Ухвала суду № 97701790, 16.06.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/6382/21

2-з/357/108/21

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" червня 2021 р. cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бебешко М. М. розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В :

14.06.2021 ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ спільного майна подружжя шляхом стягнення компенсації за частину неподільного майна.

Одночасно з позовною заявою подано заява про забезпечення позову, в якій просить: 1) забезпечити позов шляхом: 1.1. Накладення арешту на автомобіль марки «Порше», модель «Каєн» 2012 року випуску, чорного кольору, об`єм двигуна 3,6 літра, ідентифікаційний номер автомобіля – НОМЕР_1 ; 1.2. Встановлення ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 : 1.2.1. вчиняти дії спрямовані на відчуження та передачу автомобіля марки «Порше» модель «Каєн» 2012 року випуску, чорного кольору, об`єм двигуна 3,6 літра, ідентифікаційний номер автомобіля – НОМЕР_1 , будь-яким третім особам у користування; 1.2.2.на використання автомобіля марки «Порше» модель «Каєн» 2012 року випуску, чорного кольору, об`єм двигуна 3,6 літра, ідентифікаційний номер автомобіля (він код) - НОМЕР_1 як спосіб забезпечення виконання зобов`язання перед третіми особами (на передачу у заставу). 2) Виконання ухвали доручити державному виконавцю Печерського відділу державної виконавчої служби міста Київ.

Обгрунтовуючи причини необхідності вжиття вказаних заходів, зазначав, що питання поділу спільного майна подружжя між ним та відповідачем 1 після розлучення не вирішено, а остання відчужила спірне майно на відповідача 2, без його згоди, а також з метою подальшого здійснення фактичного контролю над цим майном, що підтверджує факт удаваності Договору дарування, укладення його з прихованим наміром, а саме з метою виведення цього майна зі складу спільної сумісної власності подружжя, тому вважає, що наявні всі підстави для забезпечення позову шляхом застосування заходів забезпечення позову передбачених законом. Крім того, позивачеві стало відомо, що відповідач 2 виставила на продаж спірний автомобіль, тому існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у зв`язку з незаконними діями відповідачів.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, цивільну справу та додані до них письмові докази, суд дійшов наступного висновку.

Частиною 2 ст.149 ЦПК України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Під час оцінки такої співмірності суду необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

В заяві про забезпечення позову заявник вказує, що право власності на автомобіль марки «Порше» модель «Каєн» 2012 року випуску, чорного кольору, об`єм двигуна 3,6 літра, ідентифікаційний номер автомобіля – НОМЕР_2 , зареєстровано на ім`я ОСОБА_3 , при цьому будь-яких доказів на підтвердження вказаної обставини не надає.

Вказане свідчить про відсутність документального підтвердження вимог, викладених в заяві про забезпечення позову, що в свою чергу може порушувати права та законні інтереси власника вказаного транспортного засобу.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем не доведено того, що невжиття заходів для забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, передбачених частиною першою статті 149 ЦПК України, у зв`язку з чим в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечненя позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.149, 153, 187, 352-354 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

СуддяМ. М. Бебешко