Рішення № 97718630, 17.06.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/3209/21

2/357/2485/21

Категорія 67

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

17 червня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Бебешко М. М. ,

при секретарі – Кравченко О. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Біла Церква за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вищевказаним позовом, в якому посилаючись на ст.196 СК України просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь пеню за несвоєчасну сплату аліментів в розмірі 26 520,75 грн.

В обґрунтування позову вказувала, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.08.2010 стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3 , в розмірі однієї чверті частини усіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06 серпня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття. Однак, останній злісно ухиляється від їх сплати, незважаючи на те, що дитина потребує матеріальної допомоги, внаслідок чого, за період з 31.12.2019 року по 31.01.2021 за ним утворилась заборгованість зі сплати аліментів, яка складає 26 520,75 грн. Примусове стягнення аліментів на даний час не здійснено. Розмір неустойки (пені) відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів становить 65 872,24 грн. Проте, враховуючи ст.196 СК України, стягненню підлягає пеня за несвоєчасну сплату аліментів в розмірі 26 520,75 грн., оскільки сума заборгованості зі сплати аліментів станом на 31.01.2021 складає 26520,75 грн.

21.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. Судове засідання призначено на 20 травня 2021 року на 14:20 годину.

В судове засідання, призначене на 20 травня 2021 року сторони не з`явилися. Від позивача 20 травня 2021 року на адресу суду надійшла заява, в якій вона просить розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує щодо заочного розгляду справи у разі неявки в судове засідання відповідача.

Рекомендоване повідомлення про вручення відповідачу поштового відправлення разом з ухвалою суду про відкриття провадження у справі, повернулося на адресу суду 12 травня 2021 року, з відміткою про отримання листа. У зв`язку з неявкою в судове засідання відповідача, розгляд справи відкладено на 19 червня 2021 року на 09.00 год.

В судові засідання, призначене на 19 червня 2021 року відповідач повторно не з`явився. 28 травня 2021 року на адресу суду повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення , в якому зазначено, що причиною повернення є інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо передання поштового відправлення.

Відповідно до довідки відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України - суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких умов суд, відповідно до вимог статті 281 ЦПК України постановляє ухвалу про заочний розгляд справи.

Згідно з вимогами частини другої статті 247 ЦПК України - фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_3 . Батьками останньої, відповідно до копії наявного в матеріалах справи свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 записані в графі батьки: батько - ОСОБА_2 та мати – ОСОБА_1 .

Відповідно копії довідки № 15.2-03 1098 від 16.03.2021 виданої Управлінням адміністративних послуг Білоцерківської міської ради Київської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 16.01.2007 по теперішній час.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 серпня 2010 року, яке 30.08.2010 набрало законної сили, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини. Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3 , в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06 серпня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття.

На виконання цього судового рішення 30.08.2010 року видано виконавчий листи у справі № 2-12310/2010, який пред`явлено до виконання.

Відповідно до розрахунку заборгованості з аліментів, проведеного державним виконавцем Богуславського РВ ДВС ЦМУМЮ (м.Київ) Гаманом Я.А., від 04.03.2021 № 4951/18.2.28, станом на 31.01.2021 згідно матеріалів виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 2-12310/10 від 30.08.2010 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , рахується заборгованість у розмірі 26520,75 грн.

Вирішуючи спір між сторонами суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 180 СК України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).

Згідно з частиною першою статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Статтею 71 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» визначено порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду.

Згідно із частиною третьою статті 71 цього Закону визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

У частині восьмій цієї статті зазначено, що спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Отже, порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду передбачений статтею 71 зазначеного Закону, відповідно до частини восьмої якої суд вирішує питання заборгованості лише в разі спору про її розмір.

Однак, між сторонами спору щодо розміру заборгованості із сплати аліментів не виникало.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Проте таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Викладене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18) та від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18).

Водночас відповідно до частини першої статті 196 СК України, у редакції, чинній на час пред`явлення позову та вирішення спору, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Враховуючи, що сторони розрахунок заборгованості по аліментах від 04.03.2021 державного виконавця не оскаржили і не спростували в суді, суд приходить до висновку, що відповідальність платника аліментів за їх прострочення обмежується 100 відсотками заборгованості, яка існувала станом на 31 січня 2021 року.

На підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору на користь держави, тому відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, тобто 2 652,75 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення несплачених аліментів у розмірі 26 520,75 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 2 652,75 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 . Місце проживання: АДРЕСА_3 . РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 . Місце проживання: АДРЕСА_4 . РНОКПП: НОМЕР_3 .

СуддяМ. М. Бебешко