Ухвала суду № 97694549, 15.06.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

15 червня 2021 року м. Київ № 640/7651/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції Українипро визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10, код ЄДР: 43305056), в якому просить суд:

1) визнати протиправною відмову Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України у зарахуванні пільгової вислуги років за роки служби в Управлінні по боротьбі з організованою злочинністю та пільгу за участь в Антитерористичній операції підполковнику поліції оперуповноваженому 4-го відділу УСР в Херсонській області ДСР НП України до вислуги років;

2) зобов`язати Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України провести перерахунок та зарахувати ОСОБА_1 до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за період 17.10.2007 по 10.06.2015 у загальній кількості 11 років 5 місяців та 13 днів та 6 місяців за участь в Антитерористичній операції, а загалом за весь період служби з 25.08.1998 року по час подання позовної заяви у обчисленні 24 років 10 місяців та 10 днів.

Ухвалою суду від 26.03.2021 позовну заяву позивачу було залишено без руху як таку, що подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та встановлено строк для їх усунення шляхом надання суду:

1) уточненої позовної заяви із приведенням її у відповідності до вимог ст.ст. 160 та 161 КАС України, із зазначенням: поштового індексу позивача, адреси електронної пошти позивача, реєстраційного номеру облікової картки платника податків - представника позивача, адреси електронної пошти представника позивача;

2) доказів, що підтверджують обставини, на яких гуртуються вимоги позивача, зокрема, запит від 22.09.2020, з яким позивач через свого представника звертався до Департаменту стратегічних розслідувань щодо його вислуги років.

На виконання вимог ухвали суду позивачем надано заяву про усунення недоліків позовної заяви до якої позивачем надано уточнений адміністративний позов, а також надано адвокатський запит від 22.09.2020 з яким позивач в особі представника звертався до Департаменту стратегічних розслідувань щодо його вислуги років.

Разом з тим, за результатами отримання, на виконання ухвали суду від 26.03.2021 про залишення позовної заяви без руху додаткових документів суддею встановлено, що про порушення своїх прав позивач міг знати 22.09.2020 - день звернення із адвокатським запитом до відповідача та дізнався 06.10.2020 - день отримання відповіді та копій документів на адвокатський запит, проте до суду з вказаним позовом позивач звернувся лише 17.03.2021, тобто поза межами місячного строку звернення до суду, передбаченого ч. 5 ст. 122 КАС України. Натомість заяви про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду із зазначенням поважності причин пропуску строку звернення до суду позовна заява не містить, а також доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску суду не надано.

Відтак, ухвалою судді від 26.04.2021 позивачу було продовжено строк звернення до суду з даним позовом та зобов`язано позивача протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали надати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та докази поважності причин його пропуску.

04.06.2021 до суду від представника позивача надійшла заява, в якій представник зазначає про те, що 25.05.2021 отримано ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 640/7651/21 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії, в якій суд вернув увагу на те, що позовна заява позивачем була подана поза межами місячного строку звернення до суду, передбаченого ч. 5 ст. 122 КАС України, згідно якої для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Разом з тим, у заяві на виконання вимог ухвали суду представник заявника не погоджується з такими обґрунтуваннями суду, оскільки позивач ставить у своїй позовній заяві питання не про порушення його прав під час проходження публічної служби (у зв`язку зі звільненням, переведенням на іншу посаду, пониження у спеціальному званні, оголошення стягнення, відмови у призначенні пенсії за віком чи на пільгових умовах тощо), а вказує саме про не зарахування відповідачем йому пільгової вислуги років, її перерахунку та зарахування до календарної вислуги років.

Тобто, за твердженням представника позивача, позивач вважає порушення відповідачем його права, яке полягає у невизнанні та не зарахуванні ним пільгової вислуги років, яка дає йому право на призначення пенсії, а не того, що така позовна заява стосується бажання звільнитись з публічної служби у зв`язку з досягненням пенсійного віку. Саме таке не зарахування відповідачем в подальшому стане підставою у отримані позивачем меншої пенсії після виходу на неї, та на яку він має право згідно закону.

Відтак, представник позивача наголошує, що звертаючись до суду позивач поставив питання саме у визначені його трудового стажу, тобто визначення тривалості роботи і інших видів діяльності, з якими пов`язується його право на призначенні пенсії в подальшому.

Отже, позивач (представник позивача) вважає, що не пропустив строк для звернення до адміністративного суду, оскільки зауважує, що останнім днем для звернення з позовом, навіть якщо врахувати зазначене в ухвалі, що позивач міг знати ще 22.09.2020 про порушення його прав, то останнім днем подання позовної заяви є 22.03.2021, що відповідає шестимісячному строку для звернення з позовом до адміністративного суду.

Вирішуючи питання про відкриття провадження за даною позовною заявою, суд виходить з наступного.

По-перше, слід наголосити, що позивачем (представником позивача) так і не надано суду заяви про поновлення строків звернення до суду із зазначенням причин поважності пропуску такого строку та доказів поважності причин його пропуску.

По-друге, обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зауважив, що, на даний час, він працює у 2-му відділі боротьби з транснаціональними та етнічними організованими групами, управління стратегічних розслідувань в Херсонській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на посаді оперуповноваженого.

Пояснює, що з 25.08.1998 по 20.06.2002 він навчався в Національній академії внутрішніх справ України за спеціальністю «Правознавство». З 25.06.2002 по 17.10.2007 проходив службу в органах внутрішніх справ на оперативних посадах групи державної служби боротьби з економічною злочинністю.

З 17.10.2007 по 10.06.2015 проходив службу органах внутрішніх справ на оперативних посадах підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю.

З 10.06.2015 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді оперуповноваженого управління протидії злочинності у сфері економіки УМВС.

З 07.11.2015 по 12.11.2019 проходив службу на оперативних посадах управління захисту економіки Департаменту захисту економіки Національної поліції України.

З 12.11.2019 по теперішній час проходить службу на посаді оперуповноваженого 2- го відділу боротьби з транснаціональними та етнічними організованими злочинними групами управління стратегічних розслідувань в Херсонській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів позовної заяви та не заперечується позивачем 22.09.2020 представник позивача, адвокат звертався до Департаменту стратегічних розслідувань щодо його вислуги років із адвокатським запитом, в якому просив надати наступну інформацію та відповідні копії документів про:

1) вислугу років в календарному обчисленні зарахованої ОСОБА_1 при прийнятті до лав Національної поліції України;

2) розмір надбавки за вислугу років, що нараховується станом на дату подання цього запиту;

3) вислугу років в Управлінні по боротьбі з економічною злочинністю та Управлінні по боротьбі з організованою злочинністю нарахованої в складі МВС України. та надати належним чином посвідчені копії документів:

4) трудової книжки;

5) послужного списку;

6) наказу про вислугу (перерахунок) років.

06.10.2020 Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції України надано відповідь № 131оз наступного змісту:

«У департаменті стратегічних розслідувань Національної поліції України у межах компетенції розглянуто Ваш адвокатський запит від 22.09.2020 щодо надання інформації та копій документів, стосовно ОСОБА_1 . Повідомляємо, що відповідно до особової справи підполковник поліції ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 25 серпня 1998 року (наказ Національної академії внутрішніх справ України від 23 липня 1998 року № 143 о/с) по 06 листопада 2015 року (наказ УМВС України в Херсонській області від 06 листопада 2015 року № 417 о/с), у Національній поліції України - із 07 листопада 2015 року (наказ Національної поліції України від 11 листопада 2015 року № 173 о/с) по цей час.

До вислуги років для виплати поліцейським надбавки за стаж служби зараховуються періоди, визначені частиною другою статті 78 розділу VII Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799, обчислення вислуги років для виплати надбавки за стаж служби поліцейським проводиться підрозділами кадрового забезпечення за матеріалами особової справи та оголошується відповідним наказом керівника органу поліції. Так, наказом Департаменту від 06 листопада 2019 року № 24 о/с ОСОБА_1 станом на 12 листопада 2019 року установлено стаж служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки - 21 рік 02 місяці 17 днів.

Розмір надбавки за стаж служби в поліції встановлюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та станом на 22 вересня 2020 року становить 45 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням.

Ураховуючи те, що на службу в поліцію ОСОБА_1 призначений до Департаменту захисту економіки Національної поліції України, надати стаж служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, який йому зараховано при прийнятті на службу в поліцію, не маємо можливості, оскільки Департамент не володіє даною інформацією. Повідомляємо також, що відповідно до послужного списку особової справи ОСОБА_1 проходив службу в підрозділах Державної служби боротьби з економічною злочинністю УМВС України в Херсонській області з 25 червня 2002 року по 17 жовтня 2007 року, що становить 05 років 03 місяці 22 дні, та управлінні по боротьбі з організованою злочинністю цього ж УМВС із 17 жовтня 2007 року по 10 червня 2015 року, що становить 07 років 07 місяців 23 дні. При цьому надсилаємо на Вашу адресу запитувані копії трудової книжки ОСОБА_1 , послужного списку його особової справи в частині проходження служби та витяг з наказу Департаменту про призначення та встановлення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки.».

Тобто, проаналізувавши вказані обставини питання обчислення його вислуги років за роки служби в Управлінні по боротьбі з організованою злочинністю та пільгу за участь в Антитерористичній операції підполковнику поліції оперуповноваженому 4-го відділу УСР в Херсонській області ДСР НП України до вислуги років позивача безпосередньо пов`язані з проходженням його служби, оскільки така вислуга років та пільга за участь в Антитерористичній операції впливають на виплату позивачу розміру надбавки за вислугу років.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, що має місце у даному випадку, встановлюється місячний строк.

Зі змісту положень ст. 122 КАС України вбачається, що початок перебігу такого строку обраховується з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

При цьому, згідно з ч. ч. 1-2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Приписи п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України визначають, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Отже, підставою для повернення позовної заяви відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України є неподання особою в зазначений строк заяви або визнання неповажними підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Тобто, зважаючи на те, що про порушення своїх прав позивачу стало відомо з моменту отримання листа Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 06.10.2020 № 131оз, до суду з вказаним позовом позивач звернувся лише 17.03.2021, тобто поза межами місячного строку звернення до суду, передбаченого ч. 5 ст. 122 КАС України.

При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є надання заяви про поновлення строку звернення до суду та наявність лише поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій або допущення бездіяльності і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії чи допущено бездіяльність.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Суд звертає увагу позивача на те, що дотримання строку звернення до суду, не є формальним ставленням суду до учасників справи. Ігнорування або неправильне застосування строків звернення до суду, призведе до порушення принципу правової визначеності, як складової верховенства права та, відповідно не забезпечення належного відправлення правосуддя.

В той же час, позивач звернувся до суду поза межами місячного строку, заяви про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду із зазначенням поважності причин пропуску строку звернення до суду, а також доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску суду ні позивачем, не представника позивача, на виконання вимог ухвали суду від 26.04.2021, так і не було надано.

Посилання представника позивача на те, що строк звернення до суду з даним позовом становить шестимісячний строк, є помилковим, оскільки як вже було зазначено вище суддею питання щодо обчислення пільгової вислуги років за роки служби в Управлінні по боротьбі з організованою злочинністю та пільги за участь в Антитерористичній операції підполковнику поліції оперуповноваженому 4-го відділу УСР в Херсонській області ДСР НП України до вислуги років безпосередньо пов`язані з проходженням його служби, оскільки така вислуга років та пільга за участь в Антитерористичній операції впливають на виплату позивачу розміру надбавки за вислугу років.

При цьому, суддя також акцентує увагу на тому, що відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства, згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 5 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Так, Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Принципом адміністративного судочинства є верховенство права, тоді як пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо захисту його прав та обов`язків. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за адміністративним позовом, однак це право не є абсолютним та може бути реалізовано лише у тому випадку, коли особою, яка звертається до суду, дотримано певні норма національного законодавства в частині вимог, передбачених для подання позовної заяви, у тому числі щодо дотримання учасником строку, визначеного національним законодавством для звернення до суду, що свідчить про забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, як складової верховенства права.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. У разі порушення такого строку та недотримання принципу юридичної визначеності зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що такий строк звернення до суду може бути обмеженим.

Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відтак, зважаючи на викладене, суддя дійшов висновку, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, оскільки не виконано вимоги ухвали суду від 26.04.2021 щодо надання заяви про поновлення строку звернення до суду.

Згідно ч. 5 ст. 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду із позовом в порядку, встановленому законом, тобто після виконання вимог щодо позовної заяви, визначених ст. 160 КАС України.

Керуючись ст. 160, 169, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву повернути позивачу.

2. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву.

3. Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

4. Примірник позовної заяви з доданими до неї документами залишити суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання.

Відповідно до ч. 7 ст. 169 КАС України ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя О.А. Кармазін