Ухвала суду № 97703754, 14.06.2021, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Номер провадження 2/225/564/2021

Єдиний унікальний номер судової справи225/2377/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2021 р. м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Скиба М.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Савченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дзержинського міського суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Торецьквугілля» про стягнення заборгованості по розрахунковим виплатам та середнього заробітку за час затримки розрахунку,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по оплаті лікарняних (оплаті тимчасової непрацездатності) та середній заробіток за час затримки розрахунку.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що він знаходився у трудових відносинах з ДП «Торецьквугілля», зокрема з відокремленим підрозділом «Шахта «Центральна». 21.02.2021 року позивач був звільнений за станом здоров`я, за п.2 ст. 40 КЗпП України. В цей же день розрахунок з ним по всім належним виплатам при звільненні не провели. Частковий розрахунок по розрахунковим виплатам з відповідачем провели лише 16.03.2021 року. Зазначає, що відповідачем допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю виплачена у мінімальному розмірі в порушення вимог діючого законодавства. Вважає, що відповідач несе відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, тому повинен виплатити середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку. Позивачем надано до суду розрахунок сум, що підлягають стягненню з відповідача, згідно з яким середній заробіток за весь час затримки розрахунку з 21.02.2021 року по 12.04.2021 року становить 63109,90 грн., та заборгованість по лікарняним листам станом на 12.04.2021 р. складає 8385,60 грн.

Провадження у справі відкрито 27.04.2021 р.

Позивач в судове засідання не з`явився, просив розглянути справу без його участі, заявлені уточнив, зазначив, що останнє зарахування заборгованості по розрахунковим виплатам, що підлягали сплаті під час його звільнення було проведено відповідачем 12.05.2021 року, у зв`язку з чим просить стягнути середній заробіток за весь час затримки розрахунку з 21.02.2021 року по 12.05.2021 року, що становить 97369,56 грн., та заборгованість по лікарняним листам станом на 12.05.2021 р., яка складає 8385,60 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надавши суду письмову заяву, в якій просить розглянути справу без її участі на підставі поданого відзиву на позовну заяву.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по розрахунковим виплатам та середнього заробітку за час затримки розрахунку ДП «Торецьквугілля» не визнає в повному обсязі, вважає їх недоведеними, невмотивованими, безпідставними. В обґрунтування відзиву зазначено, що ОСОБА_1 дійсно працював на ВП «Шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля» та 21.02.2021 року позивач був звільнений на підставі ст. 40 п.2 КЗпП України, за станом здоров`я і як пенсіонер за віком. При звільненні було нараховано позивачу: місячна допомога як пенсіонеру – 45918,56 грн., місячна допомога за колективним договором 45918,56 грн., лікарняні листи за кошти підприємства 26464,70 грн., перерахунок лікарняного листа за грудень 2019 року у сумі 5123,95 грн. за рахунок коштів ФССВПТ, усього нараховано ОСОБА_1 при звільненні 123425,77 грн.

Виплачено за винятком обов`язкових утримань: місячна допомога як пенсіонеру у сумі 23331,32 грн. 16.03.2021 р., місячна допомога як інваліду у сумі 23331,32 грн. 16.03.2021 р., лікарняні за рахунок коштів підприємства за перші п`ять днів тимчасової непрацездатності у сумі 17043,36 грн., виплачена сума допомоги у сумі 337,00 грн. 08.04.2021 р., залишок суми допомоги у сумі 26613,36 грн. виплачений 12.05.2021 р., залишок суми оплати перших п`яті днів лікарняних виплачена 4260,82 грн. 12.05.2021 р., допомога по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів ФССВПТ 4121,78 грн. була виплачена 23.04.2021 р. Середньоденний заробіток ОСОБА_1 на момент звільнення складає 2239,93 грн. за мінусом обов`язкових утримань 1803,14 грн. Станом на 24.05.2021 р. заборгованості перед ОСОБА_1 немає. При цьому зазначає, що відповідач не має можливості сплатити одразу при проведенні розрахунку зі звільненим працівником лікарняні в повному обсязі виходячи з того, що в Реєстрі застрахованих осіб не було даних про страховий стаж за останній рік, що призвело до нарахування лікарняних з мінімальної заробітної плати. Також просить звернути увагу на практику Верховного Суду щодо зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника.

На підставі викладеного, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Між сторонами по справі виникли правовідносини, які регулюються КЗпП України.

Судом встановлено, що позивач з 27.03.2018 року працював на ВП «Шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля». Згідно до наказу № 37 від 22.02.2021 року ОСОБА_1 був звільнений з займаної посади за станом здоров`я на підставі п.2 ст. 40 КЗпП, у зв`язку з виходом на пенсію за інвалідністю, з 21.02.2021 р. Зазначені обставини сторонами не оспорюються.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення провести з працівником розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до довідки ВП «Шахта «Центральна» №10/528 від 17.05.2021 року позивачу при звільнені було нараховано: місячна допомога як пенсіонеру – 45918,56 грн., місячна допомога за колективним договором 45918,56 грн., лікарняні листи за кошти підприємства 26464,70 грн., перерахунок лікарняного листа за грудень 2019 року у сумі 5123,95 грн. за рахунок коштів ФССВПТ, усього нараховано ОСОБА_1 при звільненні 123425,77 грн.

Виплачено за винятком обов`язкових утримань: місячна допомога як пенсіонеру у сумі 23331,32 грн. 16.03.2021 р., місячна допомога як інваліду у сумі 23331,32 грн. 16.03.2021 р., лікарняні за рахунок коштів підприємства за перші п`ять днів тимчасової непрацездатності у сумі 17043,36 грн., виплачена сума допомоги у сумі 337,00 грн. 08.04.2021 р., залишок суми допомоги у сумі 26613,36 грн. виплачений 12.05.2021 р., залишок суми оплати перших п`яті днів лікарняних виплачена 4260,82 грн. 12.05.2021 р., допомога по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів ФССВПТ 4121,78 грн. була виплачена 23.04.2021 р.

Отже, як вбачається з дослідженої судом вказаної довідки відповідача, заборгованість перед позивачем відсутня, остаточний розрахунок з позивачем був проведений 12.05.2021 року, в тому числі й оплата перших п`яті днів лікарняних виплачена 4260,82 грн. та допомога по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів ФССВПТ 4121,78 грн., в загальній сумі 8385,60 грн, про стягнення яких просив позивач.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості по оплаті лікарняних (оплаті тимчасової непрацездатності) у зв`язку з тим, що така заборгованість відсутня станом на момент вирішення спору.

Що стосується позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, суд зазначає наступне.

Згідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Виходячи із змісту ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року “Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, — наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи — по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Згідно з п. 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами трудових спорів” у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Згідно з п. 2, п. 4 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно з п. 8 цього Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством – на число календарних днів за цей період.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 30 січня 2018 року по справі №760/18557/15-ц (провадження № 61-246 св 17) - всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. При невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

Отже, відповідно до абз. 5 п. 25 Постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами, законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 року №13, не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Отже судом було встановлено, що остаточний розрахунок з позивачем був проведений 12.05.2021 року (виплатазалишку місячної допомоги за станом здоров`я в сумі 26613,36 грн.).

Таким чином, суд доходить висновку, що не проведення своєчасного розрахунку з позивачем виплати коштів по оплаті лікарняних за перші п`ять днів тимчасової непрацездатності, місячної допомоги за станом здоров`я є порушенням статей 47 та 116 КЗпП України. У зв`язку з цим позивачу необхідно сплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку належних до сплати сум за період з 21.02.2021 року по 12.05.2021 року.

Разом з тим ч.2 ст.117 КЗпП України передбачає, при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

За змістом п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" у разі часткового задоволення позовних вимог працівника про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд визначає розмір такого відшкодування з урахуванням розміру спірної суми, на яку працівник мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Тобто застосування принципу співмірності при визначенні розміру відшкодування працівникові середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є правом суду.

При визначенні розміру сум, які підлягають до стягнення з роботодавця, необхідно взяти до уваги такі обставини, як розмір недоплаченої суми, істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника, обставини за яких було встановлено наявність заборгованості, дії відповідача щодо її виплати.

Відповідно до довідки ВП «Шахта «Центральна» №10/528 від 17.05.2021 року середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 на момент звільнення за мінусом обов`язкових утримань складає 1803,14 грн.

Враховуючи зазначене, положення Порядку про обчислення середньої заробітної плати, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 21.02.2021 р. по 12.05.2021 р. становить 97369,56 грн. (1803,14 грн. х 54), виходячи із 54 робочих днів при середньоденному заробітку у розмірі 1803,14 грн.

При розгляді даної справи необхідно взяти до уваги і обставини, що при звільненні позивачу не було проведений повний розрахунок належних йому при звільнені сум, при цьому суд зазначає, що розмір суми, яка не була виплачена роботодавцем позивачу на день його звільнення складала 123425,77 грн. без вирахування обов`язкових утримань.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеність перед судом їх переконливості.

Таким чином, повно і всебічно з`ясувавши обставини по справі, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача слід задовольнити частково, а саме в частині стягення з відповідача на користь позивача середнього заробітоку за весь час затримки розрахунку за період з 21.02.2021 року по 12.05.2021 року в сумі 97369,56 грн.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце реєстраці: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державного підприємства "Торецьквугілля" (місце знаходження: м. Торецьк, вул. Дружби, 19, код ЄДРПОУ 33839013) про стягнення заборгованості по розрахунковим виплатам та середнього заробітку за час затримки розрахунку, задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Торецьквугілля» (код ЄДРПОУ 33839013) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку за період з 21.02.2021 року по 12.05.2021 року в сумі 97369,56 грн. (дев`ятсот сім тисяч триста шістдесят дев`ять грн. 56 коп.).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Торецьквугілля» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири грн. 00 коп.)

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Донецького апеляційного суду через Дзержинський міський суд Донецької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16.06.2021 р.

Суддя: