховуватися від суду, бо під загрозою можливого покарання обвинувачена може ухилитись від правосуддя, вчинити інше кримінальне правопорушення. В зв`язку з наведеним, суд зазначає, що тяжкість злочину не є єдиною підставою продовження строку тримання під вартою, а тому обвинуваченій ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має бути продовжений.

Поруч з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

Отже, задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченій ОСОБА_1 розмір застави.

Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченої ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхіднеу разі внесення застави, покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України..

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 182, 183, 196, 197, 314, 315 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити обвинуваченій у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 297, ч. 2 ст. 304 КК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 19 липня 2021 року із визначенням застави у сумі 45400 гривень.

Покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області на визначений час;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання..

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя: Щербина О.О.