Рішення № 97708279, 14.06.2021, Перемишлянський районний суд Львівської області

Перемишлянський районний суд Львівської області

вул.Галицька, 67а м. м. Перемишляни Перемишлянський район Львівська область Україна 81200

Справа № 449/1508/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2021 р.

Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Савчака А.В.,

секретаря судового засідання Подусівської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м.Перемишляни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Перемишлянської міської ради про позбавлення батьківських прав та призначення піклувальника , -

В С Т А Н О В И В :

03.12.2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Перемишлянської міської ради про позбавлення батьківських прав та призначення піклувальника.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона являється рідною тіткою неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Її рідна сестра мати неповнолітньої ОСОБА_3 - ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьком дитини являється відповідач - ОСОБА_2 .

Після смерті матері неповнолітня ОСОБА_3 з 2014 року проживає разом з позивачкою, яка утримує її та піклується про неї. З 2014р. по 2018р. відповідач зрідка телефонував до дочки, раз на рік міг передати незначну суму грошей. З 2018р. відповідач фактично припинив спілкування з дочкою, не цікавиться здоров`ям дочки, не забезпечує її матеріально.

Позивач ОСОБА_1 в підготовчому судовому засідання позовні вимоги підтримала повністю, подала заяву про розгляд судового засідання у її відсутності, просить їх задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не заявився , про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Заяв та клопотань до суду не подавав.

Представник третьої особи орган опіки та піклування Перемишлянської міської ради Куніцька Г.І. в підготовчому судовому засіданні вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо дитини ОСОБА_3 . Судове засідання просить проводити у її відсутності, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що позивач проти заочного розгляду справи не заперечувала, суд, на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України та відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст.280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу в заочному порядку, на підставі наявних доказів, які знаходяться у матеріалах справи, чого не заперечила позивач та представник позивача.

Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень, викладених у ст.ст.13,81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 165 Сімейного кодексу України, з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Суд встановив, що батьками дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 .

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_5 ,народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 і її батьками значяться ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 ,народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 і її батьками значяться ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Згідно свідоцтва про шлюб ОСОБА_1 01.10.1988 року уклала шлюб і змінила прізвище на ОСОБА_1 .

Згідно свідоцтва про одруження ОСОБА_5 25.08.2004 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 і змінила прізвище на « ОСОБА_2 ».

Згідно довідки Перемишлянської загальноосвітньої школи-гімназії слідує, що ОСОБА_3 навчається у даній школі за період її навчання з 5 по 10 класах її батько не цікавився навчанням дочки, контакту з вчителями не підтримував, батьківські збори не відвідував. Вихованням ОСОБА_3 займається її тітка ОСОБА_1 .

Згідно рішення Перемишлянської міської ради від 24.05.2021р. слідує, що ОСОБА_2 доцільно позбавити батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 та призначити її піклувальником ОСОБА_1 .

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом, в тому числі за ст. 164 Сімейного Кодексу України - підставою позбавлення батьківських прав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Чинне законодавство зазначає, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Способи та методи ухилення від обов`язку з виховання та утримання дитини зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року в п.16: «Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності, треба розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками».

За змістом роз`яснень, п.п. 15, 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ч.8 ст. 7 СК України, передбачено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні.

Суд, вважає за необхідне врахувати, що позбавлення судом особи батьківських прав в значенні пункту 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод становить втручання у її право на повагу до його сімейного життя, яке гарантується пунктом 1 статті 8. Таке втручання не становитиме порушення статті 8 лише у тому разі, якщо воно здійснене «згідно з законом», відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2 , і до того ж є «необхідним у демократичному суспільстві» для забезпечення цих цілей.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток.

Суд вбачає, що відповідач ОСОБА_2 свідомо нехтує та взагалі відмовився від виконання батьківських обов`язків по відношенню до дочки ОСОБА_3 , не цікавиться її долею, участі у її вихованні та розвитку не приймає, матеріально дитині не допомагає, тобто жодного контакту з дитиною не підтримує.

Вищенаведеними доказами підтверджується байдуже ставлення батька до доньки, його безвідповідальне ставлення до виконання батьківських обов`язків по вихованню дитини, по створенню належних умов проживання, навчання, її розвитку.

Будь-яких об`єктивних, незалежних особисто від відповідача, причин такого ставлення до доньки, до її виховання, причин, які б виправдовували таку поведінку відповідача судом не встановлено.

Відповідно до ст. 166 СК України позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що відповідач жодних спроб на відновлення відносин з дочкою не робив, а навпаки, відповідач не тільки ухиляється від виконання ним своїх батьківських обов`язків, а свідомо не бажає їх виконувати, тому суд приходить до висновку, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Європейський суд з прав людини в контексті статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, серед іншого зазначив, що головним критерієм при вирішенні таких справ є інтереси дитини.

Зважаючи на те, що батько не цікавиться життям дитини, не приймає участі в її вихованні та утриманні, не піклується про її фізичний та духовний розвиток, навчання та підготовку до самостійного життя, а також враховуючи що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків та він свідомо відмовляється приймати участь в житті своєї дитини.

Згідно статтею 243 СК України опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.

Враховуючи вищезазначене, суд не вбачає підстав для попередження відповідача ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання дитини, а лише вважає за доцільне, роз`яснити останньому положення ст. 169 СК України, що мати, батько, які були позбавлені батьківських прав мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.

Керуючись ст.ст.12,13,81, 206, 258-259,263-265, 280,284, 315 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 батьківських прав щодо його доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 піклувальником дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд судового рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Перемишлянський районний суд Львівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 ,

Адреса: АДРЕСА_1

Відповідач: ОСОБА_2 ,

Адреса: АДРЕСА_2

Третя особа: орган опіки та піклування Перемишлянської міської ради

Адреса: м.Перемишляни, вул.Привокзальна,3-а

Суддя А. В. Савчак