Ухвала суду № 97704111, 09.06.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/13565/21

Провадження № 2/752/7353/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2021 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кахно І. А., розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «НАП Фінанс» до приватного підприємства «СТІТЕКС», ОСОБА_1 про визнання недійсним договору,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «НАП Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «НАП Фінанс») звернулося до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до приватного підприємства «СТІТЕКС» (далі - ПП «СТІТЕКС»), ОСОБА_1 про визнання недійсним договору.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що вказана позовна заява не підлягає розгляду Голосіївським районним судом міста Києва.

За правилами загальної підсудності, передбаченими статтею 27 ЦПК України, позови до фізичних осіб пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом (частина перша цієї статті). Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (частина друга цієї статті).

Правила загальної підсудності визначають компетенцію суду з розгляду справи залежно від місцезнаходження відповідача. Коли ним є громадянин, то позови пред`являються до суду за місцем його проживання (actor seguitur forum ref), його постійної осілості. Пред`явлення позову за місцем проживання відповідача створює сприятливі умови для захисту його прав та інтересів у спірних правовідносинах з позивачем, оскільки самим пред`явленням позову він поставлений у скрутніше становище за позивача.

Частиною п`ятнадцятою статті 28 ЦПК України передбачено, що позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред`являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

У статті 3 Закону України від 11 грудня 2003 року

№ 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що реєстрація - це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру (частина восьма статті 187 ЦПК України).

Згідно з відомостями відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської РДА за № 63258480 від 08 червня 2021 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , був у період з 06 листопада 2012 року по 02 січня 2020 року.

Доказів того, що станом на 09 червня 2021 року ОСОБА_1 зареєстрований у Голосіївському районі міста Києва, суду не надано.

Відповідно до пункту 10 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань контрагент 36135129 - ПП «СТІТЕКС» - зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття «суду, встановленого законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З урахуванням наведених обставин, суд вважає за необхідним передати матеріали позовної заяви ТОВ «ФК «НАП Фінанс» до ПП «СТІТЕКС», ОСОБА_1 про визнання недійсним договору, за правилами загальної підсудності за місцем реєстрації відповідача ПП «СТІТЕКС» - до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.

Керуючись статями 28, 31, 353-356 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «НАП Фінанс» до приватного підприємства «СТІТЕКС», ОСОБА_1 про визнання недійсним договору передати на розгляд за підсудністю до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області (88017, м. Ужгород, вул. Загорська, 53).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала складена 09 червня 2021 року.

Суддя І. А. Кахно