Рішення № 97718920, 17.06.2021, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/4218/21

Провадження № 2-а/750/40/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2021 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі судді Маринченко О.А., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції, поліцейського 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Пилеко Павла Олександровича про визнання протиправними дій, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

в с т а н о в и в :

19 квітня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулася до суду з позовом до відповідачів, в якому просить визнати протиправними дії поліцейського 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Пилеко Павла Олександровича, скасувати постанову серії ЕАН № 4043578 від 09 квітня 2021 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 КУпАП, а справу закрити.

Обґрунтовано позов тим, що 09 квітня 2021 року відносно позивача було винесено постанову серії ЕАН № 4043578 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, згідно якої позивач в населеному пункті, позначеному дорожнім знаком 5.45 керувала транспортним засобом зі швидкістю 82 км/год, чим перевищила встановлене обмеження швидкості на 32 км/год та вчинила адміністративне правопорушення передбачене частиною першою статті 122 КУпАП. Вказана постанова є необгрунтованою, безпідставною та неправомірною, оскільки не відповідає вимогам закону, а при розгляді самої справи були грубо порушені права позивача. Зокрема, справа була розглянута на місці зупинки транспортного засобу, а не за місцезнаходженням органу, який уповноважений розглядати такі справи. Крім того, при розгляді адміністративної справи позивачу не було роз`яснено її права, не оголошено про розгляд справи, а її клопотання про відкладення розгляду справи чи оголошення перерви для забезпечення участі адвоката, з яким необхідно укласти угоду, були проігноровані працівниками поліції та роз`яснено, що всі їх дії вона може оскаржити до суду. Фактично весь розгляд справи складався з неодноразового заявлення позивачем клопотання щодо участі у розгляді справи адвоката та порушення права позивача на захист. Крім того, при фіксуванні швидкості руху автомобіля прилад TruCam, перебував в руках в одного із поліцейських, у зв`язку з чим була наявна вібрація приладу, що могло дати більшу похибку, ніж це визначено свідоцтвом про повірку, що ставить під сумнів зафіксовану швидкість автомобіля. Також, у момент фіксування швидкості рухалося два автомобіля, а тому не вбачається швидкість якого саме автомобіля була зафіксована на приладі. Крім того, у позивача нявний сумнів щодо того, чи пройшов прилад TruCam повірку, оскільки працівники поліції не надали відповідних сертифікатів на підтвердження цього. Контроль швидкості руху транспортних засобів здійснюється лише в місцях, які облаштовані дорожнім знаком 5.70, однак інформації про наявність такого знаку на вказаному відрізку дороги оскаржувана постанова не містить. Таким чином, позивач вважає, що фіксування швидкості руху транспортного засобу відбувалося не у відповідності із законом, оскільки ручне розміщення засобів автоматичної фото- і відеотехніки для вимірювання та фіксації швидкості суперечить приписам статті 40 Закону України «Про Національну поліцію». Також, винесена постанова не відповідає вимогам статті 283 КУПАП. Крім того, дії працівників поліції є незаконними, оскільки вони не знають законодавства і розгляд справи був здійснений не у порядку, передбаченому КУпАП.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 травня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачам строк для подачі відзиву на позовну заяву.

В установлений судом строк представник відповідачів подала відзив на позов та докази, на підтвердження викладених у відзиві обставин. Зокрема, у відзиві відповідачі просять відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі та зазначають, що поліцейський дотримався передбаченої законодавством процедури розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, ознайомив водія із правами, якими користується особа, стосовно якої проводиться розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності, розглянув заявлені клопотання та надав можливість в будь-який зручний спосіб позивачу користуватися наданими правами. Вимірювання швидкості руху транспортного засобу під керуванням позивача здійснювалося в с. Красилівка Козелецького району Чернігівської області, позначеному дорожнім знаком 5.45 розділу 33 ПДР, в якому діють вимоги Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах. Швидкість руху транспортного засобу було зафіксовано за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20, серійний номер ТС000535, про що зазначено в пункті 5 оскаржуваної постанови. Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому, враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15м до 1200м. TruCam LTI 20/20 - це не радіолокаційний, а лазерний вимірювач, який за допомогою оптичного прицілу дозволяє вимірювати швидкість конкретного автомобіля. За допомогою лазерного прицілу, TruCam в змозі виявляти порушника навіть у щільному потоці машин. Також, прилад TruCam LTI 20/20 № ТС000535 пройшов необхідну повірку і відповідає всім вимогам законодавства, а тому відсутні будь-які підстави ставити під сумнів результати вимірювання швидкості даним приладом. Крім того, лазерний вимірювач TruСаm відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювання, а тому зауваження з приводу незаконності використання поліцією даного вимірювача швидкості є необгрунтованими та не відповідають нормам чинного законодавства. Поліцейським було виявлено порушення Правил дорожнього руху, передбачене частиною першою статті 122 КУпАП, винесено постанову та накладено стягнення на позивача в розмірі 340 грн. До постанови в якості доказу долучено відео, на якому зафіксовано транспортний засіб, водій якого перевищив встановлені Правилами дорожнього руху обмеження швидкісного режиму для населеного пункту. Позивача було ознайомлено зі змістом оскаржуваної постанови, та вручено її копію на місці події. Крім того, на відеозаписах з нагрудного портативного відеореєстратора поліцейського зафіксовано, що на місці вчинення правопорушення позивача було ознайомлено з правами, якими наділена особа, стосовно якої проводився розгляд справи, передбаченими статтею 268 КУпАП та статтею 63 Конституції України до початку винесення оскаржуваної постанови, якими позивач мала змогу вільно користуватися без будь-яких обмежень зі сторони поліцейських. Також, позивач не була позбавлена права запросити адвоката на місце вчинення правопоршунення, та у ситуації, яка склалася, договір про надання правової допомоги між нею та адвокатом міг бути укладений в усній формі на місці події, що не завадило б адвокату надавати правову допомогу на місці вчинення правопорушення. Позивач не здійснювала жодних дій спрямованих на те, щоб скористатись правовою допомогою та лише наполягала на перенесенні розгляду справи, що в даному випадку суперечить нормам чинного законодавства, оскільки справи вказаної категорії розглядаються на місці вчинення правопорушення, а тому поліцейським було правомірно відхилено клопотання щодо перенесення розгляду справи на інший день та розглянуто справу на місці вчинення правопорушення відповідно до чинного законодавства.

На підставі положень частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши наявні в справі докази, суд встановив наступне.

09 квітня 2021 року поліцейським 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Пилеко Павлом Олександровичем винесено постанову серії ЕАН № 4043578, згідно якої притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 КУпАП.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 09 квітня 2021 року о 16 годині 57 хвилин в с. Красилівка, дорога М01, на 113 кілометрі водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Mazda СХ-30, номерний знак НОМЕР_1 , зі швидкістю 82 км/год. в населеному пункті, позначеного дорожнім знаком 5.45 та перевищила встановлене обмеження швидкості на 32 км/год, чим порушила пункт 12.4 Правил дорожнього руху – порушення швидкісного режиму в населених пунктах (дозволена швидкість не більше 50 км/год.). Швидкість руху вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості транспортного засобу TruCam LTI 20/20, серійний номер ТС000535 (а.с. 10).

Вказана постанова містить відомості про долучення до неї відео правопорушення з бодікамери № 06.

Згідно із статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності (стаття 68 Конституції України).

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Згідно з пунктом 1.1. Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих вплів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до пункту 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно з пунктом 1.4 Правил дорожнього руху кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Пунктом 1.5 Правил дорожнього руху передбачено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Відповідно до пункту 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно із частиною п`ятою статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Статтею 7 КУпАП визначено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (частина перша статті 9 КУпАП).

Відповідно до пункту 12.4 Правил дорожнього руху у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Згідно із частиною першою статті 122 КУпАП України перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пунктів 2, 3, 8, 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Поліцейський може зупиняти транспортні засоби в разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху (пункт 1 частини першої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію»).

Згідно із частиною першою статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, в тому числі передбачені частиною першою статті 122 КУпАП.

Частиною другою статті 222 КУпАП визначено, що від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до частини другої статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

Згідно із частиною четвертою статті 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про Національну поліцію», з метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (далі – Інструкція).

Пунктом 4 розділу І Інструкції визначено, що в разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою, третьою і п`ятою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою статті 152-1 КУпАП.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема частиною першою статті 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Таким чином, уповноваженим працівникам підрозділів патрульної поліції Національної поліції надано право на місці вчинення адміністративного правопорушення від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення за адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною першою статті 122 КУпАП, без складання відповідного протоколу.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Інструкції поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці); 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. (також стаття 278 КУпАП).

Згідно із пункатами 9-10 розділу ІІІ Інструкції розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Положеннями статті 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі статтею 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такi превентивнi заходи, окрім іншого, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Як зазначено в оскаржуваній постанові порушення пункту 12.4 Правил дорожнього руху встановлено поліцейським за допомогою відповідного технічного засобу TruCam LTI 20/20 серійний № ТС000535. Відомості про технічний засіб, яким зафіксовано правопорушення, - TruCam LTI 20/20 № ТС000535 у відповідності до пункту 4 частини другої статті 283 КУпАП внесені до оскаржуваної постанови.

Вказаний тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam» зареєстрований в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12, затверджений сертифікатом серії А № 006694 № UA-MI/1-2903-2012, виданим Міністерством економічного розвитку і торгівлі України 29 серпня 2012 року.

Можливість використання лазерного вимірювача швидкості LTI 20-20 ТruСАМ, виготовленого компанією «Lazer Тесhnology Іnс.» США, також підтверджується виданим Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України експертним висновком від 27 вересня 2018 року № 04/02/03/-3008, в якому зазначено про правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування АЕS відповідно до ДСТУ ISO/ІЕС 18033-3:2015 та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних.

Також, свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/19764 від 17 вересня 2020 року підтверджується, що TruCam LTI 20/20 серійний № ТС000535 відповідає вимогам технічної документації. Дане свідоцтво чинне до 17 вересня 2021 року.

Листом Державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» Міністерства економічного розвитку та торгівлі від 01 жовтня 2019 року № 22-38/49 підтверджується, що лазерний вимірювач TruCАМ відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, та крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач TruCАМ також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювання швидкості руху транспортного засобу в автоматичному режимі.

Лазерний вимірювач швидкості TruCam LT1 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому, враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.

Отже, використання приладу TruCam відбувається у автоматичному режимі як у мобільному, так і у статичному положенні, а тому користування приладом у ручному режимі не є порушенням статті 40 Закону України «Про Національну поліцію».

Наявним в матеріалах справи відеозаписом, зробленим за допомогою вказаного приладу, зафіксовано рух автомобіля Маzdа СХ-3, номерний знак НОМЕР_1 зі швидкістю 82 км/год в населеному пункті, позначеному дорожнім знаком 5.45, що є перевищенням дозволеної швидкості в населених пунктах згідно Правил дорожнього руху.

Позивач, в тому числі, посилається на незаконність притягнення її до адміністративної відповідальності, оскільки на місці зафіксованого відповідачем правопорушення був відсутній інформаційно-вказівний знак 5.70 «Фото-, відео фіксування порушень Правил дорожнього руху».

Проте, із доказів, доданих відповідачами до відзиву, зокрема, із схеми розміщення дорожніх знаків 5.70 на автомобільній дорозі загального користування М-01 Київ – Чернігів – Нові Яриловичі вбачається, що на автомобільній дорозі М-01 «Київ – Чернігів – Нові Яриловичі» на 117 км (в напрямку м. Київ) та 63 км (в напрямку м. Чернігова) встановлені дорожні знаки 5.70, що свідчить, що перед початком руху в с. Красилівка (на 113 км), де було вчинено правопорушення, позивач була завчасно поінформована про здійснення фото-, відеофіксації порушень Правил дорожнього руху.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з пунктом 1 розділу IV Інструкції розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Аналогічна норма міститься і в частині першій статті 283 КУпАП.

Частинами другою, третьою статті 283 КУпАП передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до пункту 5 розділу ІV Інструкції постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХІV цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

Постанова серії ЕАН № 4043578 від 09 квітня 2021 року відповідає всім передбаченим законодавством вимогам.

Також, згідно зі статтею 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Позивач, вказує на те, що поліцейський притягнув її до адміністративної відповідальності з порушенням встановленого законом порядку, зокрема, під час розгляду справи, відповідач не задовольнив клопотання про відкладення розгляду справи через бажання отримати правову допомогу адвоката, чим позбавив можливості скористатися своїм гарантованим правом на захист.

Європейський суд з прав людини в пункті 32 справи «Максименко проти України» обґрунтував необхідність забезпечення юридичної допомоги у випадку, коли інтереси правосуддя вимагають, щоб цій особі була надана така допомога. Інтереси правосуддя вимагають забезпечення обов`язкового представництва у випадку, коли йдеться про позбавлення особи свободи.

Санкція частини першої статті 122 КУпАП не передбачає застосування адміністративного арешту.

Відсутність захисника при складанні оскаржуваної постанови не суперечить інтересам правосуддя, оскільки позивач реалізувала своє право на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, відтак, подальший захист прав і свобод особи може бути забезпечено в суді при оскарженні дій та рішень суб`єкта владних повноважень.

Крім того, згідно чинного законодавства до повноважень та обов`язків поліцейського патрульної поліції не входить надавати юридичний захист та забезпечувати адвокатом осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності. Законодавством не визнана обов`язкова участь адвоката чи іншого фахівця у галузі права у випадку розгляду справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення та реалізація цього права позивачем не пов`язана з обов`язком інспектора відкласти розгляд справи чи терміново викликати фахівця у галузі права. Поліцейський згідно із законодавством лише ознайомлює особу із її правами, однак, виключно правопорушник вирішує, чи скористається він своїми правами і в який спосіб. Водночас, розгляд справ вказаної категорії проводиться поліцейським у порядку скороченого провадження на місці вчинення правопорушення.

З наданого до відзиву відеозапису вбачається, що поліцейський жодним чином не перешкоджав позивачу у користуванні своїми правами, не обмежував у праві отримувати правову допомогу на місці розгляду, в тому числі в телефонному режимі, запропонував надати час з метою, щоб на місце прибув адвокат позивача, роз`яснив позивачу, що безоплатна вторинна допомога поліцейськими викликається тільки у випадках затримання особи.

Проте, позивач на місці вчинення правопорушення наполягала на отриманні правової допомоги, пов`язаної саме з перенесенням розгляду справи на інший день, що не відповідає вимогам статті 258 КУпАП.

Крім того, доводи позивача на ігнорування поліцейським заявленого клопотання про відкладення розгляду справи та недостатність наданого часу для отримання правової допомоги, суд сприймає критично, оскільки позивачем не було вчинено активних дій для отримання такої допомоги. У інакшому б випадку, подача таких клопотань без активної поведінки особи, щодо якої здійснюється розгляд справи про адміністративне правопорушення, призводила б до невиправданого затягування розгляду такої категорії справ, що не відповідає основним завданням контролю з боку держави за безпекою руху та дотриманням Правил дорожнього руху в Україні.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що відповідач при складанні постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності діяв не в спосіб, передбачений КУпАП.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до положень чинного законодавства поліцейським розглянуто справу про адміністративне правопорушення у присутності позивача та враховуючи характер вчиненого правопорушення, відповідно до статті 283 КУпАП, на місці вчинення правопорушення винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи, що відповідачами відповідно до частини другої статті 77 КАС України належними та допустимими доказами доведено наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, за яке встановлена адміністративна відповідальність за частиною першою статті 121 КУпАП, а також доведено правомірність і обґрунтованість постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 4043578 від 09 квітня 2021 року та дій щодо її складення, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись статями 2, 6-10, 72, 77, 90, 241-246, 271, 272, 286 КАС України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції, поліцейського 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Пилеко Павла Олександровича про визнання протиправними дій, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі – відмовити повністю.

Судові витрати у справі покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя