Ухвала суду № 97694445, 14.06.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

щодо встановлення способу і порядку виконання судового рішення

14 червня 2021 року м. Київ № 640/11457/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши у письмовому провадженні подання про зміну способу та порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив:

визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо призначення, нарахування та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - ОСОБА_1 , виходячи з розміру грошового утримання судді, який пройшов кваліфікаційне оцінювання;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 , щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до ст.ст. 137, 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у розмірі 82 % грошової винагороди відповідного судді, який пройшов кваліфікаційне оцінювання, починаючи з 18.11.2018, виходячи з розміру грошової винагороди судді 118 935 гривень, а з 01.01.2019, виходячи з розміру грошової винагороди судді 172 890 гривень без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2020 адміністративний позов задоволено повністю.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2020 відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

На виконання рішення суду від 17.01.2020 судом видано виконавчі листи.

До суду надійшло подання відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Управління) про зміну способу та порядку виконання судового рішення, в якому Управління просить змінити спосіб виконання рішення суду 29.10.2020 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 заборгованості пенсії за період з 18.11.2018 по 11.05.2020 в сумі 1 601 487,73 грн.

В обґрунтування подання державний виконавець зазначив, що ним неодноразово застосовувалися до боржника заходи процесуального примусу, зокрема у вигляді накладення штрафів, однак боржник рішення суду не виконав і тому, на переконання заявника, єдиним прийнятним, допустимим та законним способом виконання такого судового рішення є зміна способу його виконання на стягнення відповідної суми коштів з боржника.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2021 призначено судове засідання з розгляду подання та запропоновано учасникам справи надати суду пояснення з приводу поданої заяви та наявні докази стосовно викладених вимог у заяві.

Заявник у поданні просив розглядати його за відсутності державного виконавця.

ОСОБА_1 подала до суду пояснення, в яких зазначила, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві частково виконало рішення суду добровільно, а в частині виплати заборгованості у розмірі 1 601 487,73 грн. за період з 18.11.2018 по 11.05.2020 Управління не вчинено жодних дій, а лише посилається на те, що вказані кошти будуть виплачені в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.

Представником Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві подано до суду пояснення на заяву, в яких зазначив, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва №640/11457/19 від 17.01.2020 та ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2020 за позовом ОСОБА_1 , Управлінням призначено та нараховано щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до статей 137, 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-УІІІ у розмірі 82% суддівської винагороди відповідного судді, який пройшов кваліфікаційне оцінювання, починаючи з 18.11.2018, виходячи з розміру грошової винагороди судді 118 935 грн., а з 01.01.2019, виходячи з розміру грошової винагороди судді 172 890 грн. без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, з урахуванням раніше виплачених сум. Згідно даних електронного особового рахунку ОСОБА_1 сума заборгованості по рішенню суду складає 1601487,73 грн. за період з 18.11.2018 по 11.05.2020, виплата якої буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. Представник відповідача заперечує проти подання державного виконавця та вважає, що відсутні підстав для його задоволення, оскільки суд не може змінювати резолютивної частини або обраний судом спосіб захисту порушеного права.

Відповідно до частини другої статті 378 КАС України суд розглядає подання за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі матеріалів в порядку письмового провадження.

Вивчивши подання, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Частиною другою статті 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до пунктів 4, 6 частини другої статті 245 КАС України в разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з частинами першою, третьою статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Системний аналіз наведених правових норм дозволяє стверджувати, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано повноваження суду змінити порядок та спосіб виконання судового рішення, що був встановлений судом при вирішенні спору.

Разом з тим, при застосуванні зазначеного процесуального інституту слід враховувати, що зміна одного способу виконання судового рішення на інший не повинна призводити до зміни обсягу зобов`язань боржника, визначених судом, до втручання в його дискреційні повноваження та до виникнення нового спору.

Суд звертає увагу на те, що при задоволенні позову в цій справі суд застосував спосіб захисту та поновлення порушеного права позивача шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до статей 137, 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII у розмірі 82% суддівської винагороди відповідного судді, який пройшов кваліфікаційне оцінювання, починаючи з 18.11.2018, виходячи з розміру грошової винагороди судді 118 935 грн., а з 01.01.2019, виходячи з розміру грошової винагороди судді 172 890 грн. без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, з урахуванням раніше виплачених сум.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження №64324307 з примусового виконання виконавчого листа №640/11457/19, виданого судом 28.02.2020, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подало до заявника лист від 24.02.2021 № 2600-0903-5/31004, в якому зазначило, що відповідачем на виконання рішення суду призначено та нараховано щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до статей 137, 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-УІІІ у розмірі 82% суддівської винагороди відповідного судді, який пройшов кваліфікаційне оцінювання, починаючи з 18.11.2018, виходячи з розміру грошової винагороди судді 118 935 грн., а з 01.01.2019, виходячи з розміру грошової винагороди судді 172 890 грн. без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, з урахуванням раніше виплачених сум. Сума заборгованості по виплаті довічного грошового утримання судді у відставці за рішенням суду складає 1 601 487,73 грн., яку, як зазначило Управління, буде виплачено в межах бюджетних асигнувань виділених на цю мету.

Таким чином, вищевказане жодним чином не підтверджує наявність обставин, що унеможливлюють виконання судового рішення після пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Відповідач, при виконанні рішення суду у цій справі, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише в межах чинного законодавства. При цьому, суд враховує, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві не заперечує свого обов`язку виплатити суму заборгованості, а лише вказує на те, що така виплата буде здійснена відповідно до встановленої процедури в порядку черговості.

Суд зазначає, що такі обставини не вказують на неможливість виконання судового рішення у цій справі саме через спосіб захисту, застосований судом при його ухваленні, та не надають достатніх правових підстав для застосування процесуального інституту зміни порядку і способу виконання судового рішення, регламентованого статтею 378 КАС України, а навпаки вказують на те, що така зміна призведе до зміни результату вирішеного спору, що не відповідатиме юридичній сутності та змісту інституту, регламентованому статтею 378 КАС України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення подання державного виконавця про зміну порядку та способу виконання судового рішення в цій справі.

Разом з тим, суд зазначає, що статтями 382, 383 КАС України передбачено інститут судового контролю за виконанням судового рішення, який націлений на забезпечення повного та ефективного виконання судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241, 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні подання відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №640/11457/19 відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст.256 КАС України. Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції відповідно до ч. 3 ст. 378 КАС України у порядку та строки, встановлені статтями 293-297 КАС України.

Суддя В.П. Шулежко