Ухвала суду № 97707052, 16.06.2021, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/1743/20

Провадження № 1-кп/242/283/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2021 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Владимирської І.М., при секретарі Гандзюк К.С., за участю прокурора Новікова В.С., захисника Старик А.О., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 про обвинувачення у скоєнні кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 259, ч. 2 ст. 121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Селидівського міського суду Донецької області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 259, ч. 2 ст. 121 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені п. п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, не зменшились та продовжують існувати; більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

В судовому засіданні обвинувачений та його захисник проти задоволення клопотання не заперечували, однак звертають увагу суду, що обвинувачений позитивно характеризується, що залишилось поза увагою прокурора.

Відповідно до ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. За таких же обставин, суд розглядає питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

На даний час підстави, за яких судом було обрано, а потім і продовжено обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою, не відпали.

Так, судовий розгляд триває, докази сторін повністю не перевірені, провадження не завершене, не встановлені усі обставини, які входять до предмету доказування на підставі ст.91 КПК України.

При цьому, при вирішенні по суті доводів, наведених у клопотанні прокурора судом встановлено, що станом на день розгляду клопотання не зменшились попередні ризики, визначені ст. 177 КПК України, а саме можливість незаконно впливати на потерпілу, свідків у кримінальному провадженні (оскільки не всі свідки допитані в судовому засіданні, судовий розгляд ще триває), переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи наведені вище обставини суд приходить до висновку про подальше існування ризиків можливості уникнення обвинуваченого від суду, інших доведених прокурором ризиків, та необхідності подальшого тримання обвинуваченого під вартою на час розгляду кримінального провадження.

При цьому таких обставин, які б могли беззаперечно свідчити про можливість зміни або обрання іншого, більш м`якого запобіжного заходу обвинуваченому, за відсутності достатніх стримуючих факторів для обвинуваченого, які б запобігали ризиками, передбаченим ст. 177 КПК України, встановлено не було та висновкі суду про необхідність продовження дії запобіжного заходу не спростовуються.

У зв`язку із зазначеним суд вважає доведеною наявність ризиків, передбачених п.п.1 та 3 ч.1 ст.177 КПК України, і приходить до висновку, що в даний час їм неможливо запобігти при вжитті більш м`яких запобіжних заходів, передбачених КПК України.

Вказані прокурором ризики, на думку суду, не зменшились настільки, щоб можна було обрати інший більш м`який запобіжний захід.

Вважаючи, що лише такий запобіжний захід спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, як тримання під вартою, суд виходить у тому числі з тих обставин, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 відноситься до тяжкого злочину, має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність якої, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства; обставинами, які дають підстави стверджувати про наявність публічного інтересу, що виправдовує виняток із загальної норми про повагу до свободи людини, є непоправні наслідки вчиненого, оскільки, відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя та здоров`я є найвищою соціальною цінністю.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що обмеження обвинуваченому права на свободу в даному випадку є виправданим і необхідним, через неможливість в жодний інший спосіб, навіть при наявності міцних соціальних зав`язків, запобігти заявленим ризикам, які існують, тобто забезпечити належне виконання ним своїх процесуальних обов`язків, головуючий суддя вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить його належну процесуальну поведінку та є доцільним продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 до 13 серпня 2021 року (включно).

На підставі викладеного, керуючись положеннями глави 27, ст.ст. 177, 178, 183, 331, 369 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 259 КК України, до 13 серпня 2021 року (включно).

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити начальнику ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».

Ухвала може бути оскаржена в Донецькому апеляційному суді протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя І.М. Владимирська