Вирок № 97707378, 16.06.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2168/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2021 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого - судді Логойда І.В., за участі секретаря судового засідання Лупак В.І., за участю прокурора Поповича Р.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021075170000013, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.01.2021 року про обвинувачення громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця хутору Яцнсауле Бауського району Республіки Латвія, який проживав за адресою: АДРЕСА_1 , на даний час проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, освіта середня спеціальна, неодруженого, має на утриманні 3 дітей (5, 7, 10 років), не працюючого, у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2020 року в невстановлений органом дізнання час ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, прагнучи задовольнити особисті потреби за рахунок незаконного викрадення майна, тобто діючи з корисливими мотивом та метою, вважаючи, що робить це непомітно для потерпілого та інших осіб, тобто діючи таємно, реалізовуючи заздалегідь обдуманий умисел, спрямований на крадіжку, перебуваючи за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, смт. Середнє, урочище «Грабини», шляхом вільного доступу потрапив на територію державного підприємства "Агропромислова фірма "Леанка", звідки незаконно, безоплатно та поза волею власника вилучив належні потерпілому 10 (десять) залізобетонних стовпців розміром 240x8x8 см, тобто викрав чуже майно, відразу після чого завантажив вказані 10 (десять) залізобетонних стовпців розміром 240x8x8 см до багажного відділення транспортного засобу, а саме: легкового автомобіля марки «УАЗ» з державним номерним знаком « НОМЕР_1 », та покинув місце вчинення кримінального проступку, маючи у такий спосіб реальну можливість розпорядитися викраденим майном. Вартість 10 (десяти) залізобетонних стовпців розміром 240x8x8 см станом на 10 грудня 2020 року становить 380 гривень 00 копійок.

Враховуючи викладене, своїми умисними діями ОСОБА_1 завдав державному підприємству "Агропромислова фірма "Леанка" матеріальну шкоду на загальну суму 380 гривень 00 копійок.

Таким чином ОСОБА_1 вчиненив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному проступку при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю та щиро розкаявся. При призначенні покарання просив суворо не карати.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував щодо визнання вини обвинуваченим.

Представник потерпілого в судове засідання не з`явився, однак у матеріалах справи наявне письмове клопотання представника потерпілого, датоване 09.04.2021 вх. № 19759, за змістом якого представник просив розглянути судову справу за відсутності потерпілої сторони, за наявними у матеріалах кримінального провадження доказах. Представник також повідомив, що підтримує думку сторони обвинувачення.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненому кримінальному проступку при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор, а також обвинувачений не оспорювали фактичні обставини кримінального провадження, судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК України, а саме: як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд відповідно до статті 66 КК України відносить щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до статті 67 КК України, судом не встановлено.

Санкція частини 1 ст. 185 КК України передбачає як альтернативні такі види основних покарань: штраф, громадські роботи, виправні роботи, арешт, обмеження волі.

З урахуванням наданих суду даних про особу обвинуваченого, який офіційно не працює, не має постійного заробітку, суд позбавлений можливості обрати такий вид покарання як штраф (що за цей проступок передбачений у розмірі від 17 000 грн до 51 000 грн), вважаючи його за даних обставин найменш дієвим та справедливим, обираючи при цьому наступний за суворістю вид основного покарання, передбачений санкцією цієї частини статті, - громадські роботи.

Зважаючи на положення ч. 2 ст. 50 КК України, якою встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, на положення статті 65 КК України, обираючи обвинуваченому вид і міру покарання, суд приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, конкретні обставини кримінального провадження, дані про особу ОСОБА_1 , який є уродженцем хутору Яцнсауле Бауського району Республіки Латвія, проживав за адресою: АДРЕСА_1 , на даний час проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, не працюючий, відомості щодо перебування обвинуваченого на обліку психоневрологічного диспансерного відділення комунального некомерційного підприємства «Ужгородська міська поліклініка» Ужгородської міської ради та під наглядом у комунальному некомерційному підприємстві «Закарпатський обласний медичний центр психічного здоров`я та медицини залежностей» відсутні, враховуючи наявність пом`якшуючої обставини, суд дійшов висновку про можливість призначення ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України у вигляді громадських робіт у мінімальному розмірі, встановленому законодавцем у цій санкції.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався та підстав для його обрання до набрання вироком законної сили не встановлено. Арешт на майно не накладався. Доказів, які б свідчили про наявність у кримінальному провадженні процесуальних витрат в розумінні ст. 118, ст. 122 КПК України, пов`язаних із залученням експерта, не надано.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 349, 368-370, 373, 374, 394, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця хутору Яцнсауле Бауського району Республіки Латвія, який проживав за адресою: АДРЕСА_1 , на даний час проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, не працюючого, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 80 (вісімдесяти) годин громадських робіт.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його оголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області І.В.Логойда