Рішення № 97694115, 16.06.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2021 року м. Чернігів Справа № 620/5342/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Тихоненко О.М.,

за участі секретаря Якуш І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Управління соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправною та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

Управління соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації (далі – УСЗН Чернігівської РДА, позивач) звернулося до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ленько А.М. від 29.04.2021 ВП № 64810033 про накладення штрафу за невиконання рішення суду на позивача у розмірі 5100,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що постанова про накладення штрафу від 29.04.2021 у виконавчому провадженні № 64810033 є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки УСЗН Чернігівської РДА виконало вимоги рішення суду частково (в межах своїх повноважень), а саме здійснило перерахунок допомоги ОСОБА_1 в розмірі 15564,89 грн за період з 17.07.2018 по 05.10.2020 (розпорядження від 04.12.2020 №15558). Для повного виконання рішення суду, а саме для виплати вищезазначеної допомоги, УСЗН Чернігівської РДА не має повноважень, оскільки відповідно до пунктів 1, 2 ст.23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет).

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.06.2021 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Розгляд справи просив провести без його участі. Через канцелярію суду подав відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень перебуває виконавчий лист № 620/1303/20, виданий 25.01.2021 Чернігівським окружним адміністративним судом про зобов`язання Управління соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації з 17.07.2018 провести нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі, що дорівнює 30% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.

12.03.2021 державним виконавцем було відкрито виконавче провадження № 64810033. 29.04.2021 здійснено повторну перевірку виконання боржником судового рішення, за результатами якої складено акт державного виконавця про те, що на виконання рішення суду позивачем стягувачу здійснено нарахування щомісячної грошової допомоги в розмірі 15564,89 грн, але нарахована сума не виплачена, як наслідок рішення суду залишається не виконаним, оскільки відсутність призначень в Державному бюджеті України коштів на виконання судових рішень, не є поважною причиною невиконання судового рішення.

У відповідності до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

06.03.2021 до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) звернувся ОСОБА_1 з виконавчим листом № 620/1303/20 виданим 25.01.2021 Чернігівським окружним адміністративним судом про зобов`язання Управління соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації з 17.07.2018 провести нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі, що дорівнює 30% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року (а.с.41-42).

12.03.2021 головним державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 64810033, в якій зазначено про необхідність виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Копії постанови про відкриття направлено сторонам виконавчого провадження.

Одночасно вказаною постановою стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 24000,00 грн (а.с.43).

Листом від 23.03.2021 № 01/1999 позивач повідомив про часткове виконання рішення суду та зазначив, що ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ) здійснено перерахунок зазначеної допомоги в розмірі 15564,89 грн. При цьому вказує, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

29.03.2021 головним державним виконавцем складено акт про невиконання боржником рішення суду в повному обсязі (а.с.45).

Позивач листом від 02.04.2021 № 01/2357 додатково до листа від 23.03.2021 № 01/1999 надав копію розпорядження про призначення щомісячної грошової допомоги ОСОБА_1 в розмірі 15564,89 грн та повідомив, що в зв`язку з відсутністю призначень в Державному бюджеті України на 2021 рік коштів на виконання судових рішень виплата ОСОБА_1 позивачем не проводилась (а.с.46-47).

В зв`язку з зазначеним 29.04.2021 головним державним виконавцем складено акт про невиконання боржником рішення суду в повному обсязі без поважних причин (а.с.48).

Оскільки рішення суду боржником без поважних причин не виконано в повному обсязі, 29.04.2021 головним державним виконавцем винесена постанова про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн, в якій зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення (а.с.49).

Позивач, вважаючи вказану постанову від 29.04.2021 протиправною, звернувся до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII або Закон України “Про виконавче провадження”).

Статтею 1 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із статтею 3 Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” (частина перша статті 5 Закону № 1404-VIII).

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 18 Закону № 1404-VIII державний виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення визначені статтею 63 Закону № 1404-VIII.

Так, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового, розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Спростовуючи помилкові міркування відповідача щодо невиконання позивачем рішення суду без поважних причин, суд звертає увагу на те, що 01.01.2013 набрав чинності Закон України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” № 4901-VІ (далі - Закон № 4901-VІ), яким затверджено Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 4901-VІ держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Частиною першою статті 7 Закону № 4901-VI визначено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Тобто, оскільки позивач – УСЗН Чернігівської РДА є державним органом у розумінні статті 2 Закону № 4901-VI, то рішення має виконуватись відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” з особливостями, визначеними Законом № 4901-VI.

Пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 4901-VI визначено, що заборгованість погашається в такій черговості: у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку з втратою годувальника.

Бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що виплата нарахованих (перерахованих) соціальних виплат за рішеннями суду здійснюється, зокрема, коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Черговість виконання судових рішень визначається датою їх надходження.

Статтями 21, 23, 25, 30 Бюджетного кодексу України визначено, що державна установа (організація), яка фінансується за рахунок коштів державного бюджету, відповідає за своїми зобов`язаннями лише при наявності відповідних бюджетних призначень, виділених виключно на ці цілі для погашення певної заборгованості.

Стаття 116 Бюджетного кодексу України визначає порушенням бюджетного законодавства порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме: взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України; здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України.

Згідно статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на державні програми з соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюють у встановленому порядку за рахунок наявних надходжень до загального фонду державного бюджету в межах обсягів призначень, передбачених у Державному бюджеті України.

У свою чергу, позивач, як боржник у виконавчому провадженні, вжив всі дії та конкретні заходи, спрямовані на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі № 620/1303/20, що підтверджується матеріалами справи (а.с.54-58).

На переконання суду, невиконання судового рішення УСЗН Чернігівської РДА в частині виплати нарахованих стягувачу грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення за окремою бюджетною програмою та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин. Крім цього, суд вважає, що накладення штрафу, у такому випадку, жодним чином не захистить право особи на отримання бюджетних коштів, а лише збільшить навантаження на бюджет, та ускладнить відповідне планування доходів та видатків коштів.

За наведених обставин, постанова від 29.04.2021 у виконавчому провадженні № 64810033 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн прийнята не обґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, що мають значення для її прийняття, тому підлягає скасуванню.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги наведені вище висновки, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що відповідачем протиправно винесено оскаржувану постанову, а тому позов УСЗН Чернігівської РДА слід задовольнити у повному обсязі.

Підстави для розподілу судових витрат у розумінні статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 229, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Управління соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ленько А.М. про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн від 29.04.2021 у виконавчому провадженні № 64810033.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач - Управління соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації (прос. Миру, 116-а, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 3196179).

Відповідач – Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (проспект Миру, 43, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 43316700).

Повне рішення суду складено 16.06.2021.

Суддя О.М. Тихоненко