Ухвала суду № 97704859, 16.06.2021, Оболонський районний суд міста Києва

16.06.2021 Справа № 756/6738/21

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/6738/21

1-кп/756/1078/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.06.2021 місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Касьян А.В.,

за участю секретаря судового засіданні Пишковича М.І.,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Охріменка О.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Прохорова О.О.

проводячи відкрите підготовче судове засідання в приміщенні суду в місті Києві у кримінальному провадженні №12021105050001422 від 15.04.2021 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 ), офіційно непрацюючого, такого, що в силу ст. 89 КК України судимості не має,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України.

Захисник Прохоров О.О. заявив клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям на підставах статей 44, 45 КК України.

Обґрунтовуючи своє клопотання, захисник зазначив про те, що його підзахисний в силу ст. 89 КК України судимості немає, вперше вчинив кримінальний проступок (раніше вчинений злочин втратив правове значення), щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, шкода його діями потерпілому не завдана.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання захисника про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям і просив його задовольнити.

Прокурор заперечив проти задоволення клопотання сторони захисту, оскільки у кримінальному провадженні відсутні докази на підтвердження активного сприяння розкриттю закінченого замаху на кримінальне правопорушення, внаслідок якого не було заподіяно шкоди.

Вирішуючи питання щодо можливості звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям на підставі ст. 45 КК України суд враховує наступне.

Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлено ст. 286 КПК України. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно зі ст. 45 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією статтею є дійове каяття.

Дійове каяття включає такі обов`язкові елементи, як щире каяття особи, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.

Для застосування ст. 45 КК України слід встановити, як правило, сукупність перелічених елементів.

Відповідно до усталеної судової практики дійове каяття полягає в тому, що після вчинення кримінального правопорушення особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Відсутність хоча б однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК України. Виняток можуть становити лише випадки вчинення злочину чи замаху на нього, внаслідок яких не заподіяно шкоду або не завдано збитки.

Суть дійового каяття полягає у тому, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, не лише внутрішньо переживає і словесно розкаюється у вчиненому, а й підтверджує це своїми соціально корисними діями.

Щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого кримінального правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

Активним сприянням розкриттю кримінального правопорушення слід вважати надання особою органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи. Активність сприянню розкриттю кримінального правопорушення означає, що дії особи повинні мати високу інтенсивність, ефективність та значну процесуальну цінність.

Такою, яка вчинила злочин уперше, вважається особа, котра раніше не вчиняла злочинів або раніше вчинила злочин, що вже втратив правове значення. Вчинення триваючого або продовжуваного злочину, двох або більше злочинів невеликої тяжкості, які утворюють сукупність (за винятком реальної), не може бути перепоною для застосування ст. 45 КК України.

Так, орган досудового розслідування кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), що за ступенем тяжкості є кримінальним проступком відповідно до ст. 12 КК України.

У той же час, не ставлячи під сумнів щире каяття обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку та вчинення вперше (раніше вчинений злочин втратив правове значення), суд не погоджується з доводами сторони захисту про те, що ОСОБА_1 активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення (проступку), оскільки не доведено, яку саме допомогу обвинувачений надав органам досудового розслідування та які невідомі їм обставини він допоміг встановити. Факт вчинення ОСОБА_1 таємного викрадення чужого майна (крадіжки) було виявлено охоронцями магазину у зв`язку з чим останній, виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення крадіжки до кінця, не закінчив кримінальний проступок з причин, які не залежали від його волі.

Сам по собі факт визнання обвинуваченим вини і надання ним показань під час досудового розслідування є належною процесуальною поведінкою підозрюваного та можуть слугувати доказом в щирості розкаяння, а видача ОСОБА_1 викраденого майна, після того, як його на виході з гіпермаркету «АШАН» зупинили охоронці, не свідчить про його зізнання у вчиненні крадіжки та про активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 77 Постанови ВП ВС від 03.07.2019 (справа №288/1158/16-к, провадження №13-28кс19) «під активним сприянням розкриттю злочину розуміють дії винної особи, спрямовані на надання органам досудового розслідування і суду допомоги у з`ясуванні дійсних обставин справи, які ще не були відомі цим органам. Саме лише визнання власної винуватості під тиском зібраних доказів і підтвердження інформації, вже встановленої компетентними органами з інших джерел, не є активним сприянням у розкритті злочину».

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання захисника про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку із дійовим каяттям на підставах статей 44, 45 КК України, а тому в задоволенні клопотання сторони захисту слід відмовити.

Керуючись статтями 44, 45 КК України, статтями 284, 285, 314-316 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання захисника Прохорова Олега Олександровича про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_1 у зв`язку з дійовим каяттям на підставі ст. 45 КК України відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Суддя А.В. Касьян