Рішення № 97700291, 11.06.2021, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/8765/20

Провадження № 2/635/482/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2021 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Лук`яненко С.А.

за участі представника позивача Підлужного М.М. .

представника відповідачів ОСОБА_1

секретар судового засідання Євсюков О.В..,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення вартості спожитої теплової енергії, -

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення вартості спожитої теплової енергії в розмірі 71445,85 грн. за період з 02.10.2013 року по 01.05.2020 року та судового збору у розмірі 2102 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідно до договору дарування №4226 від 19.10.2012 року та витягу відомостей про об`єкт нерухомого майна від 03.04.2019 року відповідачам належать в рівних частках нежитлові приміщення цокольного поверху 5-6 під`їзду VII, VIII, XXIII, XXIX загальною площею 71,8 кв.м. в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі розпоряджень Харківського міського голови в опалювальних сезонах 2014-2015,2015-2016, 2016-2017, 2017-2018, 2018-2019, 2019-2020 КП «Харківські теплові мережі» здійснювало постачання теплової енергії у житловий будинок, де розташовані нежитлові приміщення відповідачів. КП «Харківські теплові мережі» здійснювало подачу теплової енергії відповідачам по о/р 17710-9039 в повному обсязі, на підставі чого відповідачам були направлені рахунки за спожиту теплову енергію. Станом на 01.05.2020 року у відповідачів виникла заборгованість перед позивачем за період з 02.10.2013 року по 01.05.2020 року у розмірі 71445,85 грн. За кожний розрахунковий період відповідачам були направлені платіжні рахунки-фактури про сплату за спожиту теплову енергію, які до цього часу не сплачені, що є підставою для звернення до суду із даним позовом.

Представник відповідачів адвокат Кравцов С.О. надав до суду відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Він зазначив, що позивачем пропущений строк позовної давності, оскільки з дати, визначеної у позовних вимогах сплинуло майже вісім років. Крім того, в актах обстеження нежитлових приміщень, які були додані КП «Харківські теплові мережі» до позовної заяви, за зазначеною в них адресою не можна ідентифікувати приміщення, в якому проводились обстеження, бо не вказано місто, район, область, а в акті на включення та відключення споживача №177/10258 від 24.10.2019 року взагалі вказана інша адреса. У вказаних актах вказано, що усі дії проводились в присутності ОСОБА_2 , проте це не відповідає дійсності, так як у всіх актах відсутні його підписи, а також посилання на відмову споживача від підпису. Також позивачем не надано розрахунок заборгованості і не доведено кількість поставленої відповідачам теплової енергії у спірний період, не надано первинних документів із відомостями щодо показань будинкового вузлу обліку і розрахунок кількості поставленої теплової енергії та її суми за кожний місяць за вказаний у позові період. Крім того, позивачем не доведено факт споживання відповідачами теплової енергії, так як відсутній договір на надання послуг та прибори опалення в приміщенні. Обов`язок по оплаті послуг опалення, зокрема і місць загального користування покладається на усіх мешканців будинку, так як нежитлове приміщення є єдиною с системою опалення житлового будинку. У разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач сплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалювальній площі (об`єму) квартири за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку. За умови відсутності у приміщеннях відповідача будь-яких опалювальних приладів системи централізованого опалення, а самий факт проходження в приміщеннях транзитних трубопроводів, які при цьому заізольовані, і наявність суміжних квартир у житловому будинку, унеможливлює належне задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях. Відповідач з метою обігріву приміщень використовував автономне джерело теплопостачання-стаціонарний тепло вентилятор, а отже можна стверджувати, що позивачем не встановлено факт користування відповідачем тепловою енергією в заявлених обсягах у спірному періоді.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 29 грудня 2020 року позовну заяву було залишено без руху і позивачу наданий строк для усунення недоліків 10 днів з дня вручення копії ухвали.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 21 січня 2021 року провадження у справі було відкрито і розгляд справи призначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача КП «Харківські теплові мережі» в судовому засіданні позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити з підстав, вказаних у позові. Він зазначив, що в актах підключення/відключення споживача вказана адреса знаходження нежитлового приміщення. При нарахуванні заборгованості за послуги споживання теплової енергії позивач керується Законом України «Про теплопостачання» та «Про комерційний облік комунальних послуг», а для фіксування обсягів спожитої теплової енергії немає потреби заходити в приміщення, оскільки там відсутній лічильник.

Представник відповідачів адвокат Кравцов С.О. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, зазначивши обставини, вказані у відзиві на позов. Крім того він зауважив, що було обстежене приміщення відповідачів і складений акт, що тепловіддача з трубопроводів не відбувається, однак такий акт ним до матеріалів справи не надавався. Також зазначив, що невідомо, хто є балансоутримувачем труб, оскільки у житловому будинку створено ОСББ, в той час така інформація в матеріалах справи відсутня.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 18.01.2021 року ОСОБА_2 і ОСОБА_3 є власниками по Ѕ частині нежитлового приміщення загальною площею 71,80 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування, який зареєстрований за №4226 від 19.10.2012 року приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Гаража Н.П.

За вих..№36/ТД-2253 від 20.05.2014 року за підписом начальника філії «Харківтеплозбут» Помазану С.М. був направлений договір купівлі-продажу теплової енергії №13850 від 01.05.2014 року, оформлений на підставі акта контролю за режимами теплоспоживання від 28.11.2013 року №ОНОТ/718 і розрахунку теплового навантаження, виконаного їх організацією.

КП «Харківські теплові мережі» були складені Акти обстеження системи теплоспоживання об`єкта в порядку здійснення представником КП «Харківські теплові мережі» контролю за режимами споживання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 ,: №ОНОТ/718 від 28.11.2013 року, №177/649 від 26.10.2016 року, №177/962 від 31.10.2017 року, №177/1162 від 30.10.2018 року, №177/1354 від 26.11.2019 року, №177/1702 від 01.07.2020 року. В даний актах зазначено, що у цокольному приміщенні біля 5 під`їзду розташований магазин непродовольчих товарів, площею 54 кв.м. Через приміщення проходить трубопровід жилого будинку: падаючий трубопровід діаметром 89 мм L=6,60м, трубопровід діаметром 76 мм L=6,60 м., домовий горизонтально розташований трубопровід діаметром 15мм L=4,6м-2 шт., L=5,1м-2 шт., L=3,3м-4 шт. із пластикових труб, домовий вертикально розташований трубопровід діаметром 15мм L=1,6м-4 шт. із пластикових труб. Гаряче водопостачання відсутнє. Даний акт є підставою для здійснення нарахувань за користування тепловою енергією до моменту укладання договору з КП «Харківські теплові мережі».

КП «Харківські теплові мережі» були складені Акти підключення/відключення споживача до джерела теплової енергії у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 : №177/407 від 02.10.2013, №177/930 від 09.04.2014, №177/1921 від 22.10.2014, №177/3620 від 10.10.2015, №177/5456 від 13.10.2016, №177/7457 від 20.10.2017, №177/8471 від 25.10.2018, №177/10258 від 24.10.2019, №177/2716 від 14.04.2015, №177/4596 від 05.04.2016, №177/5761 від 03.04.2017, №177/7582 від 10.04.2018, №177/9429 від 09.04.2019, №177/11127 від 08.04.2020, в яких зазначено, що споживач ОСОБА_2 підключений до єдиної системи опалення житлового будинку.

В той час Акт №177/12115 від 19.10.2020 року підключення/відключення споживача суд не приймає до уваги, оскільки він стосується житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , а отже не є належним доказом і допустимим у даній справі.

З листів-повідомлень КП «Харківські теплові мережі» від 15.05.2014 року №14/256, від 13.10.2015 року №15/45-510, від 11.08.2016 року №16/45-283, від 14.09.2017 року №17/45-385, від 16.05.2019 року №138, від 18.05.2020 року №20/45-103 вбачається, що ОСОБА_2 повідомлявся про заборгованість за надані послуги, йому направлялись акти звірки та рахунки-фактури, про що свідчать фіскальні чеки поштових відправлень на зворотньому боці зазначених листів.

На підтвердження нарахування ОСОБА_2 плати за теплову енергію КП «Харківські теплові мережі» надало копії рахунків – фактур №17710-9039 та додатків до них від 07.02.2014, 07.03.2014, від 07.04.2014, від 08.05.2014, від 07.11.2014, від 08.12.2014, від 08.01.2015, від 09.02.2015, від 10.03.2015, 07.04.2015, від 08.05.2015, від 09.11.2015, від 08.12.2015, від 11.01.2016, від 08.02.2016, від 09.03.2016, від 06.04.2016, від 10.05.2016, від 08.11.2016, від 07.12.2016, від 10.01.2017, від 07.02.2017, від 09.03.2017, від 07.04.2017, від 10.05.2017, від 08.10.2017, від 07.12.2017, від 09.01.2018, від 07.02.2018, від 07.03.2018, від 06.04.2018, від 08.05.2018, від 08.11.2018, від 07.12.2018, від 08.01.2019, від 07.02.2019, від 07.03.2019, від 08.04.2019, від 07.05.2019, від 08.11.2019, від 06.12.2019, від 10.01.2020, від 07.02.2020, від 10.03.2020, від 09.04.2020, від 08.05.2020 та акти звірки відпускання-отримання теплової енергії і розрахунків за її використання абонентом ОСОБА_2 станом на 01.01.2015, 01.01.2016, 01.01.2017, 01.01.2018, 01.01.2019, 01.01.2020, 01.05.2020.

Надаючи правову оцінку встановленим фактам, суд дійшов до наступного висновку.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених ПКМ України від 21 липня 2005 року №630.

Статтею 3 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначені предмет його регулювання і суб`єкти у сфері житлово-комунальних послуг. Так, предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг. Суб`єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 13 Закону, залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема, на комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачем житлово-комунальних послуг визнається індивідуальний або колективний споживач, а індивідуальний споживач, у свою чергу, визначений як фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Оскільки відповідачі з 01.11.2012 р. є власниками нежитлового приміщення загальною площею 71,80 кв.м кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , тобто вони є споживачами та несуть обов`язок по сплаті житлово-комунальних послуг у розумінні ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно з вимогами ст. 162 ЖК України, п.п. 18,20 Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року за № 630, відповідачі зобов`язані оплачувати послуги не пізніше 20 числа місяця, який настає за розрахунковим. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені законом.

Статтею 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/ тарифів та показань засобів обліку або нормами, затвердженими в установлено порядку.

Відповідно до п.8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених ПКМУ від 21 липня 2005 р. № 630 (далі Правила № 630), якими передбачені розрахунки для встановлення оплати послуг, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформлюється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Відповідно до п.2 Загальних положень Правил № 630 - централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.

Згідно з п.4 Правил надання послуги з постачання теплової енергії затверджених ПКМУ від 21 серпня 2019 р. № 830 (далі правила № 830), послуга надається споживачу для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт споживача для потреб опалення та приготування гарячої води.

Правила № 630 передбачають, що договір про надання послуг укладається між виконавцем послуг і споживачем.

Відсутність укладеного договору не звільняє споживачів від сплати за надані послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Відповідачі не уклали з Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" договір на постачання теплової енергії, але отримують теплову енергію (о/р 17710-9039), яку Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" подає у централізовану систему опалення житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в якому розміщені нежитлові приміщення відповідачів. Багатоквартирний житловий будинок за вказаною адресою обладнаний централізованими системами опалення, КП "Харківські теплові мережі" здійснює діяльність з виробництва, транспортування, розподілу та реалізації теплової енергії усім групам споживачів по тарифам, що регулюються згідно діючого законодавства.

У будинок, в якому розміщені нежитлові приміщення відповідачів у період з 2013 по 2020 р. подавалось теплопостачання, що підтверджується вищевказаними актами про підключення/відключення об`єкту до системи централізованого опалення.

Посилання представника відповідачів, що із вказаних актів не можна ідентифікувати приміщення, в якому проводились обстеження, бо не вказано місто, район та область, суд вважає недоречними, оскільки ані відповідачі, ані їх представник не заперечують, що нежитлове приміщення, що їм належить, знаходиться саме за адресою: АДРЕСА_1 і через дане приміщення проходять трубопроводи, через які здійснює теплопостачання КП «Харківські теплові мережі» споживачам, які проживають у даному будинку.

Відповідачі за надані послуги з теплопостачання не сплачували, внаслідок чого нарахована заборгованість за період з 02.10.2013 року по 01.05.2020 у розмірі 71445,85 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.

Відповідно до Закону України «Про теплопостачання» споживач теплової енергії має право на вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами. Пунктом 24 Правил визначено, що споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Пунктом 25 Правил передбачено, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Проте матеріали справи не містять доказів щодо відключення приміщення відповідачів від мереж централізованого опалення або що відповідачам надано дозвіл на відключення від системи централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 і представником відповідачів такіх доказів не надано.

Посилання представника відповідачів на те, що договору між сторонами на отримання послуг від КП «Харківські теплові мережі» не укладалося, не приймаються судом до уваги, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 638, ч. 2 ст. 642 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Якщо, особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (сплатила суму грошей або інше), що засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Це випливає також з положення ст.11 ЦК України відповідно до якої, цивільні права і зобов`язання виникають не тільки з основ передбачених законодавством, а також з дій громадян.Такими діями відповідача є фактичне користування послугами, що надаються позивачем.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг саме по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 20 квітня 2016 року №6-2951цс15.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідно до статті 19 Закону України «Про теплопостачання» відповідачі повинні щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України визначені загальні умови виконання зобов`язання, зокрема, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Статтями 610, 612 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною третьою статті 12 та частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Статтею 77 ЦПК встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши надані позивачем докази як кожний окремо, так і в їх сукупності, а також що відповідачами не надано будь-яких доказів на спростування позовних вимог і обґрунтування своїх заперечень, суд дійшов висноку про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за надані послуги з теплопостачання.

В той час представник відповідачів наголошував про пропуск позивачем строку позовної давності, передбаченого ст. 257 ЦК України, до вимоги про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання.

Згідно ст. ст.256,257 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Положеннями ч. 3 та 4 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно з ч.1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Оскільки позов було подано до суду 24.12.2020 року, то до вимог про стягнення заборгованості у період з 02.10.2013 року по 23.12.2017 року слід застосувати позовну давність та відмовити у задоволенні позовних вимог у цій частині, і стягнути заборгованість за період з січня 2018 року по травень 2020 року в розмірі 29450,49 грн..

Згідно змісту статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин з відповідачів підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 866,44 грн. по 433,22 грн. з кожного (29450,49х100/71445,85=41,22%, 2102/100х41,22=866,44).

Керуючись ст.2,4,12, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення вартості спожитої теплової енергії – задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» вартість спожитої теплової енергії у розмірі 29450 (двадцять дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят) грн.. 49 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» суму судового збору у розмірі 866,44 грн. по 433 (чотириста тридцять три) грн. 22 (двадцять дві) коп. з кожного.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», код ЄДРПОУ 31557119, місцезнаходження: м.Харків, вул.Мефодіївська,11.

Відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_3 ,

Відповідач - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 09.04.1996 року Орджонікідзевським РВ ХМУ УМВСУ в Харківській області, зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_4 ,

Повне рішення буде складено 15 червня 2021 року.

Суддя С.А.Лук`яненко