Рішення № 97694738, 16.06.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

16 червня 2021 року справа №640/16961/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Інжиніринг сервіс солюшенз» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Інжиніринг сервіс солюшенз»)до1. Державної податкової служби України (далі по тексту - відповідач 1, ДПС України) 2. Офісу великих платників податків Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач 2, Офіс великих платників ДПС) 3. Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - відповідач 3, ГУ ДПС у м. Києві)про1) визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС у м. Києві від 30 червня 2020 року №57380; 2) зобов`язання ГУ ДПС у м. Києві виключити ТОВ «Інжиніринг сервіс солюшенз» (код ЄДРПОУ 38392030) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковостіВ С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи про протиправність рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність ТОВ «Інжиніринг сервіс солюшенз» критеріям ризиковості платника податку, так як спірне рішення не містить жодної мотивації та причин віднесення ТОВ «Інжиніринг сервіс солюшенз» до ризикових платників податків; крім того, позивач зазначив, що податкові накладні, складені контрагентами ТОВ «Інжиніринг сервіс солюшенз», зареєстровані у встановленому законом порядку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/16961/20 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач 3 подав відзив на позов, в якому вказав на відповідність оскаржуваного рішення від 30 червня 2020 року №57380 вимогам чинного законодавства, так як ТОВ «Інжиніринг сервіс солюшенз» віднесено до категорії ризикових у зв`язку з наявністю податкової інформації, яка свідчить про здійснення ризикових операцій. Також, відповідач 3 звернув увагу, що оскаржуване рішення не порушує права та інтереси позивача, а відтак вимога про його скасування є безпідставною, що підтверджується правовими висновками Верховного Суду.

Відповідачі 1, 2 письмових відзивів на позовну заяву до суду не направили.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

Рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку від 30 червня 2020 року №57380 відповідно до пункту 6 Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 19 червня 2020 року №1 ТОВ «Інжиніринг сервіс солюшенз» визнано підприємством, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Зокрема, зазначено, що використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, проведено аналіз діяльності ТОВ «Інжиніринг сервіс солюшенз», в процесі якого встановлено, що підприємство здійснює придбання товарів/робіт (послуг) у СГ, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ «ТРАССІР УА» 39768357, ТОВ «МЕГАМАКС ЛТД» 43165560, ТОВ «ЕНЕКО ТЕХ» 39918205.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, Окружний адміністративний суд міста Києва керується такими мотивами.

Підпункт 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлює, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку-даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

У пункті 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статі 39 цього Кодексу.

За змістом пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

У додатку 1 до Порядку №1165 встановлені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема пункт 8 вказує наступне: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 7 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Таким чином, внесення платника податків до переліку ризикових платників на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку фактично є підставою для зупинення реєстрації в ЄРПН в подальшому всіх складених платником податку податкових накладних/розрахунків коригування.

Так, абзацом шістнадцятим пункту 6 Порядку №1165, визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Як вбачається з наявних в матеріалів справи ТОВ «Інжиніринг сервіс солюшенз» визнано підприємством, що відповідає критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 цих критеріїв на підставі бази даних ДПС України, наданих пояснень та копій документів, згідно яких проведено аналіз діяльності ТОВ «Інжиніринг сервіс солюшенз» (38392030), в процесі якого встановлено, що підприємство здійснює придбання товарів/робіт (послуг) у СГ, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ «ТРАССІР УА» 39768357, ТОВ «МЕГАМАКС ЛТД» 43165560, ТОВ «ЕНЕКО ТЕХ» 39918205.

Разом із цим, суд звертає увагу, що у спірному рішенні та у відзиві на позовну заяву не зазначено конкретних обставин, які б свідчили, що контрагенти позивача ТОВ «ТРАССІР УА», ТОВ «МЕГАМАКС ЛТД», ТОВ «ЕНЕКО ТЕХ» здійснюють ризикову діяльність, та щодо відповідності позивача критерію ризиковості платника податку, визначену пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У справі відсутні будь-які докази щодо підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, відповідно до якого у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податкових накладних.

Також відповідач 3 не надав доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії, як і не надав жодного доказу, який слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення та був покладений у основу прийняття оскаржуваного рішення.

Позивачем, у свою чергу, долучено до матеріалів справи податкові накладні, складені контрагентами ТОВ «Інжиніринг сервіс солюшенз», зокрема:

податкову накладу від 19 травня 2020 року №1490, виписану ТОВ «ТРАССІР УА» для покупця ТОВ «Інжиніринг сервіс солюшенз» на заміну АКБ (20шт) на ДБЖ ChlorideLinearPlus10 kva та встановлення системи дистанційного моніторингу та управління ДБЖ ChlorideLinearPlus10 kva на суму 69 096,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 11 516,00 грн.;

податкову накладу від 29 травня 2020 року №1542, виписану ТОВ «ТРАССІР УА» для покупця ТОВ «Інжиніринг сервіс солюшенз» на послуги з проведення ТО ДБЖ ChlorideL 90 Net 400 k Va,S/N:B293250 та послуги з проведення ТО ДБЖ Liebert 80 eXL 400 k Va,S/N:13409410003 на суму 13 368,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 2 228,00 грн.;

податкову накладу від 29 травня 2020 року №1543, виписану ТОВ «ТРАССІР УА» для покупця ТОВ «Інжиніринг сервіс солюшенз» на роботи (послуги) з техобслуговування агрегатів системи безперебійного живлення на суму 3 576,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 596,00 грн.;

податкову накладу від 27 січня 2020 року №21, виписану ТОВ «МЕГАМАКС ЛТД» для покупця ТОВ «Інжиніринг сервіс солюшенз» на роботи (послуги) акумуляторних батарей (40шт) ДБЖ Chloride Net 120 кВа (м.Дніпро) на суму 45 594,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 7 599,00 грн.;

податкову накладу від 31 січня 2020 року №22, виписану ТОВ «МЕГАМАКС ЛТД» для покупця ТОВ «Інжиніринг сервіс солюшенз» на роботи (послуги) акумуляторних батарей (24 шт) NХс20 на суму 13 965,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 2 327,50 грн.;

податкову накладу від 31 січня 2020 року №23, виписану ТОВ «МЕГАМАКС ЛТД» для покупця ТОВ «Інжиніринг сервіс солюшенз» на роботи (послуги) з техобслуговування агрегатів системи безперебійного електропостачання на суму 5 280,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 880,00 грн.;

податкову накладу від 17 березня 2020 року №23, виписану ТОВ «ЕНЕКО ТЕХ`для покупця ТОВ «Інжиніринг сервіс солюшенз» на вимір опору ізоляції акумуляторних батарей ДБЖ на суму 1 500,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 250,00 грн.

Вказані податкові накладні прийняті контролюючим органом без зауважень та зареєстровані у встановленому законом порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку від 30 червня 2020 року №57380 є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Суд відхиляє посилання відповідача 3 на правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 03 березня 2020 року у справі №240/3665/19 та від 20 листопада 2019 року у справі №480/4006/18, оскільки така позиція викладена стосовно норм Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117, який діяв до 31 січня 2020 року включно.

Зокрема, істотні відмінності полягають саме у тому, що за Порядком №1165 контролюючий орган приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку, про що безпосередньо зазначається у самому рішенні.

Таким чином, висновок Верховного Суду про те, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) рівно як і протокол Комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків, - в даному випадку застосуватись не може, бо змінилося правове регулювання спірних правовідносин.

В частині позовних вимог про зобов`язання Головного управління ДПС у м. Києві виключити ТОВ «Інжиніринг сервіс солюшенз» (код ЄДРПОУ 38392030) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, суд зазначає таке.

Як встановлено вище, в силу пункту 6 Порядку №1165 включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття останньою рішення про відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, аналіз змісту першого абзацу пункту 6 Порядку №1165 дає підстави для висновку, що наявність рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (в даному випадку про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку) є безпосередньо передумовою для автоматичного зупинення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отриманих від такого платника податкових накладних/розрахунків коригування.

Аналогічні правові висновки містяться у постановах Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року у справі №640/9710/20 та від 28 жовтня 2020 року у справі №620/1058/20.

Зокрема, в тексті своєї постанови від 05 листопада 2020 року суд апеляційної інстанції констатував, що включення платника до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих таким платником. При цьому, такі наслідки носять для платника виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на платника відповідно покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів. Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття зазначеного рішення полягають також у тому, що контрагенти платника (позивача) не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між платником (позивачем) та його контрагентами.

Підпунктом 2 пункту 6 Порядку №1165 передбачено, що питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до підпунктів 7- 14 Порядку №1165, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Поряд з цим, згідно останнього абзацу цього ж пункту 6 Порядку №1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Тобто, у силу положень Порядку №1165 саме по собі скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що оскільки пунктом 6 Порядку №1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у разі відповідності платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, то встановлення Комісією ГУ ДПС у місті Києві за відсутності законних на то підстав відповідності позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні позивачем його подальшої господарської діяльності.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, у даному випадку, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління ДПС у м. Києві виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем 3 не доведено правомірність оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «Інжиніринг сервіс солюшенз» підлягає задоволенню.

При цьому суд враховує, що позивач не висуває вимог до відповідачів 1 та 2, однак, зазначене не впливає на результат вирішення спору і позовні вимоги вважаються такими, що задоволені повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги задоволено, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжиніринг сервіс солюшенз» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку від 30 червня 2020 року №57380.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити ТОВ «Інжиніринг сервіс солюшенз» (код ЄДРПОУ 38392030) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжиніринг сервіс солюшенз» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інжиніринг сервіс солюшенз» (04073, м. Київ, вул. Яблучкова, 2, офіс 202; ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 38392030);

Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 43005393);

Офіс великих платників податків ДПС (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-г, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 39440996);

Головне управління ДПС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 43141267).

Суддя В.А. Кузьменко