Рішення № 97704400, 15.06.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/3876/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2021 р. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕНЕЗИС ФІНАНСОВОЇ СВОБОДИ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому зазначив, що 30 січня 2014 року ПАТ «УКРСОЦБАНК» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір № 525АІ10140130001 на купівлю автотранспортних засобів. Для забезпечення виконання зобов`язань, між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки №525АІ10140130001-ПОР/1 від 30 січня 2014 року. Загальними Зборами Акціонерів 09.03.2010 року було прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства на Публічне акціонерне товариство та зміну найменувань (назви) Банку на Публічне акціонерне товариство «УКРСОЦБАНК». Відповідно до п.1.1. Кредитного договору, Кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 249 048,95 грн. Свої зобов`язання позивач виконав, надавши грошові кошти. Відповідач у свою чергу у порушення умов Договору, свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 10 лютого 2020 року має прострочену заборгованість, а саме: сума заборгованості за кредитом - 235 212,89 грн,, заборгованість за відсотками - 200 454,50 грн. На виконання умов Договору позичальнику було направлено повідомлення-вимога, про усунення поршень, але на дату подання позовної заяви повідомлення-вимога не виконана. Таким чином, зважаючи на невиконання позичальником зобов`язання стосовно умов повернення кредиту, позивач вправі вимагати стягнення з відповідача заборгованість по кредиту, заборгованість за відсотками, пеню за невиконання умов договору. 26.12.2016 року між ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» та ТОВ «Кредитні Ініціативи» було укладено Договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» зобов`язувалось передати грошові кошти в розпорядження ПАТ «Укрсоцбанк», а ПАТ «Укрсоцбанк» зобов`язувалось відступити ТОВ «Кредитні ініціативи» свої права грошових вимог до боржників за Кредитними договорами, перелік яких міститься в Додатку №2 до Договору відступлення. Таким чином, ПАТ «Укрсоцбанк» було відступлено право грошової вимоги за кредитним договором та договором поруки Товариству з Обмеженою Відповідальністю «Кредитні ініціативи». Відповідно до зазначеного договору, сторони свої зобов`язання повністю виконали - ТОВ «Кредитні Ініціативи» передало грошові кошти, а ПАТ Укрсоцбанк» відступило свої права грошової вимоги до боржників за Кредитними Договорами, перелік яких міститься в Додатку №2 до Договору відступлення. В подальшому, між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «Генезис фінансової свободи» укладено договір факторингу від 10 лютого 2020 року та договір передачі (відступлення) прав за договорами іпотеки, застави та поруки від 13 лютого 2020 року.

02 квітня 2021 року та 09 квітня 2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідачів аналогічного змісту відповідно до якого просять відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та пояснили, що вони не отримували повідомлення від ТОВ «Генезис фінансової свободи» про те, що він є новим кредитором та будь-яких вимог щодо сплати заборгованості. Також відповідачами було зазначено про сплив строку позовної давності та просили застосувати наслідки спливу таких строків.

Згідно вимог ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 січня 2014 року ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір № 525АІ0140130001.

В забезпечення виконання зобов`язань, 30 січня 2014 року між ПАТ «Укрсоцбанк», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 525АІ0140130001 - ПОР/1.

Загальними Зборами Акціонерів 09.03.2010 року було прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства на Публічне акціонерне товариство та зміну найменувань (назви) Банку на Публічне акціонерне товариство «УКРСОЦБАНК».

Відповідно до п.1.1. Кредитного договору, Кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 249 048,95 грн.

Свої зобов`язання позивач виконав, надавши грошові кошти.

26 грудня 2016 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТзОВ «Кредитні ініціативи» укладено Договір відступлення права вимоги №2, відповідно до умов якого право грошової вимоги до відповідача - 1 за договором кредиту та до відповідача-2 за договором поруки перейшло до ТзОВ «Кредитні ініціативи».

В подальшому, між ТзОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «Генезис фінансової свободи» укладено Договір факторингу від 10 лютого 2020 року та Договір передачі (відступлення) прав за договорами іпотеки, застави та поруки від 13 лютого 2020 року, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Чайкою І.Г., зареєстровано в реєстрі за № 189.

Позивач як на підставу для задоволення позовних вимог вказував на те, що відповідач у порушення умов Договору, свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 10.02.2020 року має прострочену заборгованість, а саме: сума заборгованості за кредитом - 235 212,89 грн., сума заборгованості за відсотками - 200 454,50 грн.

На виконання умов Договору позичальнику було направлено повідомлення-вимога, про усунення порушень, але на дату подання позовної заяви повідомлення-вимога не виконана. Таким чином, зважаючи на невиконання позичальником зобов`язання стосовно умов повернення кредиту, позивач вправі вимагати стягнення з відповідача заборгованість по кредиту, заборгованість за відсотками, пеню за невиконання умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі у відзиві на позову заяву наполягали на застосуванні строку позовної давності.

Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Строк виконання кожного щомісячного зобов`язання згідно з ч. 3 ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до графіку погашення кредиту (п.1.1) відповідач зобов`язався здійснювати погашення кредиту рівними частинами щомісячно у розмірі 6 918,03 грн. починаючи з лютого 2014 року по січень 2017 року.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що останній платіж відповідачем було здійснено 20.03.2014 року, тобто, починаючи з квітня 2014 року відповідачем було допущено прострочення грошового зобов`язання. Прострочення щодо усієї суми відбулося 20 квітня 2017 року.

Разом з тим, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебігу позовної давності починається заново (ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов`язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою правомочною особою. Так, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.

Ч. 3 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи обставини викладені вище, суд вважає, що в задоволенні позову повинно бути відмовлено в зв`язку зі плином строку позовної давності, оскільки про її застосування заявили відповідачі, а підстав для визнання поважними причин пропуску позовної давності суд не знаходить.

Керуючись ст. ст. 509, 512, 514, 516, 525, 526, 612, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 264-265, 273 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕНЕЗИС ФІНАНСОВОЇ СВОБОДИ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 15 червня 2021 року.

Суддя Н.О. Яровенко