Рішення № 97697397, 10.06.2021, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/2534/20

Провадження № 2/0182/891/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

10.06.2021 м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Рунчевої О.В., секретаря: Нагаєвої Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Нікополя за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,-

ВСТАНОВИВ:

06.05.2020 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця.

Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_2 звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Заяву б/н від 20.06.2006 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 8000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

У порушення ст.ст. 526,527,530,1054 ЦК України та умов Договору ОСОБА_2 зобов`язання за вказаним Договором належним чином не виконував.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

Згідно ст. 1218 ЦК України – до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст. 608,1218,1219 ЦК України, у зв`язку зі смертю боржника припиняються лише ті зобов`язання, які нерозривно пов`язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, у той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини й не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи – її спадкоємців. Таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржників за зобов`язанням.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України – спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України – спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідач по справі, ОСОБА_1 постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується її копією паспорту та копією паспорту померлого ОСОБА_2 , тому вважається такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 у відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1281 ЦК України – кредитору спадкодавця належить протягом шести місяців з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

На виконання вимог зазначених норм, позивачем 18.09.2017 року року була направлена претензія кредитора до Другої нікопольської державної нотаріальної контори.

06.10.2017 року позивачем отримано відповідь Другої нікопольської державної нотаріальної контори про те, що претензію кредитора передано до приватного нотаріуса за місцем заведення спадкової справи.

04.12.2019 року до спадкоємця ОСОБА_1 було направлено лист – претензію, згідно яких позивач пред`явив свої вимоги, але безрезультатно.

Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором № б/н від 20.06.2006 року становить 15731, 87 грн., яка складається з : 0,00 грн. – заборгованість за поточним тілом кредиту, 15731,87 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у розмірі 15731, 87 грн. за кредитним договором № б/н від 20.06.2006 року та понесені судові витрати у розмірі 2102 грн. 00 коп.

Представник позивача прохальній частині позовної заяви просив в разі неявки відповідача у судове засідання розглядати справу за відсутності представника Банку, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с. 5 на звороті).

Ухвалою про відкриття провадження від 11.08.2020 року вказану позовну заяву прийнято до свого провадження, відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження. Відповідачу був наданий строк 15 днів з дня отримання ним такої ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву.

До суду повернувся конверт з копією зазначеної ухвали, як не вручений у зв`язку з закінченням терміну зберігання. Ухвала про відкриття провадження у відповідності до ч. 8 ст. 128, ч. 1 ст. 131 ЦПК України, вважається доставленою.

Ухвалою суду від 11.02.2021 року закрито підготовче провадження по справі; призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання Відповідач ОСОБА_2 не з`явилася, про день, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином за місцем реєстрації (а.с.55). До суду повернувся конверт з судовою повісткою про виклик до суду, як не вручений у зв`язку з закінченням терміну зберігання. Судова повістка вручена відповідно до п.1 ч.8 ст. 128 ЦПК України. Заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд на підставі ст.280 ЦПК України розглянув справу заочно.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 20.06.2006 року ОСОБА_2 підписав Заяву № б/н у Публічному акціонерному товаристві комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є позивач. Позичальником ОСОБА_2 отримано кредитну картку (а.с.14).

Як вбачається з Заяви №б/н від 20.06.2006 року (а.с. 14 на звороті), ОСОБА_2 підтвердив свою згоду на те, що дана Заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між ним і Банком Договір про надання банківських послуг, про що свідчить його підпис у Заяві. ОСОБА_2 ознайомився та згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами Банка, які були йому надані для ознайомлення в письмовому вигляді. Визнання угоди є факт користування та використання кредитних коштів.

У порушення умов договору ОСОБА_2 зобов`язання належним чином не виконав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер (а.с.34).

В обґрунтування позову позивач посилався, що станом на дату смерті мається заборгованість за кредитним договором № б/н від 20.06.2006 року у розмірі 15731, 87 грн., надав відповідний розрахунок заборгованості (а.с. 9-14)

Як вбачається з документів, доданих позивачем до позовної заяви, ПАТ КБ «ПриватБанк» направив засобами поштового зв`язку до Другої нікопольської державної нотаріальної контори претензію з вихідним номером від 18.09.2017 року (а.с. 35), в якій просив включити кредиторські вимоги в розмірі 15731, 87 грн. до спадкової маси, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 . Вказана претензія була зареєстрована Першою нікопольською державною нотаріальною конторою 19.09.2017 року. (а.с. 98). Разом з претензією ПАТ КБ «ПриватБанк» надіслав до нотаріальної контори копію свідоцтва про смерть позичальника.

Згідно відповіді Другої нікопольської державної нотаріальної контори, спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 зберігається у Першій нікопольській державній нотаріальній конторі (а.с. 59).

Згідно інформації, наданої Першою нікопольською державною нотаріальною конторою, після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 заведена спадкова справа № 496/2017 в матеріалах якої є претензія кредитора та заява ОСОБА_1 від 28.10.2017 року про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадину за законом (а.с. 94).

04.12.2019 року на адресу ОСОБА_1 було направлено лист-претензію (а.с.39-40), де зазначено про наявність заборгованості та необхідність її погашення.

Відповідно до ст. ст.1216,1218 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщину входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язаннями у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника за зобов`язанням.

Згідно з ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За змістом ч.1 ст.1273 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

Таким чином, відповідач прийняв спадщину, до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов`язання померлого Позичальника.

Згідно із ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

04.12.2019 року до спадкоємця позичальника було направлено лист-претензію, згідно яких Позивач пред`явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано.

Частиною 1 статті 1282 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, що відповідає його частці у спадщині.

Відповідно до ч. 2 ст. 1282 ЦК України вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

Згідно з другим абзацом ч. 2 ст. 1282 ЦК України у разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Відповідно до структури ЦК України кредитор має право обирати один із усіх способів захисту, які надаються йому законом, якщо інакше правило в імперативному порядку не визначено у цивільному законі. При цьому вибір способу захисту кредитор здійснює на власний розсуд.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у Постанові від 25 квітня 2018 року № 6-5552свп18.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач АТ КБ «ПриватБанк» має правові підстави для пред`явлення вимоги до відповідача ОСОБА_1 , як спадкоємця померлого позичальника ОСОБА_2 , щодо повернення його боргу за кредитним договором від 20.06.2006 року у розмірі 15731, 87 грн.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі вищевикладеного, враховуючи те, що за час свого життя позичальник ОСОБА_2 свої зобов`язання за договором б/н від 20.06.2006 року належним чином не виконав, спадщину після її смерті прийняв відповідач по справі ОСОБА_1 , спірні правовідносини у даній справі допускають правонаступництво, враховуючи також, що такі вимоги Банку пред`явлені в строк передбачений ст. 1281 ЦК України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.12,13,76-78,81,89, 141, 259,263-265,268, 280-282 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за Договором № б/н від 20.06.2006 року в сумі 15731, 87 грн. ( п`ятнадцять тисяч сімсот тридцять одна грн. 87 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі у розмірі 2102 грн. 00 коп. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: О. В. Рунчева