Рішення № 97694584, 15.06.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2021 року м. Київ № 640/20949/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вовк П.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КДД Генпідряд» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «КДД Генпідряд» (далі також - ТОВ «КДД Генпідряд», позивач) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі також - ДАБІ України, відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 22 жовтня 2019 року № 190/19/10/26-10/2210/02/2 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста від 05 листопада 2019 року адміністративну справу № 640/20949/19 прийнято до провадження судді Патратій О.В.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Патратій О.В. на підставі розпорядження № 303 від 25 березня 2021 року, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи № 640/20949/19.

Ухвалою суду від 29 березня 2021 року прийнято справу до провадження судді Вовка П.В. та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем було безпідставно проведено позаплановий захід контролю, за результатом якого прийнято оскаржувану постанову. Крім того, позивач звертає увагу на порушення порядку проведення самої перевірки.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач у наданому суду відзиві наголошує на їх безпідставності, оскільки оскаржувана постанова, на думку відповідача, була прийнята з дотриманням всіх законодавчо встановлених вимог.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріалів справи, 08 жовтня 2019 року за результатами позапланової перевірки, проведеної на об`єкті «Будівництво громадсько-житлового комплексу на вул. Фрунзе 37, 37 (літера «А») у Подільському районі міста Києва » головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Лисаком Сергієм Федоровичем було складено акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно направлення для проведення позапланового заходу від 23 вересня 2019 року, підставою для проведення позапланової перевірки було депутатське звернення депутата Київської міської ради Мірошниченка І.М .

Крім того, головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Лисаком Сергієм Федоровичем, за наслідком здійсненої перевірки, також було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 08 жовтня 2019 року та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08 жовтня 2019 року, яким встановлено, що ТОВ «КДД Генпідряд» під час виконання будівельних робіт на об`єкті порушено будівельні норми, стандарти і правила, а саме:

робочі місця і проходи до них, розташовані на висоті більше ніж 1.3 м. і на відстані менше ніж 2.0 м. від межі перепаду по висоті, не огороджені захисними огорожами від межі перепаду по висоті, не огороджені захисними огорожами;

будівельні роботи виконуються за відсутності необхідних огороджень небезпечних зон на будівельному майданчику, зон з постійно діючими небезпечними факторами та зон з потенційно небезпечними факторами:

вхід до будівлі, що споруджується (2-га секція) не захищений зверху суцільним захисним козирком довжиною відповідно до розміру небезпечної зони;

складування матеріалів та конструкцій в непередбачених для цього місцях, поза межами майданчиків відведених для цієї мети відповідно до вимог Проекту виконання робіт;

відсутній пункт для миття коліс автотранспорту відповідно вимог Проекту організації будівництва;

вхід до будівлі, що споруджується (2 га секція) не захищений зверху суцільним захисним козирком довжиною відповідно до розміру небезпечної зони;

складування матеріалів та конструкцій в непередбачених для цього місцях, поза межами майданчиків відведених для цієї мети відповідно до вимог Проекту виконання робіт;

З порушеннями ведеться виконавча документація, а саме:

акти на закриття прихованих робіт не оформлені належним чином, а саме частина актів не містить підписів представників технічного нагляду та представників проектної організації;

у загальному журналі робіт не зазначений перелік актів проміжного прийняття відповідальних конструкцій.

Позивачу встановлено термін усунення порушень до 08 листопада 2019 року.

Водночас, 22 жовтня 2019 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві за результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності винесено постанову № 190/19/10/26-10/2210/02/2 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, а саме правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 3 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», у зв`язку з чим на позивача накладено штраф у розмірі 36 125, 00 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 4, 5 статті 2, та абзаців 6, 7 статті 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», сфера дії якого поширюється з 01 січня 2017 року на органи архітектурно-будівельного контролю з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідній сфері, принципами державного нагляду, виконання яких повинні забезпечити органи державного контролю (нагляду) в тому числі архітектурно-будівельного контролю, зокрема є:

- об`єктивність та неупередженість здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимість проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та безпідставними заявами, а також невідворотність відповідальності осіб за подання таких заяв;

- здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», якою встановлені підстави для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), та пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553), така підстава для проведення позапланової перевірки, як звернення депутата міської ради, відсутня. Заяви ж фізичних чи юридичних осіб, на підставі яких може проводитись перевірка, повинні бути обґрунтованими та обумовленими порушенням підконтрольним суб`єктом господарювання містобудівного законодавства, мають містити відомості про порушення прав та законних інтересів особи, яка звертається до органу державного контролю зі скаргою (зверненням) та/або про шкоду, яка завдана життю і здоров`ю скаржника, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій що підтверджують такі порушення. Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю) або відповідного державного колегіального органу.

Таким чином, позаплановий захід у даному випадку повинен був здійснюватись виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу, як передбачено вимогами статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Між тим, за час розгляду справи відповідачем не було долучено до матеріалів справи доказів, які б підтверджували наявність такого погодження здійснення перевірки позивача.

У даному контексті, будь-які посилання на відсутність вказаних положень у спеціальному законодавстві, що регулює діяльність органів державного архітектурно-будівельного контролю, свідчить про невірне тлумачення норм діючого законодавства без врахування положень, що містяться у Законі України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Наведений висновок узгоджується з судовою практикою Верховного Суду, напрацьованою, зокрема, під час розгляду справи № 461/3503/17 (постанова від 06 лютого 2020 року).

Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно з даними акту перевірки, вона проводилась за участю, в частині, що стосується позивача, начальника дільниці ТОВ «КДД Генпідряд» Проценка Павла Сергійовича, представника за довіреністю ТОВ «КДД Генпідряд» та ТОВ «Фірма Швидко» Ксенженко Юлії Миколаївни.

Разом з цим, статутом ТОВ «КДД Генпідряд», копія якого наявна у матеріалах справи, не передбачено право начальника дільниці представляти інтереси позивача без довіреності, а відповідачем не було надано суду доказів наявності окремої довіреності на представлення Проценком П.С. інтересів позивача. Крім того, то наказом №20/09 від 20 вересня 2019 року довіреність Ксенженко Ю.М. було скасовано.

В той же час, відповідно до п. 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Таким чином, визначені в акті перевірки особи не мали права представляти інтереси позивача у відносинах з третіми особами, в тому числі з ДАБІ України, з огляду на положення ч. 1 статті 246 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи, але такої довіреності позивач визначеним у акті перевірки особам, станом на день здійснення заходу державного архітектурно-будівельного контролю, не надавав.

Наведений висновок узгоджується з судовою практикою Верховного Суду, напрацьованою, зокрема, під час розгляду справи № 826/5856/16 (постанова від 23 грудня 2019 року).

Беззаперечним є той факт, що відповідно до положень чинного законодавства відповідач є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, а тому є саме тим органом, який уповноважений законодавством України здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль. Водночас, суд вважає, що такий контроль повинен здійснюватися у повній відповідності до встановленого законом порядку, в іншому випадку він суперечить власним завданням.

Аналогічний висновок зроблено у постановах Верховного Суду від 08 серпня 2019 року у справі № 822/712/16 та від 23 грудня 2019 року у справі № 826/5856/16.

Враховуючи вищенаведене вище, суд дійшов висновку, що відповідач порушив порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, наслідком чого є визнання протиправним та скасування оскаржуваної постанови, прийнятої як наслідок здійснення такого заходу контролю.

При вирішенні даної справи суд враховує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення не відповідає наведеним у ч. 2 статті 2 КАС України критеріям, а тому наявні підстави для визнання його протиправним та скасування в судовому порядку.

Згідно зі статтею 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 007, 00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «КДД Генпідряд» (03505, місто Київ, вулиця Георгія Кірпи, будинок 5-Б; код ЄДРПОУ 41366367) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26; код ЄДРПОУ 37471912) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 22 жовтня 2019 року № 190/19/10/26-10/2210/02/2 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КДД Генпідряд» понесені останнім судові витрати у розмірі 2 007, 00 грн. (дві тисячі сім гривень).

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.В. Вовк