Ухвала суду № 97694662, 15.06.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

15 червня 2021 року м. Київ № 320/4813/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Бояринцева М.А., ознайомившись з позовною заявою

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу, зобов"язання вчинити дії,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом. в якому просить:

визнати протиправними дії відповідача стосовно застосування до ОСОБА_1 транспортного податку за 2015 рік на суму 25000 грн;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Ф" від 30.06.2015 № 82198-17 на суму 25000 грн;

визнати протиправною та скасувати податкову вимогу форми "Ф" № 1267-23 від 26.11.2015;

визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу №123 від 27.02.2018;

зобов"язати Головне управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС України вчинити дії щодо виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису № 16831363 про обтяження податковою заставою майна ОСОБА_1 , внесений 19.04.2018 на підставі рішення № 123 від 27.02.2018.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.04.2021 адміністративну справу № 320/4813/21 передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 320/4813/21 передано на розгляд судді Бояринцевій М.А.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи, зокрема, відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, представником позивача одночасно з подачею позову подано клопотання про поновлення строку звернення до суду. В клопотанні представник позивача зазначає, що контролюючим органом не надсилались копії оскаржуваних рішень позивачу та вказує, що строк звернення до суду щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 30.06.2015 № 82198-17 та податкової вимоги № 1267-23 від 26.11.2015 підлягає обчисленню з дати набрання законної сили постановою Київського окружного адміністративного суду у справі № 810/4007/16. При цьому, представник позивача посилається на ті обставини, що на час дії карантину, який є продовженим до цього часу, строки звернення до адміністративного суду є продовженими. Щодо строків на оскарження рішення про опис майна у податкову заставку представник позивача зазначає, що позивач дізнався про дане рішення 21.10.2020 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, строк звернення до суду щодо оскарження рішень контролюючого органу складає 1095 днів.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, постановою Київського окружного адміністративного суду від 09.02.2017 у справі № 810/4007/16 відмовлено у задоволенні позову Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів. В межах даної справи досліджувалось питання щодо наявності підстав для стягнення податкового боргу, який виник згідно з податковим повідомленням-рішенням від 30.06.2015 № 82198-17 та на підставі податкової вимоги №1267-23 від 26.11.2015. В постанові зазначено, що провадження у справі № 810/4007/16 відкрито ухвалою суду від 20.12.2016 та ОСОБА_1 подавалися письмові заперечення.

Таким чином, на час розгляду справи № 810/4007/16 позивачу було відомо про податкове повідомлення-рішення від 30.06.2015 № 82198-17 та податкову вимогу № 1267-23 від 26.11.2015.

Проте, до суду з даним позовом позивач звернувся 22.04.2021.

Наведене свідчить, що позивачем пропущено строк звернення до суду щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 30.06.2015 № 82198-17 та податкової вимоги № 1267-23 від 26.11.2015.

При цьому, суд критично ставиться до посилань позивача щодо запровадження в Україні карантину, оскільки на час прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" строк звернення до суду вже був пропущений.

Причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Проте, позивачем не підтверджено належними доказами поважність причин пропуску строку звернення до суду.

Згідно з частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

За таких обставин, позивачу необхідно вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду щодо оскарження податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги.

Щодо оскарження рішення про опис майна у податкову заставу суд бере до уваги пояснення позивача щодо ознайомлення зі змістом даного рішення 21.10.2020, враховуючи відсутність доказів, які б спростовували дані обставини.

Крім того, суд зазначає наступне.

Даний позов в інтересах позивача подано Савченко Вікторією Сергіївною . На підтвердження повноважень до позову додано копію ордера серії ВІ № 1038454 , відповідно до якого адвоката уповноважено представляти інтереси у Київському окружному адміністративному суді та Шостому апеляційному адміністративному суді.

Враховуючи передачу за підсудністю даної справи до Окружного адміністративного суду міста Києва, представнику позивача необхідно надати докази на підтвердження наявності повноважень представляти позивача в Окружному адміністративному суді міста Києва.

Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з супровідного листа Київського окружного адміністративного суду, при поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 908 грн (квитанція від 21.04.2021 № 9230-2700-7685-1765), який зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України.

Разом з тим, відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З урахуванням наведеного та враховуючи зміст заявлених позовних вимог (позивачем заявлену одну вимогу майнового характеру та чотири вимоги немайнового характеру), розмір судового збору за звернення до суду з даним позовом складає 4 540 грн.

Враховуючи сплату позивачем судового збору в розмірі 908 грн, позивачу необхідно доплатити судовий збір в розмірі 3 632 грн.

Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи наведене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви у строк до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання квитанції про доплату судового збору в розмірі 3 632 грн, документу на підтвердження повноважень адвоката та вказати інші підстави поважності причин пропуску строку звернення до суду в частині позовних вимог про оскарження податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги.

Керуючись ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1.Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху .

2.Встановити позивачу строк до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

3.Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч.4 ст. 169 КАСУ.

Ухвала, відповідно до змісту ч. 2 ст. 256 та п. 5 ч. 1 ст. 294 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя М.А. Бояринцева