Рішення № 97703221, 16.06.2021, Зарічненський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

іменем України

смт Зарічне

16 червня 2021 року Справа № 561/403/21

Зарічненський районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Дідика А.В.,

присяжних Кліментович Т. О.,

Крупко Л. І.,

за участю секретаря Расевич Г. І.,

учасників справи:

заявниці ОСОБА_1 ,

представника заявниці - адвоката Полюховича С. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Зарічне цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Управління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації про визнання особи безвісно відсутньою, -

ВСТАНОВИВ:

Заявниця ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою в якій просить ухвалити рішення про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , безвісно відсутнім.

У обґрунтування поданої заяви вказує, що 09 січня 2009 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 . Під час шлюбу в них народилось двоє спільних дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказує, що у вересні 2012 року проживала з чоловіком у смт Зарічне Рівненської області. Після цього, орієнтовно у вересні 2012 року, ОСОБА_2 поїхав до батьків в Автономну Республіку Крим, але у місці проживання батьків не з`явився і з того часу зв`язок з ним втратився. Намагання з`ясувати його місцезнаходження виявились безрезультатними.

У заяві ОСОБА_1 вказала, що самостійно виховує двох неповнолітніх дітей, тому має право на отримання соціальної допомоги чи призначення пенсії, проте не може цього зробити, бо офіційно перебуває у зареєстрованому шлюбі, тому звернулась до суду з цією заявою, яку просить задовольнити, оскільки її чоловік близько 9-ти років не з`являється.

У судовому засіданні заявниця вимоги підтримала з наведених у заяві підстав, просила заяву задовольнити. Пояснила, що в 2009 році уклала шлюб з ОСОБА_2 . Деякий час після цього проживали разом в Автономній республіці Крим. Після цього у 2011 році переїхали до смт Зарічне, де проживали разом по АДРЕСА_1 . У вересні 2012 року ОСОБА_2 , після виниклого конфлікту, поїхав з смт Зарічне, з його слів, до батьків у АР Крим. Через декілька місяців, орієнтовно у грудні 2012 року, намагалась з`ясувати місце перебування ОСОБА_2 , проте намагання відшукати ОСОБА_2 до цього часу виявились безрезультатними.

Представник заявниці ОСОБА_5 в засіданні пояснив, що підставою заяви є відсутність ОСОБА_2 в місці фактичного проживання близько 9-ти років, неможливість встановити його місцезнаходження. Визнання безвісно відсутнім необхідне заявниці для можливості оформлення соціальної допомоги на дітей, батьком яких є ОСОБА_2 .

Від заінтересованої особи - Управління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації отримано заяву №971/01-22-20 від 15 червня 2021 року про розгляд справи без участі заінтересованої особи та її представника. У заяві вказано, що заінтересована особа заявлені вимоги визнає.

Суд, заслухавши пояснення заявниці, дослідивши матеріали заяви, допитавши свідків дійшов наступних висновків.

Із свідоцтва про реєстрацію шлюбу серії НОМЕР_1 від 09 січня 2009 року, виданого Виконкомом Кореїзької селищної ради м. Ялти Автономної республіки Крим, Україна (а. с. 5) слідує, що 09 січня 2009 року зареєстрований шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після укладення шлюбу прізвище дружини змінено на " ОСОБА_7 ".

Як вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 30 березня 2009 року (а. с. 6) ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась ОСОБА_3 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого 25 серпня 2010 року (а. с. 7) вбачається, що ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 . Батьками дітей є заявниця та ОСОБА_2 .

Допитані у судовому засіданні за клопотанням заявниці свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , сусіди заявниці, показали, що особисто знають ОСОБА_1 та були знайомі з ОСОБА_2 , який проживав з вересня 2011 року по вересень 2012 року у АДРЕСА_1 . Після вересня 2012 року вони не бачили ОСОБА_2 в смт Зарічне, а також не можуть повідомити, де він перебуває на даний час.

Безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.

За положеннями статті 43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

Зазначена норма передбачає перш за все з`ясування місця постійного проживання особи на час її зникнення, заходів, які приймала заявник для встановлення місця знаходження особи, щодо якої ставиться питання про визнання безвісно відсутнім, та чи були вичерпані усі можливості для її знаходження.

Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються:

а) відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання;

б) відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості;

в) сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної особи, або з дня, визначеного відповідно до частини другої статті 43 ЦК України;

г) наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою.

Згідно ч. 3 ст. 43 ЦК України, порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Відповідно до ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи.

Зокрема у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 травня 2018 року у справі № 225/1297/17 зроблено висновок, що "безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер"

З аналізу вказаних норм, фізична особа може бути визнана безвісно відсутньою за сукупності таких умов: якщо вона відсутня у місці свого постійного проживання протягом року; якщо протягом одного року в місці, де особа постійно або переважно проживає, немає відомостей про її місцеперебування; вжитими заходами щодо розшуку відсутньої особи встановити місце її перебування неможливо; визнання причин, через які заявник просить визнати фізичну особу безвісно відсутньою, юридично поважними.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 близько дев`яти років відсутній за місцем свого фактичного проживання, ніяких відомостей про себе не подає і не підтримує будь яких відносин з ОСОБА_1 та спільними дітьми, місце його перебування невідоме та встановити його у АР Крим у зв`язку з тимчасовою окупацією РФ на даний час неможливо, намагання встановити його місцезнаходження виявились безрезультатними, заявниці необхідне визнання ОСОБА_2 безвісно відсутнім для призначення та отримання соціальної допомоги на дітей.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦК України у разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.

Оскільки останні відомості від ОСОБА_2 отримані у вересні 2012 року, точний день встановити неможливо, початком його безвісної відсутності слід вважати 01 жовтня 2012 року.

З урахуванням викладених обставин, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог та наявність підстав для визнання ОСОБА_2 безвісно відсутнім, оскільки факт зникнення останнього підтверджується доказами, що не викликають сумнівів у своїй допустимості та достовірності, показами свідків, які суд приймає до уваги, так як вони зібрані із дотриманням вимог закону, не суперечать один одному та ніким не спростовуються.

За наведених обставин вимоги заяви є обґрунтованими, а тому підлягають до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 309 ЦПК України у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою, або іншою заінтересованою особою.

Керуючись ст. ст. 12, 80, 81, 263-265, 294, 306, 309 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) заінтересована особа Управління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації (місцезнаходження: вул. Соборна, 23, смт Володимирець Вараського району Рівненської області, 34300, ЄДРПОУ 44130979) про визнання особи безвісно відсутньою задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , безвісно відсутнім за останнім його фактичним місцем проживання: АДРЕСА_1 з 01жовтня 2012 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Зарічненський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. В. Дідик

Присяжні: Т. О. Кліментович

Л. І. Крупко