Рішення № 97720555, 15.06.2021, Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області

Справа № 318/140/21 Номер провадження №2/318/362/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2021 р. м. Кам`янка-Дніпровська

Кам`янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області у складі: судді Васильченка В.В.; секретар Борисенко П.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПАРІС», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Запоріжжя Безмагоричних Микита Андрійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

В січні 2021року до Кам`янсько-Дніпровського районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПАРІС», треті особи: приватний нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Григорович, приватний виконавець виконавчого округу м. Запоріжжя Безмагоричних Микита Андрійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що до Комунальної установи «Сервісний центр закладів культури» Василівської районної ради Запорізької області, де вона працює позивач, надійшла постанова приватного виконавця виконавчого округу м. м. Запоріжжя Безмагоричних Микита Андрійович у виконавчому провадженні №63786781 щодо примусового виконання виконавчого напису №92383, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем 02.12.2020 року, про здійснення з позивача відрахування у розмірі 20% з усіх видів доходів, що належать ОСОБА_1 , до виплати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПАРІС» загальної суми боргу у розмірі 30321,47 грн. В своїх позовних вимогах позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. 16.11.2020 року за №92383 про стягненняз ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПАРІС» заборгованості за Кредитним договором № 004-07132-060312 від 06.03.2012 року у розмірі 30321,47 гривень.

Ухвалою Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 01 лютого 2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, витребувано у приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу ГорайО.С. копії матеріалів, на підставі яких вчинений виконавчий напис за №92383 від 16.11.2020 року.

Ухвалою Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 01 лютого 2021 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову, зупинено стягнення за виконавчим провадженням ВП №63786781, яке відкрите на підставі виконавчого напису №92383 від 16.11.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С.

Ухвалою суду від 12.04.2021 року підготовче провадження закрите та справу призначено д судового розгляду.

Відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та протягом п`яти днів - заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Проте, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПАРІС» належним чином повідомлений про розгляд справи шляхом направлення копій ухвал про відкриття провадження, забезпечення позову та позовної заяви з додатками, про що свідчить поштове повідомлення про вручення йому поштового відправлення, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав. Тому суд згідно ч.5 ст.279 ЦПК України розглядає цивільну справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. своїм правом подати відповідні письмові заперечення не скористався, повідомлений про розгляд справи належним чином шляхом направлення копій ухвал про відкриття провадження, забезпечення позову та позовної заяви з додатками, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення. Одночасно з цим, за даними Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 17.03.2021року за№1698/16/6.4/2021/3640, та згідно наказу Міністерства юстиції України від 24.02.2021№727/5 свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 26грудня 2011року за №8679 на ім`я ОСОБА_2 анульовано. Відповідно до наказу Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 25.02.2021№58/09 нотаріальну діяльність приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича припинено з 25.02.2021. Разом з тим повідомляємо, що 12.03.2021за вх.№61 до Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Хмельницький) надійшла ухвала Житомирського окружного адміністративного суду (про забезпечення позову) від 11.03.2021по справі№240/3523/21, якою зупинено дію наказу Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) №37/09від 03.02.2021«Про зупинення приватної нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Горая Олега Станіславовича»; зупинено дію наказу Міністерства юстиції України №727/5від 24.02.2021«Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України26.12.2011за 8679на ім`я ОСОБА_2 »; зупинено дію наказу Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Хмельницький) №58/09від 25.02.2021року «Про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Горая Олега Станіславовича».

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову приватний виконавець виконавчого округу м. Запоріжжя Безмагоричних Микита Андрійович згідно з відомостями, які містяться в рекомендованому повідомленні про вручення поштових відправлень, отримав копію ухвали про відкриття провадження, ухвали про забезпечення позову та копію позовної заяви, проте своїм правом подати відповідні письмові пояснення не скористався.

За таких обставин, суд вважає можливим постановити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст. 280 ЦПК України.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв`язку ти, що відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що виконавчим написом зареєстрованим в реєстрі за № 92383, вчиненим 16.11.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., стягнуто з ОСОБА_1 , який є боржником за Кредитним договором № 004-07132-060312 від 06.03.2012 року, укладеним з ПАТ «Дельта Банк», правонаступником всіх прав та обов`язків якого за Договором відступлення права вимоги №2230/К від 23.04.2020 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПАРІС», заборгованості за період з 23.04.2020 року по 23.04.2020 року в розмірі 30321,47 гривень, що складається з: простроченої заборгованості за кредитом 6952,70 грн., простроченої заборгованості за комісією 0,00 грн., простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом 21118,77 грн., за вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнуто плати в розмірі 500,00 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню становить 30321,47 гривень.

Матеріали справи свідчать, що приватним нотаріусом вчинення виконавчого напису здійснено на підставі ст.ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» і п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172.

02.12.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Запоріжжя Безмагоричних Микитою Андрійовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №63786781 на підставі виконавчого напису №92383, виданого 16.11.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за Кредитним договором №004-07132-060312 від 06.03.2012 року, укладеним з ПАТ «Дельта Банк», правонаступником всіх прав та обов`язків якого за Договором відступлення права вимоги № 2230/К від 23.04.2020 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПАРІС», заборгованості за період з 23.04.2020 року по 23.04.2020 року в розмірі 30321,47 гривень, що складається з: простроченої заборгованості за кредитом 6952,70 грн., простроченої заборгованості за комісією 0,00 грн., простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом 21118,77 грн., за вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнуто плати в розмірі 500,00 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню становить 30321,47 гривень.

16 листопада 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яка направлена для виконання за місцем роботи боржника .

Статями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це, відповідно до п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія. Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена гл.14Закону України «Про нотаріат» та гл.16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зіст.87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більш як 3 роки, а у відносинах між підприємствами, установами та організація мине більш як один рік. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч.1 ст.39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 (далі - Порядок).

Відповідно до пп.1, 3 гл.16 розд. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису.

Згідно з пп.2.1 п.2 гл.16 розд. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, в якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Відповідно до пункту 3.1 глави 16 розділу II Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи: - якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; - за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 (пункт 3.2 глави 16 розділу II Порядку №296/5).

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюється з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу (пункт 3.4 глави 16 розділу II Порядку).

Пунктом 3.5 глави 16 цього ж Порядку визначено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження

нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів ст.ст.15,16,18 ЦК, ст.ст.50,87,88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис, як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10 жовтня 2018 року у справі №405/1015/17.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів.

Для правильного застосування положень ст.87,88 Закону України «Про нотаріат», суд повинен перевірити у такому спорі доводи боржника в повному обсязі та установити, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Разом з тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Велика Палата Верховного Суду, у постанові від 16.05.2018 року у справі №320/8269/15-ц, не відступила від наведених вище висновків Верховного Суду України щодо застосування статей87,88 Закону України «Про нотаріат».

Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Аналогічні правові висновки містяться в постанові Верховного Суду від 18 вересня 2019 року, справа №161/6092/18-ц.

Крім того, судом встановлено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (строку, на який позичальник отримав кредит) чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Такі висновки узгоджуються із висновками щодо застосування норм матеріального права, які викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.

Строк дії договору до 364 дні року. Відповідно нараховані відсотки понад встановлені строки неправомірно. Розрахунок заборгованості врахований нотаріусом при видачі виконавчого напису здійснений за період з 23.04.2020 року по 23.04.2020 року. Тобто, лише за один день прострочки і після припинення строку дії кредитного договору. Отже, з наданих сторонами документів вбачається спір про право.

Отже, матеріали справи не містять жодних доказів того, що заборгованість за відсотками за користування кредитом нарахована в межах строку дії кредитного договору, в той час, як право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2ст.1050 ЦК України.

З урахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку, що з наявних у матеріалах справи документів вбачається спірність вимог кредитора, зокрема, щодо нарахування комісії за обслуговування кредиту, тому виконавчий напис вчинений з порушенням вимог закону та має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, підставою здійснення оспорюваного виконавчого напису є постанова КМУ №1172від 29червня 1999року,до якої постановою КМУ№662від 26листопада 2014року були внесені зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, зокрема, доповнено перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. п. 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Одночасно з цим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року (справа №826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі №757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 16 листопада 2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14.

Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1172від 29 червня 1999року (у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса),стосувався лише нотаріально посвідчених договорів.

Матеріали справи не містять даних про те, що Кредитний договір №004-07132-060312 від 06.03.2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «ПАРІС», який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був посвідчений нотаріально, а тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Зважаючи на вищевикладене, суд прийшов до висновку про наявність підстав до задоволення позову та визнання виконавчого напису за №92383, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем 16 листопада 2020 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПАРІС» заборгованості за Кредитним договором №004-07132-060312 від 06.03.2012 року у розмірі 30321,47 гривень, таким, що не підлягає виконанню.

На підставі ст.141 ЦПК України, враховуючи, що позов задоволено повністю, з відповідача в користь позивача підлягає стягненню понесені останнім витрати по сплаті судового збору в сумі 908 грн. 00 коп. та 454 грн. 00 коп., всього 1362 грн.

Керуючись ст. 88 Закону України «Про нотаріат», Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, ст. 12, 13, 76, 80, 141, 258, 259, 263 265, 268, 280-282 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПАРІС», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Запоріжжя Безмагоричних Микита Сергійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню,виконавчий напис за №92383, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем 16 листопада 2020 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПАРІС» заборгованості за Кредитним договором № 004-07132-060312 від 06.03.2012 року у розмірі 30321,47 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПАРІС» (код ЄДРПОУ 38962392, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 77-А ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 908 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме, Кам`янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області.

Суддя: В. В. Васильченко