Рішення № 97708606, 07.06.2021, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/118/21

Справа № 2/951/132/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2021 року Козівський районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Чорного І.А., при секретарі судових засідань Карнас М.З., за участю представника позивача - адвоката Хацкевича Р.М., представника відповідача - адвоката Розанової О.З., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Козова в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Галичина» про скасування державної реєстрації речових прав та розірвання договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Галичина», державного реєстратора Завалівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області Кухаришина Василя Васильовича про скасування державної реєстрації речових прав та розірвання договору оренди землі.

Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 29 січня 2021 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 15.03.2021 року виключено державного реєстратора Завалівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області Кухаришина Василя Васильовича з числа відповідачів у даній цивільній справі.

Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 18.08.2009 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Кагро», правонаступником якого є ТОВ «Мрія Фармінг Галичина» було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6123084600:01:001:0275 загальною площею 2,45 га., яка знаходиться на території Козівківської сільської ради Козівського району Тернопільської області, згідно якого ОСОБА_3 передала ТОВ «Кагро» в оренду строком на 10 років вищевказану земельну ділянку. 30.12.2009 року вказаний договір було зареєстровано у Державному реєстрі земель. Після смерті ОСОБА_3 позивач як спадкоємець оформила право власності на успадковану земельну ділянку. 16.07.2014 року між позивачем та ТОВ «Кагро» було підписано договір оренди вказаної земельної ділянки. Протягом тривалого часу позивачу не було надано другого примірника вказаного договору та документів на підтвердження державної реєстрації договору, а тому позивач вважала, що продовжує діяти договір від 18.08.2009 року та вона продовжує отримувати орендну плату за користування земельною ділянкою відповідно до вимог договору оренди від 18.08.2009 року. 28.11.2019 року на адресу ОСОБА_3 від відповідача надійшов лист-повідомлення з пропозицією про поновлення договору оренди землі від 18.08.2009 року на строк 10 років, з встановленням орендної плати у розмірі 6% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки в рік в грошовій формі або в натуральній формі - 2500 кг зерна щомісячно. 16.12.2019 року позивачем відповідачу було надіслано лист-повідомлення про відмову щодо поновлення Договору оренди землі на запропонованих умовах та повернення земельної ділянки позивачу після закінчення строку дії Договору.

В той же час, позивачем було виявлено, що 11.12.2019 року державним реєстратором Завалівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області Кухаришиним В.В. проведено реєстрацію права оренди земельної ділянки із кадастровим номером №6123084600:01:001:0275 на 10 років на підставі Договору оренди землі від 16.07.2014 року, за яким орендарем є ТОВ «Кагро», орендодавцем - ОСОБА_1 . Вважає, що ТОВ «Кагро» вказаними діями реєстрації спірного договору більш ніж через 5 років з моменту його підписання порушило свій обов`язок з державної реєстрації Договору оренди землі від 16.07.2014 року. Крім цього, договір оренди землі від 16.07.2014 року було зареєстровано в період дії договору оренди землі від 18.08.2009 року, термін дії якого закінчувався 30.12.2019 року, а тому позивач вважає, що державний реєстратор, не перевіривши наявність суперечностей між заявленими та існуючими правами оренди земельної ділянки, провів державну реєстрацію Договору оренди землі від 16.07.2014 року з порушенням вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Посилаючись на викладені обставини, позивач просила скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером №6123084600:01:001:0275, здійсненого на підставі Договору оренди землі від 16.07.2014 року (номер запису про інше речове право №34580427, рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, індексний номер: 50150815 від 11.12.2019); розірвати договір оренди землі від 16.07.2014 року, укладений між ТОВ «Кагро» та ОСОБА_1 ; судові витрати стягнути з відповідача.

23.02.2021 року представником відповідача ТОВ «Мрія Фармінг Галичина» - адвокатом Розановою О.З. подано до суду відзив на позов, у якому позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала повністю, вказавши на їх безпідставність та необґрунтованість, зіславшись на те, що 16.07.2014 року між ТОВ «Кагро», правонаступником якого є ТОВ «Мрія Фармінг Галичина» та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі та на підставі даного договору оренди землі було здійснено реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером №6123084600:01:001:0275 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Орендар використовує земельну ділянку за цільовим призначенням, та належним чином виконує взяті на себе договірні зобов`язання, зокрема виплачує орендну плату орендодавцю у визначених розмірах, у зв`язку з чим жодних претензій та зауважень у сторін не виникало. Крім того вказано, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту, так як вимога про скасування державної реєстрації речового права є похідною вимогою від вимоги про визнання правочину недійсним, зокрема у даному випадку визнання недійсним Договору оренди землі від 16.07.2014 року, на підставі якого проведено державну реєстрацію права оренди, однак таку вимогу позивачем заявлено не було. Також вказано, що та обставина, що договір оренди землі був зареєстрований лише 11.12.2019 року, на яку посилається позивач як на підставу для розірвання договору, не може вважатися істотним порушенням договору, так як спірним договором не визначено обов`язковою умовою дату чи період протягом якого повинна бути здійснена державна реєстрація права оренди. З огляду на вказане відсутні підстави для дострокового розірвання договору оренди землі. Посилаючись на викладені обставини просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

15.03.2021 року представником позивача - адвокатом Хацкевичем Р.М. подано відповідь на відзив, у якому останній не погодився із позицією відповідача вказавши на її необгрунтованість та безпідставність. Вказав, що спірним договором передбачено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється упродовж 5 днів після державної реєстрації права оренди за актом її приймання-передачі, однак в акті приймання-передачі спірної земельної ділянки, укладеному між ОСОБА_1 та директором ТОВ «Кагро» ОСОБА_4 не зазначено дату передання земельної ділянки, а тому не містить всіх необхідних реквізитів, що свідчить про те, що земельна ділянка не була передана в користування ТОВ «Кагро» згідно Договору оренди землі від 16.07.2014 року. Також звернув увагу, що надані відповідачем згруповані поштові відправлення не можуть бути належним доказом виплати орендної плати позивачу, а тому відповідачем не надано доказів на підтвердження виплати орендної плати позивачу за період 2019-2020 роки. З огляду на вказане позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.

14.04.2021 року представником відповідача ТОВ «Мрія Фармінг Галичина» - адвокатом Розановою О.З. подано заперечення, у яких не погодилася із позицією представника позивача, викладеною у відповіді на відзив вказавши на її необгрунтованість та безпідставність. Вказала, що відповідачем належним чином виконано обов`язок орендаря щодо сплати орендної плати, зокрема відповідачем на адресу за місцем проживання позивача здійснено поштові перекази коштів у розмірі 3400 гривень в рахунок орендної плати за 2019 та 2020 роки, а подальші дії орендодавця отримувати кошти чи ні не залежать від волі орендаря. Також отримання позивачем орендної плати за 2019 рік у розмірі 3400 гривень підтверджується квитанцією ТД АТ «Укрпошта» та бланком повідомлення на якому міститься підпис позивача про отримання переказу.

У судовому засіданні представник позивача - адвокат Хацкевич Р.М. позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, просив такі задовольнити.

Представник відповідача - адвокат Розанова О.З. у судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю, з підстав викладених у відзиві на позов та запереченнях, просила відмовити у задоволенні таких у повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 за життя на праві приватної власності на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА №003103 від 18.12.2004 року належала земельна ділянка з кадастровим номером №6123084600:01:001:0275 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2,45 га., яка розташована на території Козівківської сільської ради Козівського району Тернопільської області.

18 серпня 2009 року між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кагро» укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець передав в оренду строком на 10 років земельну ділянку загальною площею 2,45 га за орендну плату в розмірі 702,00 грн., що становить 3,0 % від грошової оцінки земельної ділянки.

Вказаний договір був зареєстрований 30.12.2009 року у Козівському районному відділі Тернопільської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру».

17.06.2014 року за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером №6123084600:01:001:0275 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,4455 га., яка розташована на території Козівківської сільської ради Козівського району Тернопільської області на підставі рішення Козівського районного суду Тернопільської області №600/534/14-ц від 20.05.2014 року, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №241318078 від 21.01.2021 року.

16 липня 2014 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кагро» укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець передав в оренду строком на 10 років земельну ділянку загальною площею 2,4455 га. за орендну плату в розмірі 3,0 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік, у тому числі 1304,30 грн. в грошовій формі.

Відповідно до п. 43 Договору, договір набирає чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації права оренди земельної оренди. Пунктом 20 договору визначено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється упродовж 5 (п`яти) днів після державної реєстрації права оренди за актом її приймання-передачі.

Пунктами 38, 39 договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження, орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається, згідно умов, зазначених у цьому договорі. Умовою розірвання договору в односторонньому порядку є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням та систематична несплата орендної плати.

Актом визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та Актом приймання-передачі земельної ділянки (без дати) визначені межі земельної ділянки з кадастровим номером №6123084600:01:001:0275, що розташована на території Козівківської сільської ради Козівського району Тернопільської області і належить позивачу, а також проведена передача в оренду земельної ділянки площею 2,4455 га.

11.12.2019 року державним реєстратором Завалівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області Кухаришиним В.В. зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 2,4455 га. з кадастровим номером №6123084600:01:001:0275, що розташована на території Козівківської сільської ради Козівського району Тернопільської області на підставі Договору оренди землі від 16.07.2014 року, орендодавець: ОСОБА_1 , орендар: ТОВ «Кагро».

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Галичина» є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагро».

Відповідно до поштових переказів ОСОБА_1 виплачувалася ТОВ «Кагро» та ТОВ «Мрія Фармінг Галичина» орендна плата готівкою у розмірі 3400 гривень.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (частина четверта статті 124 ЗК України ).

Частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про оренду землі» об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

За змістом статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про оренду землі» орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.

Статтею 23 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін. Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати в разі, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини.

Відповідно до п. 36 Договору оренди землі від 16.07.2014 року зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Умовами договору оренди від 16.07.2014 року (п. 13) прямо передбачено перегляд розміру орендної плати, однак ОСОБА_1 до ТОВ «Кагро» та його правонаступника ТОВ «Мрія Фармінг Галичина» з будь-якими пропозиціями щодо зміни розміру орендної плати, зокрема її збільшення, не зверталася, що не заперечувалося сторонами у судовому засіданні.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до частини другої статті 652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Аналіз диспозиції вказаної норми дозволяє дійти висновку, що необхідною передумовою для розірвання договору в судовому порядку є недосягнення сторонами згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання.

За змістом статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема у пункті «д» частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Разом з тим згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18).

Судом не встановлено жодного факту порушення відповідачем будь-якого із обов`язків, визначених ч. 2 ст. 25 Закону України «Про оренду землі» чи умовами договору, які б спричинили істотне порушення прав позивача.

Відтермінування державної реєстрації договору оренди не є підставою для розірвання договору, оскільки у розумінні статті 651 ЦК України це не є тим порушенням, за яким позивач втратила те, на що вона розраховувала при укладенні договору, а тому доводи позивача про наявність підстав для розірвання договору з цих підстав є помилковими (подібні висновки сформульовані зокрема у постанові Верховного Суду від 14.09.2020 року справа №129/2309/17).

Орендована за оспорюваним договором земельна ділянка до моменту укладення цього договору перебувала в користуванні ТОВ «Кагро» на підставі договору оренди землі від 18.08.2009 року, який був зареєстрований Козівським районним відділом Тернопільської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру».

Позивач після смерті ОСОБА_3 як його спадкоємець і правонаступник у орендних зобов`язаннях отримувала орендну плату від ТОВ «Кагро».

14.07.2014 року позивач уклала договір оренди землі з ТОВ «Кагро», власноруч підписавши його.

Вказані обставини у судовому засіданні сторонами не заперечувалися та не спростовувалися, а відтак є встановленими.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Добровільно уклавши оспорюваний договір з відповідачем, у користуванні якого на час укладення оспорюваного договору оренди землі перебувала земельна ділянка, позивач звернулася до суду, вбачаючи в таких діях порушення своїх прав.

Відповідно до частини третьої статті 16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) зроблено висновок про те, що «добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них».

Частиною першою статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості

Укладення оспорюваного договору оренди землі не призвело до виникнення права користування земельною ділянкою у іншої особи, яка є відмінною від орендаря за договором від 18 серпня 2009 року, що був укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Кагро».

Правомірність дій сторін договору оренди землі, спрямованих на продовження договірних відносин щодо користування земельною ділянкою, що розпочинаються до закінчення строку дії попереднього договору, заснована, зокрема, на статті 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час укладення оспорюваного договору), яка передбачає, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Узгодження питання щодо продовження договору оренди землі розпочинається не пізніше одного місяця до закінчення строку дії договору та відповідна угода укладається сторонами в місячний термін.

Отже, доводи позивача про наявність підстав для розірвання оспорюваного договору оренди землі, а саме, укладення нового договору оренди землі до закінчення дії попереднього договору, а також на інших умовах, ніж передбачав договір оренди землі від 18 серпня 2009 року, є необґрунтованими.

Наведені норми матеріального права надають сторонам договору оренди землі до закінчення його дії домовитися про продовження орендних відносин, у тому числі змінивши умови договору оренди. Досліджені судом докази підтверджують свободу волевиявлення позивача та відповідача на досягнення домовленості про продовження між ними орендних відносин. Зазначена домовленість була оформлена належним чином (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 583/1278/18).

За наведених мотивів відсутні передбачені законом підстави для задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди землі від 16 липня 2014 року.

За висновком суду позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки задоволенню не підлягають, оскільки позивач не довела факт порушення її прав державним реєстратором.

Європейський суд з прав людини вказує на те, що «пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи» (див. mutatis mutandis, рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» («Pronina v. Ukraine») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, пункт 23).

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Галичина» про скасування державної реєстрації речових прав та розірвання договору оренди землі не підлягає до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Галичина» про скасування державної реєстрації речових прав та розірвання договору оренди землі - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Козівський районний суд Тернопільської області.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Галичина», місце знаходження: 47602, вул. І.Богуна, 8А, смт. Козова, Тернопільського району, Тернопільської області, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України - 39790466.

Повне судове рішення складено 16 червня 2021 року.

Суддя І.А. Чорний