Вирок № 97700041, 15.06.2021, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа №629/1950/20

Номер провадження 1-кп/629/115/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2021 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Кремінь М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лозова, Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220380000301 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, перебуваючого у цивільному шлюбі, невійськовозобов`язаного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст.89 КК України не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,-

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення – прокурора Лозівської окружної прокуратури Харківської області Петренка Ю.І., потерпілого ОСОБА_2 , представника потерпілого-адвоката Свистуна А.В.,

- захисту – обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника-адвоката Бугара О.О., -

в с т а н о в и в:

08 березня 2020 року, близько 22-00 години, ОСОБА_1 знаходився неподалік третього під`їзду будинку АДРЕСА_3 , де також перебував ОСОБА_2 . Через деякий час, на ґрунті особистих неприязних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник словесний конфлікт. В ході сварки ОСОБА_1 , діючи на ґрунті особистих неприязних стосунків, в результаті раптово виниклого умислу на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, з метою умисного спричинення тілесних ушкоджень, підняв з підлоги невстановлений судовим розглядом тупий предмет, що був поміщений в полімерний пакет, та наніс один удар указаним тупим предметом в область голови останньому, від чого ОСОБА_2 впав на асфальтоване покриття. Далі ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, підійшов до ОСОБА_2 та наніс удар ногою в область голови.

Внаслідок зазначених дій ОСОБА_1 наніс ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді відкритої проникаючої черепно-мозкової травми у вигляді втиснутого багатоуламкового перелому тім`яної та потиличної кісток зліва з забоєм головного мозку середнього ступеня тяжкості і забитої рани у лівій тім`яно-потиличній ділянці, на правій вушній раковині та в правій завушній області, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, тобто тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

У відповідності до ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

В судовому засіданні 21 серпня 2020 року обвинувачений ОСОБА_1 винним себе в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України не визнав. Заявлений потерпілим ОСОБА_2 цивільний позов визнав частково, а саме матеріальну шкоду у розмірі 114529,07 гривень - в повному обсязі, моральну шкоду в розмірі 200000 гривень – не визнав. Однак в подальшому, судовому засіданні 15 червня 2021 року винним себе в скоєнні цього кримінального правопорушення визнав повністю, погодився з правовою кваліфікацією своїх дій. Пояснив, що скоїв злочин за вказаних в обвинувальному акті обставин, щиро кається та жалкує про вчинене. Цивільний позов потерпілого визнав частково, а саме суму матеріальних збитків, що документально підтверджуються, та моральну шкоду в сумі 50000,00 гривень.

Незважаючи на визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини у скоєнні кримінального правопорушення за ч.1 ст.121 КК України, його вина повністю доводиться наступними зібраними та дослідженими у кримінальному провадженні доказами, обсяг яких був визначений за погодженням з учасниками судового провадження, а саме зібраними доказами відповідно до вимог ст.ст. 352, 353 КПК України та дослідженими в судовому засіданні протоколами слідчих дій та долученими до матеріалів кримінального провадження документами, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення факту і обставин кримінального провадження, що відповідає вимогам ст. 358 КПК України та іншими доказами, а саме:

- показаннями в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_2 , який пояснив, що 08 березня 2020 року разом зі своїми друзями розпивали алкогольні напої біля свого під`їзду, розташованого біля будинку АДРЕСА_3 . Потім побачив, як особа підійшла до сусіднього під`їзду і почала дзвонити у домофон, а потім гучно стукати у двері, на що зробив зауваження останній. В свою чергу вказана особа почала висловлюватися на його адресу нецензурною лайкою, а потім направилася агресивним ходом у його бік. Спочатку не міг зрозуміти чи то дівчина, чи то чоловік. Відійшовши від компанії, направився їй на зустріч. Особа вдарила його по ребрам і вони разом впали на землю та почали битися. Потім їх розмирили і відвели до лавки, де він сидів з компанією. Після того як його вдарили ззаду по голові, нічого не пам`ятає. Заявлений цивільний позов підтримав в повному обсязі і наполягав на його задоволенні;

- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_3 , який пояснив, що 08 березня 2020 року, близько 20-00 години, разом зі своєю дружиною ОСОБА_4 , подружжям ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 та ОСОБА_8 та ОСОБА_6 сиділи на лавці біля третього під`їзду будинку АДРЕСА_3 і спілкувалися між собою. Через 30 хвилин разом з ОСОБА_9 і ОСОБА_10 пішли до магазину, розташованого на зупинці «Маяк». Повернувшись з магазину хвилин через 10-15, зайшли у двір то почули, що хтось голосно кричить, виражається нецензурно. Побачили, що хтось лежить на землі навпроти другого під`їзду. Підбігши, побачили, що на землі лежать ОСОБА_11 , ОСОБА_5 і незнайома йому жінка. В подальшому з`ясувалося, що останню звати ОСОБА_12 . Після чого він підняв ОСОБА_13 , а ОСОБА_9 - свою дружину. Хто саме підняв ОСОБА_12 і куди вона пішла не знає. Потім всі разом пішли до третього під`їзду, де сіли на лавку і продовжили спілкуватися. Зі слів стало відомо, що конфлікт виник між ОСОБА_14 , ОСОБА_9 і ОСОБА_12 . Причина конфлікту йому не відома. Потім, хвилин через 20, до них підішли двоє молодих чоловіків, один з них, а саме ОСОБА_1 , запитав: «Хто бив мою дівчину?». Разом з дружиною відповіли, що ніхто нікого не чіпав, після чого останні пішли до четвертого під`їзду, де сиділа молодь. Після того як двоє молодиків відійшли, відчув ззаду удар в щелепу. Після чого він втратив свідомість і впав. Коли прийшов до тями, побачив, що у ОСОБА_13 та ОСОБА_10 розбиті голови і медичні працівники надавали їм медичну допомогу. Потім разом з дружиною, ОСОБА_10 та його дружиною і ОСОБА_14 поїхали на машині швидкої медичної допомоги в ЦРЛ, де був оглянутий лікарем. ОСОБА_15 та ОСОБА_13 поклали в стаціонар на лікування. Чи тримали чоловіки щось в руках не знає, так як не звертав на це уваги. Як саме ОСОБА_1 наносив удари ОСОБА_2 не бачив;

- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_16 , яка пояснила, що 08 березня 2020 року разом зі своїм чоловіком та подружжям ОСОБА_17 і ОСОБА_18 відпочивали в парку Перемога, де вживали спиртні напої. Близько 20-00 години підійшли до під`їзду свого будинку, після чого занесли сумки до квартири і знову вийшли до під`їзду, де продовжили спілкуватися та розпивати пиво. Через деякий час зайшла до квартири, оскільки її покликала дитина. Вийшовши через 10 хвилин з квартири, побачила, що в лісосмузі біля будинку ОСОБА_11 , ОСОБА_5 та ОСОБА_12 лежать на землі і один одного тягають та виражаються нецензурною лайкою в бік один одного. Підійшовши до них, спробувала забрати ОСОБА_19 , але нічого не вийшло. Потім підійшов її чоловік і відтягнув ОСОБА_13 , а ОСОБА_10 – ОСОБА_5 . Всі разом пішли до під`їзду. Разом з ОСОБА_19 зайшли до неї в квартиру, де остання переодягнулася та умилася, так як її речі були брудні та була розбита губа. Через 15 хвилин вони вийшли на вулицю і ОСОБА_5 побачила, що в кінці будинку йде ОСОБА_12 , а за нею ОСОБА_20 , які один одного ображають нецензурними словами. ОСОБА_19 побігла за ними, а вона за ОСОБА_19 . Остання впала і не мала змоги піднятися. Підбігши до ОСОБА_21 , взяла його під руку і разом з ним направилися до під`їзду, а ОСОБА_12 пішла через дорогу. Через деякий час до них підійшли двоє молодих чоловіків, один з яких тримав в руці пакет АТБ. Як стало відомо пізніше, останнім був ОСОБА_1 . Що саме було в пакеті ОСОБА_1 їй не відомо. ОСОБА_22 запитав: «Хто бив дівчину?». Разом з чоловіком відповіли, що особисто вони дівчину не били. Після чого вони відійшли до четвертого під`їзду, з кимось переговорили і повернулися до них та вдарили її чоловіка. Останній втратив свідомість і впав. Обійшовши її, почали бити ОСОБА_13 і ОСОБА_15 . Потім з боку під`їзду вийшла ОСОБА_12 зі шваброю і вдарила нею ОСОБА_15 по голові. Після чого остання підійшла до неї і запитала де ОСОБА_18 , на що відповіла, що останні пішли додому. Потім із сусіднього під`їзду вийшли працівники швидкої допомоги, яких попросила забрали ОСОБА_2 , оскільки у нього була розбита голова та останній був увесь в крові. ОСОБА_23 викликала поліцію. Бачила, як ОСОБА_22 наніс ОСОБА_17 один удар пакетом по голові у лівий бік, від якого останній впав і ОСОБА_1 разом з іншим хлопцем продовжили наносити йому удари. Чим саме і скільки було ударів не знає. Потім ОСОБА_1 разом з іншим хлопцем розвернулися і пішли, а ОСОБА_2 залишився лежати на землі. Побиття тривало 2-3 хвилини. Пояснила, що на час події перебували в алкогольному сп`янінні;

- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_24 , яка пояснила, що 08 березня 2020 року, вдень разом з чоловіком та подружжям ОСОБА_25 відпочивали в парку, де вживали спиртні напої. Ввечері повернулися додому і присіли на лавці біля третього під`їзду. Разом з ОСОБА_26 занесли сумки до квартири, а потім вийшли і продовжили відпочивати на лавці, вживаючи спиртні напої. Потім ОСОБА_20 відійшов на декілька хвилин і повернувся вже з подружжям ОСОБА_10 і ОСОБА_4 , з якими вона раніше не була знайома. В цей час до другого під`їзду підійшли двоє осіб і почали дзвонити в домофон, але двері ніхто не відчиняв. Після чого жінка, як в подальшому з`ясувалося її ім`я ОСОБА_12 , почала гучно стукати руками та ногами в двері. Чоловік зробив їй зауваження, після чого ОСОБА_12 почала йти у їхній бік. Побачивши ОСОБА_12 , чоловік став йти їй на зустріч. Останній впав з ОСОБА_12 на землю і вони разом почали боротися між собою. До них підбіг ОСОБА_27 і відтягнув чоловіка. Після чого ОСОБА_12 переключилася на ОСОБА_5 та ОСОБА_21 , ОСОБА_15 . Разом з ОСОБА_28 відвели її чоловіка до лавки біля четвертого під`їзду. Вона зняла з чоловіка футболку, яка була розірвана, та вдягла кофту. Потім прибігла ОСОБА_5 і сказала, що в неї тече кров. В цей час ОСОБА_12 побігла у бік будинку і ОСОБА_20 побіг за нею, щось говорячи їй в слід. ОСОБА_26 з ОСОБА_5 пішли до ОСОБА_4 додому, щоб остання переодяглася. В цей час повернулася ОСОБА_12 і кинула у їх сторону цеглу. ОСОБА_20 побіг за нею і вони забігли за будинок. Потім вийшла ОСОБА_4 із ОСОБА_19 . Коли ОСОБА_12 вибігла із-за будинку з палицею, то ОСОБА_19 побігла їй на зустріч, але по дорозі вона спіткнулася та впала. Вони її підняли і повернулися до лавки, куди всі вже зійшлися і продовжили спілкуватися. Забравши дитину від ОСОБА_29 , зайшла до квартири. В той час як розбирала на кухні сумки почула крики на вулиці. Визирнувши у вікно, побачила, що під вікнами стоять ОСОБА_26 , ОСОБА_10 , у якого була розбита голова, і його дружина, а біля лавки лежав чоловік, який був без свідомості. В подальшому дізналася, що то був ОСОБА_27 . Запитавши де її чоловік, їй сказали, що його б`ють. Потім побачила, що її чоловік лежить на землі біля під`їзду, головою вниз, а в цей момент невідомий чоловік розмахнувся рукою, в якій тримав білий предмет, нахилився вниз і наніс удари останньому. Якою саме рукою наносились удари не пригадала. В цей час інший чоловік шпиняв її чоловіка ногами по тулубу, однак куди саме наносилися удари і скільки їх було не бачила. Після побаченого відразу викликала поліцію. Викрикнувши через вікно, що викликала поліцію, один із нападників вигукнув: « ОСОБА_30 , тікаємо, зараз буде поліція!» і втекли. Потім із сусіднього під`їзду вийшли працівники швидкої допомоги, яких попросили оглянути її чоловіка. Винісши воду, вмила свого чоловіка. Працівники швидкої допомоги забинтувала останньому голову і госпіталізувала до ЦРЛ. ОСОБА_27 і ОСОБА_26 та ОСОБА_10 поїхали разом з швидкою, а вона залишилася з дітьми вдома. На лікуванні в м.Харкові її чоловік перебував місяць. В зв`язку з отриманою травмою її чоловік має третю групу інвалідності і постійно потребує лікування;

- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_31 , який пояснив, що 08 березня 2020 року, близько 20:00-21:00 години, разом зі своєю цивільною дружиною ОСОБА_4 , подружжям ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_29 відпочивали біля третього під`їзду і вживали пиво. Потім почув як в їх адресу виражаються нецензурною лайкою. ОСОБА_11 пішов у бік другого під`їзду, де знаходилося двоє осіб, які нецензурно виражалися. Як в подальшому з`ясувалося, це була жінка на ім`я ОСОБА_12 . ОСОБА_32 та ОСОБА_14 відбулася сутичка, в процесі якої останні впали на землю. Підбігши до них щоб розмирити, сам впав на землю. Потім до них підбігли ще троє осіб, але хто саме не пам`ятає, і почали їх розтягувати. Піднявшись, схопив ОСОБА_12 за руку і сказав щоб та йшла геть. Остання вдарила його головою по зубам, після чого відпустив її і вона відбігла, взяла цеглу і кинула у їх сторону. Потім підбігли ОСОБА_5 та ОСОБА_21 , які почали нецензурно висловлюватися і проганяти ОСОБА_12 . Остання пішла і ОСОБА_21 пішов за нею. Підійшовши до ОСОБА_21 , сказав, щоб останній не чіпав ОСОБА_12 . Після чого разом з ОСОБА_26 , яка підійшла до них, взяли ОСОБА_21 під руки і повели до під`їзду, а ОСОБА_12 перейшла через дорогу у бік ринку. Коли вони йшли, ОСОБА_12 їх наздогнала і він почав з нею розмовляти. Остання висловлювалася нецензурною лайкою в його адресу та адресу його дружини, яка потім підійшла. Повернувшись до під`їзду, продовжили відпочивали. Через деякий час подружжя ОСОБА_18 пішли додому, а вони продовжили вживати пиво. Потім до них підійшов ОСОБА_30 з хлопцем, ім`я якого не знає, і запитав: «Хто тут дівчину бив?». На що відповів, що її ніхто не бив. Після чого ОСОБА_30 з невідомим хлопцем відійшли до четвертої лавки, а коли повернулися, то ззаду вдарили по голові ОСОБА_17 і ОСОБА_29 пакетом, який був обмотаний на руці. Після удару останні впали, а ОСОБА_1 наніс ще два удари по ребрам ОСОБА_2 . Зробивши їм зауваження, відчув удар по голові. Обернувшись, побачив ОСОБА_12 , яка стояла з шваброю біля під`їзду. Потім знову обернувся до хлопців. В цей час ОСОБА_12 вже стояла з палицею в руках, якою в подальшому вдарила ОСОБА_29 . Останній підбіг до ОСОБА_12 і схопив її, намагаючись заспокоїти. В цей час відчув удар по голові. Дівчата почали кричати з проханням викликати поліцію. Після чого всі розбіглися. Через деякий час з другого під`їзду вийшли працівники швидкої допомоги, які забрала їх до лікарні. Вказав, що бачив, як ОСОБА_2 нанесли два удари по голові в область маківки, але не зміг пригадати хто саме з двох чоловіків наносив удари. Пояснив, що пакет був білого кольору з написом АТБ, середнього розміру, в середині якого знаходився предмет, схожий на палицю;

- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_33 , яка пояснила, що 08 березня 2020 року її цивільному чоловіку зателефонував ОСОБА_20 і запросив в гості. Близько 20:00-21:00 години разом з чоловіком підійшли до третьої лавки, розташованої на подвір`ї біля будинку АДРЕСА_3 , де спілкувалися зі знайомими і розпивали спиртні напої. Потім дівчина на ім`я ОСОБА_12 , з якою раніше не була знайома, почала гучно стукати в двері під`їзду. У відповідь на їх зауваження дівчина почала ображати і висловлюватися нецензурними словами в їх бік. Потім ОСОБА_11 і ОСОБА_10 підійшли до ОСОБА_12 . Що між останніми відбувалося не бачила. Після того до них підійшла ОСОБА_5 і між ними виникла сварка, в ході якої ОСОБА_12 і ОСОБА_19 впали на землю і почали битися між собою. Розмиривши їх, ОСОБА_10 сказав щоб ОСОБА_12 йшла геть, але остання підстрибнула і вдарила його по зубам. Потім ОСОБА_12 пішла, але повернулася з цеглою, яку кинула в їхню компанію. Після чого остання неодноразово, то поверталася, то йшла, погрожуючи при цьому розправою. Деякий час ОСОБА_12 сиділа на лавці біля другого під`їзду і слідкувала за їх компанією. Потім до їх компанії підійшли двоє хлопців, один з який у руці тримав пакет АТБ, в середині якого був предмет схожий чи то на палицю, чи то на металеву арматуру. Вказане насторожило. Один із хлопців запитав: «Ви побили п`ятнадцятирічну дівчинку?». Що останньому сказали у відповідь не почула, так як стояла ближче до під`їзду. Після чого хлопці підійшли до четвертої лавки, де сиділа молодь. Переговоривши з останніми, хвилини через 2-3 хлопці знову повернулися до них. В цей час, нічого не пояснюючи, ОСОБА_22 ззаду вдарив пакетом ОСОБА_17 і ОСОБА_29 по голові, які стояли біля лавки. Від удару останні впали на землю. Після чого хлопці продовжили наносити ОСОБА_17 і ОСОБА_29 удари пакетом і ногами по різним чистинам тіла. В цей час почала кричати у вікно ОСОБА_34 , щоб та викликала швидку і поліцію. Побоявшись, що приїде поліція, хлопець, який був з ОСОБА_22 , сказав що треба тікати. І останні втекли. Бачила, як ОСОБА_22 двічі наносив удари ОСОБА_17 по голові предметом, який був замотаний у пакет АТБ. Скільки ударів загалом ОСОБА_22 разом з іншим хлопцем нанесли ОСОБА_17 не пам`ятає. Предмет, замотаний у пакет АТБ, був схожий на металеву арматуру, довжиною 50 см, діаметром 5 см;

- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_35 , який пояснив, що 08 березня 2020 року, з обіду до 20-00 години разом зі своєю дружиною ОСОБА_19 , подружжям ОСОБА_17 та ОСОБА_29 відпочивали в парку Перемога, де вживали спиртні напої. Потім прийшли до третього під`їзду будинку АДРЕСА_3 , де присіли на лавку. В цей час до них підійшли його знайомий ОСОБА_10 зі своєю дружиною ОСОБА_4 , яким він раніше зателефонував та запросив відпочити. Близько 21-00 години піднявся до квартири ОСОБА_29 , щоб забрати доньку. Вийшовши на вулицю, між його дружиною ОСОБА_19 та незнайомою дівчиною на ім`я ОСОБА_12 вже тривала сутичка. Також там був присутній ОСОБА_11 . Дружина та ОСОБА_12 лежали на землі біля другого під`їзду, ближче до дерев і боролися між собою, хапаючи одна одну за волосся. Підійшовши до них, відтягнув свою дружину від ОСОБА_12 , яка тримала її за руки. Хтось з їх компанії в цей час забрав ОСОБА_13 . Після чого всі разом пішли до третього під`їзду. Потім разом з донькою зайшов до іншого під`їзду та відвів доньку додому. Коли спустився і підійшов до третього під`їзду, знову підійшла ОСОБА_12 . Між нею та компанією виникла сутичка, під час якої сперечалися між собою та висловлювалися нецензурною лайкою. Попрохав ОСОБА_12 відійти від їх компанії геть, так як дівчина постійно до них підходила, висловлювалася на їх адресу нецензурною лайкою, кидалася цеглою. Після чого дівчина пішла, а він пішов за нею, побоюючись щоб остання більше не підходила до його дружини, якій вона розбила губу. Йдучи за ОСОБА_12 до кінця будинку АДРЕСА_4 , висловлювалися в бік один на одного нецензурною лайкою. Потім до нього підбіг ОСОБА_10 зі своєю дружиною і забрали його. В той час, коли вони поверталися, ОСОБА_12 їх наздогнала. Не зупиняючись і не реагуючи на неї, пішов до лавки, а ОСОБА_36 з дружиною зупинилися і почали розмовляти з ОСОБА_12 . Забравши свою дружину, пішли додому. Вказав, що ні він, ні його дружина не спричиняли ОСОБА_12 тілесні ушкодження. Очевидцем сутички, яка відбулася між ОСОБА_22 і ОСОБА_17 , не був. Вказав, що в день події вживали алкогольні напої;

- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_37 , яка пояснила, що 08 березня 2020 року з 14-00 години до 20-00 години вона разом зі своїм чоловіком ОСОБА_21 та подружжям ОСОБА_17 та ОСОБА_29 відпочивали в парку, де вживали спиртні напої. Після чого прийшли до третього під`їзду будинку АДРЕСА_3 , де проживаються ОСОБА_17 та ОСОБА_29 , піднялися до них додому та занесли сумки. Потім, спустившись до під`їзду, на подвір`ї продовжили спілкуватися та вживати спиртні напої. В цей час її чоловік зателефонував ОСОБА_10 і запросив до їх компанії. ОСОБА_10 прийшов зі своєю дружиною ОСОБА_4 , разом з якими продовжили відпочивати біля під`їзду. Потім її чоловік і ОСОБА_26 піднялися додому. В цей час до другого під`їзду підійшла дівчина і почала дзвонити у домофон, а потім гучно стукати ногами у двері. Ісаєв ОСОБА_6 зробив їй зауваження, на що остання почала виражатися нецензурною лайкою. Після чого ОСОБА_11 встав і підійшов до неї. Між ними розпочалася словесна сутичка, в процесі якої дівчина міцно вхопилася руками за ОСОБА_6 . Останній намагався прибрати її руки. Підійшовши до них, щоб забрати ОСОБА_6 , зробила зауваження дівчині. Останній не сподобалися її слова і вона переключилася на неї, вхопивши її за волосся. ОСОБА_11 в цей час відійшов від них. Під час сутички з дівчиною, намагалася звільнити її руки від свого волосся. Потім до них підійшли її чоловік та ОСОБА_10 , які забрали її і посадили на лавці біля третього під`їзду. Після цього чоловік відвід їх дитину додому. В цей час дівчина почала прямувати у її бік та кинула цеглу. Прямуючи їй назустріч, між другим та третім під`їздами дівчина збила її з ніг і вона впала, розбивши губу. Внаслідок чого між ними виникла бійка. Потім вийшов її чоловік і разом з ОСОБА_10 забрали її і посадили біля третього під`їзду. Піднявшись з ОСОБА_26 до неї додому, умилася та переодяглася. Потім знову спустилася. В цей час дівчина знову почала кричати, виражатися нецензурною лайкою на її адресу, йдучи в її сторону. ОСОБА_10 та її чоловік почали проганяти дівчину. Остання, підбігши до першого під`їзду, схопила палицю і вдарила її чоловіка по нозі. Прогнавши дівчину в сторонку ринку «Янтар», їх забрала ОСОБА_26 . Потім разом з чоловіком пішли додому. Близько 23-00 години їй зателефонувала ОСОБА_26 і розповіла про побиття ОСОБА_15 , ОСОБА_13 і ОСОБА_38 . Вранці разом з чоловіком поїхали до відділу поліції і написали заяву. Вказала, що ні вона, ні її чоловік, ні ОСОБА_11 жодних тілесних ушкоджень ОСОБА_12 не спричиняли. В день події вживала алкогольні напої;

- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_39 , яка пояснила, що з обвинуваченим ОСОБА_1 перебуває у цивільному шлюбі. 08 березня 2020 року, близько 20-00 години йшла до матері, яка проживає на АДРЕСА_5 , в другому під`їзді. Проходячи вздовж будинку, побачила, що біля третього під`їзду сидить компанія, яка вживає спиртні напої. Зателефонувавши декілька разів у домофон, ніхто не відчинив двері. Після чого розвернулася і пішла у бік п`ятого мікрорайону, прямо від під`їзду. В цей час один з чоловіків компанії щось крикнув у її сторону. Коли обернулася, до неї різко підбіг чоловік, який схопив її і потяг на себе. В результаті чого вони разом впали на землю. Як в подальшому з`ясувалося, це був ОСОБА_11 . Потім підбіг ще один чоловік і ОСОБА_5 . ОСОБА_11 тягнув її за ліву руку, інший чоловік - за ноги вверх, а дівчина -за волосся і капюшон. Вона кричала, намагаючись їх зупинити. Також кричала і робила їм зауваження сусідка з п`ятого поверху ОСОБА_40 . Але останні не реагували. Потім підбіг ще один чоловік і дівчата. Намагалася встати, але її тримали зі всіх сторін і били ногами, на що вона згорнулася, закриваючи обличчя і живіт. Підійнявшись, ОСОБА_11 вдарив її рукою в обличчя, в результаті чого у неї було розсічення на лобі. Від чого вона знову впала. Потім її хтось підійняв і вона почала тікати. На обличчі у неї текла кров. Тікаючи у бік кутка будинку, за нею гналося 4-5 осіб. Навпроти її під`їзду стояв її знайомий, який був очевидцем вказаної події. Останній побіг попереду неї, щоб взяти телефон і викликати швидку та поліцію. За нею гнався ОСОБА_20 , від якого вона втекла в сторону ринку. Добігши до ринку, взяла у знайомого телефон, так як свій згубила під час сутички, і направилася у бік будинку, де проживає її мати, щоб вмитися і викликати швидку. Зайшовши за будинок, до неї підбіг ОСОБА_20 , зняв з себе куртку і став у стійку щоб битися з нею, на що вона відійшла. Дівчата покликали ОСОБА_41 і останній відійшов від неї. Підходячи до свого під`їзду, до неї підбігло двоє чоловіків і почали заламувати їй руки, але їх покликали дівчата і вони відійшли від неї. Не дійшовши до свого під`їзду, до неї підбіг ОСОБА_20 і вдарив ногами, від чого вона впала під лавку. Останній продовжив наносити їй удари по різним частинам тіла. Потім підбігло ще двоє чоловіків і теж почали наносити їй удари по різним частинам тіла. Дівчата почали кричати і забрали чоловіків. Зайшовши до квартири, через декілька хвилин зайшов ОСОБА_42 , так як вони в цей день з ним посварилися і останній шукав її у матері. Побачивши, що вона була вся в крові, мала розірвану куртку, запитав, що трапилося. Розповівши, що її побили чоловіки, які сиділи компанією біля сусіднього під`їзду та розпивали спиртні напої, вона зайшла до ванної кімнати вмитися, а коли вийшла, ОСОБА_43 вже не було. Вона схопила швабру і вийшла на вулицю за ОСОБА_43 . ОСОБА_30 стояв обличчям до неї біля смітника, а ОСОБА_17 стояв біля нього, потім ОСОБА_17 замахнувся, але чи вдарив він його вона не бачила, після чого ОСОБА_30 впав на землю. Потім до нього підійшов ОСОБА_17 і ще один чоловік. Біля смітника, який знаходився біля під`їзду, ОСОБА_30 взяв пакет з сміттям і вдарив ОСОБА_17 . Інший чолові, хотів із-за спини вдарити ОСОБА_43 пляшкою, але вона підбігла і вдарила його шваброю, яка розломилася навпіл. Нанесла удар в область голови, але куди не пам`ятає. Потім вона забрала ОСОБА_43 і вони пішли. Вказала, що жодних тілесних ушкоджень ОСОБА_5 не спричиняла. ОСОБА_30 наніс удар ОСОБА_17 в область голови, але куди саме не пам`ятає. Пояснила, що пакет був середнього розміру, довжиною 60 см, шириною 30 см, білого кольору, можливо в ньому було взуття. Пояснила, що в двері не стукала, громадський порядок не порушувала, у бік компанії нецензурною лайкою не висловлювалася і їх не чіпала. Вказала, що в результаті побиття зверталася до лікарів, проходила курс лікування в стаціонарі, встановлено, що їй було спричинено тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. Пояснила, що з цього приводу зверталася до поліції з заявою, було порушено кримінальну справу, але постановою слідчого провадження у справі закрито. Дії слідчого були нею оскарженні до суду, але до цього часу їй не відомо, яке прийнято рішення;

- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_44 , який пояснив, що 08 березня 2020 року, близько 20:00-21:00 години йшов з мікрорайону №4 додому. В цей час на мікрорайоні №1, між магазином «Теремок» та аптекою побачив знайому ОСОБА_12 , на яку напало двоє хлопців і одна дівчина. Потерпілий був одним з цих хлопців. ОСОБА_12 лежала біля під`їзду, а вони її били ногами і руками по різним частинам тіла. Нанесли не менше 5 ударів. Він зробив їм зауваження, але вони не відреагували. Потім, пішовши у сторону ринку, ОСОБА_12 пішла за ним. Чоловіки гналися за нею до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». ОСОБА_12 наздогнала його та попросила телефон, щоб подзвонити. Остання була вся в крові. Віддавши свій телефон, хвилин на 5-10 хвилин відійшов від неї. Повернувшись до ОСОБА_12 , щоб забрати свій телефон, побачив, що поряд з нею вже стоїть ОСОБА_30 . Між ним та чоловіком почалася сутичка. Як він зрозумів, хлопець почав робити кроки у бік ОСОБА_43 і останній на відмах руки вдарив хлопця пакетом у бік вище поясу, але куди саме не пам`ятає. Що було всередині пакету не знає. Вказав, що пакет був звичайним, середнього розміру, в розгорнутому виді, з ручками. Колір пакету не пам`ятає. Потім вийшла ОСОБА_12 і вдарила шваброю хлопця, який був з потерпілим. Весь конфлікт тривав близько 30 секунд. Після цього він пішов додому. Вказав, що під час побиття ОСОБА_12 хлопці виражалися нецензурною лайкою на її адресу, також потерпілий ображав нецензурною лайкою ОСОБА_43 . Пояснив, що бачив, як потерпілий та інший чоловік, який був з ним, наносили удари ОСОБА_43 . Куди саме наносили удари і їх кількість не пам`ятає, а пам`ятає, що один удар бачив точно. Його телефон ОСОБА_12 передала вже біля магазину «Лотос». Після вказаної події ні з ОСОБА_12 , ні з ОСОБА_45 не зустрічався та не спілкувався;

- поясненнями в судовому засіданні свідка ОСОБА_46 , яка пояснила, що обвинувачений ОСОБА_1 є її сином. 08 березня 2020 року, близько 20-00 години вона разом зі своїм знайомим прогулювалися із собакою по мікрорайону. Підійшовши до будинку АДРЕСА_4 , присіли біля першого під`їзду, покурити. Біля середнього під`їзду сиділа компанія, яка вживала алкогольні напої та агресивно реагувала на прохожих. Коли вона з собакою проходила повз них, то вони теж до неї чіплялися і ображали, але вона на це не відреагувала. Близько 21-30 години їй зателефонувала жінка і сказали, що дівчині, яка знаходиться поруч з нею, погано і остання попросила їй подзвонити. Як з`ясувалося, тією дівчиною була ОСОБА_47 , яка проживає з її сином. Зі слів жінки зрозуміла, що ОСОБА_12 побили. Прийшовши до ОСОБА_12 , побачила, що остання була вся побита та в крові, її нудило, речі розірвані. Відразу викликавши швидку, подзвонила сину, але той не брав слухавку. Потім разом з ОСОБА_12 поїхала в ЦРЛ. В лікарні побачила осіб, які давали покази поліцейському. ОСОБА_12 вказала на цих осіб, як на тих які її побили. Після цього ОСОБА_12 оглянув лікар і останню поклали в стаціонар, оскільки у неї був струс головного мозку. Приїхавши додому, син був вдома, у нього була істерика, шоковий стан. Він плакав, кричав, оскільки йому було шкода своєї дівчини. З розповіді сина дізналася, що той, коли побачив ОСОБА_12 і після того як остання розповіла що відбулося, він вискочив на вулицю і побіг до компанії чоловіків, які сиділи під під`їздом і запитав: «Хто побив дівчину?». На що останні відповіли, що не знають. Потім син підійшов до компанії неповнолітніх осіб, які сиділи біля другого під`їзду, і запитав, чи не бачили вони хто бив дівчину. На що останні вказали на компанію, де був ОСОБА_17 . Після чого син повернувся до компанії потерпілого і знову запитав хто все ж таки побив дівчину. В цей час ОСОБА_17 встав і пішов на ОСОБА_43 , останній спіткнувся і впав. Взявши пакет, який був під рукою, син вдарив ним ОСОБА_17 . Вранці з сином поїхали у відділ поліції, де дізналися, що ОСОБА_30 підозрюється у вчиненні злочину, де потерпілим є ОСОБА_17 , якого в тяжкому стані відвезли до лікарні м.Харкова. Після цього зателефонувала дружині ОСОБА_17 і запропонувала матеріальну допомогу. Остання сказала, що коли приїде з м.Харкова, вони зустрінуться і обговорять все. Намагалася постійно через лікарів цікавитись станом здоров`я потерпілого. Також зустрічалася з адвокатом потерпілого, який сказав, що потерпілому необхідно компенсувати 300000 гривень, щоб її сина не посадили. Потім зателефонувала потерпілому, який назвав іншу суму, а саме 350000 гривень. Їх сім`я таких коштів не має, тому попросила потерпілого дати можливість виплачувати вказану суму частинами, але той відмовився. Спочатку пропонувала виплатити 500 доларів. Пояснила, що очевидцем події не була. Зі слів ОСОБА_12 їй відомо, що вона йшла додому, біля сусіднього під`їзду сиділа компанія чоловіків, які розпивали спиртні напої. Коли ОСОБА_12 підійшла до під`їзду і подзвонила в домофон, до неї підійшов потерпілий ОСОБА_17 з іншим чоловіком та дівчиною, почали смикати і бити. ОСОБА_12 намагалася втекти від них. Коли остання поверталася під стінами будинку, вони вдруге її побили і заштовхали під лавку. ОСОБА_48 розповіла, що її побили компанія осіб, які сиділи біля під`їзду. Охарактеризувала сина з позитивної сторони. Вказала, що ОСОБА_30 шкодує про те, що сталося, згоден виплачувати частинами суму, витрачену потерпілим на лікування;

- заявою ОСОБА_24 від 08.03.2020 року, в якій вона просить притягнути до кримінальної відповідальності невідомих їй осіб, які 08.03.2020 року, близько 22-30 години нанесли тілесні ушкодження її чоловікові ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- витягом з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань № 12020220380000301 від 09.03.2020 року з фабулою про те, що 08.03.2020 року до Лозівського ВП надійшло повідомлення від ОСОБА_24 про те, що невідомі особи спричинили її чоловікові тілесні ушкодження;

- протоколом огляду місця події від 08.03.2020 року з фотознімками до нього, згідно якого було оглянуто ділянку місцевості поблизу входу до під`їзду № 3 до багатоповерхового будинку АДРЕСА_3 , а саме ділянку навколо лавок. В ході огляду між лавками, на тротуарній плитці було виявлено кілька плям окремих та рясно усипаних навколо них крапель речовини бурого кольору; фрагменти дерев`яної палиці різного розміру зі слідами нашарування речовини бурого кольору. Також на бетонній клумбі, виявлено кнопковий мобільний телефон «Nokia», синього та чорного кольору. Виявлені предмети було вилучено;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14 квітня 2020 року з додатком до нього, в якому зазначено чотири фотокартки різних чоловіків, де свідок ОСОБА_3 вказала, що на фотознімку № 2 за формами обличчя, а саме за його бородою, формою очей, впізнав особу, яка 08.03.2020 року підходила до під`їзду №3,будинку АДРЕСА_3 та ставила йому питання «Кто побил девочку?». В протоколі про пред`явлення особи для впізнання на фото 2 зображений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.03.2020 року з додатком, в якому зазначено чотири фотокартки різних чоловіків, де свідок ОСОБА_33 вказав, що на фотознімку № 2 впізнала за рисами обличчя, а саме за його бородою, очима та короткою стрижкою молодого чоловіка, що наносив неодноразово удари (твердим предметом, поміщеним в пакет «АТБ») чоловікам, що відпочивали разом з ними. В протоколі про пред`явлення особи для впізнання на фото № 2 зображений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 09.04.2020 року та диском з відеозаписом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_2 , дослідженому в судовому засіданні, під час якого ОСОБА_2 добровільно надав пояснення стосовно обставин події, яка відбулася 08.03.2020 року, близько 20-00 години;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 03.04.2020 року та диском з відеозаписом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_37 , дослідженому в судовому засіданні, під час якого ОСОБА_37 добровільно надала пояснення стосовно обставин події, яка відбулася 08.03.2020 року, близько 20-00 години;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 13.04.2020 року за участю свідка ОСОБА_33 , під час якого ОСОБА_33 добровільно надала пояснення стосовно обставин події, яка відбулася 08.03.2020 року, близько 20-00 години, щодо спричинення ОСОБА_17 тілесних ушкоджень;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 17.04.2020 року та диском з відеозаписом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_31 , дослідженому в судовому засіданні, під час якого ОСОБА_31 добровільно надав пояснення стосовно обставин події, яка відбулася 08.03.2020 року, близько 20-00 години;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 20.03.2020 року та диском з відеозаписом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_24 , дослідженому в судовому засіданні, під час якого ОСОБА_24 добровільно надала пояснення стосовно обставин події, яка відбулася 08.03.2020 року, близько 20-00 години, щодо спричинення її чоловікові ОСОБА_2 тілесні ушкодження;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 08.04.2020 року та диском з відеозаписом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_39 , дослідженому в судовому засіданні, під час якого ОСОБА_39 добровільно надала пояснення стосовно обставин події, яка відбулася 08.03.2020 року, близько 21-00 години, щодо спричинення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень ОСОБА_2 ;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 17.03.2020 року та диском з відеозаписом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_1 , дослідженому в судовому засіданні, під час якого ОСОБА_1 добровільно надав пояснення стосовно обставин події, яка відбулася 08.03.2020 року, близько 22-00 години та вказав, як саме спричинив тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_2 ;

- висновком експерта №12-14/80-ЛЗ/20 від 15.04.2020 року, згідно якого у ОСОБА_2 мала місце відкрита проникаюча черепно-мозкова травма у вигляді втиснутого багатоуламкового перелому тім`яної та потиличної кісток зліва, з забоєм головного мозку середнього ступеня тяжкості і забитих ран у лівій тім`яно-потиличної ділянки, на правій вушній раковини та в правій завушній області, наслідком загоєння яких в теперішній час є рубці, і яка утворилася в результаті ударної дії тупих предметів, що не відобразили в ушкодженні своїх індивідуальних особливостей, та якими могли бути як тупий предмет з обмеженою травмуючою поверхнею, так і взуті ноги, незадовго до моменту надходження потерпілого до лікувального закладу (КНП «Лозівська ТМО»), можливо в строк вказаних в установчій частині постанови та потерпілим. Маловірогідне утворення наявних тілесних ушкоджень у потерпілого в результаті дії власної руки. Маловірогідне утворення комплексу вищевказаних тілесних ушкоджень в результаті падіння з висоти зросту як з наданням так і без такого тілу прискорення на будь-яку виступаючу або плоску поверхню. Після виникнення вищевказаної черепно-мозкової травми з переломом кісток черепа потерпілий найбільш вірогідно втратив свідомість, в зв`язку з чим не міг здійснювати будь-які активні самостійні дії (бігати, ходити, повзати). Виходячи з області локалізації тілесних ушкоджень, потерпілому було спричинено не менш двох травматичних впливів, та не виключена можливість утворення декількох тілесних ушкоджень і в результаті одного травматичного впливу. Будь-яких об`єктивних судово-медичних даних за наявність у потерпілого на момент його надходження до лікувального закладу тілесних ушкоджень, які за своєю локалізацією не виключають можливості їх утворення і вході самооборони, в наданій медичній документації не мається. Показання, які дав ОСОБА_1 в ході проведення слідчого експерименту 17.03.2020 року, в цілому не суперечать об`єктивним судово-медичним даним в частині способу спричинення та механізму утворення у потерпілого тілесних ушкоджень. За ступенем тяжкості вищевказана відкрита проникаюча черепно-мозкова травма це тяжке тілесне ушкодження, що небезпечне для життя, згідно пункту 2.1.3. (б) правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу № 6МОЗ України від 17.01.1995 р.;

- постановою про визнання предмету речовим доказом та приєднання його до кримінального провадження від 09.03.2020 року, згідно якої фрагмент дерев`яної палиці зі слідами РБК визнано речовим доказом в кримінальному провадженні.

Сторона захисту відмовилася від допиту свідка сторони захисту ОСОБА_49 , сторона обвинувачення не просили допитати вказаного свідка та не наполягали на його допиті, що було з`ясовано судом в судовому засіданні. З огляду на вимоги ст. 22 КПК України, забезпечивши право сторони захисту на свободу в поданні ними суду своїх доказів, суд прийняв відмову сторони захисту від допиту свідка сторони захисту ОСОБА_49 безпосередньо судом.

Диск із відеозаписом слідчого експерименту від 13.04.2020 року за участю свідка ОСОБА_33 , який є додатком до протоколу проведення слідчого експерименту від 13.04.2020 року судом не досліджувався у зв`язку з неможливістю технічного відтворення вказаного носія інформації.

При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, який свою вину визнав в повному обсязі, потерпілого, свідків, дослідивши матеріали кримінального провадження, прийшов до висновку про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених у вироку, доведена повністю, оскільки вона підтверджується сукупністю зібраних доказів.

Здійснюючи вказані дії, ОСОБА_1 розумів їх суспільну небезпечність, усвідомлював можливість настання суспільно небезпечних наслідків від вказаних дій та бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , мало місце і містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Обвинувачений ОСОБА_1 винний у скоєнні даного кримінального правопорушення і підлягає покаранню.

Відповідно до ч 1 ст.2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст.65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч.2 ст.50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ч.5 ст.12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочини.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він в силу ст. 89 КК України не судимий, має середню освіту, неодружений, перебуває у цивільному шлюбі, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується формально задовільно, невійськовозобов`язаний.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , судом не встановлені.

Суд приходить до висновку, що обставина, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , не є винятковою і не знижує істотним чином міру тяжкості скоєного злочину, не зменшує суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України – призначення більш м`якого покарання, яке передбачено законом.

Крім того, судом враховується досудова доповідь, складена Лозівським міськрайонним відділом філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області, згідно висновку якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній. Виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеку для суспільства. У разі призначення обвинуваченому покарання не пов`язаного з позбавлення волі, доцільним застосування певних заходів та обов`язків, а саме: застосування соціально-виховних заходів та покладання на нього обов`язків, передбачених п.2 ч.3 ст.76 КК України.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого ОСОБА_1 , обставин, які пом`якшують покарання та відсутність обтяжуючих обставин, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і призначає покарання ОСОБА_1 в межах санкції ч.1 ст.122 КК України у виді позбавлення волі, застосувавши ст.75 КК України, а саме звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням та покладення на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. Таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину. На переконання суду можливість соціальної реабілітації не втрачена і виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе на сьогоднішній день без реального відбуття покарання.

При цьому суд враховує також позицію Європейського суду з прав людини, зазначену в Рішенні по справі «Бемер проти Німеччини» (37568/97, 03.10.2002 року), що виконання вироку, який передбачає позбавлення свободи, призупиняють, якщо можна розраховувати, що вирок служитиме засудженому як попередження і що він не здійснюватиме нові злочини в майбутньому, навіть без впливу, спричиненого відбуванням покарання. Роблячи такий прогноз, кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою.

Судом обвинуваченому ОСОБА_1 був обраний запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строк дії якого сплинув 16.09.2020 року.

Потерпілим ОСОБА_2 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого на його користь в рахунок погашення матеріальної шкоди 114529,07 гривень та моральної шкоди в розмірі 200000 гривень.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право під час кримінального провадження пред`явити цивільний позов до обвинуваченого, при цьому цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом, а якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст.1195 ЦК України фізична особа, яка завдала шкоди ушкодженням здоров`ю потерпілого, зобов`язана відшкодувати йому витрати на придбання ліків та проходження лікування.

З долучених до матеріалів кримінального провадження доказів вбачається, що ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в КЗОЗ «Лозівська ЦРЛ» з 08.0.3.2020 року по 09.03.2020 року, в КНП ХОР «Обласна клінічна лікарня» нейрохірургічне відділення № 1 з 09.03.2020 року по 03.04.2020 року, а також в стаціонарному відділенні № 2 КНП «Лозівське територіальне медичне об`єднання» з 02.05.2020 року по 11.05.2020 року, останній поніс витрати на лікування, оперативне втручання та медичне обстеження, що підтверджується відповідними квитанціями про їх сплату.

У зв`язку із вищевикладеним суд вважає, що цивільний позов в частині позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заподіяної матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню, а саме в частині суми шкоди, встановленої судом, з урахуванням наданих доказів в сумі 33929,07 гривень, які були витрачені на придбання ліків під час лікування та матеріалів, використаних в ході операції. Крім того, в рахунок погашення матеріальних збитків потерпілим добровільно було частково сплачено кошти в сумі 4926 гривень, що підтверджується квитанцією про поштовий переказ №0029 від 07.06.2021 року. З урахуванням сплаченої суми, з обвинуваченого слід стягнути на користь потерпілого 29003,07 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Щодо оплати операції, яка необхідна потерпілому, вартістю 45000 гривень, яка заявлена потерпілим в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди, то суд вважає за необхідне відмовити в цій частині, оскільки потерпілим не надано підтверджуючих документів щодо вартості такої операції, придбання необхідних ліків та матеріалів для використання під час операції. З викладеного вбачається, що фактично операцію потерпілий не проводив та такі витрати ще не здійснював, в зв`язку з чим суд відмовляє в задоволенні вимог в цій частині. Разом з тим, суд роз`яснює потерпілому про можливість в подальшому стягнути документально підтверджені витрати, понесені у зв`язку з проведенням операції та післяопераційної реабілітації.

Що стосується цивільного позову в частині стягнення з обвинуваченого моральної шкоди в розмірі 200000 гривень, то суд зазначає наступне.

У відповідності зі ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, в спричиненні фізичного болю та страждань, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст.1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди №4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду від 25.05.2001), згідно якого у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Крім того, у вказаній Постанові, в п. 9 звернуто увагу судів на те, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Способи відшкодування моральної шкоди передбачені ч.1 ст.1168 ЦК України, виходячи з якої вона може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Отже, беручи до уваги конкретні обставини провадження, наслідки, що наступили, характер і глибину душевних, емоційних, моральних страждань, які переніс потерпілий, їх тривалість, істотність вимушених змін у життєвих стосунках, та зважаючи на вік потерпілого, обставини при яких було заподіяно моральну шкоду, ґрунтуючись на принципах розумності і справедливості, суд вважає, що позовні вимоги потерпілого в частині відшкодування моральної шкоди підлягають до задоволення частково, а тому стягує з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілого моральну шкоду у розмірі 100000 гривень, яка виходячи з вимог ч.3 ст.23 ЦК України, має бути відшкодована одноразово в грошовому вираженні.

Визначаючи саме такий розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує, що здоров`я людини є найвищою соціальною цінністю, потерпілий зазнав моральних страждань через тяжку травму, що призвело до тривалого розладу здоров`я, а тому на підставі ст.1167 ЦК України така шкода підлягає відшкодуванню із урахуванням наведених норм права та встановлених судом обставин справи. Ця сума, враховуючи особу обвинуваченого і характер його дій, на думку суду відповідає вимогам розумності та справедливості і за даних конкретних обставин не може вважатися явно завищеною чи надмірною.

Судові витрати по справі відсутні.

Крім цього, суд вважає за необхідне зняти арешт з речових доказів по справі, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11 березня 2020 року накладено арешт на майно, а саме: фрагменти дерев`яної палиці зі слідами РБК (речовини бурого кольору), вилучене в ході огляду місця події 08 березня 2020 року за адресою: АДРЕСА_5 , неподалік від під`їзду № 3.

В зв`язку з тим, що провадження по даній кримінальній справі закінчується, суд вважає, що відпала потреба в подальшому застосуванні арешту на зазначене майно, оскільки зняття вказаного обтяження не перешкоджає виконанню судового рішення в майбутньому.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.369, 370, 373, 374, 395 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_50 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, та піддати його покаранню у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.

На підставі ч.1, п.2, ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

Цивільний позов ОСОБА_13 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м. Лозова, Харківської області, непрацюючого, який зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_6 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_7 , в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 29003 гривень 07 копійок, в рахунок відшкодування моральної шкоди 100000 гривень 00 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11 березня 2020 року на майно, а саме: фрагменти дерев`яної палиці зі слідами РБК (речовини бурого кольору), вилучені в ході огляду місця події 08 березня 2020 року за адресою: Харківська область, м.Лозова, мікрорайон 1, будинок 25, неподалік від під`їзду № 3.

Речові докази по справі:

- фрагменти дерев`яної палиці зі слідами РБК, які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Лозівського ВП ГУНП в Харківській області, знищити.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Н.А. Смірнова