Рішення № 97718708, 17.06.2021, Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 576/1213/21

Провадження № 2/576/322/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2021 року м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі:

Головуючого судді Мазура С.А.,

за участі:

секретаря Пугач В.Л.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Есманьської селищної ради Шосткинського району Сумської області, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання права в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – Позивач 1) та ОСОБА_2 (далі– Позивач 2) звернулися до суду з позовом до Есманьської селищної ради Шосткинського району Сумської області (далі - Відповідач), третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання за ними часткове право по 1/2 частині кожній земельної частки (пай) загальною площею 10,72 в умовних кадастрових гектара, в порядку спадкування після смерті спадкодавця ОСОБА_3 .

Свої позовні вимоги мотивують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Баранівка Глухівського району (на даний час Шосткинський район) Сумської області померла їхня тітка – ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина на спадкове майно, яке складається, в тому числі, із права на земельну частку (пай) розміром 10,72 в умовних кадастрових гектарах, на території Фотовизької сільської ради, Глухівського району Сумської області, отриманого ОСОБА_3 на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0106080, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по САПТЗТ «Іскра» 01 жовтня 1996 року за № 80, виданого на підставі розпорядження голови Глухівської районної державної адміністрації № 346 від 04.09.1996. Зазначають, що за життя тітка склала заповіт, згідно якого заповіла свій вклад на ощадній книжці № 91551530/0485, який знаходиться у Глухівському відділенні Ощадбанку № 241/040, ОСОБА_4 . Інших заповітів ОСОБА_3 не складала. Спадкоємців першої черги за законом тітка не має, оскільки одружена не була, дітей не мала. А її батьки померли раніше за неї. Вони є спадкоємцями другої черги за законом за правом представлення після смерті ОСОБА_3 , оскільки їхня мати, ОСОБА_5 , є рідною сестрою ОСОБА_3 і померла раніше за неї, а саме 02 червня 1996 року. Інших спадкоємців другої черги за законом тітка не має. Спадщину після смерті ОСОБА_3 вони прийняли, подавши до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини. Відповідно до поданих заяв, у нотаріуса заведена спадкова справа за № 49 та зареєстрована у Спадковому реєстрі за № 67650430. Однак, коли для оформлення своїх прав на спадкове майно вони звернулися в нотаріальну контору, то їм було відмовлено в цьому у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно – Сертифікату на право на земельну частку (пай), який було втрачено. За вказаних обставин Позивач 1 та Позивач 2 просять суд визнати за ними спільне часткове право по 1/2 частині кожній на вищевказану земельну частку (пай).

У судове засідання Позивач 1 та Позивач 2 не з`явилися, при цьому ними надіслані заяви про підтримання позовних вимог та про розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача – Есманьської селищної ради Шосткинського району Сумської області у судове засідання також не з`явився, при цьому надіслав клопотання про те, що Есманьська селищна рада визнає позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також просив суд розглянути справу без участі представника селищної ради.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача – Головного управління Держгеокадастру у Сумській області в судове засідання не з`явився, але про час і місце розгляду справи його було повідомлено належним чином згідно повідомлення про вручення поштового відправлення № 4140006692479 від 04.06.2021.

Відповідно до ч.ч. 3,4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст. 206, 207 цього Кодексу.

Згідно з ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд приходить до наступного.

Як встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Баранівка Глухівського району Сумської області померла ОСОБА_3 (а.с.10).

Повідомленням відділу у Глухівському районі ГУ Держгеокадастру у Сумській області № 5/133-21 від 15.01.2021, підтверджується, що ОСОБА_3 на підставі розпорядження голови Глухівської районної державної адміністрації № 346 від 04.09.1996 було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0106080 та зареєстровано у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Глухівською районною державною адміністрацією членам САПТЗТ «Іскра» 01 жовтня 1996 року за № 80, на території Фотовизької сільської ради Глухівського району Сумської області, розмір земельної частки (паю) складав 10,72 умовних кадастрових гектар, сертифікат на право на земельну частку (пай) видавався тільки на руки власнику і в архіві відділу не зберігається, вартість даної земельної частки (паю) станом на 01.01.2020 складає – 173275 грн. (а.с.21).

З довідки про реєстрацію місця проживання особи, виданої с. Фотовиж Есманьської селищної ради Шосткинського району Сумської області за вих. № 23 від 02.02.2021, місце проживання ОСОБА_3 зареєстроване за адресою: Сумська область, Глухівський район, с. Баранівка з 25.03.1996 по 10.02.2004 (а.с.22).

Довідкою, виданою с. Фотовиж Есманьської селищної ради Шосткинського району Сумської області за вих. № 24 від 02.02.2021 підтверджується, що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 на час смерті була зареєстрована та проживала за адресою: Сумська область, Глухівський район, с. Баранівка; на момент смерті проживала одиноко; заповіт від імені померлої ОСОБА_3 посвідчувався Фотовизькою сільською радою за № 231 від 29 грудня 2003 (а.с.23).

Відповідно до заповіту, посвідченого секретарем виконкому Фотовизької сільської ради 29.12.2003, р. № 231, ОСОБА_3 заповіла свій вклад на ощадній книжці № 91551530/0485, який знаходиться у Глухівському ощадбанку № 241/040, ОСОБА_4 (а.с.11).

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 64816403 від 21.05.2021 від імені ОСОБА_3 посвідчено заповіт Фотовизькою сільською радою Глухівського району Сумської області від 29.12.2003, номер в реєстрі 231 (а.с.24).

Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 04.06.1996 ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Баранівка Глухівського району Сумської області (а.с.12).

Рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 11 березня 2021 року підтверджується, що ОСОБА_5 є рідною сестрою ОСОБА_3 (а.с.13-14).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 10.09.1953 ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 і її батьками є ОСОБА_7 та ОСОБА_5 (а.с.15). Факт зміни прізвища Позивача 1 з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 » підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_3 від 17.01.1976 (а.с.16).

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 від 11.07.1949 ОСОБА_10 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 і її батьками є ОСОБА_7 та ОСОБА_5 (а.с.17). Факт зміни прізвища Позивача 2 з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_11 » підтверджується свідоцтвом про одруження серія НОМЕР_5 від 14.11.1969 (а.с.18).

Рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області по справі №576/461/21 від 11 березня 2021 року Позивачам було визначено додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , протягом якого вони звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини (а.с.13-14, 19,20). Таким чином, відповідно до статті 1269 Цивільного кодексу України Позивачі прийняли спадщину своєї тітки – ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , подавши до нотаріальної контори заяви про її прийняття, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 64816391 від 21.05.2021, згідно якої після смерті ОСОБА_3 заведена спадкова справа за номером у нотаріуса 49, та номер у спадковому реєстрі 67650430, свідоцтва про право на спадщину не видавалися (а.с.25).

Отже, Позивачі по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є єдиними спадкоємцями майна ОСОБА_3 , які прийняла її спадщину у встановленому законом порядку.

Проте, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно – земельну частку (пай), що залишилася після смерті ОСОБА_3 , нотаріус їм відмовила, з тих підстав, що правовстановлюючий документ на це майно відсутній, про що видала відповідну постанову від 18.05.2021 (а.с.9).

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 „Про судову практику у справах про спадкування” при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Відповідно до пункту 2 діючого, на час смерті, Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

У відповідності до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а у відповідності до статті 1218 цього Кодексу до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1220 цього Кодексу передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Відповідно до ч.3 ст. 1266 Цивільного кодексу України племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Таким чином судом встановлено, що спадкодавцю ОСОБА_3 , дійсно за життя на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0106080, належала земельна частка (пай) розміром 10,72 умовних кадастрових гектар, розташована на території Фотовизької сільської ради Глухівського району Сумської області. Однак, вказаний сертифікат був втрачений, про що в газеті «Глухівщина» в № 7 від 19 лютого 2021 року було опубліковане відповідне оголошення (а.с.26).

Також, судом встановлено і це підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що Позивачі є єдиними спадкоємцями після смерті тітки, однак через втрату правовстановлюючого документу на спадкове майно, що складається з вищевказаної земельної частки (пай), який відновити в передбаченому законом поряду неможливо, Позивачі позбавлені можливості оформити свої спадкові права на прийняту спадщину в нотаріальній конторі.

У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Аналогічні роз`яснення викладені у п. 3.3 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», зокрема, якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК України, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред`явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно п. 3.1 вказаного листа право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392ЦК).

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, тобто і в порядку спадкування.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що вимоги Позивачів про визнання за ними право по 1/2 частині кожній на земельну частку (пай), як на спадщину після померлої ОСОБА_3 , є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтею 131 Земельного кодексу України, статтями 392, 1216, 1218, 1220, 1266, 1268-1270 Цивільного кодексу України, статтями 7, 8, 12, 13,81, 200, 206, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ) право на 1/2 частину земельної частки (пай), площею 10,72 в умовних кадастрових гектарах, на території Фотовизької сільської ради Глухівського району Сумської області, яке належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0106080, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по САПТЗТ «Іскра» 01 жовтня 1996 року за № 80, виданого на підставі розпорядження голови Глухівської районної державної адміністрації від 04 вересня 1996 року № 346.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ) право на 1/2 частину земельної частки (пай), площею 10,72 в умовних кадастрових гектарах, на території Фотовизької сільської ради Глухівського району Сумської області, яке належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0106080, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по САПТЗТ «Іскра» 01 жовтня 1996 року за № 80, виданого на підставі розпорядження голови Глухівської районної державної адміністрації від 04 вересня 1996 року № 346.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Глухівський міськрайонний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцевих положень» Цивільного процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя С.А. Мазур