Рішення № 97704300, 09.06.2021, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-о/754/75/21

Справа №754/16817/20

РІШЕННЯ

Іменем України

09 червня 2021 року Деснянський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді Зотько Т.А.

за участю секретарів судового засідання Ковальової В.О., Микитюк А.В.,

представника заявниці Одинець Т.М.,

заявниці ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та пуклування Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, Київська міська рада про встановлення факту проживання однією сім"єю чоловіка та жінки без шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Заявниця ОСОБА_1 звернулась до Деснянського районного суду м. Києва із заявою про встановлення юридичного факту проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та померлого громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , без шлюбу у період з 18.09.1995 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 . Заява обґрунтована тим, що зі ОСОБА_3 заявниця познайомилась перебуваючи у відпустці в гостях у своєї сестри в Таллінні. Згодом він переїхав до м. Київ та вони разом працювали на заводі «Алмаз». 04.05.1991 року між заявницею та ОСОБА_3 було укладено шлюб, внаслідок чого заявниця змінила прізвище на « ОСОБА_1 ». 13.06.1991 року ОСОБА_3 був зареєстрований з донькою заявниці - ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Відносини заявниці та ОСОБА_3 були дуже теплими, ніжними та романтичними, донька заявниці - ОСОБА_2 називала його татом, він дуже добре та лагідно до неї відносився, дбав про неї, та ставився до неї як до рідної доньки. Згодом, у ОСОБА_3 почали проявлятися безпідставні не контрольовані приступи ревнощів, невротичні реакції, які були дуже емоційними. Після чергової сварки, заявниця подала на розлучення, думала, що такі дії заставлять чоловіка припинити потік безпідставних приступів ревнощів та задуматися про свою поведінку. Надалі, на підставі рішення суду шлюб було розірвано, внаслідок чого заявниця змінила прізвище на попереднє « ОСОБА_1 ». Після офіційного розлучення стосунки зі ОСОБА_3 стали кращими та більш спокійними, разом з тим після офіційного розлучення було продовжено спільне проживання однією сім`єю із ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 18.09.1995 року по ІНФОРМАЦІЯ_3, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки подружжя та фактично їх виконували, тобто проживали однією сім`єю, як чоловік та жінка, виховували доньку ОСОБА_2 . Однак, через тривалий час, після приступу ревнощів ОСОБА_3 звернувся до Ватутінського районного суду м. Києва з позовом до заявниці, про визнання права власності на 1/3 частини квартири та ухвалення порядку користування квартирою. За результатом розгляду справи позов було задоволено частково, зокрема вказаним рішенням було встановлено, що спірна квартира за адресою: АДРЕСА_1 , є спільною частковою власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Після ухвалення вказаного судового рішення заявниця та ОСОБА_3 продовжували проживати однією сім`єю, інших близьких родичів останній не мав. Спільний союз з ОСОБА_6 був триваючим, а саме в період з 18.09.1995 по ІНФОРМАЦІЯ_3 та ґрунтувався на взаємній моральній та матеріальній підтримці. ОСОБА_3 помер у віці 70 років, причиною смерті встановлено: рак простати, однак станом на день звернення до суду заявниця позбавлена можливості отримати документи про смерть її колишнього чоловіка, оскільки не являється його офіційною дружиною, також встановлення факту спільного проживання з померлим необхідно заявниці для оформлення спадкових прав.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 21.12.2020 було відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до ухвали, внесеної до протоколу судового засідання від 16.02.2021 року було проведено заміну неналежних заінтересованих осіб Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, Київської міської державної адміністрації, на належних заінтересованих осіб: Орган опіки та піклування Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації та Київську міську раду.

23.02.2021 року від заявниці надійшла заява в оновленій редакції про встановлення юридичного факту проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та померлого гр. України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , без шлюбу у період з 01.01.2004 по ІНФОРМАЦІЯ_3, АДРЕСА_1 .

У судовому засіданні заявниця та її представник заявлені вимоги підтримали, просили задовольнити.

Заінтересована особа: ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, про розгляд справи сповіщалась належним чином.

Представник заінтересованої особи Органу опіки та піклування Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації у судове засідання не з`явився, про розгляд справи сповіщався належним чином.

Представник заінтересованої особи Київської міської ради у судове засідання не з`явився, про розгляд справи сповіщався належним чином.

Заслухавши пояснення заявниці та її представника, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Так, згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Так, окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 7 ст. 19 ЦПК України).

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб. У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом (ч. 2-3 ст. 293 ЦПК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що складено відповідний актовий запис № 5325 від 31.03.2020 року

У постанові Великої палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) зроблено висновок, що «вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки».

Відповідно до листа Верховного суду України «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01 січня 2012 року, до заяви про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу додаються документи та докази того, що між заявником та іншою особою мали місце фактичні шлюбні стосунки (свідоцтва про народження дітей, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із «подружжя», свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько.

Згідно свідоцтва про право власності на квартиру, виданого на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення від 17.11.1998 року народження, квартира АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала зі ОСОБА_3 в зареєстрованому шлюбі, який надалі 19.03.1996 було розірвано Відділом реєстрації актів громадянського стану Ватутінського району м. Києва (а/з 398)

Рішенням Ватутінського районного суду м. Києва від 08.06.2000 було визнано за ОСОБА_3 право власності на ј частину квартири АДРЕСА_1 ; визнано за ОСОБА_1 право власності на ѕ частини квартири по АДРЕСА_3 ; ухвалено порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , виділивши в користування ОСОБА_1 з дочкою ОСОБА_2 - кімнату, площею 16, 3 кв.м.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , являється донькою заявниці від першого шлюб, та визнана судом недієздатною, її опікуном є заявниця ОСОБА_1 , що підтверджується копією рішення Деснянського районного суду м. Києва від 29.02.2016 року.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , її дочка ОСОБА_2 на даний час зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 був зареєстрований за вищевказаною адресою з 13.06.1991 по 15.05.2020, знятий з реєстраційного обліку по смерті.

Зі змісту заяви вбачається, що після офіційного розлучення заявниця зі ОСОБА_3 продовжували спільно проживати однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 01.01.2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 (у тому числі з 18.09.1995 р. по 01.01.2004 р.), вели спільне господарство, мали спільний бюджет, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки подружжя та фактично їх виконували, тобто проживали однією сім`єю, як чоловік та жінка, виховували доньку заявниці від попереднього шлюбу ОСОБА_2 .

В судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які підтвердили факт проживання однією сімє`ю ОСОБА_1 та померлого ОСОБА_3 , ведення ними спільного побуту, наявності взаємних прав та обов`язків. Свідки показали суду, що до розгляду даної справи їм не було відомо про розірвання шлюбу між заявницею та померлим, вони судячи по відносинам, які бачили між ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_3 були впевнені, що дане подружжя перебуває у шлюбі.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

За змістом ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 3.06.99 №5-рп/99 зазначив, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. У пункті 35 рішення від 12 березня 2009 року у справі «Плахтєєва та Плахтєєв проти України» (заява № 20347/03; рішення від 12 березня 2009 року) Європейський суд з прав людини вкотре наголосив на гарантованому кожній особі праві на звернення до суду з позовом щодо її прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини у рішенні Палати від 22.12.2004 у справі "Мерже і Крос проти Франції" зазначив, що сімейне життя включає не лише соціальні, моральні чи культурні взаємини, а й інтереси матеріального характеру.

Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року № 6-97цс11, яка згідно зі ст.360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до статті 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Як вбачається з матеріалів справи встановлення факту проживання однією сім`єю з померлим необхідно заявниці для оформлення спадкових прав, отримання документації пов`язаної зі смертю ОСОБА_3 .

Аналізуючи докази в їх сукупності, надані заявницею на підтвердження своїх доводів та встановлені в ході розгляду справи обставини, суд вважає безспірним факт проживання однією сім`єю заявниці з померлим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , без шлюбу у період з 01.01.2004 по ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 , а тому вважає за можливе задовольнити заяву.

Керуючись ст.ст.76, 77, 79, 81,94, 223, 293, 315-319 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити юридичний факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та померлого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлогоІНФОРМАЦІЯ_3, без шлюбу у період з 01.01.2004 по ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.

Повний текст рішення суду виготовлено 16.06.2021.

Суддя: