Вирок № 9771923, 09.06.2010, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 1-332

2010 року

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2010 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді Ясельського А.М.,

при секретарі Годинській К.Л.,

з участю прокурора Амельченка В.В.,

представника потерпілої ОСОБА_1,

представника цивільного відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Добропілля

Голопристанського району Херсонської області,

українця, громадянина України, освіта неповна

середня, одруженого, працюючого: охоронцем

в магазині «Сільпо» по вул. Боженка, 107 в м. Києві,

зареєстрованого: АДРЕСА_1 (п/б), проживаючого: АДРЕСА_2, раніше не судимого, -

в скоєні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3, 31.08.2009 року, приблизно в 18 годин 50 хвилин, керуючи технічно налагодженим вантажним автомобілем НОМЕР_1 по пр-ту. Палладіна в м. Києві, який належить ТОВ «Автоволя», наближався до перехрестя з вулицею Уборевича, де мав намір здійснити поворот праворуч.

В цей час, проїжджу частину вулиці Уборевича, по регульованому пішохідному переходу, що навпроти будинку № 3, справо наліво, відносно руху автомобіля НОМЕР_1 на зелений сигнал світлофора стала переходити по пішохідному переходу громадянка ОСОБА_4

Коли для руху пішоходів загорівся червоний сигнал у світлофорі, то громадянка ОСОБА_4 продовжила закінчувати переходити дорогу по пішохідному переході. В цей час ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_1, став виконувати маневр повороту праворуч на вулицю Уборевича на червоне світло світлофора, але на дозволяючу додаткову табличку до світлофору зі стрілкою зеленого кольору. При цьому проявив неуважність та не впевнився в тому, що проїзд вказаного пішохідного переходу буде безпечним для дорожнього руху, не надав пішоходу громадянці ОСОБА_4 дорогу, тобто порушив вимоги Правил дорожнього руху, які діють з 01.01.2002 року, а саме: п. 16.2, який зобовязує водія на регульованих і нерегульованих перехрестях, повертаючи праворуч або ліворуч, дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, внаслідок чого передньою частиною керованого ним автомобіля скоїв наїзд на громадянку ОСОБА_4

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 727\і від 17.12.2009 року громадянка ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми; скальпованої рани правої вилично-скроневої ділянки та тімяної ділянки серединно; крововиливу в речовину головного мозку, вдавленого перелому тімяної ділянки; лінійного перелому потилочної ділянки, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень (за критерієм небезпеки для життя).

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою винність в інкримінованому йому злочині, передбаченому ст. 286 ч.2 КК України не визнав та суду показав, що 31.08.2009 року, приблизно о 19 годин, керував автомобілем марки «МАN» д.н. НОМЕР_1 на підставі шляхового листа і рухався у третій смузі руху по пр-ту. Палладіна зі сторони вул. Стеценка в напрямку станції метро «Академмістечко» в м. Києві, зі швидкістю приблизно 40 км/год. Потім він почав повертати на вул. Уборевича під зелену стрілку на секції світлофора, в момент даного маневру на світлофорі для пішоходів горіло червоне світло. Проїхавши пішохідний перехід, поглянув у праве дзеркало свого автомобіля і побачив жінку, яка лежала на дорозі біля заднього правого колеса його автомобіля. Зупинив автомобіль, вийшов із нього, а потім свідки ДТП викликали працівників міліції та швидку медичну допомогу.

Не дивлячись на те, що підсудний ОСОБА_3 свою вину скоєному не визнав його вина повністю підтверджується:

-показаннями потерпілої ОСОБА_4, яка під час судового слідства суду показала, що 31.08.2009 року ,увечері поверталась по місцю свого мешкання у м. Вишневе Київської області. Коли вона почала переходити дорогу на зелене світло світлофора, яке горіло для пішоходів, щоб пройти до зупинки громадського транспорту, яка знаходилась на протилежному боці вул. Уборевича і пройшла до середини проїзної частини, то відчула сильний удар. Від даного удару вона впала і втратила свідомість, тому про події того дня більш нічого пояснити не може;

-показаннями свідка ОСОБА_6, який під час судового слідства суду показав, що на момент скоєння ДТП був директором підприємства «Автоволя», на якому працював підсудний ОСОБА_3Автомобіль «МАН», яким ОСОБА_3 скоїв наїзд на потерпілу ОСОБА_4 належав даному підприємству. Напередодні даної ДТП автомобіль «МАН» він відігнав на ремонт до м. Бучі Київської області. Коли потрібно було забрати вказаний автомобіль, то він зателефонував ОСОБА_3 та попросив забрати машину з СТО, на що останній погодився. В той день, коли ОСОБА_3 забирав автомобіль «МАН» з СТО він увесь час їхав позаду останнього на легковому автомобілі. Коли ОСОБА_3 почав рухатись з мінімальною швидкістю руху на зелений сигнал додаткової секції світлофору в напрямку вул. Уборевича, він пропустив одну жінку, а потерпіла ОСОБА_4 в цей момент почала переходити дорогу поза пішохідним переходом у другій смузі руху, від чого відбувся наїзд на останню;

-показаннями свідка ОСОБА_7, який під час судового слідства суду показав, що 31.08.2009 року повертався додому на власному автомобілі. Його зупинили працівники ДАІ та запросили бути понятим при складанні схеми ДТП, що відбулась напередодні на перехресті вул. Уборевича та пр-ту. Палладіна в м. Києві. Вийшовши із машини він підписав усі необхідні документи, які йому надав працівник ДАІ. Учасників ДТП на той час на місці наїзду не було, лише на відстані 10-15 метрів від місця ДТП стояв вантажний автомобіль, на проїзній частині лежала жіноча сумочка та були плями від крові;

-показаннями свідка ОСОБА_8, який під час судового слідства суду показав, що 31.08.2009 року повертався додому. Виходячи із підземного переходу станції метро «Академмістечко», почув ліворуч від себе крик людей. Піднявшись, побачив потерпілу ОСОБА_4, яка лежала на дорозі, на відстані 3- 4 метри від пішохідного переходу, однак моменту наїзду на останню не бачив. Тоді з ще одним перехожим підняли потерпілу та відвели її до тротуару.Остання була у свідомості, однак в шоковому стані. Після чого викликав швидку медичну допомогу. Приблизно на відстані 10-15 метрів від них стояв автомобіль «МАН»;

-показаннями свідка ОСОБА_9, який під час судового слідства суду показав, що 31.08.2009 року, приблизно в 19 годині, повертався з роботи додому разом з своєю колегою . Вийшовши з маршрутного таксі на зупинці, вони підійшли до перехрестя вул. Уборевича та пр. Палладіна в м. Києві та хотіли перейти дорогу, щоб потім спуститися до метрополітену, але не встигли, бо загорівся червоний сигнал світлофора для пішоходів і по дорозі вже почали рух автомобілі. В цей час він помітив жінку похилого віку з великими сумками, яка намагалася перейти дорогу під кутом, повернувшись спиною до руху транспорту. Спочатку вона рухалася спокійно, потім почала бігти. В момент зіткнення йому здалося, що вона вибігла перед самим автомобілем «МАН» бо не побачила його, будучи спиною до руху. Від удару вона впала під машину, колесо натрапило на сумку, тоді водій це помітив та зупинився. В момент зіткнення для пішоходів горів червоний сигнал світлофора. Автомобіль «МАН» зупинився, а потерпіла залишилася позаду нього;

-показаннями свідка ОСОБА_10, який під час судового слідства суду показав, що самої ДТП та моменту наїзду на потерпілу не бачив. 31.08.2009 р. його зупинив працівник ДАІ та запросив бути понятим при складанні схеми ДТП, що сталася напередодні на перехресті вул. Уборевича та пр-ту. Палладіна в м. Києві. Коли вийшов із свого автомобіля, то лікарі надавали потерпілій першу медичну допомогу. Потім підписав усі надані йому працівником ДАІ документи, зокрема і схему ДТП та поїхав;

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, довідкою і схемою до ДТП від 31.07.2009 року, згідно яких встановлено місце вчинення злочину (а.с . 73-74);

-протоколом відтворення обстановки і обставин події від 19.01.2010 року за участю потерпілої громадянки ОСОБА_4, згідно якого остання показала траєкторію свого руху по пішохідному переході, а також з яким темпом вона рухалась з моменту виходу на дорогу до скоєного на неї наїзду автомобілем (а.с. 16-31);

копією карти швидкої медичної допомоги, згідно якої громадянка ОСОБА_4 була госпіталізована в Київську обласну клінічну лікарню (а.с. 57);

-висновком судово-медичної експертизи № 727\і від 17.12.2009 року, згідно якого громадянці ОСОБА_4 були заподіяні тілесні ушкодження тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми; скальпованої рани правої вилично скроневої ділянки та тімяної ділянки серединно; крововиливу в речовину головного мозку; вдавленого перелому тімяної ділянки; лінійного перелому потиличної ділянки, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень (за критерієм небезпеки для життя) (а.с. 81-85);

-висновком автотехнічної експертизи № 25\ ат від 27.01.2010 року, згідно якого в даній дорожній ситуації водій автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_3 повинен був керуватись вимогами п.п. 8.7.3 «е» і 16.2 Правил дорожнього руху України. В даній дорожній ситуації дії водія автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_3 з технічної точки зору не відповідали вимогам п. 16.2 Правил дорожнього руху України (а.с. 92-95).

Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_3 доведена повністю та кваліфікація його дій за ст. 286 ч.2 КК України вірна, оскільки він, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій тяжкі тілесні ушкодження.

Призначаючи підсудному ОСОБА_3 вид та міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини скоєння злочину, враховує особу підсудного, що характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, вчинений ним злочин, згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів. Згідно ст.ст. 66, 67 КК України, обставин, які помякшують або обтяжують покарання підсудного ОСОБА_3, судом не встановленою. На підставі чого суд вважає, що підсудному ОСОБА_3 слід обрати міру покарання у виді позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України.

Стягнути з підсудного ОСОБА_3 вартість проведення автотехнічної експертизи 405 гривень 65 копійок.

Вирішуючи питання цивільного позову потерпілої суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідно до п. 5 ст. 1187 ЦК України, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до шляхового листа підсудний ОСОБА_3 31.08.2009 року керував автомобілем марки «МАN» д.н.з. НОМЕР_1, який належить ТОВ «Автоволя».

За таких обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 виконував трудові обовязки, тобто правомірно володів транспортним засобом. А тому відповідачем по заявленому позові буде ТОВ «Автоволя», як власник джерела підвищеної небезпеки автомобіля марки « MAN» д.н.з. НОМЕР_1 ( а.с. 106).

Цивільний позов , заявлений потерпілою ОСОБА_4 на загальну суму 140 000 гривень задовольнити частково. При цьому стягнути із ТОВ «Автоволя» 557 гривень 11 копійок матеріальної шкоди, які потерпіла ОСОБА_4 згідно довідки Київської обласної клінічної лікарні № 1376 від 19.05.2010 року використала під час лікування та яка підтверджується чеками, а саме: цефтріаксон 1,0-12 фл. на суму 72 гривні 36 копійок, кетанов 1,0-6 фл. на суму 48 гривень 18 копійок, амікацин 0,5-6 фл. на суму 39 гривень 60 копійок , метрогіл 100,0 - 7 фл. на суму 42 гривні 07 копійок, сорбілакт 3 фл. на суму 57 гривень 09 копійок, лізіна-есцінат 10,0-4 ам. на суму 40 гривень 97 копійок, дексон 4мг - 6 амп. на суму 4 гривні 57 копійок, нейровітан таблетки на суму 43 гривні 80 копійок, пірацетам 10,0 - 10 амп. на суму 4 гривні 55 копійок, сульфат магнезії 54,0 - 2 амп. на суму 1 гривня 04 копійки, фізіологічний розчин 400,0 - 2 фл. на суму 13 гривень 46 копійок, цераксон 1000 мг - 1 амп. на суму 46 гривень 36 копійок, рефортан 6% 500,0 - 1 фл.на суму 99 гривень 25 копійок, дексалгін 2,0 - 2 амп. на суму 12 гривень 87 копійок, мазь Дип Риліф на суму 30 гривень 94 копійки. Крім того, відповідно до вимог ст. 84 ЦПК України стягнути із ТОВ «Автоволя» 3000 гривень матеріальної шкоди, які були витрачені потерпілою ОСОБА_4 на оплату правової допомоги адвокату, що також підтверджується документально.В решті позовних вимог потерпілої ОСОБА_4 в частині матеріальних збитків відмовити, оскільки вони не підтверджуються будь-якими доказами.

Поряд з цим цивільний позов, заявлений та підтриманий під час судового слідства потерпілою ОСОБА_4 на суму 100 000 гривень моральної шкоди суд вважає задовольнити з урахуванням глибини фізичних та душевних страждань, погіршення стану здоровя потерпілої, а також з врахуванням вимог розумності і справедливості, тільки частково на суму 40 000 гривень.

Цивільний позов, заявлений Київською обласною клінічною лікарнею на загальну суму 2804 гривні 37 копійок, задовольнити в повному обсязі стягнувши зазначену суму з ТОВ « Воля».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним в скоєні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України і призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_3 звільнити від відбуття основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 3 (три) роки та на підставі ст. 76 КК України зобовязати не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично зявлятись для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити без змін підписку про невиїзд.

Стягнути із засудженого ОСОБА_3 вартість проведення автотехнічної експертизи, що становить 405 (чотириста пять) гривень 65 копійок на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві (код 25575285, банк УДК у Київській області, МФО 821018, р/р 31253272210699, призначення платежу: за експертні послуги).

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 задовольнити частково, стягнувши із ТОВ «Автоволя» 3 557 гривень 11 копійок матеріальної шкоди, та 40000 гривень моральної шкоди на користь потерпілої.

Цивільний позов Київської обласної клінічної лікарні на суму 2804 гривні 37 копійок задовольнити, стягнувши на її користь з ТОВ « Автоволя» зазначену суму.

Речові докази: автомобіль марки «Ман» д.н. НОМЕР_1, який був переданий на зберігання в ТОВ «Автоволя» в м. Васильків Київської області залишити в останнього.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 днів з моменту проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в тож же строк з моменту вручення йому копії вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва.

СУДДЯ: