Рішення № 97696824, 16.06.2021, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/5670/17

Провадження № 2/211/200/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16 червня 2021 року Довгицівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Сарат Н.О.

секретарі судового засідання Зоріній С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України за відсутності осіб, які беруть участь у справі та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач вчасно не сплачуює за надані позивачем послуги, у звязку з чим утворилась заборгованість станом на 23.05.2017 р. в сумі 13072 ,63 грн., 3% річних 426,80 грн., інфляційні витрати 2935,19 грн., всього 16434, 62 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 1600,00 грн. 12.08.2015 року позивачем було подано заяву про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комунальні послуги, але 21.06.2016 року Довгинцівським районним судом постановлено ухвалу про скасування вищезазначеного судового наказу. Тому, позивач змушений звернутися з позовною заявою до суду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, на позовних вимогах наполягає, надала відповідь на відзив на позовну заяву з якого вбачається, що Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» є суб`єктом господарювання виробництва, транспортування та постачання теплової енергії для об`єктів усіх форм власно та населення у Покровському, Саксаганському, Довгинцівському та Інгулецькому районах м. Кривого Рогу. У даній справі правовідносини між Позивачем та Відповідачем врегульовані ряд нормативно-правових актів, з яких Цивільний кодекс України, Закон України «Про теплопостачання», Правила користування тепловою енергією, затверджені Постановою Кабіну Міністрів України від 03.10.2007 року №1198, Закон України «Про житлово-комунальні послуги», Постанова Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізовані опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», тощо. У відповідності до Постанови Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року по сп №6-2951 цс 15 колегія суддів Судової палати у цивільних та господарських справах Верхові Суду України прийшла до висновку, що факт відсутності договору про надання житлі комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від от послуг у повному обсязі. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного С України від 18 березня 2019 року по справі 210/5769/16-ц.

Таким чином, зобов`язання Відповідача в умовах неукладеного договору про налання послуг з централізованого опалення виникає на підставі дії законів, що перелічені вище відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не звільняє останнього цивільно-правової відповідальності.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України №630 від 21.06.2005 року «Про затвердження правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовід ведення» зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України №1248 від 31.10.2007 року, відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства взагалі було виключено.

Цією ж Постановою встановлено, що самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.При проектуванні будинку закладається засіб централізованого теплопостачання, згідно з вимогами відповідних будівельних норм щодо питань влаштування системи опалення, всі стояки та внутрішні розподільчі мережі при проектуванні гідравлічно ув`язані для забезпечення стабільної роботи системи опалення будинку. До технічного обладнання в будинку відносяться інженерні комунікації та технічні пристрої, які забезпечують санітарно-гігієнічні умови та безпечну експлуатацію квартир (загальні будинкові мережі тепло-, водо-, газо-, електропостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали, ліфти, центральні розподільчі щити електропостачання, а також елементи благоустрою прибудинкової території). Система опалення відноситься до сантехнічного обладнання, власник квартири (приміщення) не має права самовільно змінювати систему опалення та здійснювати відключення від мереж централізованого опалення. Опалення є системою, яка гідравлічно та теплотехнічно об`єднує всі квартири (приміщення). Відключення окремих квартир по стояку будинку призводить до розбалансування гідравлічного режиму роботи внутрішньобудинкової системи опалення, перерозподілу теплоносія, що є причиною зменшення подачі теплоносія на інших споживачів цього будинку. Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року №4 (далі - Порядок) визначено процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води будинку при відмові споживачів від таких послуг. Порядком установлено, що для вирішення питання відключення споживача від мережі централізованого опалення він повинен звернутися до постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади для розгляду питання щодо відключення від мережі централізованого опалення з відповідною письмовою заявою. Комісія після вивчення наданих власником документів приймає відповідне рішення, яке заноситься до протоколу. При позитивному рішенні, заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального теплопостачання і відокремлення від мережі централізованого опалення. Проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі централізованого опалення виконує проектна або проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником. Відключення приміщень від внутрішньобудинкової мережі централізованого опалення виконується монтажною організацією, яка реалізує проект. По закінченню робіт складається акт про відключення від мережі централізованого опалення і подається заявником до комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні комісії, сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання. Отже, чинне в Україні законодавство передбачає імперативний порядок відключення будинку від системи централізованого опалення, що свідчить про те, що єдиним належним та допустимим доказом відключення квартири від системи централізованого опалення є відповідний акт про відключення, який є затвердженим постійно діючою міжвідомчою комісією, (аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 2 квітня 2 року у справі №212/2214/15-ц).

Відповідач до суду не з`явилась, її представник надав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого на підставі Акту №2 від 01.03.2012р., який був складений структурним підрозділом позивача, т.т. постачальником послуг теплової енергії - КПТМ "Криворіжтепломережа"( код -ЄДРПОУ 03342184, місце знаходження : м. Кривий Ріг, Центрально-Мінський р-он, провулок Дежньова, 9) та споживачем послуг і власником квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_1 , яка є Відповідачем по справі №211/5670/17. Згідно вимог Акту №2 від 01.03.2012р.укладеного та підписаного його учасниками, було зстановлено факт та/або неспростований доказ , а саме те, що квартира АДРЕСА_1 відключена від системи централізованого опалення та гарячого водопостачання у зв`язку встановлення у квартирі гр. ОСОБА_1 , за її власні грошові кошти, система автономного опалення та гарячого водопостачання . Яка виконана згідно технічних умов та технічного проекту, який відповідає державним нормам та стандартам , в т.ч. техніці безпеки. А тому в задоволенні позовних вимог просили відмовити в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та ч.2 ст.108 Цивільного кодексу України з 16.03.2017 є правонаступником Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль».

ПАТ «Криворізька теплоцентраль» здійснює постачання теплової енергії для потреби опалення населенню, яке зобовязане здійснювати оплату цих послуг згідно з особового рахунку і встановлених тарифів.

Відповідачам, за адресою: АДРЕСА_2 , де вона зареєстрована та мешкає, в опалювальний сезон поставлялася теплова енергія відповідно до тарифів на теплову енергію, установлених діючим законодавством. Позивач, виконуючи свої обовязки, постійно поставляв відповідачам теплову енергію у вигляді централізованого опалення, а відповідач оплату за отримані послуги в повному обсязі не здійснювала, в результаті чого заборгованість станом на 23.05.2017 року становить 13072,63 гривень.

Таким чином, між сторонами про справі виникли правовідносини, які регулюються ст.ст. 64,67,68 Житлового Кодексу України, відповідно до яких споживачі житлово - комунальних послуг зобов`язані оплачувати послуги в строки, встановлені договором або законом. Згідно ст. 32 Закону України "Про житлово- комунальні послуги" від 24.06.2004 року, плата за комунальні послуги нараховується щомісячно. Відповідно дост. 68 Житлового кодексу Українистроки оплати встановлено також - щомісячно.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 26 червня 2004 року порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства, а згідно ст. 19 цього ж закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

В силу ст.634 ЦК України та Закону України "Про житлово-комунальні послуги" сторонами фактично укладено договір про надання послуг з централізованого опалення.

Згідно п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення за послуги вносяться не пізніше 20 числа місяця, враховуючи, що відповідачі своєчасно не сплачують отримані послуги,відповідно до ст. 526 ЦК України нараховані штрафні санкції у вигляді 3% річних та інфляційні витрати, в матеріалах справи вмістяться розрахунки вказаних нарахувань, з якими суд погоджуються.

Так, відповідно до ч. 1. З ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`я виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивіл права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно із положеннями ст. 19 ЗУ «Про теплопостачання» теплотранспортуюча організа не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергієк наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 і ст. 322 Цивільного кодексу України, власність зобов`язує, а то власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановл договором або законом.

Згідно до п. 6 ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживі фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за зго; власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житле комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний доп про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» індивідаль споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послу порядку і випадках, визначених законом.

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором (ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про житлово-комуна: послуги »1.

У відповідності до Постанови Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року по сп №6-2951 цс 15 колегія суддів Судової палати у цивільних та господарських справах Верхові Суду України прийшла до висновку, що факт відсутності договору про надання житлі комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від от послуг у повному обсязі. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного С України від 18 березня 2019 року по справі 210/5769/16-ц.

Таким чином, зобов`язання Відповідача в умовах неукладеного договору про нала послуг з централізованого опалення виникає на підставі дії законів, що перелічені відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не звільняє відповідача цивільно-правової відповідальності.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України №630 від 21.06.2005 року «Про затвердження .травил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовід ведення» зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України №1248 від 31.10.2007 року, відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства взагалі було виключено.

Цією ж Постановою встановлено, що самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється. При проектуванні будинку закладається засіб централізованого теплопостачання, згідно з вимогами відповідних будівельних норм щодо питань влаштування системи опалення, всі стояки та внутрішні розподільчі мережі при проектуванні гідравлічно ув`язані для забезпечення стабільної роботи системи опалення будинку. До технічного обладнання в будинку відносяться інженерні комунікації та технічні пристрої, які забезпечують санітарно-гігієнічні умови та безпечну експлуатацію квартир (загальні будинкові мережі тепло-, водо-, газо-, електропостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали, ліфти, центральні розподільчі щити електропостачання, а також елементи благоустрою прибудинкової території). Система опалення відноситься до сантехнічного обладнання, власник квартири (приміщення) не має права самовільно змінювати систему опалення та здійснювати відключення від мереж централізованого опалення. Опалення є системою, яка гідравлічно та теплотехнічно об`єднує всі квартири (приміщення). Відключення окремих квартир по стояку будинку призводить до розбалансування гідравлічного режиму роботи внутрішньобудинкової системи опалення, перерозподілу теплоносія, що є причиною зменшення подачі теплоносія на інших споживачів цього будинку. Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року №4 (далі - Порядок) визначено процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води будинку при відмові споживачів від таких послуг. Порядком установлено, що для вирішення питання відключення споживача від мережі централізованого опалення він повинен звернутися до постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади для розгляду питання щодо відключення від мережі централізованого опалення з відповідною письмовою заявою. Комісія після вивчення наданих власником документів приймає відповідне рішення, яке заноситься до протоколу. При позитивному рішенні, заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального теплопостачання і відокремлення від мережі централізованого опалення. Проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі централізованого опалення виконує проектна або проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником. Відключення приміщень від внутрішньобудинкової мережі централізованого опалення виконується монтажною організацією, яка реалізує проект. По закінченню робіт складається акт про відключення від мережі централізованого опалення і подається заявником до комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні комісії, сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

Отже, чинне в Україні законодавство передбачає імперативний порядок відключення будинку від системи централізованого опалення, що свідчить про те, що єдиним належним та допустимим доказом відключення квартири від системи централізованого опалення є відповідний акт про відключення, який є затвердженим постійно діючою міжвідомчою комісією. (аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 2 квітня 2 року у справі №212/2214/15-ц).

Будь-яких доказів, які б підтверджували законність відключення Відповідача від системи централізованого опалення в квартирі, власником якої вона є, остання не надала, а інші доводи Відповідача не можуть бути прийняті до уваги, так як не мають правового значення вирішення спору, оскільки відключення від мереж централізованого опалення відбувається підставі рішення постійно діючої комісії, створеної органом місцевого самоврядування органом виконавчої влади з дотриманням відповідного порядку (постанова Верховного Суду 24 жовтня 2018року по справі №554/7927/15-ц).

Суд приходить до висновку, що споживач зобов`язана оплатити житлово-комунальні послуги в повному обсязі, якщо вона фактично користувалась ними. Факт відсутності договору про надання житлово комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Перевіривши наведені розрахунки, суд погоджується з ними, та вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на те, що позовні вимоги задоволено, враховуючи норми ст. 141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що з відповідачів підлягають стягненню судові витрати повязані зі сплатою судового збору на користь позивача.

Керуючись ст.ст. ст. 205, 264, 549-552, 625, 626, 638, 901 ЦК України, ст.ст. 64, 67, 68 ЖК України, ЗУ «Про теплопостачання», ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 223, 247, 259, 263, 264, 265, 280, 281, 282Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована – АДРЕСА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість за надані послуги з централізованого опалення за період з жовтня 2013 року по травень 2017 року в сумі 13072, 62 гривень, 3% річних 426,80 гривень, інфляційні витрати 2935,19 гривень, всього 16434,62 гривень.

Стягнути судовий збір з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована – АДРЕСА_2 на користь позивача Публічного акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» 1600,00 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області на протязі 30 днів з дня ухвалення рішення.

Суддя: Н. О. Сарат