Ухвала суду № 97703802, 16.06.2021, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/12445/17

Провадження № 1-кп/712/67/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2021 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Романенко В.А.

при секретарі Таран А.І., Назаренко М.О. Ващіліна С.С.

за участю:

прокурора Грушовенко Є.Г.Завгороднього О.О.

захисника Ковтун А.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження № 12015250040002245 відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, освіта вища (бухгалтерський облік та аудит), непрацюючого, одруженого, неповнолітніх дітей не має, інвалідом, ліквідатором на Чорнобильській АЕС та депутатом не являється, останнє місце реєстрації: АДРЕСА_1 (на даний час реєстрація відсутня), фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 будучи призначеним відповідно до наказу № 1 від 03.05.2006, головою правління ОСББ «БВ 48», що за адресою: м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 48, діючи на підставі Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БВ 48», затвердженого протоколом загальних зборів від 14.06.2005 № 1, відповідно до якого на нього було покладено здійснення організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, 31.01.2008 звернувся з офіційною заявою від імені ОСББ «БВ 48» до управління комунального господарства Черкаської міської ради з проханням виділити кошти та прийняти дольову участь в проведенні капітального ремонту будинку по АДРЕСА_3 . Після цього, переслідуючи мету на заволодіння бюджетними грошовими коштами, умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи від імені ОСББ «БВ 48» в рамках наданих йому статутом повноважень, 12.12.2008 уклав договори підряду з ПП « ОСОБА_3 » № 5 на виконання робіт з капремонту трубопроводів водовідведення будинку на суму 11008 грн., № 6 на виконання робіт з капремонту трубопроводів водопостачання будинку на суму 10971 грн. та № 7 на виконання робіт з капремонту системи опалення будинку на суму 11000 грн., згідно яких ПП « ОСОБА_3 », як підрядник, зобов`язаний був, відповідно до проектно-кошторисної документації та встановлених законодавством будівельних норм, виконати роботи передбачені у п. 1.1 вказаних договорів в будинку АДРЕСА_3 до 31 грудня 2008 року.

На підставі вказаного звернення рішенням Виконавчого комітету Черкаської міської ради «Про розподіл коштів на капітальний ремонт житлових будинків об`єднань співвласників багатоквартирних будинків на 2008 рік» № 1901 від 15.12.2008 було виділено ОСББ «БВ 48» на роботи з капремонту трубопроводів холодного, гарячого водопостачання та водовідведення грошові кошти в сумі 33000 грн.

У грудні 2008 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування встановити не вдалося, голова правління ОСББ «БВ 48» ОСОБА_1 , достеменно знаючи, що роботи по договорах № 5, 6 та 7 на загальну суму 32979 грн. взагалі не виконувались, з метою незаконного заволодіння державними коштами, зловживаючи своїм службовим становищем, оформив фіктивні документи, а саме: акт приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в) № 1 від 19.12.2008 на суму 11008 грн. та довідку про вартість виконаних підрядних робіт (форми КБ-3) за грудень 2008 року, без дати, на суму 11008 грн., по договору підряду № 5, акт приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в) № 1 від 19.12.2008 на суму 10971 грн. та довідку про вартість виконаних підрядних робіт (форми КБ-3) за грудень 2008 року, без дати, на суму 10971 грн. по договору підряду № 6, та акт приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в) № 1 від 19.12.2008 на суму 11000 грн. та довідку про вартість виконаних підрядних робіт (форми КБ-3) за грудень 2008 року, без дати, на суму 10772 грн., по договору підряду № 6, незаконно вніс в них обсяги та вартість виконаних робіт, а також використаних при цьому будівельних матеріалів. Згідно висновку будівельно-технічної експертизи № 10/16-23; № 123/16-23; № 124/16-23 від 26.02.2016, роботи згідно договорів № 6 від 12.12.2008 № 7 від 12.12.2008 № 5від 12.12.2008 не проводились, що підтверджується даними візуально-інструментального обстеження. Відповідно до висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 425/17-23; № 471/17-23; № 472/17-23 від 04.05.2017, вартість фактично невиконаних робіт по договору підряду № 5 від 12.12.2008на капітальний ремонт системи мережі водовідведення за адресою: АДРЕСА_3 на суму 11008 грн., згідно акту № 1 приймання виконаних робіт КБ-2В за грудень 2008 року становить 11008 грн., по договору підряду № 7 від 12.12.2008 року на капітальний ремонт системи опалення будинку за адресою: АДРЕСА_3 на суму 11000 грн., об`ємам робіт вказаних згідно акту № 1 приймання виконаних робіт КБ-2в за грудень 2008 року становить 11000 грн.; встановити вартість фактично невиконаних робіт по договору підряду № 6 від 12.12.2008 року на капітальний ремонт мережі водопостачання за адресою: АДРЕСА_3 на суму 10971 грн., згідно акту № 1 приймання виконаних робіт КБ-2в за грудень 2008 року не вбачається можливим.

Зазначені акти та довідки в грудні 2008 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування встановити не вдалося, ОСОБА_1 подав до Управління ЖКГ Черкаської міської ради, як підставу для перерахування грошових коштів за виконані роботи.

У подальшому, 29.12.2008 з рахунку Управління ЖКГ Черкаського міськвиконкому № 35317011002212 (відкритий в Управлінні Державного казначейства у м. Черкаси ГУДКУ у Черкаській області) на рахунок ОСББ «БВ 48» № НОМЕР_1 (відкритий в Управлінні Державного казначейства м. Черкаси ГУДКУ у Черкаській області) перераховано 32979 грн., які в подальшому були перераховані на рахунок ПП ОСОБА_3 № НОМЕР_2 (відкритий в ПАТ «ОМЕГА БАНК»). Вказані грошові кошти ОСОБА_3 30.12.2017 оприбуткував з власного рахунку та на підставі попередньої домовленості передав ОСОБА_1 , який після отримання даних грошових коштів використав їх на власний розсуд.

Також він повторно, будучи призначеним відповідно до наказу № 1 від 03.05.2006, головою правління ОСББ «БВ 48», що за адресою: АДРЕСА_3 , діючи на підставі Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БВ 48», затвердженого протоколом загальних зборів від 14.06.2005 № 1, відповідно до якого на нього було покладено здійснення організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, 12.12.2008 уклав договори підряду з ПП « ОСОБА_3 » № 5 на виконання робіт з капремонту трубопроводів водовідведення будинку на суму 11008 грн., № 6 на виконання робіт з капремонту трубопроводів водопостачання будинку на суму 10971 грн. та № 7 на виконання робіт з капремонту системи опалення будинку на суму 11000 грн., а у грудні 2008 року, достеменно знаючи, що роботи по договорам № 5, 6 та 7 на загальну суму 32979 грн. взагалі не виконувались з метою незаконного заволодіння державними коштами, зловживаючи своїм службовим становищем, оформив фіктивні документи, а саме: акт приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в) № 1 від 19.12.2008 на суму 11008 грн. та довідку про вартість виконаних підрядних робіт (форми КБ-3) за грудень 2008 року, без дати, на суму 11008 грн., по договору підряду № 5, акт приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в) № 1 від 19.12.2008 на суму 10971 грн. та довідку про вартість виконаних підрядних робіт (форми КБ-3) за грудень 2008 року, без дати, на суму 10971 грн. по договору підряду № 6, та акт приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в)від 19.12.2008 на суму 11000 грн. та довідку про вартість виконаних підрядних робіт (форми КБ-3) за грудень 2008 року, без дати, на суму 10772 грн.., по договору підряду № 6, та незаконно вніс в них обсяги та вартість виконаних робіт, а також використаних при цьому будівельних матеріалів. Згідно висновку будівельно-технічної експертизи № 10/16-23; № 123/16-23; № 124/16-23 від 26.02.2016, роботи згідно договорів № 6 від 12.12.2008 № 7 від 12.12.2008 № 5 від 12.12.2008 не проводились, що підтверджується даними візуально-інструментального обстеження.

Відповідно до висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 425/17-23; № 471/17-23 від 04.05.2017, вартість фактично невиконаних робіт по договору підряду № 5 від 12.12.2008 на капітальний ремонт системи мережі водовідведення за адресою: АДРЕСА_3 на суму 11008 грн., згідно акту № 1 приймання виконаних робіт КБ-2в за грудень 2008 року становить 11008 грн., по договору підряду № 7 від 12.12.2008 року на капітальний ремонт системи опалення будинку за адресою: АДРЕСА_3 на суму 11000 грн., об`ємам робіт вказаних згідно акту № 1 приймання виконаних робіт КБ-2в за грудень 2008 року становить 11000 грн.; встановити вартість фактично невиконаних робіт по договору підряду № 6 від 12.12.2008 року на капітальний ремонт мережі водопостачання за адресою: АДРЕСА_3 на суму 10971 грн., згідно акту № 1 приймання виконаних робіт КБ-2в за грудень 2008 року не вбачається можливим.

Зазначені акти та довідки в грудні 2008 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування встановити не вдалося, ОСОБА_1 подав до Управління ЖКГ Черкаської міської ради, як підставу для перерахування грошових коштів за виконані роботи.

Також він повторно, будучи призначеним відповідно до наказу № 1 від 03.05.2006, головою правління ОСББ «БВ 48», що за адресою: АДРЕСА_3 , діючи на підставі Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БВ 48», затвердженого протоколом загальних зборів від 14.06.2005 № 1, відповідно до якого на нього було покладено здійснення організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, 05.05.2010 уклав договір підряду № 7 з ПП «ВКФ «АВЕ» в особі директора ОСОБА_4 на виконання робіт з капремонту мереж внутрішнього електропостачання житлового будинку по АДРЕСА_3 , на загальну суму 44160 грн.

В подальшому у невстановлені у ході досудового розслідування дату та час ОСОБА_1 звернувся від імені ОСББ «БВ 48» до управління комунального господарства Черкаської міської ради з проханням виділити кошти та прийняти дольову участь в проведенні капітального ремонту будинку по АДРЕСА_3 .

Рішенням Виконавчого комітету Черкаської міської ради «Про розподіл коштів на капітальний ремонт житлових будинків об`єднань співвласників багатоквартирних будинків на 2010 рік» №1691 від 20.10.2010 було виділено ОСББ «БВ 48» на капітальний ремонт мережі електропостачання грошові кошти в сумі 22080 грн.

У грудні 2010 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування встановити не вдалося, голова правління ОСББ «БВ 48» ОСОБА_1 , достеменно знаючи, що роботи по договору № 7 на загальну суму 44160 грн. виконані не в повному обсязі, з метою незаконного заволодіння державними коштами, зловживаючи своїм службовим становищем, оформив фіктивні документи, а саме: акт приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в) №1 за жовтень 2010 року підписаний 15.12.2010 на суму 2788 грн. 82 коп. та акт приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в) № 2 за жовтень 2010 року підписаний 15.12.2010 на суму 19291 грн. 18 коп., та незаконно вніс в них обсяги та вартість виконаних робіт, а також використаних при цьому будівельних матеріалів. Згідно висновку додаткової будівельно-технічної експертизи № 425/17-23; № 471/17-23; № 472/17-23 від 04.05.2017, вартість фактично невиконаних робіт згідно договору підряду № 7 відповідно до актів приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в) № 1 за жовтень 2010 року (підписаний 15.12.2010) на суму 2788,82 грн. та акту приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в) № 2 за жовтень 2010 року (підписаний 15.12.2010) на суму 19291, 18 грн. складає 12856 грн.

Зазначені акти та довідки у 2010 році, більш точної дати та часу у ході досудового розслідування встановити не вдалося, ОСОБА_1 подав до Управління ЖКГ Черкаської міської ради, як підставу для перерахування грошових коштів за виконані роботи.

24.12.2010 з рахунку Управління ЖКГ Черкаського міськвиконкому № 35317011002212 (відкритий в Управлінні Державного казначейства м. Черкаси ГУДКУ у Черкаській області) на рахунок ОСББ «БВ 48» № НОМЕР_1 (відкритий в Управлінні Державного казначейства м. Черкаси ГУДКУ у Черкаській області) перераховано 22 080 грн., які в подальшому були перераховані на рахунок ПП «ВКФ «АВЕ» № НОМЕР_3 (відкритий в ПАТ «ПриватБанк»), Вказані грошові кошти директор ПП «ВКФ «АВЕ» ОСОБА_4 оприбуткував з власного рахунку та на підставі попередньої домовленості передав ОСОБА_1 , який після отримання даних грошових коштів частково виконав роботи з капітального ремонту мереж внутрішнього електропостачання будинку за адресою: АДРЕСА_3 , а саме на суму 9224 грн., а решту коштів в сумі 12856 грн. привласнив та використав їх на власний розсуд.

Крім того, він 05.05.2010 уклав договір підряду з ПП «ВКФ «АВЕ» в особі директора ОСОБА_4 , № 7 на виконання робіт з капремонту мереж внутрішнього електропостачання житлового будинку по АДРЕСА_3 , на загальну суму 44160 грн., а у грудні 2010 року, достеменно знаючи, що роботи по вказаному договору виконані не в повному обсязі, з метою незаконного заволодіння державними коштами, зловживаючи своїм службовим становищем, оформив фіктивні документи, а саме: акт приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в) № 1 за жовтень 2010 року підписаний 15.12.2010 на суму 2788,82 грн. та акт приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в) № 2 за жовтень 2010 року підписаний 15.12.2010 на суму 19291,18 грн., та незаконно вніс в них обсяги та вартість виконаних робіт, а також використаних при цьому будівельних матеріалів. Згідно висновку додаткової будівельно-технічної експертизи № 425/17-23; № 471/17-23; № 472/17-23 від 04.05.2017, вартість фактично невиконаних робіт згідно договору підряду № 7 відповідно до актів приймання виконаних підрядних робіт (форми Кб-2в) № 1 за жовтень 2010 року (підписаний 15.12.2010) на суму 2788,82 грн. та акту приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в) № 2 за жовтень 2010 року (підписаний 15.12.2010) на суму 19291,18 грн. складає 12856 грн.

Зазначені акти та довідки в грудні 2010 року він подав до управління ЖКГ Черкаської міської ради, як підставу для перерахування грошових коштів за виконані роботи.

Вказана справа надійшла до суду з обвинувальним актом.

Органом досудового слідства дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 191 КК України, як привласнення державних коштів шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем; за ч. 3 ст. 191 КК України, як привласнення державних коштів шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно та за ч. 1 ст. 366 КК України, тобто у складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

На адресу суду 07.06.2021 року від захисника Ковтун А.В. надійшло письмове клопотання про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, посилаючись на те, що з моменту вчинення злочину у якому обвинувачується ОСОБА_1 минуло більше десяти років, а відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності якщо з дня вчинення нею кримінального проступку і до дня набрання вироком законної сили минуло 10 років у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі, а тому вважає що наявні всі підстави щодо звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності в порядку ст. 49 КК України. Зазначив, що звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин передбачених ч.1 ст. 49 КК України, незалежно від визнання ОСОБА_1 вини.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні, просив суд звільнити його від кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності та закрити кримінальне провадження за його обвинуваченням.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення клопотання про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності та закриття даного кримінального провадження.

Представник потерплого Іржавський В.С. в судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечував

Суд, заслухавши клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Ковтун А.В., доводи прокурора, пояснення потерпілого, вважає, що клопотання захисника обвинувачених підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналогічне положення містить ч. 1 ст. 285 КПК України, відповідно до якої особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Розглядаючи вказане клопотання, суд виходить із правових висновків викладених Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду у постанові від 26.03.2020 року у справі № 730/67/16-к, де указано, що передбачений законом (ст. 49 КК України) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує таке звільнення із визнанням ними своєї винуватості у вчиненні злочину. Таким чином, невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках за умови роз`яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення.

Також в даній постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду зазначив, що за правилами ч. 8 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій п. 1 ч. 2 цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі розгляд кримінального провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

Правилами ч. 3 ст. 288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Таким чином, за змістом статей 284 - 288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

В даному кримінальному провадженні, наявне клопотання сторони захисту про звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, а також наявна письмова згода самого обвинуваченого про його звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття даного кримінального провадження. Судом роз`яснено обвинуваченому підстави звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження. Суть обвинувачення обвинуваченим зрозуміла.

Отже, наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Відповідно до ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

При цьому, закон не пов`язує можливість застосування правил ч. 1 ст. 49 КК України із визнанням особою вини, обов`язковою передумовою для закриття провадження у справі є наявність згоди особи на звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.

Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України визнається благополучне закінчення певних строків давності з дня вчинення злочину до набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особа засуджена за вчинений нею злочин певної тяжкості.

Благополучним визнається таке закінчення зазначених строків давності, протягом яких особа, що вчинила злочин, виконала дві умови:

- не ухилялася від слідства або суду;

- не вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин.

Початком перебігу строку давності є день, коли злочин був вчинений.

Закінченням перебігу строку давності є день набрання вироком законної сили.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.

Відтак суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з`ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності.

Аналогічна правова позиція викладена Колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного суду у постанові від 19.11.2019 року у справі № 345/2618/16-к.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України який відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком і санкція якого передбачає покарання у вигляді обмеження волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України санкція якого передбачає покарання у вигляді обмеженням волі на строк від трьох до п`яти років або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України санкція якого передбачає покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 були вчинені грудні 2008 року та грудень 2010 року, з цього часу минуло більше ніж одинадцять років, перебіг строків давності з 2010 року не переривався і не зупинявся, обвинувачений не ухилявся від суду, тобто є всі підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі п. 3, 4 ч. 1 ст. 49 КК України.

Таким чином на даний момент строк давності за вказані кримінальні правопорушення є таким, що минув, а тому у суду відсутні підстави щодо відмови в задоволенні заявленого клопотання.

Згідно ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Обставин, які би виключали звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності та закриття даного кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності судом не встановлено.

За таких обставин, суд, за наявності згоди ОСОБА_1 , приходить до висновку про необхідність звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України у зв`язку з закінченням строків давності та закриття кримінального провадження.

Як встановлено судом, та як було зазначено вище ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень які було вчинено грудні 2008 року та грудні 2010 року та які відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, отже в силу п. 3, 4 ч. 1 ст. 49 КК України звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину. Отже в даному кримінальному провадженні закінчився строк притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності відповідно у грудні 2013 року та у грудні 2020 року.

Разом з тим, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності не є реабілітуючою підставою, а тому в разі її звільнення потерпілий не позбавлений можливості звернутися до суду з позовом про відшкодування заподіяної внаслідок кримінального правопорушення шкоди в порядку цивільного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена Колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного суду у постанові від 19.11.2019 року у справі № 345/2618/16-к.

Що стосується цивільного позову, слід зазначити також наступне.

Статтею 129 КПК України передбачено вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні, а саме: ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому; у разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд відмовляє в позові; у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених ч. 1 ст. 326 КПК України, суд залишає позов без розгляду.

Тобто КПК України не передбачено вирішення цивільного позову одночасно із вирішенням питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, а відтак цивільний позов голови правління ОСББ «БВ 48» ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином - слід залишити без розгляду, що не позбавляє позивача можливості і права звернутися до суду з аналогічним позовом в порядку цивільного судочинства.

Питання про судові витрати судом вирішується відповідно до ст. 124 КПК України.

Враховуючи, що процесуальні витрати стягуються з обвинуваченого у разі ухвалення обвинувального вироку, тому судові витрати у справі, пов`язані із залученням експертів в ході досудового розслідування, слід віднести за рахунок держави.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст.100 КПК України.

Згідно ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

Згідно п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України, документи, що є речовими доказами, залишаються у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Міра запобіжного заходу ОСОБА_1 не обиралась.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 49, 106 КК України, п. 1 ч. 2 ст. 284, ст. 285-288, 369-371 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Ковтун А.В. про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності за вчинені ним кримінальні правопорушення передбачені ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12015250040002245 від 04.06.2015 року стосовно ОСОБА_1 за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності – провадженням закрити.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 не обирати.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів в ході досудового розслідування, віднести за рахунок держави.

Витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування відсутні.

Речові докази по кримінальній справі, а саме вилучена документація, які знаходяться при матеріалах кримінального провадження, залишити при матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов голови правління ОСББ «БВ 48» ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином - залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий: В.А. Романенко