Ухвала суду № 97716026, 11.06.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/6706/21

Провадження № 1-кс/234/4082/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2021 року м. Краматорськ

Слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області –Лебединець Г.С., при секретарі – Коханової Д.Т., за участю прокурора Завадського С.А., слідчого Бажана О.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Филипенок В.І.

розглянувши в судовому засіданні в м. Краматорську клопотання слідчого СВ Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області майора поліції Бажана О.В., погоджене прокурором Краматорської місцевої прокуратури Горкавенко І.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 12020050390000793 від 17.03.2020 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

11.06.2021 року слідчий СВ Краматорського РУП ГУПН в Донецькій області майор поліції Бажан О.В. звернувся до суду з вказаним клопотанням, яке мотивує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , завідомо знаючи, що операції з наркотичними засобами та психотропними речовинами є незаконними, зберігаючи при собі наркотичну речовину обіг якої обмежено - метадон, переслідуючи корисливі мотиви, 25.01.2020 року о 14 годині 28 хвилин, перебуваючи в приміщенні аптеки «Гранд-Фарм» розташованої за адресою Донецька область м. Краматорськ, вул. Маяковського, 16, продав за 450 гривень, тобто незаконно, умисно збув покупцеві оперативної закупки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наркотичний засіб, обіг якого обмежено - матадон. Маса метадону (в перерахунку на основу) складає 0,0520г.

Таким чином, ОСОБА_1 , своїми незаконними умисними діями скоїв незаконне зберігання з метою збуту та збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадон, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.307 КК України.

09.06.2021 р. ОСОБА_1 , на підставі ст. 208 КПК України, був затриманий за підозрою у вчинення вказаного кримінального правопорушення.

10.06.2021 р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця

м. Краматорськ, Донецької області, громадянин України, який має неповну середню освіту, офіційно не працевлаштованого, який на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше судимого, 01.11.2011 засуджений Слов`янським міськрайоним судом за ч.2 ст.289 ч.4 ст.187 ч.1 ст.70 КК України до покарання у вигляді 10 років позбавлення волі, звільнений 31.05.2017 з Торецької ВК Донецької області на не відбутий строк 1 рік 5 місяців; 25.01.2021 засуджений Краматорським міським судом за ч.1 ст.310 КК України до покарання у виді штрафу в дохід держави 1 700 гривень, відносно якого 28.01.2021 до Краматорського міського суду спрямовано обвинувальний акт за ч.2 ст.185 КК України, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколами допиту свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 протоколом оперативної закупки, висновком судово-хімічної експертизи, матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Запобіжні заходи - це превентивні заходи процесуального. примусу попереджувального характеру, які за наявності підстав та в порядку, встановленому законом, застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, з метою забезпечення їх належної процесуальної поведінки.

У відповідності до ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Також метою застосування запобіжних заходів є запобігання спробам вчинити дії, або не виконувати покладені на підозрюваного, обвинуваченого процесуальні обов`язки.

У відповідності до п.5 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

ОСОБА_1 , обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбаченого покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років позбавлення волі.

Враховуючи наявність ризиків, передбачених п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України вважаю, що підозрюваний ОСОБА_1 , перебуваючи на волі буде:

-переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, проживає на території м. Краматорськ, Донецької області, зазначений населений пункт знаходиться неподалік зони розмежування із тимчасово непідконтрольними Україні територіями так званої «ДНР», враховуючи вкрай напружену ситуацію в регіоні через проведення антитерористичної операції та операції об`єднаних сил, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, може переховуватися на територіях, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та взагалі виїхати за межі України, у зв`язку із чим інші, більш м`які запобіжні заходи, такі як особисте зобов`язання, особиста порука, застава та домашній арешт, не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного. При оцінці переховування від правосуддя може братися до уваги поряд з іншими обставинами і загроза відносно суворого покарання, так у параграфі рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» № 31315/96 від 25.04.2000 Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських суддів, що у свою чергу прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що підозрюваному загрожувало відносно суворе покарання. Аналогічних висновків ЄСПЛ дійшов у справах «Ілійков проти Болгарії», та «Летельє проти Франції».

-незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 з метою ухилення від подальшого покарання чи спотворення об`єктивної картини може впливати на свідків, які безпосередньо стали очевидцями вчинення даного злочину, може спробувати переконати або домовитись, або залякати вказаних осіб щодо надання ними неправдивих свідчень. При наданні оцінки ступеню даного ризику, необхідно враховувати п. 43 рішення ЄСПЛ «Яжинський проти Польщі», ризик незаконного впливу обвинувачених особисто на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу.

-вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 , був раніше неодноразово судимий та наразі обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст.307 КК України. '

Обґрунтування неможливості застосувати більш м`які запобіжні заходи.

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 КПК України.

Наведені вище обставини, свідчать що застосування більш м`яких окрім як тримання під вартою запобіжних заходів не може запобігти виникненню ризикам, існування яких обґрунтовано прокурором.

Зокрема, зважаючи на тяжкість вчиненого злочину, такий запобіжний захід у виді як особисте зобов`язання, не здатен забезпечити дієвість кримінального провадження та запобігти ризикам, передбачених п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в даному випадку не забезпечить дієвості кримінального провадження та виконання процесуальних обов`язків ОСОБА_1 , з огляду на наявність високої ступені ризику переховування від органів досудового розслідування, суду, наявність якого обґрунтована вище.

Беручи до уваги вищевикладене, зважаючи на доведеність наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, то застосування більш м`якого запобіжного заходу, щодо ОСОБА_1 , окрім як тримання під вартою, не зможе забезпечити дієвості кримінального провадження та запобігти виникненням ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

В обґрунтування неможливості застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вищевказаним ризикам, існує, наявність небезпеки для суспільства, через те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а також, той факт, що покарання за ОСОБА_1 . Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Клоот проти Бельгії» (заява № 12718/87, рішення від 12.12.1991 року п. 40), тяжкість обвинувачення може виправдати рішення судових органів про взяття обвинуваченої особи під варту і утримання її в ув`язненні.

Беручи до уваги вищенаведене, застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою буде достатнім для дотримання ним покладених процесуальних прав та обов`язків на час проведення судового розгляду у даному кримінальному провадженні.

Слідчий суддя, вислухавши думку прокурора, слідчого, які підтримали клопотання, просили його задовольнити, підозрюваного ОСОБА_1 , який в судовому засіданні проти доводів клопотання заперечував та просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, захисника Филипенок В.І., який підтримав думку підзахисного, вважає, що клопотання обґрунтоване і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених у ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити всі обставини перелічені у зазначеній статті.

Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього кодексу.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочате кримінальне провадження №12020050390000793, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.03.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 ч. 1 КК України.

10.06.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 ч. 1 КК України.

У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 ч. 1 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Слідчий суддя, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 зазначеного кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України: а саме те, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років.

Суд, також, враховує, що ОСОБА_1 не працює, неодноразово судимий, що свідчить про його антисоціальну поведінку.

На переконання суду менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Згідно з частиною 5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зважаючи, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії тяжкого злочину, в якому він обґрунтовано підозрюється, з метою забезпечення виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, слідчий суддя вважає необхідним призначити йому заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме в розмірі 45 400 ( сорок п`ять тисяч чотириста) гривень.

Крім того, слідчий суддя вважає необхідним відповідно до ст.183 ч.3 КПК покласти на ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ст.194 цього Кодексу у разі внесення застави на строк не більш ніж два місяці, а саме:

-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду по першому виклику;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місяця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування зі всіма особами по даному кримінальному провадженню;

-здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч.8 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого суді, суду без поважних причин, чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Керуючись вимогами ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 184, 194 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області майора поліції Бажана О.В., погоджене прокурором Краматорської місцевої прокуратури Горкавенко І.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 12020050390000793 від 17.03.2020 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України - задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Бахмутська установа виконання покарань № 6» до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до закінчення 60 (шістдесяти) днів з моменту обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 , тобто з 09 червня 2021 року по 07 серпня 2021 року, включно.

Визначити розмір застави ОСОБА_1 у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме в розмірі 45 400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень, який перерахувати на рахунок № UА 828201720355259003000011792, отримувач коштів ДКСУ м. Київ, код отримувача (код за ЄДОПОУ) 26288796, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 820172.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду по першому виклику;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місяця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування зі всіма особами по даному кримінальному провадженню;

-здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Попередити, що у разі невиконання даних обов`язків, згідно зі ст.182 ч.8 КПК України, заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого суді, суду без поважних причин, чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали проголошений 14.06.2021 року 08-30 год.

Слідчий суддяГ. С. Лебединець