Рішення № 97703998, 08.06.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/12513/20

Провадження № 2/752/2606/21

РІШЕННЯ

Іменем України

08.06.2021 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Чередніченко Н.П.

з участю секретаря Шевчук М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2020 року позивач ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до відповідачів ТОВ «Міжнародна страхова компанія», ОСОБА_2 , в якому просив суд стягнути із відповідача ТДВ «Міжнародна страхова компанія» на користь позивача матеріальну шкоду в сумі 37835,73 грн., а також стягнути із відповідача ОСОБА_2 на користь позивача матеріальну шкоду в сумі 153428,00 грн. та моральну шкоду в сумі 10000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 23.07.2019 року о 16-03 год. в м. Києві по Південному мосту відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу «МАН» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , транспортного засобу «МАН» д.н.з. НОМЕР_2 та автомобіля «Мітсубісі» д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 . Внаслідок зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 02.09.2019 року, ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні вказаної дорожньо-транспортної пригоди. Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в ТДВ «Міжнародна страхова компанія». З метою встановлення вартості відновлювального ремонту позивач звернувся до ПП «Авто-Експерес», та, відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження, матеріальний збиток власнику автомобіля «Мітсубісі» д.н.з. НОМЕР_3 становить суму в розмірі 248428,00 грн. 27.12.2019 року позивач звернувся до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування. 05.03.2020 року позивачем від ТДВ «Міжнародна страхова компанія» було отримано страхове відшкодування в сумі 60164,27 грн., яке є меншим за розмір ліміту відповідальності за страховим полісом (98000,00 грн.) та меншим за завдану позивачу матеріальну шкоду (248428,00 грн). З огляду на викладене позивач вважає, що страхова компанія має відшкодувати йому суму в розмірі 37835,73 грн., що є різницею між лімітом відповідальності за полісом (98000,00 грн.) та виплаченим страховим відшкодуванням (60164,27 грн). Крім того, позивач вказує, що зазначеної суми недостатньо для відновлення пошкодженого транспортного засобу, а тому різницю між вартістю ремонту та лімітом страхового відшкодування в сумі 152428,00 грн. (248428,00 грн. сума завданого збитку - 98000,00 грн. страховий ліміт + 2000,00 грн. сума франшизи) слід стягнути із відповідача, як винуватця ДТП на користь позивача. Крім того, позивачем було сплачено кошти в сумі 1000,00 грн. за проведення дослідження, які також мають бути відшкодовані винуватцем ДТП. Також позивач вказує, що в результаті пошкодження його автомобіля йому були завдані моральні страждання, оскільки, він фактично був позбавлений можливості вільно користуватись автомобілем, змушений був витрачати значний час для пересування транспортом, витратив багато часу з метою встановлення винуватця аварії, встановлення вартості збитків та відновлення транспортного засобу. Цю моральну шкоду позивач оцінює у розмірі 10000,00 грн. та просить її стягнути з відповідача.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 02.07.2020 року, у справі було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

В серпні 2020 року до суду від відповідача ТДВ «Міжнародна страхова компанія» надійшов відзив на позов, відповідно до якого сторона відповідача просила в задоволенні позовних відмовити, посилаючись на те, що страховою компанією було виплачено позивачу страхове відшкодування в сумі 60164,27 грн. на підставі консультаційного повідомлення від 04.03.2020 року про оцінку з вирахуванням суми франшизи в розмірі 2000,00 грн. та суми ПДВ в сумі 12432,85 грн., доказів фактичного відновлення автомобіля позивачем страховій компанії надано не було, та на заяву позивача товариством було налано обґрунтовану відмову у доплаті страхової виплати, а відтак підстав для стягнення суми шкоди із ТДВ «Міжнародна страхова компанія» відсутні.

В грудні 2020 року представник позивача уточнила позовні вимоги та просила суд стягнути із відповідача ОСОБА_2 на користь позивача матеріальну шкоду в сумі 191263,73 грн. та моральну шкоду в сумі 10000,00 грн. В обґрунтування уточнених позовних вимог зазначено, що позивач вважає за необхідне стягнути із винуватця ДТП ОСОБА_2 суму в розмірі 191263,73 грн., що є різницею між завданими збитками (248428,00 грн.) та виплаченим страховим відшкодуванням (60164,27 грн.) плюс розмір франшизи (2000,00 грн.) та витрати на проведення дослідження (1000,00 грн.).

Ухвалою Голосіївського райнного суду м. Києва від 26.03.2021 року, у справі було закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Суду подала письмову заяву про розгляд справи без її участі. Просила уточнені позовні вимоги задовольнити з викладених в рпозові підстав.

Відповідач ТДВ «Міжнародна страхова компанія» в судове засідання явку свого представника не забезпечив. Про розгляд справи повідомлявся належним чином. В матеріалах справи міститься письмовий відзив на позов.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився. Судом про розгляд справи повідомлявся належним чином. З будь-якими клопотаннями до суду не звертався. Відзив на позов до суду не надходив.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи, а також суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідосини.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля «Мітсубісі» д.н.з. НОМЕР_3 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

23.07.2019 року о 16-03 год. в м. Києві по Південному мосту відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу «МАН» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , транспортного засобу «МАН» д.н.з. НОМЕР_2 та автомобіля «Мітсубісі» д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 . Внаслідок зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 02.09.2019 року , ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні вказаної дорожньо-транспортної пригоди, а також постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17.10.2019 року, та постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 12.11.2019 року, якою було виправлено описку в постанові судді від 17.10.2019 року, - провадження по справі про притягнення до відповідальності ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП було закрито за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ТДВ «Міжнародна страхова компанія» згідно полісу АО/0879625. Страхова сума на одного потерпілого за шкоду, завдану майну становить 100000,00 грн., та франшиза становить суму в розмірі 2000,00 грн.

Відповідно до звіту автотоварознавчого дослідження ПП «Авто-експрес» від 08.10.2019 року, проведеного на замовлення позивача, матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля «Мітсубісі» д.н.з. НОМЕР_3 становить суму в розмірі 248428,00 грн. Вартість звіту склала суму в розмірі 1000,00 грн., яка була сплачена позивачем, що підтверджується копією квитанції.

27.12.2019 року позивач звернувся до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування, та 05.03.2020 року позивачем від ТДВ «Міжнародна страхова компанія» було отримано страхове відшкодування в сумі 60164,27 грн.

В обґрунтування уточнених позовних вимог, сторона позивача вказувала, що виплаченої страховою компанією суми страхового відшкодування не достатньо для відшкодування завданих позивачу збитків, а тому із винуватця ДТП ОСОБА_2 слід стягнуи суму в розмірі 191263,73 грн., що є різницею між завданими збитками (248428,00 грн.) та виплаченим страховим відшкодуванням (60164,27 грн.) плюс розмір франшизи (2000,00 грн.) та витрати на проведення дослідження (1000,00 грн.).

Перевіряючи обґрунтованість та доведеність позовних вимог, суд приймає до уваги те, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України, страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно із ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Пунктом 36.1 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст.35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов`язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди).

Згідно із ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Оскільки потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі ст.1194 ЦК - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що розмір матеріальної шкоди, завданої позивачу склав суму в розмірі 248428,00 грн., що підтверджується наданим стороною позивача звітом, який відповідачем в ході розгляду справи спростовано не було, страховою компанією було виплачено позивачу суму страхового відшкодування в розмірі 60164,27 грн., а відтак невідшкодованою залишилась сума в розмірі 188263,73 грн. (248428,00 грн. - 60164,27 грн.), а також розмір франшизи за договором страхування в сумі 2000,00 грн. та витрати на проведення оцінки в сумі 1000,00 грн.

Крім того, варто зазначити про те, що доказів на спростування доводів позивача в частині стягнення невідшкодованої суми збитків, її розмір, стороною відповідача суду надано не було, як і не було надано доказів добровільного відшкодування позивачу завданих збитків.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що відповідача було визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, вартість матеріального збитку, завданого позивачу склала суму в розмірі 248428,00 грн., розмір страхового відшкодування було виплачено в сумі 60164,27 грн., а тому суд приходить до висновку про те, що відповідач має сплатити на користь позивача суму в розмірі 188263,73 грн., що є різницею між фактичним розміром матеріальної шкоди (248428,00 грн.) і страховим відшкодуванням (60164,27 грн.), а також суму франшизи в ромірі 2000,00 грн., та витрати пов`язані із проведенням оцінки в сумі 1000,00 грн., а тому уточнені позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягають задоволенню.

В частині позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.

В обґрунтування позову в частині відшкодування моральної шкоди позивачем зазначено, що в зв`язку з пошкодженням транспортного засобу, йому було завдано моральних страждань, які ним оцінені в розмірі 10000,00 грн.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.

Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням суті позовних вимог, характеру дій особи, яка спричинила шкоду, фізичних та моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, розмір моральних страждань визначається з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача чи інших обставин.

Визначаючи розмір моральної шкоди по даній справі суд враховує, що в результаті неправомірних дій та порушення ПДР України відповідачем, позивачу дійсно було завдано моральних та душевних страждань, він хвилювалася, оскільки, автомобіль втратив свій попередній вигляд та експлуатаційні характеристики, на його відновлення потрібні значні кошти.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги обставини скоєного, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають частковому задоволенню у розмірі 2000,00 грн., що, на думку суду, з урахуванням наявних у справі доказів, - є співмірним та достатнім відшкодуванням завданих позивачу моральних страждань, в зв`язку із вчиненням відповідачем дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 354, 355, ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду 191263 (сто дев`яносто одна тисяча двісті шістдесят три) грн. 73 коп. та моральну шкоду в сумі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1932 (одна тисяча дев`ятсот тридцять дві) грн. 63 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повні ім`я на найменування сторін:

позивач ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач Товариство з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія», ЄДРПОУ 31236795, адреса: м. Харків, вул.. Мироносицька, 99, А-3;

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Н.П. Чередніченко