Постанова № 97707727, 15.06.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 15.06.2021

Справа № 937/5484/21

Провадження №3/937/1928/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2021 року м. Мелітополь

Суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Редько О. В., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не працевлаштованого, за ст. 124 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

09.06.2021 року о 21 год. 20 хв. на а/д Арабатка – Астраханка – Мордвинівка – Гірсівка – Степанівка, 1, 350 м за с. Тихонівка, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ЗАЗ 110307 д/н НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, починаючи рух, виїжджаючи – маневруючи ліворуч на узбіччя на проїзну частину, не переконався в безпечності, скоїв зіткнення з рухаючимся попутно автомобілем Ford Mondeo д/з НОМЕР_2 , який продовжив рух, виїхав за межі проїзної частини ліворуч, де здійснив перекидання. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, завдано матеріальні збитки, постраждалих осіб немає.

В судове засіданні, призначене на 15.06.2021 року о 10 год. 00 хв. ОСОБА_1 не з`явився, про дату, місце та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить підпис в протоколі про адміністративне правопорушення.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справ за відсутності правопорушника ОСОБА_1 суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Конституції Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (ст. 3 Конституції України).

Згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України від 29 червня 2004 року № 1906-ІУ "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і застосовуються вони у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Міжнародні договори України, які набрали чинності у встановленому законом порядку та встановлюють інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідних актах законодавства України, мають перевагу над внутрішньодержавними законодавчими актами. Однак у ч. 2 ст. 9 Конституції України встановлено, що укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України.

Особливе місце серед міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, належить Конвенції, ратифікованій Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції". Із моменту приєднання до Конвенції Україна взяла на себе низку зобов`язань у сфері захисту прав людини. Частиною таких зобов`язань відповідно до статей 32, 46 Конвенції є визнання Україною юрисдикції ЄСПЛ, яка поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, а також виконання остаточних рішень ЄСПЛ у справах проти України.

Відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

У пункті 29 рішення по справі "Надточій проти України" Суд зазначив, що принцип рівностісторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Проте, відповідно до практики Європейського суду, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України», сторони в розумінні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Важливе значення мають і висновки у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" - заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 знав про складення протоколів про адміністративні правопорушення, а отже й про судове провадження відносно нього, однак ним не цікавився, жодних заходів,направлених наобізнаність щодостану відомогойому судовогопровадження невчиняв, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи відносно нього в суді, в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, жодних заяв чи клопотань не направляв, а отже не добросовісно користувався належними йому процесуальними правами та не виконував належним чином процесуальні обов`язки, в зв`язку з чим, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності правопорушника ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 161630 від 09.06.2021 року;

- схемою місця ДТП;

- письмовими поясненнями;

- фото таблицею.

Таким чином, у діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, згідно якої передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно зі ст. 33 КУпАП при накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його провини, майновий стан, обставини, які пом`якшують та обтяжують відповідальність.

З огляду на ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, особу правопорушника та інші обставини у справі, вважаю можливим призначити адміністративне стягнення у рамках санкції статті, за якою кваліфіковано його діяння, у вигляді штрафу.

Крім того, відповідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 454 грн. 00 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 124, 280, 283 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень в дохід держави.

Зазначену суму штрафу стягнути (реквізити для оплати штрафу: розрахунковий рахунок UA708999980313000149000008001, код ЄДРПОУ 37941997, МФО 899998, отримувач - ГУК у Запорізькій області/21081300, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), найменування коду класифікації доходів бюджету - Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 454 грн. 00 коп.

Зазначену суму необхідно сплатити за реквізитами (розрахунковий рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача за ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: «Судовий збір»).

Строк пред`явлення до виконання три місяці.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд протягом десяти днів.

СУДДЯ: О.В. Редько