Рішення № 97694119, 16.06.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2021 року м. Чернігів Справа № 620/4092/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Янтра-плюс" до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Янтра-плюс» (далі – ТОВ «Янтра-плюс») 19.04.2021 за допомогою системи «Електронний суд» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (далі – ГУДПС у Чернігівській області, відповідач 1), Державної податкової служби України (далі – ДПС України, відповідач 2), у якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУДПС у Чернігівській області від 05.01.2021 №2294201/41928275, №2294202/41928275, №2294200/41628275 та №2294203/41928275;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати податкові накладні від 16.10.2020 №8, №9, №10 та №11 датою їх подання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкові накладні складені ТОВ «Янтра-плюс», відповідають змісту здійсненої операції та укладеному договору, а відповідачу на перевірку надавався повний пакет документів, що підтверджує реальність здійсненої операції.

Ухвалою судді від 23.04.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалами суду від 17.05.2021 представнику ГУ ДПС у Чернігівській області відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Задоволено клопотання про заміну відповідача на належного в порядку правонаступництва, а саме на Головне управління ДПС у Чернігівській області (код ЄДРПОУ ВП 44094124, вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000).

Представник відповідача 1 позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, надав відзив на позов та зазначив, що спірні рішення прийняті з дотриманням встановлених вимог щодо їх змісту, форми та обґрунтованості, у зв`язку з тим, що позивачем не було надано контролюючому органу необхідні документи для прийняття Комісією ГУДПС у Чернігівській області рішення про реєстрацію складених ТОВ «Янтра-плюс» податкових накладних. Зокрема, на думку контролюючого органу, у позивача недостатньо трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності.

Також вважає, що позивачем пропущено строк на звернення до суду з позовом.

Відповідач 2 відзив на позов у встановлені судом строки не надав.

Представником позивача подано відповідь на відзив, у якій він правову позицію ТОВ «Янтра-плюс» підтримав та просив позов задовольнити.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом враховано таке.

ТОВ «Янтра-плюс» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 08.02.2018 внесено відповідний запис. Згідно реєстраційних даних, одним із видів діяльності позивача є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису) насіння олійних культур. Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість. Для здійснення господарської діяльності позивач має належну матеріально-технічну базу (а.с. 64-73). ТОВ «Янтра-плюс» у 2020 році було зібрано урожай соняшнику.

Враховуючи наведене, ТОВ «Янтра-плюс» (постачальник) із ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» (покупець) було укладено договір поставки від 25.09.2020 №25НЖК, підписаний уповноваженими представниками сторін, відповідно до умов якого позивач зобов`язався передати у власність контрагента товар (насіння соняшнику, врожаю 2020 року). Кількість товару, його ціна і загальна вартість обумовлюється сторонами в специфікаціях, які є невід`ємними частинами договору. Допускається постачання товару різновеликими партіями (а.с. 46-50).

На виконання умов договору, згідно із специфікацією №2 від 15.10.2020, ТОВ «Янтра-плюс» у жовтні 2020 року здійснило поставку контрагенту насіння соняшнику, що підтверджується видатковими накладними, довіреністю на відпуск цінностей, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями та оботно-сальдовою відомістю по 361 рахунку (а.с. 51-63, 86).

Для посіву, обробітку та збирання проданого контрагенту соняшнику ТОВ «Янтра-плюс» використовувало послуги третіх осіб (ТОВ «Транс-Торг Ічня», ТОВ «Авіаклуб Альбатрос», ФГ «Статок»). Транспортування продукції здійснювало ТОВ «БМ-Агро-Транс» відповідно до договору про надання послуг з перевезення вантажів. Послуги складського зберігання, сушіння і очищення здійснювало ТОВ «Норія Грейн».

За наслідками господарської операції з контрагентом позивач виписав податкові накладні від 16.10.2020 №8, №9, №10 та №11 (а.с. 21, 24, 27, 30) та направив їх контролюючому органу за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення у вигляді електронного файлу для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

За допомогою програми електронного документообігу позивачем отримано квитанції, де зазначено: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1206 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (а.с. 22-23, 25-26, 27-28, 31-32).

Враховуючи наведене, ТОВ «Янтра-плюс» до ГУДПС у Чернігівській області направило повідомлення про надання пояснень та копії документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено (а.с. 41-45, 74-85), у якому, серед іншого, надало пояснення щодо придбання товариством послуг з обробітку землі.

Рішеннями Комісії регіонального рівня від 05.01.2021 №2294201/41928275, №2294202/41928275, №2294200/41928275 та №2294203/41928275 ТОВ «Янтра-плюс» відмовлено в реєстрації вказаних вище податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з ненаданням платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, реєстрацію яких зупинено. У додатковій інформації зазначено: «недостатність трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності, ненадання пояснень та копій документів щодо придбання послуг з обробітку землі» (а.с. 33-40).

Вказані рішення оскаржені позивачем в адміністративному порядку, однак рішеннями ДПС України від 18.01.2021 залишені без змін (а.с. 87-98).

Вважаючи вищевказані рішення ГУДПС у Чернігівській області протиправними, ТОВ «Янтра-плюс» звернулось до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із підпунктами «а», «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

У свою чергу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1. статті 188 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно із пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1. статті 192 та пунктом 201.10. статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1. статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3. і 200-1.9. статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку №1246).

У свою чергу, механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі – Порядок №1165).

Пунктом 4 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Згідно пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до змісту пунктів 10, 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до пунктів 2, 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі – Порядок №520), прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі по тексту - комісія регіонального рівня). У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктом 11 Порядку №520 передбачено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як встановлено судом, після подання контролюючому органу спірних податкових накладних для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних позивачем було отримано квитанції, у яких контролюючим органом, зокрема, зазначено, що відповідно до пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в ЄРПН зупинена; запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Позивачем надіслано контролюючому органу повідомлення про подання пояснень та копії документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено. До повідомлення позивачем були додані пояснення та пакет документів на підтвердження проведення господарської операції.

За результатами розгляду поданих позивачем документів, Комісією ГУ ДПС у Чернігівській області прийнято спірні рішення, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з ненаданням платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, реєстрацію яких зупинено. У графі «Додаткова інформація – недостатність трудових ресурсів для здійснення господарської операції, ненадання пояснень та копій документів щодо придбання послуг з обробітку землі».

Разом з тим, з такою позицією контролюючого органу суд не погоджується, оскільки ТОВ «Янтра-плюс» вказану вище інформацію ГУДПС у Чернігівській області надано. Так, згідно долучених позивачем доказів, для здійснення господарської операції з постачання контрагенту соняшнику, позивач задіяв орендовану техніку та інші ресурси, що не заборонено чинним законодавством.

Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних є необґрунтованими, оскільки первинними документами, на підставі яких складені податкові накладні, підтверджується здійснення платником податків господарської операції та наявність дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів). Разом з тим, факт зупинення реєстрації податкових у ЄРПН не спростовує вищенаведене.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування рішень Комісії ГУ ДПС у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стосовно позовної вимоги позивача про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, оформлені та подані ТОВ «Янтра-плюс», датою їх фактичного подання, суд зазначає таке.

Приписами пункту 20 Порядку №1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У даному випадку, зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем податкові накладні датою їх подання є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

Суд також враховує, що чинним законодавством України покладено на ДПС України обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, «свобода розсуду» фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №480/4038/18 та від 28.11.2019 у справі №1640/2650/18.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, оформлені та подані ТОВ «Янтра-плюс», датою їх фактичного подання, і задоволення позовних вимог у цій частині.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини другої статті 2 та частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

За вказаних вище обставин, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів та зважаючи на предмет позову, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ТОВ «Янтра-плюс» у повному обсязі.

При цьому, доводи відповідача 1 про недотримання ТОВ «Янтра-плюс» строків звернення до суду є необґрунтованими, з огляду на те, що закінчення вказаного строку припадало на вихідний (18.04.2021). З таких обставин, в силу положень статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України, останнім днем для звернення позивача до суду з даним позовом є перший після 18.04.2021 робочий день, тобто 19.04.2021.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення яким надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року №13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 та від 11 липня 2013 року №6-рп/2013.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Відповідно до положень пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною чи третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, установлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути сумірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті Кодексу суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин 7, 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Також, за змістом частини дев`ятої 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмета спору.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір – обґрунтованим (п.268).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу суду надано: договір про надання правової допомоги від 07.04.2021 №07/04-21, з додатком №1 та ордер на надання правничої допомоги серії ВЕ №1032795 (а.с. 20, 100-103).

Відповідно до умов договору, сума гонорару адвоката є фіксованою та становить 28 000,00 грн. Гонорар підлягає сплаті на підставі виставленого рахунку, протягом 30 банківських днів з дня повідомлення клієнта про отримання судового рішення про задоволення позовних вимог або протягом 3 банківських днів з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Відповідач 1 зазначав про необґрунтованість заявлених позивачем витрат на правничу допомогу та завертав увагу на відсутність розрахунку витраченого адвокатом часу, доказів сплати гонорару.

Суд, вирішуючи питання співмірності витрат адвоката, заявлених до стягнення, зазначає, що стаття 134 Кодексу адміністративного судочинства України не позбавляє суд права перевіряти дотримання позивачем вимог частини п`ятої статті 134 Кодексу щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи наведене, суд звертає увагу, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2019 (справа №810/3806/18) та від 10.12.2019 (справа №10.12.2019).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду цієї справи, не є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на обсяг наданих адвокатом послуг, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами, які заявлені у позовній заяві, суд вважає, що розмір вказаних витрат має бути зменшений до 20 000,00 грн.

Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява №72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява №66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява №58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Матеріалами справи підтверджується понесення позивачем витрат на сплату судового збору в розмірі 9080,00 грн. Таким чином, з урахуванням наведеного, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача мають бути стягнуті судові витрати в загальній сумі 29 080,00 грн.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до правої позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 28.12.2020 (справа №640/18402/19), розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу. Щодо відсутності детального опису робіт на виконання положень частини четвертої статті 134 КАС України, касаційний суд звернув увагу на зміст цієї норми, яка запроваджена «для визначення розміру витрат», в той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

У матеріалах справи відсутні докази фактичної оплати клієнтом вартості послуг адвоката. Проте, відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, не є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суд зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України містить норми, які визначають процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Такий висновок сформовано Верховним Судом у постанові від 21.01.2021 у справі №280/2635/20.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Янтра-плюс" до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.01.2021 №2294201/41928275, №2294202/41928275, №2294200/41628275 та №2294203/41928275.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Янтра-плюс" податкові накладні від 16.10.2020 №8, №9, №10 та №11 датою їх фактичного подання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Янтра-плюс" судові витрати в сумі 14 540 (чотирнадцять тисяч п`ятсот сорок) грн. 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Янтра-плюс" судові витрати в сумі 14 540 (чотирнадцять тисяч п`ятсот сорок) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 16 червня 2021 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Янтра-плюс" (код ЄДРПОУ 41928275, вул. Незалежності, 21, с. Велика Кошелівка, Ніжинський район, Чернігівська область, 16621).

Відповідач 1: Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області (код ЄДРПОУ ВП 44094124, вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000).

Відповідач 2: Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053).

Суддя С.В. Бородавкіна