Рішення № 97718834, 04.06.2021, Каховський міськрайонний суд Херсонської області

Справа № 658/2234/18

(провадження № 2/658/16/21)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2021 року м. Каховка Херсонської області

Каховський міськрайонний суд Херсонської області

в складі головуючого судді Марків Т.А.,

за участю секретаря судового засідання Ганжевої В.Г.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

у відкритому судовому засіданні розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства «АНТ-Агро» про повернення безпідставно набутого майна, відшкодування його вартості, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

встановив:

Позивач звернувся до відповідача з позовом про відшкодування вартості безпідставно набутого майна, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

В позовній заяві (т.с. 1 арк. 3 – 8, т.с. 2 арк. 80 – 81), відповіді на відзив (т.с. 1 арк. 119 – 121) та поясненнях, наданих позивачем в судовому засіданні, викладено наступну позицію.

Позивач є власником земельної ділянки, площею 4,56 га, розташованої на території Зеленопідської ОТГ (Слобідської сільської ради) Каховського району Херсонської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На підставі договору оренди від 08 квітня 2011 року вказана земельна ділянка перебувала в користуванні ПСП «Ант-Агро» строком до 08 квітня 2016 року.

Після закінчення строку дії договору оренди ПСП «Ант-Агро» (не зважаючи на одержане повідомлення позивача про відсутність намірів пролонгації указаної угоди) без відповідної правової підстави самовільно зайняло земельну ділянку ОСОБА_1 , користувалося нею (обробляло, посіяло, виростило та зібрало врожай сої).

Крім того, у 2016 році відповідач без дозволу позивача та без укладення договору сервітуту, самовільно зайняв частину указаної земельної ділянки, розмістивши на ній дощувальну машину «Фрегат».

За вказаних обставин позивач, вважаючи, що його право власності на земельну ділянку порушене відповідачем та ПСП «Ант-Агро» безпідставно набуло майно у вигляді врожаю сої 2016 року, зібраного із земель ОСОБА_1 , останній просив:

-стягнути з відповідача вартість безпідставно набутого врожаю сої в сумі 247 874,35 грн. з урахуванням ПДВ;

-усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, заборонивши ПСП «Ант-Агро» розміщати та переганяти дощувальну машину «Фрегат» на земельній ділянці, належній ОСОБА_1 , без укладення між сторонами договору сервітуту.

Від відповідача надійшов відзив.

У відзиві (т.с. 1 арк. 80 – 81) та поясненнях, наданих представником відповідача в судовому засіданні, викладено наступну позицію.

Після закінчення строку дії договору оренди відповідачем не використовувалася земельна ділянка позивача для будь-якої господарської діяльності (зокрема, для вирощування та збирання врожаю сої, розміщення дощувальної машини).

ПСП «Ант-Агро» протягом 2016 року сплачувало ОСОБА_1 орендну плату та за рахунок відповідача справлявся земельний податок. Указані дії обумовлені тим, що в цей час між сторонами тривали переговори щодо пролонгації договору та ухиленням позивача від підписання акту приймання-передачі землі.

Враховуючи наведене, відповідач просив відмовити в позові.

Судом встановлено, що відповідно до державного акту про право власності на землю серії ІІ-ХС № 010418 (т.с. 1 арк. 9), ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 4,56 га, розташованої на території Слобідської сільської ради Каховського району, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

08 квітня 2011 року між ПСП «Ант-Агро» (орендар) та ОСОБА_1 (орендодавець) строком на п`ять років укладено договір оренди належної орендодавцю на праві приватної власності на підставі державного акту серії ІІ-ХС № 010418 земельної ділянки, площею 4,56 га (т.с. 1 арк. 39 – 57).

Згідно з п. 8 указаного договору, після закінчення строку договору орендар має право поновлення його на новий строк. У разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

20 серпня 2015 року ПСП «Ант-Агро» одержане повідомлення ОСОБА_1 про відсутність намірів пролонгації договору оренди в 2016 році (т.с. 1 арк. 12).

16 квітня 2016 року ПСП «Ант-Агро» одержане повідомлення ОСОБА_1 про надання акту про повернення земельної ділянки (т.с. 1 арк. 13).

01 липня 2016 року комісією, створеною відповідно до розпорядження голови Каховської районної державної адміністрації, на підставі звернення ОСОБА_1 проведено обстеження земельної ділянки в полі № НОМЕР_1 , загальною площею 69,3 га, в тому числі зрощення 54,4 га (т.с. 1 арк. 15, 16). На момент обстеження встановлено, що на даній земельній ділянці на площі 54,4 га посіяна соя, на кутах посіяні зернові культури. Земельну ділянку площею 69,3 га обробляє ПСП «Ант-Агро».

Відповідно до повідомлення Відділу статистики у Каховському районі (т.с. 1 арк. 19, 62), середня врожайність сої по Каховському району згідно з даними державного статистичного спостереження за формою № 37-сг (місячна) «Звіт по сівбу та збір врожаю сільськогосподарських культур, проведення інших польових робіт» на 01 листопада 2016 року становить 38,4 ц з 1 га.

Середні ціни реалізації сої по Каховському району за січень – травень 2018 року становить 10 504,30 грн. за тонну, що підтверджується повідомленням Відділу статистики у Каховському районі (т.с. 1 арк. 20, 63).

Як зазначено в повідомленні Головного управління ДФС у Херсонській області (т.с. 1 арк. 22), відповідно до договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та ПСП «Ант-Агро», у 4 кварталі 2016 року позивачу було нараховано підприємством дохід від надання в оренду нерухомого майна в сумі 10 742,50 грн., що відображено в податковому розрахунку за формою 1-ДФ. ПСП «Ант-Агро» у 2016 році в загальній податковій декларації платника єдиного податку 4 групи на поточний рік відображено земельну ділянку ОСОБА_1 у відомості про наявність земельних ділянок. В звітності щодо змін орендованої площі земельних ділянок і бази оподаткування, у зв`язку із закінченням договори оренди 08 квітня 2016 року, ПСП «Ант-Агро» не відображало.

Згідно з довідкою, виданою Каховським відділенням Новокаховської об`єднаної державної податкової інспекції (т.с. 1 арк. 24), ОСОБА_1 у 2016 році нараховано по строку 29 серпня 2016 року земельний податок в сумі 37,27 грн., 259,92 грн., сплачено 23 серпня 2016 року – 37,27 грн., 259,92 грн.

Як зазначено в податковому повідомленні – рішенні від 23 серпня 2016 року (т.с. 1 арк. 24-б), ОСОБА_1 нараховано до сплати земельний податок в сумі 259,62 грн.

Указаний податок сплачений ОСОБА_1 23 серпня 2016 року, що підтверджується квитанцією (т.с. 1 арк. 24-а).

У відомостях з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів та утриманих податків (т.с. 1 арк. 26), за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року ОСОБА_1 нараховано від ПСП «Ант-Агро» дохід в сумі 10 742,50 грн., з яких справлено 1 933,65 грн. податку.

Відповідно до підсумків збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду ПСП «Ант-Агро» на 01 грудня 2015 року (т.с. 1 арк. 82 – 86), загальна посівна площа та загальна площа збирання становили 936,95 га.

Згідно з підсумками збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду ПСП «Ант-Агро» на 01 грудня 2016 року (т.с. 1 арк. 87 – 90), посівна площа уточнена становила 846,75 га та площа зібрана – 723,71 га.

Акт приймання-передачі земельної ділянки, складений ПСП «Ант-Агро» та датований 21 жовтня 2016 року (т.с. 1 арк. 92).

17 грудня 2016 року ОСОБА_1 одержане повідомлення про необхідність прибуття за адресою здійснення господарської діяльності ПСП «Ант-Агро» для підписання акту приймання-передачі земельної ділянки. Це повідомлення не містить зазначення та підпису його відправника. (т.с. 1 арк. 93).

Згідно з довідкою, виданою Головним управління статистики у Херсонській області (т.с. 2 арк. 62), відповідно до статистичної звітності 29-СГ за 2016 рік, яке надало СГ «Ант-Агро», показники збору врожаю сої становлять:

-кількість зібраного врожаю сої (обсяг виробництва) становить 40 983 ц;

-кількість реалізованого врожаю сої становить 38 302,2 ц, вартість врожаю сої становить 35 848 333 грн.;

-кількість посівної площі становить 846,75 га;

-розмір площі, з якої зібрано врожай сої, становить 846,75 грн.

11 грудня 2020 року ст. інспектором СД Каховського ВП винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12016230190001345 у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 або ст. 197-1 КК України (т.с. 2 арк. 140 – 142).

Відповідно до змісту указаного рішення, під час проведення кримінального розслідування встановлено, що ПСП «Ант-Агро» не мало можливості виконати вимоги ОСОБА_1 щодо повернення йому земельної ділянки, оскільки на той час на ній були проведені польові роботи під врожай 2016 року, а також не було встановлено конкретних меж землі заявника і вона в березні 2016 року була засіяна соєю. Сільгоспроботи були проведені до закінчення договору її оренди. Після того, як врожай сої був скошений, ніякі сільгоспроботи ПСП «Ант-Агро» на землі ОСОБА_1 не проводило, а знаходження на її краю дощувальної машини не заважало позивачу користуватися своєю землею протягом 2017 року. ОСОБА_3 пропонував ОСОБА_1 продовжити договір оренди земельної ділянки, від чого останній відмовився. Починаючи з 2016 року ПСП «Ант-Агро» перераховувало ОСОБА_1 плату за користування землею, проте останній гроші принципово не отримував, мотивуючи тим, що договір оренди закінчився, хоча в цей час нічого на своїй земельній ділянці не вирощував, вказуючи, що обробляти поле йому заважає дощувальна машина «Фрегат».

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка представник відповідача ОСОБА_3 показав, що договір між сторонами був чинним до 08 квітня 2016 року. До закінчення строку договору земельна ділянка була підготовлена під посів 2016 року та засіяна соєю. Після 08 квітня 2016 року, коли стало зрозуміло, що договір з позивачем пролонгованим не буде, ПСП «Ант-Агро» не проводило будь-яких польових робіт (в тому числі збір врожаю) на землі позивача.

Відповідно до показів, наданих в судовому засіданні свідком ОСОБА_4 (тракторист ПСП «Ант-Агро»), навесні 2016 року земельна ділянка ОСОБА_1 була засіяна ПСП «Ант-Агро». Під час збирання врожаю сої 2016 року земельну ділянку ОСОБА_1 ПСП «Ант-Агро» не скошувало.

Свідок ОСОБА_5 (агротехнік ПС «Ант-Агро») в судовому засіданні показав, що дощувальна машина «Фрегат», належна відповідача, переганяється двічі на рік через земельну ділянку позивача.

Як встановлено ч. 1 ст. 90 ЗК України, власники земельних ділянок мають право: а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність; б) самостійно господарювати на землі; в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; г) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; ґ) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; д) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 90 ЗК України).

Відповідно до ст. 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акту, правочину або інших підстав, передбачених ст.11 ЦК України).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Для виникнення зобов`язання, передбаченого ст. 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

Главою 83 ЦК України врегульовано відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних – приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Зазначені висновки щодо кондиційних зобов`язань є усталеними, неодноразово висловлювались Верховним Судом, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року в справі № 629/4628/16-ц та від 20 листопада 2018 року в справі № 922/3412/17.

Суд вважає, що ОСОБА_1 як власник земельної ділянки, набув право власності на вирощений на ній без відповідних правових підстав ПСП «Ант-Агро» врожай сої 2016 року. З 08 квітня 2016 року відповідач втратив право користування земельною ділянкою ОСОБА_1 та, відповідно, майнові права на вирощену на вказаній землі продукцію.

Твердження відповідача та показання допитаного в якості свідка представника відповідача ОСОБА_3 , свідка ОСОБА_4 , про те, що з дня припинення права користування ПСП «Ант-Агро» не використовувало земельну ділянку ОСОБА_1 для сільськогосподарських потреб, в тому числі й про те, що посіяний врожай не був зібраний відповідачем, спростовуються фактичними даними, зафіксованими зокрема, в постанові слідчого про закриття кримінального провадження, статистичній звітності 29-СГ за 2016 рік, актом перевірки, інформацією, наданою Головним управлінням ДФС у Херсонській області.

Суд вважає, що позивачу має бути відшкодована вартість безпідставно набутого відповідачем врожаю сої 2016 року, зібраного з його земельної ділянки.

Розмір вартості безпідставно набутого відповідачем майна обчислений позивачем із врахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до п. 6.1. ст. 6 Податкового кодексу України, податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Податок на додану вартість є загальнодержавним податком (пп. 9.1.3 п. 9.1. ст. 9 Податкового кодексу України).

Позивач не є суб`єктом, на користь якого справляється податок на додану вартість, у зв`язку із цим урахування податку при обчисленні вартості безпідставно набутого майна є невірним.

Враховуючи наведене суд визнає вартістю безпідставно набутого майна, яка має бути відшкодована позивача, суму в 194 747,37 грн.

Вимоги про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом заборони ПСП «Ант-Агро» розміщати та переганяти дощувальну машину «Фрегат» на земельній ділянці, належній ОСОБА_1 , без укладення між сторонами договору сервітуту, задоволенню не підлягають.

Як встановлено ч. 1 ст. 401 ЦК України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду (ч. 1 ст. 402 ЦК України).

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Право користування чужим майном без передбачених законом підстав, в тому числі самовільне зайняття земельної ділянки, заборонено законом та додаткової заборони судовим рішенням не потребує.

Указані обставини є підставою для відмови в позові в цій частині вимог.

Керуючись ст.ст. 3 – 10, 13, 18, 76 – 82, 263 – 265, 268 ЦПК України,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) до приватного сільськогосподарського підприємства «АНТ-Агро» (юридична адреса: с. Архангельська Слобода Каховського району Херсонської області, вул. Господарська, 1; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 31332766) в частині вимог про відшкодування вартості безпідставно набутого майна задовольнити частково.

Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства «АНТ-Агро» на користь ОСОБА_1 на відшкодування вартості безпідставно набутого майна 194 747,37 грн.

В позові ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства «АНТ-Агро» в частині вимог про повернення безпідставно набутого майна, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відмовити.

Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства «АНТ-Агро» на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1 947,47 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду через Каховський міськрайонний суд Херсонської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.А. Марків