Ухвала суду № 97713460, 16.06.2021, Оболонський районний суд міста Києва

16.06.2021 Справа № 756/7224/21

Унікальний номер судової справи 756/7224/21

Номер провадження 2/756/4537/21

УХВАЛА

15 червня 2021 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Банасько І.М.,

за участю секретаря судового засідання Чагір Б.К.,

представника позивача Данилова С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Банасько І.М. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУ-1 Прилуки» про стягнення заборгованості з заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки, компенсації за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строку її виплати та моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 19.05.2021 постановлено відкрити спрощене позовне провадженні у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУ-1 Прилуки» про стягнення заборгованості з заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки, компенсації за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строку її виплати та моральної шкоди.

Ухвалою суду від 19.05.2021 постановлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчиняти певні дії відмовити. Позивачем подано на апеляційну скаргу на ухвалу про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Судове засідання у справі призначено на 15.06.2021.

14.06.2021 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Банасько І.М. Вимоги заяви мотивує тим, що ухвалою суду від 19.05.2021 судом було відмолено у задоволенні заяви про забезпечення позову. В обгрунтування відмови суддя зазначає, що «жодних належних доказів на підтвердження дійсного існування вказаної суми заборгованості та ухилення відповідача від виконання свого зобов`язання на час подання даної заяви до суду позивачем надано не було». Позивач вважає, що суддею Банасько І.М. ще до початку розгляду справи досліджено спір по суті, надано оцінку доказам у справі, а отже суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, оскільки побічно заінтересований у результаті розгляду справи та існують інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості судді. Позивач стверджує, що суддя Оболонського районного суду м. Києва Банасько І.М. вирішив справу по суті ще до початку судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений відвід головуючому судді.

Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами, явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, заяву про відвід судді, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове за сідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ст. 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за ново виявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

Відповідно до ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі №5-15п12).

Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями та діями судді не може бути підставою для відводу.

Заява ОСОБА_1 про відвід фактично зводиться до незгоди заявника з процесуальними діями судді під час розгляду даної справи, зокрема, з постановленою ухвалою про відмову у забезпеченні позову, що відповідно до ЦПК України не є підставою для відводу судді.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що обставини, зазначені в заяві ОСОБА_1 як підстави для відводу, не можуть викликати сумнів у неупередженості судді, чи свідчити про його певну особисту заінтересованість, прихильності, уподобання стосовно однієї з сторін у справі.

Відтак, заява про відвід головуючому у справі судді є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 33, 36, 40, 260-261 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Банасько І.М. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУ-1 Прилуки» про стягнення заборгованості з заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки, компенсації за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строку її виплати та моральної шкоди відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Дата складення повного тексту ухвали - 16.06.2021.

Суддя І.М. Банасько