Ухвала суду № 97700506, 16.06.2021, Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/2496/21

Провадження № 1-кс/723/3212/21

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2021 року м. Сторожинець

Слідчий суддя Сторожинецького районного суду

Чернівецької області Яківчик І.В., за участю:

секретаря судових засідань Крупчак М.І.,

прокурора Попової І.В.

підозрюваного ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №1 (м.Сторожинець) Чернівецького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Чернівецькій області Красовського Станіслава Олександровича про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного за ч.2, 3 ст.185 та ч.2 ст.190 КК України, -

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, дітей на утриманні не має, працюючого по найму, раніше судимого але судимості погашені, -

встановив:

Слідчий СВ ВП №1 (м.Сторожинець) Чернівецького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Чернівецькій області Красовський Станіслав Олександрович (в подальшому – слідчий), звернувся в суд з клопотанням, погодженим з прокурором Сторожинецького відділу Чернівецької окружної прокуратури Поповою І.В. (в подальшому прокурор), про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 посилаючись на те, що в провадженні знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі ЄРДР) за № 12021262150000135 від 03.06.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2, 3 ст.185 та ч.2 ст.190 КК України.

Зазначав, що підозрюваний ОСОБА_1 , 26.05.2021 року біля 07 год. 30 хв., діючи умисно, таємно переслідуючи мету особистого збагачення направлену на викрадення чужого майна, перебуваючи на території господарства ОСОБА_2 , що знаходиться по АДРЕСА_3 з автомобіля марки Mercedes-Benz Sprinter, державний номерний знак НОМЕР_1 викрав акумуляторну батарею марки Moratti PREMIUM 100Ah 12 V НОМЕР_2 , якою в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим спричинив шкоду ОСОБА_2 на суму 742 (сімсот сорок дві) гривні 50 коп.

Крім того, ОСОБА_1 в жовтні 2020 року діючи умисно, таємно переслідуючи мету особистого збагачення направлену на викрадення чужого майна, перебуваючи на території господарства ОСОБА_2 , що знаходиться по АДРЕСА_3 викрав перфоратор марки Dnipro-M RH-98 Q, вартість якого становить 3200 грн., яким в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим спричинив шкоду ОСОБА_2 на суму 3200 (три тисячі двісті) гривень.

Крім того, ОСОБА_1 в квітні 2021 року діючи умисно, таємно, повторно, переслідуючи корисливу мету особистого збагачення, направлену на таємне викрадення чужого майна, шляхом підбору ключа проник до будинку ОСОБА_3 , що розташований по АДРЕСА_4 , звідки викрав дві вудочки, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим спричинив майнову шкоду ОСОБА_3 на суму 10 000 (десять тисяч) гривень.

Крім того, ОСОБА_1 16 квітня 2021 року переслідуючи мету особистого збагачення, направлену на заволоніння чужим майном, перебуваючи на території господарства ОСОБА_2 , шляхом обману заволодів велосипедом, який в подальшому збув в ломбард "Національний", чим завдав ОСОБА_2 майнову шкоду на суму 400 (чотириста) гривень.

Крім того, ОСОБА_1 в травні 2021 року, діючи умисно, таємно, повторно, переслідуючи корисливу мету особистого збагачення, направлену на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи в магазині ОСОБА_2 , що знаходиться в АДРЕСА_5 шляхом обману заволодів мобільним телефоном марки Apple iPhone 5, який належить ОСОБА_2 , який в подальшому продав ОСОБА_4 за 300 (триста) гривень, чим спричинив потерпілому майнову шкоду.

Крім того, ОСОБА_1 , в першій половині квітня 2021 року, діючи умисно, таємно, переслідуючи мету особистого збагачення, направлену на таємне викрадення чужого майна, шляхом підбору ключа проник до будинку ОСОБА_3 , з якого викрав палатку Loap Sliper 2, якою в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому майнову шкоду на суму 3000 (три тисячі) гривень.

Крім того, ОСОБА_1 в другій половині квітня 2021 року, діючи умисно, таємно, переслідуючи мету особистого збагачення, направлену на таємне викрадення чужого майна, шляхом підбору ключа проник до будинку ОСОБА_3 , що по АДРЕСА_4 , звідки викрав електроконвектор марки Prime Technic ЕВУА-2,0/220СТ, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому шкоду на загальну суму 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень.

Крім того, ОСОБА_1 в кінці квітня 2021 року, діючи умисно, таємно, переслідуючи мету особистого збагачення, направлену на таємне викрадення чужого майна, шляхом підбору ключа проник до будинку ОСОБА_3 , що по АДРЕСА_4 , звідки викрав ноутбук марки DNS 9270D, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому шкоду на загальну суму 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Крім того, ОСОБА_1 07 квітня 2021 року діючи умисно, таємно, протиправно, повторно, переслідуючи корисливу мету особистого збагачення, перебуваючи на території господарства ОСОБА_2 викрав дискову пилу марки Ferm FKS-185L вартістю 3000 (три тисячі) гривень, чим завдав майнову шкоду на суму 3000 (три тисячі) гривень.

Крім цього, в липні 2020 року ОСОБА_1 проник на територію господарства ОСОБА_2 та викрав переносну мийку kew hobby1200 x-tra вартістю 1700 (одна тисяча сімсот) гривень та болгарку марки Craft-Men AG 222, вартістю 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень, чим спричинив ОСОБА_2 майнову шкоду на суму 3200 (три тисячі двісті) гривень.

Ініціатор клопотання стверджує, що підставою для його внесення є наявність в діях ОСОБА_1 ознак кримінальних правопорушень передбачених ч.2, 3 ст.185 та ч.2 ст.190 КК України про, що зібрано достатньо доказів і він може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка та вчинити інше кримінальне правопорушення. Застосування більш м`яких запобіжних заходів не дасть реальної змоги запобігти вказаним ризикам.

В судовому засіданні прокурор клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підтримав, посилаючись на викладені в клопотанні обставини і докази.

Підозрюваний ОСОБА_1 , в ході судового розгляду, відмовившись від права на захист, визнав клопотання та свою винуватість у вчиненні крадіжок. Зазначив, що деякі крадіжки він здійснив тому, що немав за що купити їсти, а деякі особливо у ОСОБА_2 він не здійснював так як він працював у ОСОБА_2 і той йому не платив але дозволяв користуватися речами.

Заслухавши доводи учасників кримінального провадження та дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В ході розгляду клопотання встановлено, що в період з 03.06.2021 року по 10.06.2021 року до ЄРДР за реєстровим номером 12021262150000135 внесено запис про кримінальні правопорушення передбачені ч.2, 3 ст.185 та ч.2 ст.190 КК України.

14 червня 2021 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2, 3 ст. 185 та ч. 2 ст. 190 КК України.

Виходячи із наданих суду матеріалів справи, а саме протоколів прийняття заяв про кримінальні правопорушення та протоколів допиту протерпілих осіб ОСОБА_2 і ОСОБА_3 де потерпілі прямо вказують на ОСОБА_1 , як на особу яка вчинила крадіжки їх майна, протоколів добровільної видачі викраденого майна, згідно яких ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 добровільно видали викрадене у потерпілих майно повідомляючи, що таке майно їм продав ОСОБА_1 , а також показань свідків, слідчий суддя вбачає обґрунтованою повідомлену ОСОБА_1 підозру від 14.06.2021 року, у вчиненні ним злочинів передбачених ч.2, 3 ст.185 та ч.2 ст.190 КК України.

Продовжуючи вирішення питань зазначених в ст.194 КПК України, а саме щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор, слідчий суддя встановив, що в розглядуваному клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також безпосередньо в судовому засіданні прокурор зазначив і посилався на наявність трьох ризиків передбачених пунктами 1, 3, та 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд знаходить, що зазначений слідчим та прокурором ризик щодо можливості підозрюваного ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду є обґрунтованим, оскільки підозрюваний протягом тривалого часу вчиняв злочини, вчинивши десять епізодів таких злочинів проти власності. Вчиняючи вказані злочини, підозрюваний у всіх випадках намагався позбутися викраденого майна скриваючи тим самим сліди скоєного чергового злочину, а відповідно скриваючись від органів досудового розслідування. Саме така поведінка підозрюваного, на думку слідчого судді, свідчить про його намагання уникнути відповідальності за вчинений злочин, а відповідно і намагання переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

В сукупності з цією обставиною, слідчий суддя враховує і зазначені в клопотанні при обґрунтуванні цього ризику, доводи щодо такої релевантної обставини, як суворість покарання в зв`язку з яким підозрюваний буде переховуватись. Така сукупність є можливою виходячи із практики Європейського суду з прав людини, викладеної в рішеннях цього органу у справах Летельє проти Франції, Томазі проти Франції та Мансур проти Туреччини, згідно якої ризики не можуть оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, релевантних обставин, які можуть підтверджувати існування такого ризику.

При цьому слідчий судя вважає, що зазначені в клопотанні обставини щодо неявки ОСОБА_1 в судові засідання по інших справах які знаходяться на розгляді в суді немають жодного значення для підтвердження вказаного ризику, оскільки ризики стосуються розглядуваних обставин в цьому кримінальному провадженні, а не в іншому, по якому суд не вправі оглядати та оцінювати докази, які в ньому поміщені.

Підтвердженим, на думку суду є також і ризик, щодо можливості підозрюваним скоєння інших злочинів, оскільки десять епізодів злочинів в умисному скоєнні яких обгрунтовано підозрюється ОСОБА_1 свідчать про наявне у останнього бажання до вчинення злочинів, а відповідно і до можливості такого вчинення в подальшому, що безумовно є ризиком того, що підозрюваний перебуваючи на волі може вчиняти інші злочини.

При цьому суд не враховує, зазначені в клопотанні обставини обгрунтування такого ризику, пов`язані із судимостями які були у ОСОБА_1 раніше, оскільки такі судимості погашені і вказане буде порушувати принцип справедливості закладений в завданнях кримінального провадження, що вказані в ст. 2 КПК України та засадах верховенства права і законності які визначені статтею 7 КПК України.

Суд знаходить не підтвердженим ризик щодо можливості незаконного впливу підозрюваного на потерпілих та свідків. В матеріалах клопотання відсутні докази того, що такий вплив здійснювався чи було намагання зі сторонни підозрюваного, здійснити такий вплив. Ні потерпілі ні свідки не зверталися до слідчого, прокурора чи до слідчого судді із скаргами чи заявами про такий вплив або хоча б про їх побоювання щодо такого впливу.

Зазначення в клопотанні про нездійснення всіх слідчих дій із потерпілими та свідками, на думку суду, не може ставитися в залежність до свободи особи.

Виходячи із вимог п. 2 ч.1 ст.194 КПК України, щодо існування хоча б одного ризику передбаченого в ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, що не підтвердження всіх зазначених ризиків, ніяким чином не впливає на існування ризиків, на які прокурор також посилається, а саме на можливість підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду і можливість вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою чи іншого, більш м`якого, запобіжного заходу, відносно підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя враховує, що відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Виходячи з обставин вчинення ОСОБА_1 злочинів та з огляду на його суспільну репутацію, яка на думку слідчого судді є негативною, оскільки доказів його суспільно-корисної праці суду не представлено, він не має своєї сім`ї, дітей, які могли би бути стримуючим фактором до вчинення злочинів, слідчий судя вважає, що прокурор довів наявність всіх обставин передбачених пунктами 1, 2 та 3 ч.1 ст.194 КПК України, що свідчить про обґрунтованість клопотання. Існування всіх вказаних обставин в сукупності, свідчить про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання його під вартою.

Застосування більщ м`яких запобіжних заходів, на думку суду, є неможливим оскільки обсяг епізодів злочинів, їх частота, кількість, свідчать про схильність ОСОБА_1 до вчинення злочинів, а відповідно і про небезпечність його протиправної поведінки для суспільства.

Крім цього суд не має можливості застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 такий запобіжний захід як домашній арешт, оскільки немає дому чи житла в якому мав би перебувати ОСОБА_1 Зареєстрований він в будинку АДРЕСА_2 , який належить не йому і не його родичам, а проживає в даний час в будинку АДРЕСА_1 у родича бабусі ОСОБА_8 , згода від якого на такий арешт в його будинку не отримана.

Разом з тим суд враховує, що згідно вимог ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.

Жодних заперечень проти застосування застави, слідчому судді не надійшло, тому зважаючи на норми зазначені в ч.3 ст.183 КПК України, суд на виконання свого обов`язку щодо визначення розміру застави при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначає його у відповідності до положень ст.182 ч.5 КПК України, враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість злочину, майновий та сімейний стан підозрюваного, його особу та ризики передбачені статтею 177 КПК України.

Виходячи із необхідності визначення розміру застави який, згідно вимог ч.4 ст.182 КПК України, повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, слідчий суддя вважає, що таким розміром має бути 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 56750 гривень, що може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 певні обов`язки.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182-184, 194-197, 206, 395, 492 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і жителя АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів в Державній установі «Чернівецький слідчий ізолятор».

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали та строк тримання під вартою ОСОБА_1 обчислювати з моменту його затримання чи взяття під варту.

Розмір застави визначити у межах 25 (двадцяти п`яти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 56750 (п`ятдесят шість тисяч, сімсот п`ятдесят) гривень, які можуть бути внесені як підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Чернівецькій області, код 26311401, банк одержувача Держказначейська служба України м.Київ МФО 820172, р/р отримувача 37319021008745.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , обов`язок, протягом двох місяців, прибувати до слідчого, прокурора або суду із встановленою останніми періодичністю, не відлучатися із м. Сторожинець Чернівецької області, без дозволу слідчого, прокурора чи суду та повідомляти їх про зміну свого місця проживання та/або роботи, утримуватись від спілкування з будь-якою особою визначеною слідчим чи прокурором, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Сторожинецького районного суду Чернівецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя: