Рішення № 97694740, 16.06.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

16 червня 2021 року справа №160/1755/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомДочірнього підприємства «Північтепломережа» Комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради» (далі по тексту - позивач, ДП «Північтепломережа» КП «Дніпротеплоенерго» ДОР»)доДержавної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту населення (далі по тексту - відповідач, Держпродспоживслужби)третя особаГоловне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (далі по тексту - третя особа)провизнання протиправним та нечинним наказу від 28 листопада 2019 року №1160 в частині призначення проведення в період з 27 січня 2020 року по 07 лютого 2020 року планової перевірки діяльності ДП «Північтепломережа» КП «Дніпротеплоенерго» ДОР» з питань дотримання вимог законодавства при формуванні, встановленні та застосуванні державних регульованих цін (тарифів) з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії та тарифів на теплову енергію і централізоване опаленняВ С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи про безпідставність призначення проведення в період з 27 січня 2020 року по 07 лютого 2020 року планової перевірки діяльності ДП «Північтепломережа» КП «Дніпротеплоенерго» ДОР», у зв`язку із тим, що дія Закону України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг.

Ухвалою від 18 лютого 2020 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд передав адміністративну справу №160/1755/20 на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративну справу №160/1755/20 передано на розгляд судді Кузьменку В.А.

Ухвалою від 28 квітня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №160/1755/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Ухвалою від 18 травня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що не погоджується із заявленими позовними вимогами, оскільки оскаржуваний наказ прийнято у відповідності до положень законодавства; позивач не скористався правом на недопуск до проведення перевірки, а за наслідками її проведення виявлено ряд порушень позивачем Закону України «Про ціни та ціноутворення» та застосовано штрафні санкції.

Третя особа не надала до суду пояснень з приводу заявлених позовних вимог.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

Наказом Держпродспоживслужби від 28 листопада 2019 року №1160 «Про затвердження Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів на 2020 рік» відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», на виконання вимог спільного наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державної регуляторної служби України від 07 серпня 2017 року №1170/81 «Про затвердження вимог до оформлення річних та комплексного планів здійснення заходів державного нагляду (контролю), унесення змін до них та звіту щодо їх виконання», та з урахуванням наказу Державної регуляторної служби України «Про затвердження Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2020 рік» від 15 листопада 2019 року №196 затверджено Річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) Держпродспоживслужби на 2020 рік.

Відповідно до додатку до вказаного наказу ДП «Північтепломережа» КП «Дніпротеплоенерго» ДОР» включено до плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Держпродспоживслужби на 2020 рік з питань дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Таким чином, оскаржуваним наказом ДП «Північтепломережа» КП «Дніпротеплоенерго» ДОР» включено до плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Держпродспоживслужби на 2020 рік.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року.

Плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинні містити дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.

Протягом планового періоду здійснення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб`єкта господарювання одним і тим самим органом державного нагляду (контролю) не допускається.

За наявності у суб`єкта господарювання відокремлених підрозділів планові заходи державного нагляду (контролю) щодо такого суб`єкта господарювання можуть здійснюватися одночасно в усіх відокремлених підрозділах протягом строку здійснення одного планового заходу.

Внесення одного й того самого суб`єкта господарювання до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) різних органів державного нагляду (контролю) є підставою для проведення щодо такого суб`єкта господарювання комплексного планового заходу державного нагляду (контролю).

Суб`єкт господарювання має право відмовитися від проведення комплексного планового заходу державного нагляду (контролю) шляхом письмового звернення до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності. У такому разі перевірка такого суб`єкта господарювання проводиться згідно з річними планами органів державного нагляду (контролю).

Органи державного нагляду (контролю) щороку визначають перелік суб`єктів господарювання, які підлягають плановим заходам державного нагляду (контролю) у плановому періоді, та не пізніше 15 жовтня року, що передує плановому, забезпечують внесення відомостей про таких суб`єктів господарювання до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) для автоматичного виявлення нею суб`єктів господарювання, які підлягають комплексним плановим заходам державного нагляду (контролю).

Проект плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) формується інтегрованою автоматизованою системою державного нагляду (контролю).

У разі виникнення потреби у внесенні змін до сформованого проекту плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) щодо узгоджених між органами державного нагляду (контролю) інших дат початку та строків здійснення комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) органи державного нагляду (контролю) звертаються письмово з відповідними пропозиціями не пізніше 1 листопада року, що передує плановому, до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, який має право вносити такі зміни до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю).

План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період для всіх органів державного нагляду (контролю) затверджує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті та вносить відомості до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) до 15 листопада року, що передує плановому.

Річні плани здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період з урахуванням узгоджених дат початку та строків здійснення визначених у плані здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) затверджують органи державного нагляду (контролю), оприлюднюють на своїх офіційних веб-сайтах та вносять відомості до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому.

Вимоги до оформлення річних та комплексного планів здійснення заходів державного нагляду (контролю), внесення змін до них та звіту щодо їх виконання визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності.

Комплексні планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Водночас, відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» дія цього Закону не поширюється, зокрема, на відносини, що виникають під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до наявних в матеріалах справи копій ліцензій від 26 листопада 2015 року №157-теп, виданих Дніпропетровською обласною державною адміністрацією, позивач має право на виробництво теплової енергії, на постачання теплової енергії, на транспортування теплової енергії.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» органом державного регулювання у сфері комунальних послуг є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Порядок організації діяльності національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, визначається Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

Частиною першою статті 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» визначено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно статті 2 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема:

1) у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії; діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу; діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів та інших речовин трубопровідним транспортом;

2) у сфері комунальних послуг: діяльності з виробництва теплової енергії на теплогенеруючих установках, включаючи установки для комбінованого виробництва теплової та електричної енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами); діяльності у сфері централізованого водопостачання та водовідведення в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).

Розподіл видів діяльності відповідно до сфер застосовується виключно для цілей цього Закону.

Відповідно до частин першої, шостої статті 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.

Планові перевірки суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, проводяться не частіше одного разу на рік відповідно до річних планів, які затверджуються Регулятором до 1 грудня року, що передує плановому, та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті.

Згідно частини першої статті 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» суб`єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені законами України «Про природні монополії», «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу», «Про ринок електричної енергії», «Про ринок природного газу», «Про трубопровідний транспорт», «Про теплопостачання», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» та іншими законами, що регулюють відносини у відповідних сферах.

Посадові особи суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг.

Системний аналіз положень законодавства дає підстави вважати, що саме на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, покладено обов`язок здійснення державного контролю за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах шляхом проведення планових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.

Таким чином, наведене свідчить, що ДП «Північтепломережа» КП «Дніпротеплоенерго» ДОР» включено до Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів на 2020 рік за відсутності законних підстав.

Разом із тим, оскаржуваний наказ не є наказом про призначення проведення планової перевірки діяльності ДП «Північтепломережа» КП «Дніпротеплоенерго» ДОР», а лише включає позивача до Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів на 2020 рік.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України задовольнити позовні вимоги про визнання протиправним та нечинним можливо лише у відношенні нормативно-правового акта чи окремих його положень.

Оскільки оскаржуваний наказ не стосується призначення проведення планової перевірки діяльності ДП «Північтепломережа» КП «Дніпротеплоенерго» ДОР» та не є нормативно-правовим, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування зазначеного наказу в частині включення ДП «Північтепломережа» КП «Дніпротеплоенерго» ДОР» включено до Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів на 2020 рік.

При цьому суд відхиляє доводи відповідача про те, що оскаржуваний наказ вже реалізовано, а позивач не скористався правом на недопуск до проведення перевірки, оскільки зазначене не позбавляє права позивача оскаржити протиправне рішення Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту населення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного наказу у відношенні позивача з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору..

Таким чином, на користь позивача належить стягнути судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Дочірнього підприємства «Північтепломережа» Комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради» задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту населення від 28 листопада 2019 року №1160 «Про затвердження Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів на 2020 рік» в частині включення Дочірнього підприємства «Північтепломережа» Комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради» до Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів на 2020 рік.

3. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

4. Стягнути на користь Дочірнього підприємства «Північтепломережа» Комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 051,00грн. (одна тисяча п`ятдесят одна гривня нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту населення.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дочірнє підприємство «Північтепломережа» комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської міської ради (49005, м. Дніпро, вул. Феодосіївська, буд. 7; ідентифікаційний код 40113682);

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту населення (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, буд. 1; ідентифікаційний код 39924774);

Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (49006, м. Дніпро, вул. Філософська, буд. 39-А; ідентифікаційний код 40359593).

Суддя В.А. Кузьменко