Рішення № 97708729, 22.04.2021, Білогірський районний суд Хмельницької області

Білогірський районний суд Хмельницької області 30200 Хмельницька обл., смт Білогір`я, вул. Шевченка, 42, inbox@bg.km.court.gov.ua, Тел.(факс) 038 41 2 1444

Справа № 943/853/20

Провадження № 2/669/40/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2021 року смт.Білогір`я

Білогірський районний суд Хмельницької області

в складі :

головуючої - судді Бараболі Н.С.,

за участю секретаря Бульбах Т.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в смт.Білогіря цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

28.05.2020 року Акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк» (надалі – АТ КБ «ПриватБанк»/позивач/Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі – відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову вказано, що ОСОБА_2 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву № б/н від 19.03.2008 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 6700,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про його смерть.

Позивач у позові зазначає, що спадкоємцем після його смерті є ОСОБА_1 , яка постійно проживала разом з померлим і, таким чином, на його переконання, прийняла спадщину, так як заяв про відмову від неї не подавала. На підтвердження даної обставини позивач надає копії паспортів позичальника та відповідача, де в якості адреси реєстрації зазначена: АДРЕСА_1 .

Зважаючи на таку обставину, у відповідності до ст. 1281 ЦК України, 03 лютого 2019 року банком була направлена претензія до Буської державної нотаріальної контори, на яку 06 травня 2019 року отримана відповідь, в якій зазначалось, що спадкоємці померлого ОСОБА_2 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ «ПриватБанк».

03 жовтня 2019 року позивачем до спадкоємця ОСОБА_1 було направлено лист-претензію про погашення кредитної заборгованості, яку залишено без виконання.

Зазначено, що зважаючи на те, що відповідач ОСОБА_1 є спадкоємцем, яка прийняла спадщину, не відмовилася від неї, тому, виходячи з положень ст.ст. 1281, 1282 ЦК України зобов`язана повернути Банку борг, який мав на дату своєї смерті спадкодавець ОСОБА_2 за кредитним договором №б/н від 19.03.2008 року, що становить 6490,00 грн., який складається з наступного: 6273,54 грн.- заборгованість за простроченим тілом кредита; 216,46 грн.- нарахована пеня.

Оскільки, ОСОБА_1 добровільно не сплатила означену вище заборгованість, тому позивач вимушений був звернутися до суду з даним позовом.

На підставі наведеного, посилаючись на ст. ст. 608, 1054, 1218, 1219, 1268 -1270, 1281, 1282, 1296 ЦК України, просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором б/н від 19.03.2008 року в сумі 6490,00 грн. та судові витрати.

28 травня 2020 року представник позивача подала, разом з позовною заявою, клопотання про витребування доказів, а саме: витребування від територіального органу, до повноважень якого входять питання реєстрації місця проживання фізичних осіб (Центру надання адміністративних послуг у місті та/або сільської ради), компетенція якого територіально поширюється на адресу останнього місця реєстрації проживання померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 позичальника ОСОБА_2 , довідку про склад сім`ї та реєстрацію осіб за адресою: АДРЕСА_1 станом на дату смерті останнього, та витребування від Буської державної нотаріальної контори копію спадкової справи, заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .

Ухвалою Білогірського районного суду Хмельницької області від 28 грудня 2020 року витребувано у Буської міської ради Львівської області довідку про склад сім`ї та реєстрацію осіб за адресою: АДРЕСА_1 станом на дату смерті останнього ОСОБА_2 – ІНФОРМАЦІЯ_1 , а у Буської державної нотаріальної контори копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання, в якому просив розгляд справи проводити без його участі, зазначивши, що позов підтримує в повному обсязі. Проти розгляду справи в заочному порядку не заперечив

Відповідачка ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явилася, причин неявки суду не повідомила. В поданій до суду заяві позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» не визнала та вказала, що на час смерті позичальника ОСОБА_2 не проживала з ним та не приймала спадщину після його смерті. Відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову відповідачкою ОСОБА_1 до суду не подано.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що 19 березня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_2 було укладено договір про надання банківських послуг, за умовами якого банк надав останньому кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

ОСОБА_2 підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом із «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер, що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 19.04.2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Буського районного управління юстиції у Львівській області (а.с.40).

Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед Банком за кредитним договором №б/н від 19 березня 2008 року, становила 6490,00 грн., яка складається з наступного: 6273,54 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 216,46 грн. - нарахована пеня.

З вимогою про повернення кредитної заборгованості банк за життя ОСОБА_2 до останнього не звертався.

11 січня 2019 року банком була направлена претензія до Буської державної нотаріальної контори, на яку 06 травня 2019 року отримана відповідь, в якій зазначалось, що спадкоємці померлого позичальника ОСОБА_2 із заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа №24/17 після смерті спадкодавця була заведена ІНФОРМАЦІЯ_4 на підставі претензії АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.43).

18 вересня 2019 року позивачем до спадкоємця ОСОБА_1 було направлено лист-претензію про погашення кредитної заборгованості, яка залишена без виконання (а.с.44).

Як слідує з матеріалів справи Буською державною нотаріальною конторою спадкова справа після смерті ОСОБА_2 заведена на підставі претензії АТ КБ «ПриватБанк». З питань оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 до вказаної нотаріальної контори ніхто із спадкоємців за законом та заповітом не звертався.

Згідно довідки №1246, виданої 15 березня 2021 року Буською міською радою Золочівського району Львівської області, та повідомлення №398, наданим 24.03.2021 року тією ж міською радою, до складу сім`ї зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_2 входить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (дата реєстрації за даною адресою – ІНФОРМАЦІЯ_6 ), оскільки ОСОБА_2 (дата реєстрації за даною адресою – ІНФОРМАЦІЯ_7 ) помер, про що внесений відповідний запис в базу даних.

За вказаною адресою станом на 21.05.2004 року була також зареєстрована ОСОБА_1 , відповідачка по справі, що підтверджується даними копії її паспорта (а.с.39).

Однак, як вбачається із повідомлення відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління державної міграційної служби в Хмельницькій області №6801.5-5965/6801.5.1-20 від 19.10.2020 року, ОСОБА_1 , відповідачка по справі, з 15.07.2015 року зареєстрована по АДРЕСА_3 .

Позивач, вказуючи на ухилення відповідачки від виконання своїх зобов`язань по задоволенню вимог кредитора, звернувся до суду з даним позовом.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України) щодо договірних правовідносин та спадкування, а правовідносини, що виникли між банком і боржником, який помер, після його смерті трансформуються в зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем і спадкоємцями боржника, що вирішуються в порядку положень ст. 1282 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти

Відповідно до змісту ст. ст. 526, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою

Частиною першою статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

За приписами ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Зі смертю позичальника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.

Відповідно до ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині (ч. 1 ст. 1282 ЦК України).

У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Таким чином, правовідносини, що виникли між банком та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку, визначеному ст. 1282 ЦК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

За змістом наведених вище норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ним у спадщину майна. Тобто у разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.

Як визначено ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень. Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач для відхилення його заперечень проти позову.

У випадку невиконання учасником справи його обов`язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має усвідомлювати та несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, у зв`язку із їх недоведеністю.

Згідно принципу диспозитивності, визначеному у ст. 13 ЦК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Приймаючи до уваги положення наведених норм, суд зазначає, що при вирішенні спору про стягнення з спадкоємців коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов`язані із з`ясуванням кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року (справа № 306/2000/16-ц), яку суд враховує при вирішенні цієї справи.

За чинним законодавством спадкоємці, що прийняли спадщину, повинні виконати боргові зобов`язання в межах дійсної вартості майна, одержаного ними у спадщину. Вартість спадщини визначається на час відкриття спадщини. Отже, умовою відповідальності спадкоємця за боргами спадкодавця є факт прийняття спадщини. Аналогічні роз`яснення надані в абз. 2 п. 32 Постанови Пленуму Верхового Суду України «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30 березня 2012 року, де зазначено, що з урахуванням положення ст. 1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Оскільки позичальник ОСОБА_2 помер, то відповідати перед позивачем на підставі ст. ст. 1281, 1282 ЦК України за борги спадкодавця мають спадкоємці у межах вартості майна одержаного у спадщину.

Як зазначалось вище спадкова справа після смерті ОСОБА_2 заведена Буською державною нотаріальною конторою на підставі претензії АТ КБ «ПриватБанк». З питань оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 до вказаної нотаріальної контори ніхто із спадкоємців за законом та заповітом не звертався.

Позивач в своїй позовній заяві як на підставу для задоволення позову посилається на те, що спадкоємцями у порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, є відповідачка. На підтвердження даної обставини позивач посилається на копії паспортів позичальника та відповідача, де зазначено одну й ту саму адресу зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Однак, вказана обставина не може бути взята до уваги та спростовується інформацією про місце проживання (перебування) фізичної особи відповідачки ОСОБА_1 , даною відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи на звернення суду в порядку ст.187 ЦПК України. Зокрема згідно вказаної інформації ОСОБА_1 з 15.07.2015 року зареєстрована за адресою, яка відмінна від адреси проживання спадкодавця. Тобто, на час смерті спадкодавця ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) ОСОБА_1 не входила до складу сім`ї зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_2 .

При цьому, посилання позивача на ті обставини, що так як відповідачка не подала заяву про відмову від прийняття спадщини, тому вона є такою, що прийняла спадщину, і має відповідати за кредитними зобов`язаннями спадкодавця, судом відхиляються, так як вони є безпідставними та необґрунтованими, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження цих обставин.

Таким чином, позивачем не доведено факту, що саме відповідачка є спадкоємцем після смерті позичальника ОСОБА_2 , та не надано доказів фактичного прийняття відповідачем спадщини після смерті позичальника.

За змістом наведених вище норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. Тобто, у разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок, у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи. Як було зазначено вище, при вирішенні спору про стягнення з спадкоємців коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов`язані із з`ясуванням кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги покладенням на спадкоємців обов`язку сплатити заборгованість, не зазначив та не надав жодного доказу про наявність у спадкодавця будь-якого спадкового майна, яке б входило до складу спадкової маси після померлого ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, його переліку та вартості, що унеможливлює стягнення, оскільки, як уже зазначалось, спадкоємець зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного в спадщину.

Клопотання про витребування таких доказів позивач суду не заявляв.

Враховуючи вищевказані вимоги закону та встановлені обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить висновку, що правові підстави для стягнення із відповідачки ОСОБА_1 , як спадкоємиці померлого ОСОБА_2 , на користь позивача суми заборгованості за кредитним договором, відсутні, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи, що позов не підлягає задоволенню, судові витрати відповідно до положень ч. 2 ст. 141 ЦПК України, покладаються на позивача та відповідачем не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 526, 1218, 1281, 1282 ЦК України ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 05 травня 2021 року.

Суддя підпис Н. С. Бараболя